Наведено нове розв'язання наукової задачі, що виявляється в підвищенні ефективності лікування хворих на хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) у фазі клінічної ремісії шляхом вдосконалення діагностичного процесу за рахунок визначення клініко-функціональних варіантів (КФВ) захворювання. Вперше в період маловиражених виявів ХОБ виділено його КФВ та обгрунтовано доцільність їх діагностування. Існуючу класифікацію доповнено в фазі клінічної ремісії 10 КФВ. Розширено уявлення про патогенетичні механізми ХОБ у фазі клінічної ремісії. Визначено патогенетичні особливості, що стало передумовою до формування індивідуального лікування хворих у період ремісії. Запропоновано обчислювальний метод розпізнавання КФВ ХОБ, на базі якого розроблено автоматизований блок прийняття рішень про варіанти захворювання у фазі клінічної ремісії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено порівняльне дослідження стану легеневої вентиляції та гемодинаміки в хворих на хронічний обструктивний бронхіт та ішемічну хворобу серця, а також хворих з застійною недостатністю кровообігу. Вивчено зміни, обумовлені впливом препаратів, призначених для покращання бронхіальної прохідності та зниження внутрішньогрудного тиску, та препарату, що стимулює інотропну функцію серця. Доведено, що початкові ознаки застійної недостатності кровообігу у великому колі в хворих на хронічний обструктивний бронхіт є наслідком позакардіальних факторів, а саме - підвищення внутрішньогрудного тиску та екстраторакального депонування крові. Визначено, що стимуляція інотропної функції міокарду за допомогою серцевих глікозидів у цих хворих не завжди є ефективною. Серцеві глікозиди рекомендовано за наявності вираженої дилатації правого шлуночка серця. Встановлено, що досягти ліквідації ознак застійної недостатності кровообігу можна завдяки комплексній терапії з застосуванням бронхолітичних засобів, муколітиків та лікувальної дихальної гімнастики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено диференційовані методи комплексної терапії хворих на різні форми хронічного бронхіту з урахуванням особливостей розвитку запального процесу. Досліджено механізми, динаміку розвитку запального процесу та роль його окремих ланок патогенезу в легеневій тканині і бронхах. Розглянуто особливості перебігу запального процесу у хворих на різні форми хронічного бронхіту, можливість його корекції біологічно активним поліпептидним препаратом "Вермілат" та у разі трансплантації фетальних тканин. Встановлено, що даний препарат позитивно впливає на регенерацію сполучної тканини та має імуномодулювальну та антиоксидантну дію.

  Скачати повний текст

Досліджено клінічні прояви, стан вегетативної нервової системи, цитогенетичні особливості, показники імунітету, стан перекисного окислення ліпідів у метеочутливих хворих на хронічний обструктивний бронхіт зі сполученою ішемічною хворобою серця. Обгрунтовано необхідність застосування з лікувальною метою бемитилу - препарату з антигіпоксичною та імунокоригуючою діями.

  Скачати повний текст

За допомогою комплексного клінічного та лабораторно-інструментального дослідження виявлені особливості холінергічного регулювання у хворих на бронхіальну астму (БА) та хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ). Встановлено, що холінергічний дисбаланс більш виражений у хворих на ХОБ, у яких підсилення парасимпатичного тонусу корелює з тяжкістю захворювання. При вивченні показників психологічного стану показано, що зміни вегетативної лабільності і рівня депресії більш виражені при ХОБ, в той час як при БА спостерігається більш висока ситуативна і особистісна тривожність. Визначений вплив тютюнопаління на показники парасимпатичної регуляції та психологічний стан. На підставі встановленої високої кореляції між холінергічною ативністю і психологічним станом запропонована комплексна індивідуальна програма лікування хворих на БА та ХОБ з використанням раціональної психотерапії.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості патогенезу та перебігу хронічного обструктивного бронхіту (ХОБ) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС). У обстежених хворих клінічна картина характеризувалась розвитком синдрому взаємного обтяження, виразнішими, ніж у групі порівняння, порушеннями клітинного та гуморального імунітету. Дослідження бронхоальвеолярних змивів хворих на ХОБ виявлено зміни неспецифічної резистентності бронхів, інтенсивніші на тлі ІХС: десквамацію епітелію бронхів та рекрутування АМ у поєднанні зі зниженням життєздатності та метаболічної активності зазначених клітинних типів, менш активною міграцією до бронхоальвеолярного простору нейтрофілів тощо. Аналіз інтегральних показників місцевої системи антиоксидантного захисту, що був проведений з використанням полярографічного методу дослідження бронхоальвеолярних змивів, засвідчив порівняно виразніший дисбаланс у бік перекисного окиснення ліпідів. На підгрунті спостереження терапевтичних ефектів кверцетину та бемитилу розроблено засади до призначення цих препаратів у комплексному лікуванні ХОБ у сукупності з ІХС.

