Наведено результати порівняльного аналізу наслідків лікування пацієнтів, хворих на пневмонію з нетяжким перебігом, препаратами "Мідекаміцином", "Азитроміцином" та "Амоксицилін/Клавулановою кислотою", "Цефамандолом" і "Цефтриаксоном", проведеного з використанням традиційної комбінованої терапії. Запропоновано результати фармакоекономічного вивчення наслідків лікування даних хворих методом "мінімізація вартості", які свідчать про доцільність застосування пероральної терапії мідекаміцином. Під час фармакоекономічного дослідження хворих на позалікарняну пневмонію з тяжким перебігом методами "вартість-ефективність" і "мінімізація вартості" виявлено найбільшу доцільність застосування емпіричної ступінчастої монотерапії амоксицилін/клавулановою кислотою.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що пізній період (54-а, 64-а доби) експериментального алергічного альвеоліту викликає більш суттєві порушення білковотвірної функції печінки, протеїназо-інгібіторної системи, функціонального стану прооксидантної й антиоксидантної систем. Доведено виражену коригувальну дію ретаболілу на порушені показники білкового обміну, прооксидантної й антиоксидантної систем, активності мембранозалежних ферментів у крові та печінці, що виникли за умов розвитку алергічного альвеоліту.

  Скачати повний текст

Проведено ретроспективний аналіз якості діагностики та лікування хворих на ідіопатичний фіброзувальний альвеоліт (ІФА), результати якого свідчать про низький рівень діагностики та терапії даної патології. Доведено, що показники кількісного оцінювання ступеня задишки за шкалою MRC та якості життя за опитувальником SF-36 достовірно корелюють зі ступенем рестриктивних порушень легеневої вентиляції та виразністю гіпоксемії. Встановлено, що показники ступеня задишки та якості життя - важливе доповнення до об'єктивних показників легеневої вентиляції та газового складу крові в оцінюванні ефективності лікування й оперативного виявлення погіршення стану хворих. Розроблено електронну базу даних для моніторингу основних об'єктивних критеріїв оцінювання тяжкості перебігу ІФА та показників оцінювання ступеня задишки за шкалою MRC та якості життя за опитувальником SF-36. Обгрунтовано рекомендації щодо її впровадження у практику диспансерного спостереження хворих на ІФА.

  Скачати повний текст

З використанням результатів дослідження 208-ми морських свинок вивчено особливості функціонального стану клітинної та гуморальної ланок імунної, а також прооксидантно-антиоксидантної систем у патогенезі алергічного альвеоліту (АА) залежно від періодів розвитку АА та статі тварин. Досліджено питання корекції їх порушень альфа-токоферолом ацетату. Установлено, що за умови розвитку експериментального АА найшвидше починає знижуватись активність ферментів антиоксидантної системи у легеневій тканині (на 40-ту добу), водночас ці показники знаходяться на рівні контрольних величин у печінці та підвищуються у крові і на 60-ту добу різко знижувались у всіх зазначених тканинах, переважно у легенях. Доведено, що експериментальний АА супроводжується поступовою активізацією процесів перекисного окиснення на 30-ту і 40-ту доби, досягаючи найвищих величин на 60-ту добу. Ці процеси були більше виражені у самок, ніж у самців. Установлено активну участь T- і B-систем імунітету у механізмах розвитку АА. Доведено наявність імунокомплексного механізму пошкодження тканин. Показано коригувальний вплив антиоксиданта альфа-токоферолу ацетату (вітаміну E ацетату) на порушений функціональний стан прооксидантно-антиоксидантної системи у разі АА у крові, легеневій і печінковій тканинах.

