В результаті дослідження встановлено, що синдром діабетичної стопи виникає на фоні субкомпенсованого чи декомпенсованого цукрового діабету і супроводжується вираженою ендогенною інтоксикацією, активацією перекисного окислення ліпідів, пригніченням антиоксидантної системи захисту. Сприяють виникненню синдрому діабетичної стопи зміни зі сторони імунного статусу: різке пригнічення клітинної ланки імунітету, порушення співвідношення між субпопуляціями Т-лімфоцитів та зменшення кількості імунорегуляторних Т-клітин, а також зниження титру комплементу, збільшення кількості Ig М і циркулюючих імунних комплексів. Все це значно зменшує опірність тканин до мікроорганізмів і сприяє прогресуванню гнійно-некротичного процесу на стопі. Простежено позитивну дію ентеросорбента Силлард П на вказані показники. Патогенетично обгрунтоване застосування та доведена клінічна ефективність ентеросорбента Силлард П в комплексі лікування хворих на синдром діабетичної стопи.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням ранньої діагностики специфічного ураження серцевого м'язу у хворих на цукровий діабет (ЦД) І типу на підставі оцінки систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) із застосуванням комплексу неінвазивних методів дослідження в умовах спокою та ізометричного навантаження. Запропоновані кількісні діагностичні критерії діабетичного ураження міокарду за даними як традиційних (полі- і апекскардіографія), так і нових, технічно складніших (імпульсна доплерехокардіографія) неінвазивних методів дослідження. Розроблено скрінінг-тест для виявлення діастолічної дисфункції ЛШ під час ізометричного навантаження методом імпульсної доплерехокардіографії. Визначені параметри функції ЛШ, які корелюють з показниками фізичної працездатності хворих на ЦД і тому особливо перспективні для контролю за станом пацієнтів та ефективністю лікування.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження змін фільтраційно-екскреторної функції нирок, ниркової гемодинаміки, які проявляються як різнонаправлені зміни хвилинного об'єму клубочкової фільтрації, часу максимального накопичення, часу напіввиведення радіофармпрепарату, зменшення швидкості ниркового кровоплину і відносної ємності нирок у хворих з доклінічними стадіями діабетичної нефропатії. На тлі медикаментозних проб з інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту - каптоприлом, нестероїдним протизапальним препаратом - індометацином, вивчено характер змін парціальних функцій і гемодинамічних показників нирок на ранніх стадіях розвитку діабетичної нефропатії у хворих на I тип цукрового діабету. Показано, що для більшості таких хворих з ознаками початкової нефропатії характерним є перекручення адекватної реакції на індометацин, що проявляється у подальшому зростанні швидкості клубочкової фільтрації, причому ці зрушення розвиваються на ранніх стадіях нефропатії. Встановлено, що зміни параметрів ниркової гемодинаміки у відповідь на введення каптоприлу залежать від стадії діабетичної нефропатії і можуть відображати реактивність гломерулярної гемодинаміки. Охарактеризовано стан гуморального імунітету, виявлено особливості продукції імуноглобулінів різних класів, антитіл до базальних мембран клубочків нирок у хворих з різноманітними, в тому числі доклінічними, стадіми діабетичної нефропатії. В результаті проведених досліджень поглиблено уявлення про патофізіологічні механізми формування різних стадій ураження нирок у хворих на ІЗЦД. Розроблено підходи до діагностики ранніх стадій діабетичної нефропатії.

  Скачати повний текст

Міститься клінічний аналіз результатів екстракапсулярної екстракції катаракти (ЕЕК) з імплантацією задньокамерних інтраокулярних лінз (ІОЛ) у 215 хворих на катаракту, з яких 11 хворих на цукровий діабет (ЦД) I типу і 128 хворих на ЦД II типу. Встановлено, що наявність протеїнурії, важкий ступінь ЦД, гіперглікемія вище за 10,0 ммоль/л, підвищення імунорегуляторного індексу понад 8,0 є суттєвими факторами ризику сильної запальної реакції ока після ЕЕК з імплантацією ІОЛ у хворих на ЦД II типу. Найбільш сприятливий перебіг післяопераційного періоду і кращі функціональні результати ЕЕК з імплантацією ІОЛ спостерігаються у хворих на ЦД II типу без вищезазначених факторів ризику. Рекомендується враховувати дані передопераційних клінічних і імунологічних обстежень для визначення тактики лікування катаракти у хворих на ЦД.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Використано ряд сучасних методів біохімії та молекулярної клітинної біології з метою з'ясування причин підвищеної чутливості тромбоцитів до дії природного агоністу - тромбіну внаслідок інсулінзалежного цукрового діабету (ІЗЦД). Виявлено інтенсифікацію процесів фосфорилювання сигнальних білків, зміни у функціонуванні протеїнкінази c-Src, регуляторної субодиниці PI З'-кінази, після стимуляції тромбоцитів тромбіном внаслідок ІЗЦД у людей, що свідчить про активацію внутрішньоклітинних сигнальних шляхів, які регулюють адгезивні властивості та агрегацію кров'яних пластинок. Досліджено зростання інтенсивності процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у тромбоцитах, ізольованих із крові щурів із експериментальним стрептозотоциновим діабетом та хворих на ІЗЦД, що відбувається на фоні зниження активності ферментів антиоксидантного захисту. Доведено, що введення нікотинаміду сприяло зниженню ступеня та швидкості тромбін-індукованої агрегації, інтенсивності процесів ПОЛ та нормалізації активності ферментів антиоксидантного захисту у тромбоцитах хворих на ІЗЦД та щурів із експериментальним стрептозотоциновим діабетом. Встановлено доцільність використання нікотинаміду в комплексній терапії з метою попередження розвитку судинних ускладнень у разі цукрового діабету.