  Скачати повний текст

Наведено результати порівняльного аналізу інтенсивності вільнорадикального окиснення ліпідів, активності протирадикальних захисних систем у співвідношенні з морфофункціональними особливостями еритроцитів, їх катехоламіндепонуючою функцією, ультрамікроскопічним станом епітеліоцитів бронхіального дерева та вентиляційною функцією зовнішнього дихання у хворих на хронічний обструктивний бронхіт різного віку. Виявлено особливості патогенезу та перебігу хронічного обструктивного бронхіту у 136 хворих різного віку. Дослідження катехоламіндепонуючої функції еритроцитів виявило її зниження різного ступеня у всіх вікових групах хворих одночасно з наростанням важкості перебігу захворювання та бронхіальної обструкції. Електронно-мікроскопічне вивчення епітеліоцитів бронхіального дерева показало наростання з віком та прогресуванням захворювання дистрофічно-деструктивних змін війчастих епітеліоцитів. Доведено, що застосування комплексної терапії з використанням поліензимного препарату "Вобе Мугос Е", етимізолу й аскорбінової кислоти сприяє поліпшенню перебігу захворювання, нормалізації морфофункціональних властивостей еритроцитів, їх катехоламіндепонуючої функції, а також інгібує неконтрольовану пероксидацію ліпідів та активує глутатіонову ланку протиоксидантного захисту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено функціональний стан судинного ендотелію, нейтрофільних гранулоцитів (НГ), моноцитів (Мц) у хворих на хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) I - III стадії до лікування в зіставленні з одержаними даними досліджених параметрів після проведеного лікування у цих же хворих з оцінкою інтегральних порушень умов функціонування ендотелію судин шляхом визначення рівня активності фактору Віллебранда та рівня концентрації ендотелію-1 у плазмі крові та за допомогою визначення стану поглинальної, травної функції НГ, Мц і особливостей стану киснезалежної та кисненезалежної бактерицидної цитотоксичності цих імунокомпетентних клітин. Досліджено основні фактори, що визначають формування ендотеліальної дисфункції та особливості функціональних можливостей НГ і Мц у зазначених категорій осіб, запропоновано спосіб корекції порушень функціонального стану судинного ендотелію у разі ХОБ за допомогою застосування ретардної форми пентоксифіліну, проведено його клінічну апробацію.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності діагностики порушень функціонального стану та перфузії міокарда у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень, ускладнені легенево-серцевою недостатністю (ЛСН), з використанням радіонуклідної вентрикулярографії (РНВГ) та перфузійної сцинтиграфії міокарда. З застосуванням цих методів досліджено функціональний стан міокарда правого та лівого шлуночків серця у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень, ускладнені ЛСН різних стадій тяжкості. Установлено, що РНВГ - найбільш точний, фізіологічно обгрунтований метод діагностування, що дозволяє визначити функціональні зміни на ранньому, доклінічному етапі захворювання. Проаналізовано динаміку змін основних параметрів насосної та скоротливої функції кожного шлуночка серця за умов наростання тяжкості захворювання. Виділено найбільш діагностично значущі показники внутрішньосерцевої гемодинаміки як предиктори прогресування ЛСН. Досліджено механізми компенсації та забезпечення гемодинамічної продуктивності серця за умов наростання легеневої гіпертензії. Одержані дані проаналізовано залежно від вираженості порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки, а саме, від величини інтегрального показника скоротливості шлуночків - загальної фракції викиду. Розроблено схему, яка визначає місце радіонуклідних методів дослідження у комплексній діагностиці порушень функціонального стану міокарда у хворих з ЛСН.