  Скачати повний текст

Уперше з використанням комплексного методичного підходу досліджено порушення функціонального стану клітинного та гуморального імунітету, неспецифічної резистентності організму у динаміці розвитку експериментального алергічного альвеоліту, доведено їх участь у механізмах його формування. Вперше встановлено, що на 34-ту, 44-ту та 54-ту доби розвитку алергічного альвеоліту поступово знижується рівень Т-лімфоцитів, теофілінчутливих і теофілінрезистентних субпопуляцій Т-лімфоцитів у крові, а також комплементарна активність сироватки крові та підвищується вміст імуноглобулінів A, M, G, B-лімфоцитів, циркулюючих імунних комплексів з найсуттєвішим виродженням їх змін на 64-ту добу експерименту. Вперше виявлено, що формування алергічного альвеоліту (на 34-ту, 44-ту, 54-ту доби) супроводжується активацією фагоцитарної активності лейкоцитів, яка зменшується на 64-ту добу. Вперше доведено коригувальну дію корвітину на порушені показники гуморального та клітинного імунітету, неспецифічної резистентності організму, які виникли за умов розвитку алергічного альвеоліту.

  Скачати повний текст

Визначено особливості функціонального стану прооксидантно-антиоксидантної системи у легеневій, нирковій, наднирковій тканинах, а також імунної системи у патогенезі експериментального алергічного альвеоліту й обгрунтовано можливість корекції їх порушень антиоксидантом тіотріазоліном. Дослідження здійснено на 180-ти морських свинках (самцях). Уперше встановлено, що у ранній період (14-та доба) формування алергічного альвеоліту відбувається активізація процесів прооксидантної й антиоксидантної систем лише у легенях, та підвищення вмісту В-лімфоцитів, малих розмірів циркулюючих імунних комплексів у крові. На 24-ту та 34-ту доби експерименту встановлено подальше інтенсивне нагромадження продуктів пероксидації ліпідів, зростання активності ферментів антирадикального захисту у легенях, нирках, наднирках і рівня В-лімфоцитів, великих, середніх і малих циркулюючих імунних комплексів, а також зниження вмісту Т-лімфоцитів у крові. У пізній період (44-а доба) експерименту зафіксовано зниження активності супероксиддисмутази та каталази в усіх досліджених тканинах і вмісту Т-лімфоцитів, а також зростання рівня великих, середніх і малих розмірів циркулюючих імунних комплексів, В-лімфоцитів у крові та виявлено найвищий ступінь вираженості процесів перекисного окиснення ліпідів.

  Скачати повний текст

На підставі результатів експериментальних і клінічних досліджень встановлено провідну роль функціонального стану прооксидантно-антиоксидантної системи у патогенезі пневмонії в різні періоди розвитку захворювання та доведено патогенетичне значення механізмів неспецифічної резистентності організму та специфічного імунологічного захисту. Доведено, що на першу, четверту та десяту доби розвитку пневмонії як в експерименті, так і клініці поступово збільшуються показники перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) (відповідно кількість дієнових кон'югатів зростає на 64,6; 85,1; 96 %, малонового діальдегіду на 69,6; 71,6; 81,2 %), які досягають найбільшого рівня у пізній період захворювання та одночасно відбувається пригнічення активності ферментів антиоксидантної системи (АОС) (відповідно каталази на 105,6; 49,3; 46,1 %, супероксиддисмутази на 60,9; 41,7; 20,3 %), особливо в середній і пізній періоди розвитку пневмонії. Встановлено, що у чоловіків, хворих на крупозну пневмонію, спостерігається більш високий ступінь пероксидації ліпідів і суттєвіше пригнічення ферментативної ланки АОС, ніж у жінок з вогнищевою пневмонією. Виявлено, що стан неспецифічної резистентності організму та специфічного імунологічного захисту залежить від періоду розвитку захворювання та площі запального ураження легенів. Встановлено зростання рівня B-лімфоцитів на 63,6 % , зниження вмісту T-лімфоцитів на 33,2 % у крові хворих у пізній період розвитку захворювання за крупозної пневмонії, а показників фагоцитарної активності лейкоцитів - на 55,5 %, НСТ-тесту на 54,3 %, пошкодження нейтрофілів і лімфоцитів відповідно на 200 та 300 % в усі періоди захворювання, особливо в пізній. Показано, що активізація процесів ПОЛ у хворих на гостру пневмонію (ГП) відіграє суттєву роль в ініціюванні гіперферментемії, гіпернатрімії та гіпокаліємії та свідчить про наявність універсального патогенетичного механізму пошкодження легень у різні періоди розвитку захворювання.

