Вивчено особливості та динаміку морфофункціональних змін нирок щурів за умов експериментального ураження печінки та підшлункової залози у різні терміни досліду. Вперше встановлено особливості деструктивних змін усіх структур кіркової речовини нирки за експериментальних гострого панкреатиту та токсичного гепатиту. Доведено, що у випадку наявності значних розладів судинної системи органу порушується структура всіх компонентів нефрона, а також суттєво змінюються їх морфометричні параметри у порівнянні з показниками інтактних тварин. З'ясовано, що зростання вмісту креатиніну та сечовини в крові свідчить про порушення функціонального стану нирок. Вперше встановлено, що суттєва активізація процесів вільнорадикального окиснення, підвищене накопичення в крові токсичних продуктів перекисного окиснення ліпідів, ослаблення ферментативних і нефермантативних систем антиоксидного захисту призводять до прогресування патологічного процесу за експериментальних токсичного гепатиту та гострого панкреатиту. Виявлено зниження факторів клітинного імунного захисту та активацію гуморальної ланки імунітету.

  Скачати повний текст

Установлено, що одногодинний іммобілізаційний стрес спричинює порушення часової організації екскреторної іоно- та кислоторегулювальної функції нирок. За умов експерименту виявлено підвищення амплітуд ритмів, зо свідчить про напруження адаптаційних процесів. З'ясовано, що стресування тварин за умов гіпофункії залоз призводить до більш істотних змін інтегральних характеристик хроноритмів основних показників функціонального стану нирок, ніж за умов гіперфункції залози. На підставі виявлення низьких амплітуд ритмів показників зроблено висновок стосовно розвитку ознак десинхронозу. Установлено залежність зміни часової організації основних ниркових функцій, спричинених іммобілізаційним стресом, від функціональної активності шишкоподібної залози. Установлено, що введення екзогенного мелатоніну у дозі 1,0 мг/кг маси тіла за 1 год до імобілізаційного стресу запобігає змінам показників основних ренальних функцій, зумовлених цим стресом, а не дозволяє покращити діагностику, оптимізувати лікувальні та профілактичні заходи ренального десинхронозу, яка розвивається на тлі іммобілізаційного стресу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено нефропротекторні властивості аргініну та глютаргіну в щурів, що одержували цитостатик іфосфамід. Показано, що одноразове введення щурам цитостатика призводить до помірних змін діяльності нирок тварин, які мають прояв у зниженні швидкості клубочкової фільтрації, помірному зростанні протеїнурії, появі у сечі слідів глюкози, ретенції рідини й осмотично активних речовин, посиленні ренального кліренсу ендогенних нітратів. Установлено, що за умов тривалого введення щурам іфосфаміду зберігається більш низька швидкість клубочкової фільтрації, реєструється посилення протеїнурії, глюкозурії та ренального кліренсу ендогенних нітратів, підвищення концентрації малонового діальдегіду у плазмі крові та сечі, порушення концентрувальної здатності нирок. Установлено, що адаптивне посилення внутрішньо-ниркових систем ауторегуляції та виснаження системних запасів аргініну відіграють важливу роль у формуванні реакції нирок у відповідь на нейротоксичний ефект цитостатика також у патогенезі ренальних дисфункцій, індукованих іфосфамідом. На підставі результатів дослідження встановлено, що аргінін справляє виражену нефропродуктивну дію за умов тривалого введення іфосфаміду, запобігає зниженню швидкості клубочковї фільтрації, послабляє глюкозурію та протеїнурію, знижує кліренс ендогенних нітритів і нітратів, нормалізує рівень малонового діальдегіду у плазмії крові, але не в сечі, підвищує концентрувальну здатність нирок, зменшує ознаки структурного ушкодження канальцевого епітелію. Виявлено, що використані в експерименті дози глютаргіну мають менш виражений коригувальний ефект, що має прояв у стабілізації швидкості клубочкової фільтрації, послабленні протеїнурії, сприятливому впливі глютаргіну на нирковий транспорт нітритів і нітратів, а також на концентрувальну здатність нирок, зменшенні ознак структурного ушкодження канальцевого епітелію. Відзначено, що використання глютаргіну не призводить до зниження глюкозурії та рівня малонового діальдегіду у плазмі крові та сечі.