  Скачати повний текст

З'ясовано клінічні особливості, функціональні порушення, структурні зміни підшлункової залози (ПЗ) у хворих на постгастрорезекційний хронічний панкреатит (ПХП) з супутнім хронічним необструктивним бронхітом (ХНБ). Доведено, що за поєднаної патології високою є частота зовнішньосекреторної недостатності ПЗ (84,7 % випадків). За умов ПХП з супутнім ХНБ домінує гіпоферментація, а як найчастіший тип панкреатичної секреції є гіпосекреторний. У хворих з поєднаною патологією більше, ніш, ніж за половини випадків має місце зниження шлункової секреції, у третині випадків виявляють слабко виявлені передракові зміни слизової оболонки шлунка (СО). Хелікобактеріоз діагностовано у 53,8 % хворих. Проаналізовано взаємозв'язки між клінічними, функціональними та сонографічними даними у хворих з поєднаною патологією та виділено два основні варіанти патогенезу ПХП з супунім ХНБ. Доведено, що за ПХП на фоні ХНБ часто формується біліарний склад і конкремент у жовчному міхурі. Одержано дані щодо в'ялого торпідного перебігу ХНБ з супутнім ПХП. Доведено ефективність комбінації антигомотоксичних препаратів у лікуванні поєднаної патології.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-патогенетичні особливості інфаркту міокарда (ІМ) у хворих із супутнім хронічним бронхітом (ХБ), а також удосконалено терапевтичну тактику шляхом залучення у комплексну терапію сполученої патології комбінації антиоксидантів і антигіпоксантів. Встановлено гемодинамічний профіль у хворих на ІМ і на ІМ у сполученні з хронічним необструктивним бронхітом і хронічним обструктивним бронхітом. Вивчено взаємозв'язки між перерозподілом гемодинамічних типів, наявністю бронхообструктивного синдрому і ступенем виразності дихальної недостатності. Визначено характер і напрямок респіраторних порушень, змін у системах перекисного окиснення ліпідів, антиоксидантного захисту та мікроциркуляції. Розроблено оптимальні терапевтичні підходи з застосуванням у комплексному лікуванні - токоферолу ацетату і пірацетаму.

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку внутрішньосерцевих структур і потоків крові під час проведення гострих фармакологічних тестів з використанням бета-адреноблокаторів, антагоністів кальцію, блокаторів ангіотензинперетворюючого ферменту, серцевих глікозидів у хворих на гіпертрофічну обструктивну кардіоміопатію (ГОКМП) з супутнім хронічним бронхітом. У ході клініко-експериментального дослідження виділено кардіодепресивний чинник з молекулярною масою близько 10000, який має чітку нозологічну спрямованість і визначає формування серцевої недостатності. Визначено особливості гемодинаміки та вентиляційної функції легень у хворих з різними формами захворювання. Вперше доведено неоднозначний вплив засобів патогенетичної терапії на показники ЕхоКГ у хворих на ГОКМП з супутнім хронічним бронхітом з різним ступенем фракції викиду крові.