  Скачати повний текст

Вперше визначено поширеність, спектр збудників та особливості перебігу нозокоміальної пневмонії (НП) у хворих на інфаркт міокарда (ІМ) або нестабільну стенокардію (НС), які знаходяться на лікуванні у відділені реанімації та інтенсивної терапії кардіологічного профілю. Встановлено, що наявність в анамнезі цукрового діабету, хронічного обструктивного захворювання легень та паління достовірно збільшують ймовірність розвитку НП у хворих на ІМ або НС. Визначено, що особливістю емпіричної антибіотикотерапії НП у хворих на ІМ або НС є необхідність парентерального введення антибіотиків з доведеною активністю у відношенні до метицилінчутливого золотистого стафілокока, ентеробактерій та грамнегативних неферменувальних мікроорганізмів.

  Скачати повний текст

Установлено, що 20 % пацієнтів з негоспітальною пневмонією (НП) госпіталізуються з приводу соціальних обставин, а тривалість перебування їх у відділенні є практично однаковою у порівнянні з хворими, госпіталізованими за тяжкістю перебігу захворювання. Лікування пацієнтів II групи негоспітальної пневмонії є однаково ефективне за перорального прийому амоксцилін/клавуланату та за парентерального введення антибактеріальних препаратів. За умов лікування пацієнтів з НП у разі його нетяжкого перебігу, які потребують госпіталізації до стаціонару, високоефективною є ступінчаста монотерапія амоксицилін/клавуланатом - 91,7 %. Виявлено, що етіологічний агент НП частіше виявляється у хворих, які потребують госпіталізації (47,9 %), ніж у пацієнтів, які можуть лікуватися за амбулаторних умов (27,3 %). S. pneumoniae є превалюючим серед етіопатогенів - 31,5 %. Щодо основних збудників НП мають хорошу активність інгібіторзахищені амінопеніцилін та макролідин, дещо нижу - цефтріаксон. Високу активність проявили респіраторні фторхіноліни IV покоління.

  Скачати повний текст

За результатами ретроспективного аналізу клініко-мікробіологічного аналізу негоспітальної пневмонії (НП) у 1 132 військовослужбовців строкової служби (ВСС), які хворіли з 1987 до 1998 р., установлено, що основним збудником НП був S. pneumoniae (34,6 %), зменшилось виявлення S. aureus і Streptococcus spp. і збільшилось - H. influenzae та грамнегативних ентеробактерій. Визначено, що пневмокок підвищує стійкість до пеніциліну від 16,2 % до 45,2 %, що впливає на зниження ефективності лікування НП. Відзначено, що НП у цивільних осіб молодого віку, що вели звичайний спосіб життя, та у ВСС мала нетяжкий перебіг, спричинялась переважно S. pneumoniae. У наркозалежних осіб (НЗО) НП мала тяжкий, ускладнений перебіг і у 13,3 % стала причиною смерті. Основним збудником був S. aureus.