  Скачати повний текст

Уперше комплексно вивчено кінетику еритропоезу за умов його стимуляції та пригнічення, а також стан оксидантного гомеостазу у тканинах нирок за цих процесів у щурів. Одержано дані про прямий вплив оксидантного гомеостазу тканини нирок на механізми регуляції еритропоезу. У дослідах in vivo та in vitro показано, що серотонін за концентрацій, близьких до фізіологічних, є антиоксидантом і, таким чином, бере участь у регуляції еритропоезу. Установлено, що концентрація серотоніну крові та нирок залежить від кровонаповнення селезінки, а саме: у разі депонування у ній надлишку крові - зростає, а після спленектомії - знижується. З'ясовано, що селезінка, що втратила можливість депонувати надлишки крові, не здатна підвищувати рівень серотоніну у крові у разі післятрансфузійного еритроцитозу. Показано, що завдяки депонувальній функції селезінки забезпечується взаємодія між системами кровообігу та кровотворення.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності постнатального нефрогенезу в потомства самок щурів з компенсованим порушенням функції нирок. Дослідження проведено на підставі результатів аналізу становлення зональної гетерогенності структурного складу і морфометричних характеристик різних ділянок кіркової та мозкової речовини органа. Відзначено, що наявність компенсованого порушення ренальних функцій змінила просторово-хронологічну програму антенатального та постнатального розвитку нефронів різних популяцій, визначила десинхронізацію строків зонального розподілу органа. Важливо, що глибина даних порушень залежить від ступеня ренальної дисфункції у матері та може проявлятися прискоренням антенатального нефрогенезу та його пригніченням. Виявлено різноспрямовані відхилення в хронології розвитку різних сегментів нефронів усіх популяцій, які призвели до порушення міжнефронних і паренхіматозно-стромальних співвідношень.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі клінічно-лабораторних досліджень обгрунтовано взаємозв'язок між виникненням післяопераційних гнійно-септичних ускладнень (ГСУ) та функціональним станом нирок у хворих на гостру непрохідність кишок і гострий апендицит (ГА), ускладнених перитонітом. Встановлено алгоритм діагностики прихованих і початкових проявів порушень парціальних функцій нирок як критеріїв ранньої діагностики післяопераційних ГСУ. Запропоновано спосіб ранньої діагностики післяопераційних ГСУ та прогнозування їх перебігу на підставі підвищення діагностичної інформаційності біохімічних досліджень крові та сечі на вміст продуктів обміну з середньомолекулярною масою в динаміці з вирахуванням концентраційних індексів молекули середньої маси.

  Скачати повний текст

Визначено структурні зміни легень за ВІЛ-інфекції/СНІД з урахуванням впливу наркотичних речовин для оптимізації діагностичної та лікувальної тактик. Висвітлено результати обробки статистичної вибірки (1998 - 2007 рр.) щодо померлих від даної інфекції. Досліджено матеріали 80 аутопсій, інформаційну базу Інституту екологічної патології людини, у якій кумульовані результати патоморфологічних досліджень про структурні порушення і аномалії імунної відповіді у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доведено, що чисельність ВІЛ-інфікованих осіб обох статей постійно збільшується. Встановлено, що патологія легень виявлена в 100 % даних осіб з різним ступенем виразності та залежно від вживання наркотичних речовин. Визначено чутливість патоморфологічних ознак уражень дихальної системи у ВІЛ-інфікованих наркоманів. Показано, що зміни легень за ВІЛ-інфекції та "чорнобильському СНІД" відрізняються за спектром уражених складових імунного захисту та динамікою аномалій імунної відповіді. Обгрунтовано доцільність застосування у лікувальних комплексах ентеросорбентів.