  Скачати повний текст

Уперше у хворих на хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) з супутньою гіпертонічною хворобою (ГХ) проведено оцінку клітинного складу, метаболічної та функціональної активності клітин бронхо-альвеолярного секрету, за даними динамічної міжфазної тензіо- і реометрії досліджено фізико-хімічні властивості конденсату вологи видихуваного повітря (КВВП), за методом ендобронхіальної селективної pH-метрії вивчено показники пристінного pH трахеобронхіального дерева (ТБД). Охарактеризовано взаємозв'язок між цими показниками, активністю та поширеністю ендобронхіту. Установлено негативний вплив супутньої ГХ на показники клітинних механізмів неспецифічної реактивності ТБД, реологічні властивості сироватки крові (СК), стан мікрогемоциркуляції. Патогенетично обгрунтовано доцільність використання в комплексному лікуванні хворих на ХОБ з супутньою ГХ індуктора ендогенного інтерферону циклоферону. Виявлено його позитивний вплив на клітинні чинники неспецифічної реактивності бронхів, сурфактантні та реологічні властивості КВВП і СК, показники пристінної pH-метрії ТБД та мікрогемоциркуляції.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-функціонального дослідження встановлено, що серед осіб, які вважають себе здоровими та не мають професійного контакту з пиловими агентами, синдром гіперреактивності бронхів (СГБ) діагностується у 6,02 %. В індивідуумів, які мають професійний контакт з пиловими агентами, СГБ діагностується у 12,8 %. З'ясовано, що найбільш небезпечним віком виникнення СГБ для чоловіків є 30 - 40 років, а для жінок - 20 - 30 років. Доведено, що перенесені раніше часті інфекційні захворювання органів дихання є провідним чинником формування СГБ не залежно від наявності контакту з пилом. Обтяжений алергологічний анамнез і встановлені алергічні захворювання - друга за частотою причина, що призводить до формування СГБ. Серед осіб, які працюють за умов контакту з текстильним пилом, даний анамнез має провідне значення у формуванні СГБ. В осіб із діагностованим СГБ обтяжена спадковість щодо захворювань органів дихання встановлена у 30 - 41,4 % обстежених. Виявлено, що серед осіб, які мали контакт з алмазним пилом, СГБ діагностовано у 11,3 %, а серед тих, які працювали з торф'яним пилом, - у 16,3 %, до того ж достовірно частіше СГБ діагностовано у віці 31 - 40 років. Серед обстежених, які контактували з текстильним пилом, СГБ встановлений у 18,4 % та достовірно частіше у віці 21 - 30 років. В обстежених із діагностованим СГБ виявлено різну чутливість до ацетилхоліну та гістаміну, найчастіше даний феномен притаманний особам, які контактують з різними видами пилу. Зазначено, що підвищена чутливість до ацетилхоліну значною мірою властива пацієнтам з обтяженою спадковістю щодо хронічного бронхіту, а чутливість до гістаміну пацієнтам зі спадково ю бронхіальною астмою. Внаслідок комплексного обстеження визначено контингент пацієнтів (5,48 %) з раніше недіагностованими хронічними обструктивними захворюваннями органів дихання, бронхолітичний тест виявив, що 63,8 % цих осіб мали зворотні обструктивні зміни, 36,2 % - незворотні.

  Скачати повний текст

У результаті комплексного дослідження у хворих на хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) вивлено виражені зміни в системі пероксидного окиснення ліпідів - антиоксидантного захисту (ПОЛ - АОЗ) та морфометричних показників (МПЕ), які характеризуються надмірним нагромадженням продуктів ПОЛ, пригніченням системи АОЗ та підвищенням значень МПЕ. Розкрито взаємозв'язки вказаних порушень зі статтю, віком, тривалістю захворювання та ступенем порушень функції зовнішнього дихання. Встановлено позитивну динаміку показників системи ПОЛ - АОЗ та МПЕ під впливом комплексного лікування. Показано гальмівний вплив магнітолазеротерапії на процеси ліпопероксидації та нормалізуючий на активність ферментів антиоксидантної системи (АОС) та МПЕ.

  Скачати повний текст

Визначено клініко-патогенетичні взаємовідносини ішемічної хвороби серця (ІХС) та хронічного бронхіту у разі їх сукупного розвитку. Досліджено питання підвищення якості діагностики, прогнозування перебігу й лікування респіраторної патології. На підставі результатів електро- та ехокардіографічного досліджень установлено, що хронічний обструктивний бронхіт відрізняється від хронічного необструктивного бронхіту частотою регургітації у клапанах і залученням до процесу правих відділів серця, більшою - на 9 % - товщею міжшлуночкової перегородки та задньої стінки лівого шлуночка, діаметром аорти - на 6 %, систолічним тиском у легеневій артерії - 29 %, загальним легеневим судинним опором (ЗЛСО) - 44 %, ЗЛСО/ЗПСО - на 37 %. Виявлено, що хронічний бронхіт з супутньою ІХС характеризується зменшенням концентрації холестерину, фосфоліпідів, аміаку, сечовини та сечової кислоти в респіраторній волозі, пригніченням легеневого кліренсу цих речовин. Відзначено, що на результат лікування хронічного бронхіту у хворих на ІХС має вплив характер захворювання, наявність артеріальної гіпертензії, систолічної та діастолічної дисфункції лівого шлуночка, а комбіноване застосування бронхолітиків, антибіотиків й інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту сприяє підвищенню ефективності терапевтичних заходів.

  Скачати повний текст