  Скачати повний текст

За результатами епідеміологічного, клініко-рентгенологічного, мікробіологічного досліджень та з використанням освітньо-інформаційних методів виявлено епідеміологічні, етіологічні, клінічні особливості нозокоміальних пневмоній (НП) у хворих, що є пацієнтами відділень хірургічного профілю, оцінено ефективність антибактеріальної терапії. Установлено, що випадки НП у недостатньому ступені діагностуються у клініці. Визначено рівні її гіпо- та гіпердіагностики. Виділено групи зазначених хворих, які мають найбільший ризик розвитку НП. Визначено найбільш поширені мікроорганізми у відділеннях хірургічного профілю, установлено їх чутливість до сучасних антибактеріальних препаратів. З урахуванням клінічних і мікробіологічних властивостей НП розроблено рекомендації щодо лікування хворих, що одержують лікування у відділеннях хірургічного профілю. Визначено рівень знань медперсоналу з питань НП. Показано необхідність проведення освітніх програм з її профілактики та розроблено відповідні інформаційно-освітні матеріали.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності та безпечності лікування хворих на негоспітальну пневмонію (НП) з факторами ризику внаслідок застосування ступінчастої терапії левофлокацином у комплексі з фенспіридином. З'ясовано особливості перебігу негоспітальної пневмонії у хворих з факторами ризику, якими є зловживання алкоголю, куріння, захворювання печінки (внаслідок вірусного гепатиту), вживання наркотичних речовин. Висвітлено зміни в імунному стані хворих на НП залежно від факторів ризику. Досліджено зміни рівня цитокінів у хворих на негоспітальну пневмонію з факторами ризику, а також їх динаміку під впливом лікування. Вивчено роль низькомолекулярних фізіологічно активних речовин (НФАР) у перебігу НП та впливу на імунологічний стан. Частота виявлення та вміст НФАР Y фракції значно вища у хворих на НП з факторам ризику у порівнянні з групою хворих без факторів ризику. Розроблено рекомендації щодо раціонального застосування респіраторного фторхінолону левофлоксацину та протизапального засобу з локальною дією на респіраторний апарат - фенспіридину для лікування хворих на НП з факторами ризику.

  Скачати повний текст

Визначено, що у хворих проведення діагностики етіопатогенів до початку терапії не підвищує її ефективність. Проаналізовано ефективність емпіричної пероральної терапії амінопеніциліном та макролідом, у випадку наявності супутньої патології та інших модифікуючих факторів - захищеним амінопеніциліном та респіраторним фторхінолоном за відсутності у пацієнтів супутньої патології та інших модифікуючих факторів. Доведено доцільність призначення хворим амоксициліну, мідекаміцину і амоксициліну/клавуланату.

  Скачати повний текст

Встановлено, що спалахи негоспітальної пневмонії серед військовослужбовців одного з навчальних центрів Збройних сил (ЗС) України відбуваються кожні 4 - 5 років і тісно пов'язані з захворюваністю на гострі респіраторно-вірусні інфекції, а їх співвідношення коливається від 5:1 до 10:1. Розроблено діагностичний алгоритм, який дозволяє достовірно встановити етіологію гострих респіраторно-вірусних інфекцій і негоспітальної пневмонії, а також визначити тяжкість перебігу даних захворювань та їх ускладнення. Доведено, що найбільший за останні 25 років спалах негоспітальної пневмонії пневмококової етіології виник на тлі респіраторно-синцитіальної (травень - серпень 2000 р.) та парагрипозної (жовтень - грудень 2000 р.) респіраторних інфекцій. Визначено клінічні особливості перебігу негоспітальної пневмонії, якими є виникнення проявів захворювання на тлі симптомів гострих респіраторно-вірусних інфекцій і повторного підвищення температури тіла, частий розвиток ускладнень серцево-судинної системи, невідповідність об'єму ураження легень тяжкості перебігу захворювання. Встановлено особливості розвитку епідпроцесу спалахів негоспітальної пневмонії у разі гострих респіраторно-вірусних інфекцій військовослужбовців строкової служби одного з навчальних центрів ЗС України. Розроблено поетапні профілактичні заходи, застосування яких дозволяє вірогідно зменшити захворюваність на негоспітальну пневмонію та гострі респіраторно-вірусні інфекції серед військовослужбовців строкової служби одного з навчальних центрів ЗС України та запобігти виникненню протягом 6-ти років спалахів даних захворювань.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено розповсюдженість нозокоміальної пневмонії у хворих, які знаходяться на штучній вентиляції легень, основні фактори ризику виникнення цього ускладнення, а також чинники-детермінанти летального наслідку. Встановлено ефективність різних режимів антибактеріальної терапії нозокоміальної пневмонії у хворих, які знаходяться на штучній вентиляції легень. Доведено за допомогою методу "вартість/ефективність" фармакоекономічну доцільність емпіричної антибактеріальної терапії комбінацією меропенему з амікацином нозокоміальної пневмонії у хворих, які знаходяться на штучній вентиляції легень.