  Скачати повний текст

Досліджено вікові особливості стану ниркового функціонального резерву щурів за умов сулемової нефропатії. Встановлено, що абсолютна та відносна величини ниркового функціонального резерву досягають максимальних значень у групі молодих статевозрілих щурів (МСЗЩ), а у статевонезрілих щурів (СНЩ) і тварин старшої вікової групи даний показник істотно нижчий. Показано, що у інтактних щурів, незалежно від віку, навантаження 3 %-им розчином хлориду натрію в об'ємі 5 % від маси тіла призводить до збільшення системної продукції та ниркової екскреції (НЕ) ендогенних нітратів (ЕН) і нітритів у порівнянні з водними навантаженнями (ВН). З'ясовано, що за умов ВН величина НЕ ЕН у інтактних щурів залежить від віку та досягає максимальних значень у групі МСЗЩ і є мінімальною у щурів старшої вікової групи. Доведено, що нефротоксичний ефект дихлориду ртуті залежить від віку і носить найбільш виражений характер у групі МСЗЩ, а у СНЩ ознаки токсичного ураження нирок мінімальні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати дослідження в нирках щурів (1 575) вмісту фрагментації ДНК, метаболітів оксиду азоту, сфінгомієліну, сфінгозину, активності супероксиддисмутази, лактатдегідрогенази, активації протеолізу, ЯМР-релаксації у випадку наявності ГНН та за фізіологічних умов. Виявлено біохімічні та морфологічні ознаки активації апоптотичних процесів у нирках за ішемічної та "гліцерольної" моделей ГНН. Встановлено, що стимуляція програми клітинної загибелі за експериментальної ГНН супроводжується активацією сфінгомієлінового метаболічного шляху, накопиченням стабільних метаболітів оксиду азоту, пдвищенням активації протеолізу, зниженням активності супероксиддисмутази в тканині нирок.

  Скачати повний текст

Досліджено структурну перебудову нирки у разі експериментальної опікової травми, за умов проведення ранньої некректомії ушкоджених ділянок шкіри та застосування ліофілізованих ксенодермотрансплантатів. В експерименті на морських свинках встановлено, що тяжка термічна травма викликає значні структурні зміни всіх компонентів нирки. На підставі вивчення результатів гістологічних, біохімічних масо-, макро- та морфометричних досліджень виявлено, що характер і ступінь морфофункціональних пошкоджень органа неоднакові у різні періоди після термічної травми. З'ясовано, що пристосувально-компенсаторні процеси поступово змінюються деструктивними змінами судинної системи нирки, усіх компонентів нефрону, що свідчить про порушення процесу сечоутворення. Виявлено, що дані зміни розвиваються на фоні зростання токсичності плазми крові, рівня ендогенної інтоксикації, вмісту сечовини та креатиніну. Встановлено, що застосування ліофілізованих ксенодермотрансплантатів для закриття опікових ран після проведення ранньої некректомії помітно зменшує вміст токсичних продуктів у плазмі крові, рівень ендогенної інтоксикації, знижує концентрації креатиніну та сечовини. Доведено, що за умов використання ксеношкіри у всі терміни досліду зменшується ступінь деструктивних змін, активуються регенераторні процеси, що позитивно впливає на морфофункціональний стан нирки, сприяє нормалізації судинного русла та структурних компонентів нефрону до кінця експерименту.

  Скачати повний текст

Розглянуто роль сірковмісних амінокислот і продуктів їх обміну в регуляції функціонального стану нирок у нормі та патології й можливість корекції виявлених порушень засобами гіпогомоцистеїнемічної дії. Встановлено вплив гострої метіонінової та хронічної тіолактонової гіпергомоцистеїнемії(ГГЦ) на активність ензимних систем метилування, транссульфування сірковмісних амінокислот та утворення гідроген сульфіду у нирках. Оцінено функціональний стан нирок за умов гострої та хронічної ГГЦ, а також проведено кореляційний аналіз біохімічних показників роботи нирок з ГГЦ-індукованими змінами процесів транссульфування та метилування в нирках.

