Досліджено вплив комплексного використання периартеріальної кріоденервації печінкової артерії та кріогепатодеструкції на характер і динаміку відновних процесів у печінці за умов експериментального цирозу. Розроблено способи периартеріальної денервації печінкової артерії щурів шляхом механічного та низькотемпературного пошкодження адвентиції судини. Показано перевагу кріохірургічного варіанта денервації a. hepatica, за якого техніка оперативного втручання є більш простою, а його виконання більш прискореним за меншої травматичної маніпуляції у порівнянні з механічним способом. Установлено, що застосування периартеріальної кріоденервації печінкової артерії та кріогепатодеструкції найбільш активно стимулює відновлення гістологічної будови та функціональної активності пошкодженої печінки, за цього відбувається нормалізація всіх досліджених гепатозалежних метаболічних маркерів на 7 - 14 діб раніше, ніж після окремого використання зазначених хірургічних методів.

  Скачати повний текст

Установлено, що інтрамуральні нервові апарати за експериментальної портальної гіпертензії виявляють закономірні вогнищеві зміни: реактивні перетворення всіх компонентів інтрамуральної нервової системи, різні ступені деструкції та регенерації, означеність та прояв яких є неоднотипними. За ранніх строків моделювання портальної гіпертензії в усіх зазначених регіонах малого кола кровообігу виникають альтернативні та компенсаторно-пристосувальні реакції, перетворення нервових елементів відбувається у напрямку - чутливі нервові закінчення - (рецептори), нейрони гангліїв, нервові волокна, спочатку у правому відділі серця, а далі вони виявляються у малому колі кровообігу з різним ступенем виявлення. За пізніх строків реактивні та деструктивні зміни переміщуються у нервові структури лівого передсердя, де вражаються нейрони мікрогангліїв, а у правому відділі серця деструктивні зміни локалізуються у кінцевих структурах нейронів.

  Скачати повний текст

Показано доцільність використання комплексної медикаментозної терапії (нітрогліцерин, анаприлін) в поєднанні з тампонадою зондом Блекмора або ендоскопічною склеротерапією у разі кровотеч із варикозно розширених вен (ВРВ)стравоходу у хворих на цироз печінки (ЦП). Встановлено, що серед типів центральної гемодинаміки, характерних для хворих на ЦП, контрактильна функція міокарда збережена тільки у разі гіперкінетичного, нормокінетичний тип характеризується явищами прихованої серцевої недостатності, гіпокінетичний - явними ознаками серцевої недостатності. Доведено, що існує прямий кореляційний зв'язок між параметрами системної гемодинаміки і портопечінкового кровообігу, зниження серцевого індексу супроводжується зменшенням величини показників портопечінкового кровообігу. Здійснення ендоскопічної склеротерапії (ЕС) ВРВ стравоходу на фоні медикаментозної корекції портального тиску нітрогліцерином або анаприліном у 84 % випадків сприяє зупинці кровотечі у хворих на ЦП.

  Скачати повний текст

Доповнено наукову концепцію ураження різних органів та систем організму у хворих з портальною гіпертензією за наявності цирозу печінки. Встановлено, що підвищення внутрішньочеревного тиску за асциту викликає погіршення функції зовнішнього дихання, результатом якого є зниження насичення киснем артеріальної крові пацієнта, що призводить до загальної гіпоксії усіх органів і систем організму. Обгрунтовано оптимальну методику проведення екстракорпоральної сорбції та ультрафільтрації асцитичної рідини, з'ясовано її ранній і віддалений вплив на систему органів зовнішнього дихання й обгрунтовано можливі шляхи усунення зафіксованих ускладнень. Вперше проведено порівняльний аналіз впливу антагоністів кальцієвих канальців, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та блокаторів <$Ebeta>-адренорецепторів на функцію системи органів зовнішнього дихання, центральну гемодинаміку, спланхнічний кровообіг. Визначено показання та протипоказання щодо застосування даних препаратів для лікування хворих з портальною гіпертензією за наявності цирозу печінки.

  Скачати повний текст

Вивчено зміни показників центральної та портопечінкової гемодинаміки, ендоскопічні зміни верхніх відділів травного каналу, взаємозв'язок величини печінки з портосистемною гемодинамікою та зв'язок цих змін з портосистемною енцефалопатією перед і після проведених судинно-шунтуючих операцій на підставі клінічного обстеження 82 хворих на цироз печінки з синдромом портальної гіпертензії в стадії "А" та "В" згідно класифікації Чайлда - Туркотта. На великій кількості клінічних спостережень проаналізовано ефективність судинно-шунтуючих операцій у випадку цирозу печінки для профілактики кровотеч із варикозно розширених вен стравоходу. У 82 % випадків вони забезпечують стійкий гемостатичний ефект і дають добрі та задовільні результати. Виявлено, що незважаючи на функціонуючий шунт, у 37,8 % хворих не спостерігалося повного спадання варикозно розширених вен стравоходу. Встановлено, що портосистемна енцефалопатія є комплексом відносно стабільних нервово-психічних розладів внаслідок погіршення перфузії печінки та включення портосистемних анастомозів, ознакою чого може вважатися спленомегалія та зменшення розмірів печінки. У 70-90 % хворих на цироз печінки виявлено запальні зміни верхніх відділів травного каналу, які частково зменшуються після проведення судинно-шунтуючих операцій, а відсоток моторних у вигляді дуодено-гастрального рефлюксу, навпаки, збільшується.

  Скачати повний текст