  Скачати повний текст

Обгрунтувано застосування речовин класу омега-3 поліненасичених жирних кислот на прикладі нового вітчизняного препарату "Теком" у пульмонології для лікування запальних захворювань бронхо-легеневої системи та супутньої дисліпопротеїдемії. Визначено вплив препарату Теком на систему імунітету, стан системи згортання крові та ліпідний обмін лабораторних тварин у серії експериментів з моделюванням запального процесу бронхо-легеневої системи та гіперхолестеринемії. Виявлено імуностимулювальний гіпокоагуляційний та гіпохолестеринемічний вплив Текому. У хворих з запальними захворюваннями бронхо-легеневої системи досліджено імуностимулювальний ефект текому на Т-систему та фагоцитарну ланки імунітету. Проаналізовано його ефективність як гіпокоагуляційного й антиагрегантного засобу. Доведено гіпохолестеринемічну, антиатерогенну дію текому у разі супутньої дисліпопротеїдемії. Висвітлено позитивний вплив на клінічний перебіг захворювань.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемам прогнозування повторного розвитку пневмонії у військовослужбовців строкової служби, розробки рекомендацій з оптимізації лікування, первинної та повторної профілактики цієї хвороби. У праці аналізуються особливості клінічного перебігу, структурно-функціональних змін бронхів, неспецифічного клітинного захисту легень та імунного статусу у хворих повторними пневмоніями. Для порівняння наводяться аналогічні показники хворих на пневмонію без схильності до повторення. Зауважено наявність помітної різниці щодо аналізованих показників у хворих на повторні пневмонії та пневмонії без схильності до повторення. Запропоновано інформативні критерії прогнозування повторного перебігу хвороби, розроблено рекомендації стосовно первинної та вторинної профілактики захворювання у військових з'єднаннях України.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему корекції порушень у системі сурфактанту легені та легеневої тканини у разі гострої бактеріальної пневмонії, яка набула розвитку на фоні хронічної алкогольної інтоксикації (ХАІ). Для дослідження використано легені 110 експериментальних безпородних білих щурів різної статі, масою від 150 до 250 грамів, з яких 105-ти моделювалася хронічна алкогольна інтоксикація протягом 1, 3 і 6 місяців, 5 становили контрольну групу здорових тварин. Встановлено, що у разі збільшення тривалості алкогольної інтоксикації прогресують порушення поверхнево-активних властивостей ендогенного сурфактанту легень, а це дозволяє розглядати порушення в системі сурфактанту легені як одну з основних патогенетичних ланок у розвитку пневмонії на фоні ХАІ. Доведено, що застосування з метою корекції порушень у системі сурфактанту легені замішувальної сурфактантної терапії в сполученні з антибактеріальним лікуванням пневмонії призводить до більш повного та швидкого зменшення запальних змін у легені, відновлення ультраструктури ушкоджених компонентів аеро-гематичного бар'єру та стабілізації поверхнево-активних властивостей сурфактанту легені.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему пульмонології - лікування пневмоній, викликаних умовно-патогенною мікрофлорою. На основі вивчення морфогенезу пневмонії за умов застосування антибіотиків запропоновано вітчизняний препарат з політропною дією - вінборон. Доведено, що він значно покращує морфологічний перебіг пневмонії, зменшує альтеративні зміни у структурних елементах легень, нирок, печінки. Препарат профілактує розвиток синдрому "сурфактантореї" та пневмосклеротичних змін у легенях. Препарат стимулює легеневий органний імунітет і зменшує імунодепресивну дію антибіотиків.

  Скачати повний текст