  Скачати повний текст

Вперше оцінено місце та вклад процесів генерації активних форм кисню та мобілізації заліза в реалізацію токсичної дії на нирки гліцеролу, бромбензолу та цисплатину. Показана здатність антиоксидантів запобігати індукованим модельним нефротоксинам пошкодження тубулярного та гломерулярного апаратів нирок, порушенням метаболізму заліза та гему в нирках, зменшувати прояви оксидативного стресу та запобігати формуванню дефіциту глутатіону в нирках. Встановлено, що інгібітори ксенобіотик-метаболізувальних ензимів запобігають ураженню нирок цисплатином, бромбензолом і гліцеролом, що пов'язано з їх здатністю стримувати процеси метаболічної активації, запобігати вивільненню каталітично-активних катіонів заліза та розвитку оксидативного стресу в нирках.

  Скачати повний текст

Вивчено стан системи антиоксидантного захисту в нирках щурів за токсичного ураження тетрахлорметаном, дії мелатоніну, настоянки ехінацеї пурпурової за умов різних світлових режимів. Одержано нові дані про стан вільнорадикального окиснення ліпідів, білків та активності системи антиоксидантного захисту у нирках щурів за умов впливу настоянки ехінацеї пурпурової та мелатоніну. З'ясовано, що за інтоксикації тетрахлорметаном, незалежно від умов освітлення, у нирках щурів відбувається деструктивні морфологічні зміни, посилюється вільнорадикальне окиснення ліпідів і білків, змінюються субциркадіанні ритми й активність антиоксидантних ферментів. Встановлено що п'ятиденне внутрішньошлункове введення тваринам настоянки ехінацеї пурпурової в дозі 0,25 мл/кг і мелатоніну в дозі 3,0 мг/кг маси тіла тварини, окремо чи за поєднаній їх дії, відновлює субциркадіанні ритми активності антиоксидантних ферментів, корегує їх активність і нормалізує вміст продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів і білків у нирках щурів за інтоксикації тетрахлорметаном за умов експериментального рівнодення.

  Скачати повний текст

Вивчено вікові особливості реактивності нирок під час експериментального оксалатного навантаження. За результатами дослідження встановлено, що нефротоксичність калію оксалату має чітку вікову залежність та зумовлений особливостями біохімічного забезпечення функції нирок у тварин різного віку. Виявлено, що основним місцем пошкодження ниркових структур у процесі оксалатного навантаження є дистальні відділи нефрону. Це супроводжується дозозалежним пригніченням активності сукцинатдегідрогенази кіркової речовини нирок у молодих та старіючих тварин, активацією даного ферменту у дорослих щурів. Збільшення секреції іонів калію у дистальних відділах нефрону під час дії калію оксалату супроводжується збільшенням інтенсивності процесів ацидифікації сечі, що значно знижує pH та створює умови для виникнення уролітіазу. Одним з проявів оксалатної нефропатії є порушення канальцево-канальцевого балансу іонів натрію внаслідок біохімічних порушень енергозабезпечення системи дистального транспорту іонів натрію незалежно від віку. Залишкові зміни індуковані калію оксалатом мають залежно від віку різний ступінь функціональних проявів і потребують спрямованої корекції. Використання виноградної олії з метою корекції порушень функціонального стану нирок в процесі оксалатної інтоксикації виявило її протективні властивості, що проявляється в попередженні біохімічних зсувів під час гіпероксалурії та попередженні мінералізації оксалатів.

