Вивчено центральні механізми циркадіанних ритмів у щурів, а також роль шишкоподібної залози в механізмах корекції відхилень морфологічного та функціонального стану структур фотоперіодичної системи щурів за різної тривалості фотоперіоду. Проаналізовано ефекти постійного освітлення та тривалої темряви на хрономорфологічний і ультраструктурний стан супрахіазматичних ядер (СХЯ) та паравентрикулярних ядер (ПВЯ) гіпоталамуса, гіпокама, надниркових залоз, тісно пов'язаних з організацією та реалізацією циркадіанної ритміки. Вивчено щільність мелатонінових рецепторів у СХЯ гіпоталамуса, гіпокамі залежно від періоду доби й у випадку блокади пейсмекера циркадіанних ритмів. Доведено, що індикатором раннього десинхронозу центральних механізмів циркадіанних ритмів головного мозку щурів є порушення експресії гена швидкової функціональної відповідності c-fos і детермінованого ним імуноспецифічного білка c-Fos у пейсмекерних нейронах СХЯ і кортикотропін-рилізинг-гормонопродукувальних і вазопресин-синтезувальних суб'ядрах ПВЯ гіпоталамуса у разі зміни фотоперіоду. Вперше розкрито морфометричний і функціональний стан СХЯ, а також кортикотропін-рилізинг-синтезувальних медіальних дрібноклітинних суб'ядер і вазопресин-продукувальних латеральних великоклітинних суб'ядер ПВЯ гіпоталамуса в нормі та у випадку гіпер- і гіпофункції шишкоподібної залози. Встановлено тісні кореляційні зв'язки між морфофункціональними перебудовами СХЯ та нонапептидергічних нейросекреторних популяцій суб'ядер ПВЯ гіпоталамуса на фоні зміненої тривалості циклу світло-темрява в різні періоди доби.

  Скачати повний текст