  Скачати повний текст

Встановлено характер змін циркадіанного ритму екскреторної (кислотовидільної) функції нирок у білих щурів за моделювання різних режимів фотоперіоду за умов гіпер- і гіпокортицизму. Вперше розроблено та впроваджено фізіологічно обгрунтований спосіб дослідження біологічного ритму функції нирок за умов спонтанного діурезу та вільного доступу до продуктів харчування. Констатовано активацію екскреторної функції нирок у нічний період і статистично достовірне пригнічнення у денний. З'ясовано, що за умов постійної темряви циркадіанний ритм зберігається, проте фаза підвищення екскреторних процесів зсувається. За постійного освітлення встановлено згладження характерного циркадіанного ритму. Виявлено, що у разі тривалого введення гідрокортизону в щурів за умов звичайного освітлення спостерігається зниження екскреції електролітів і титрованих кислот, а у тварин, яких утримували в постійній темряві, відбувалась стимуляція електроліто- та кислото-видільних процесів. За умов фармакологічної адреналектомії показники швидкості гломерулярної фільтрації та інтенсивності канальцевої реабсорбції іонів натрію знижувались за наявності активації амоніогенезу в нирках.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми порушень функціонального стану нирок та особливості зміни їх морфологічних структур у різновікових щурів (статевозрілих, статевонезрілих, старих) за умов одноразового впливу gamma-опромінення у дозі 5,82 Гр з використанням індукованого діурезу (водного та сольового). Вивчено порушення основних ниркових процесів (фільтрації, реабсорбції) та функцій (осморегулювальної, екскреторної). Досліджено особливості ниркового обміну нітритів ендогенного походження. У процесі формування моделі гострої променевої хвороби середнього ступеня тяжкості встановлено появу найбільш суттєвих порушень функцій нирок статевозрілих і статевонезрілих щурів вже у перші 3 год. після gamma-опромінення та їх збереження через 7 діб. За даних умов відзначено позитивну динаміку показників зміни клубочкової фільтрації та виведення нітритів, що проявляються у вигляді зернистої деструкції в проксимальних звивистих канальцях. У щурів старої групи зафіксовано більш суттєві функціональні зміни (зменшення швидкості клубочкової фільтрації та порушення канальцевої реабсорбції). На підставі результатів морфологічних досліджень нирок старих опромінених тварин встановлено наявність воскоподібного некрозу в проксимальних і дистальних звивистих канальцях. У даної групи щурів виявлено досить суттєве у порівняні зі статевонезрілими та статевозрілими тваринами зменшення реабсорбції осмотично активних речовин та вміст нітритів у сечі, що імовірно свідчить про зниження адаптаційних можливостей нирок, зокрема їх функціонального резерву.

  Скачати повний текст

Уперше за результатами моделювання рецидивного гострого панкреатиту (ГП) встановлено, що наслідком першого ініціювання набрякової форми ГП є розширення міжчасточкових прошарків сполучної тканини, а після другого та третього відбувається прогресування панкреосклерозу, що супроводжується явищами атрофії ацинусів і наявністю лімфоїдно-макрофагальних інфільтратів. Уперше в підшлунковій залозі (ПЗ) і єдиній нирці за набрякової форми ГП виявлено структурні зміни, які за умов консервативної терапії характеризуються появою непоширених вогнищ склерозу у стромі залози. Більш значний розвиток елементів сполучної тканини у стромі залози, ніж у тканинах нирки, встановлено через 6 місяців від початку експерименту. Завдяки застосуванню сорбенту "Силлард-П" у комплексній консервативній терапії набрякової форми ГП у тварин з єдиною ниркою досягнуто зменшення ендогенної інтоксикації, нормалізацію біохімічних показників крові та зменшення розвитку елементів сполучної тканини в стромі і тканинах нирки.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємоз'язок між порушеннями функціонального стану нирок, гемостазу та фібринолізу у разі експериментальної політравми, патогенетично обгрунтовано спосіб їх корекції. Визначено зміни інкреторної й екскреторної функцій нирок, канальцевого транспорту іонів натрію та калію, а також ниркового кислотовиділення, згортання крові та лізису фібрину. Обгрунтовано спосіб підсилення механізмів компенсації порушень регуляції водно-сольового обміну, гемостазу та фібринолізу у гострому періоді експериментальної політравми. Виявлено патогенетичний взаємозв'язок, що виникає у разі політравми між змінами в системі регуляції агрегатного стану крові, інкреторної функції нирок і порушеннями тканинного фібринолізу в життєво важливих органах (головний мозок, серце, легені, печінка та нирки). Розроблено методику стандартизованого моделювання політравми в експерименті, за допомогою в якої вперше апробовано спосіб підвищення компенсаторних резервів фібринолізу та профілактики порушень функції нирок і гемостазу з використанням апітоніку.

  Скачати повний текст