  Скачати повний текст

Визначено особливості розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) у хворих на цукровий діабет 2-го типу. Обстежено 160 хворих (62 хворих на ІХС у поєднанні з цукровим діабетом та 98 хворих на ІХС без цукрового діабету). На підставі даних коронарографії встановлено особливості атеросклеротичного ураження вінцевих судин серця, ступінь розвитку коронарної колатеральної циркуляції у хворих на цукровий діабет. За даними вентрикулографії виявлено порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на діабет. Описано особливості дисліпідемій та коагуляційних властивостей крові у хворих на ангіографічно підтверджену ІХС та цукровий діабет 2-го типу. Вивчено вплив гіполіпідемічних препаратів різних класів на показники ліпідного обміну та системи гемостазу. Завдяки проведеним дослідженням поглиблено уявлення про патогенетичні механізми розвитку ішемічної хвороби серця на тлі цукрового діабету. Обгрунтовано підходи до диференційованого призначення гіполіпідемічних препаратів.

  Скачати повний текст

З позицій системного міждисциплінарного підходу досліджено причини та умови розвитку сексуальних розладів у жінок, хворих на цукровий діабет. Виявлено особливості взаємодії соматичних і психологічних чинників у генезі сексуальної дисфункції та їх клінічні прояви в процесі даного захворювання. Вивчено причини, механізми розвитку та прояви сексуальної дисгармонії подружньої пари у разі сексуальних порушень у дружини, хворої на цукровий діабет. За результатами проведеного дослідження розроблено ефективну систему корекції порушення сексуального здоров'я в процесі зазначеної патології у жінок.

  Скачати повний текст

Визначено клініко-морфологічні особливості інфаркту міокарда (ІМ) у хворих на цукровий діабет (ЦД) II типу. Проаналізовано 5639 випадків захворювань на ІМ (873 з них - на тлі ЦД), за результатами якого визначено обтяження ІМ ЦД II типу тільки в групі жінок 40 - 69 років. Виділено критичні періоди частоти та фатальності ІМ в жінок, які хворіють на ЦД II типу. На підставі комплексного імуноморфологічого дослідження хворих на ЦД II типу в поєднанні з ІМ показано особливості ураження міокарда та судин серця. У хворих на ЦД II типу визначено частоту та прогностичну значущість ускладнень ІМ і метаболічних показників залежно від віку й статі. За результатами отриманих даних поглиблено уявлення про патогенетичні механізми розвитку ІМ в хворих на ЦД II типу, обгрунтовано диференційований підхід до профілактики коронарної смерті, зважаючи на вікові особливості.

  Скачати повний текст

Вивчено результати застосування методу внутрішньовенного лазерного опромінення крові (ВЛОК) у лікуванні хворих на діабетичну ангіопатію (ДАП) сітківки та на діабетичну ретинопатію (ДРП). Проведено дослідження зору, стану ліпідного обміну та імунологічної реактивності організму 161 хворого (322 ока) на інсулінозалежний цукровий діабет (ІЗЦД). Встановлено, що застосування ВЛОК у комплексній терапії даних хворих, у порівнянні з загальноприйнятим лікуванням, підвищує його ефективність за показниками гостроти зору в цілому з 65,8 % до 85,4 % випадків, а відносно відновлення її до норми - з 9,6 % до 28,3 % випадків. Встановлено, що частота відновлення гостроти зору до норми у випадку ДАП під впливом ВЛОК наступає у 54,4 % хворих, а під впливом загальноприйнятого лікування - лише у 18,4 %. На підставі всебічного комплексного дослідження ліпідного обміну, імунологічного стану з'ясовано патогенетичні механізми одержаного підвищення ефективності лікування із застосуванням ВЛОК. Вперше патогенетично обгрунтовано застосування ВЛОК у лікуванні хворих не лише за наявності ДРП, але й на доклінічній стадії розвитку (ангіопатії) для запобігання розвитку ДРП. Відзначено стійкість результатів лікування протягом 6 - 12 - 24 місяців.

  Скачати повний текст

Встановлено, що в хворих на цукровий діабет (ЦД) з ураженням печінки спостерігаються метаболічні зрушення, які зумовлюють синдром цитолізу, високий рівень ліпопероксидації та пригнічення системи антиоксидантного захисту, дисфункцію клітинної та гуморальної ланок імунітету, гістологічні зміни в печінці тварин. Запропоновано призначення антиоксиданту "Неоселену" з розвитком у хворих на ЦД "жирового гепатозу", наслідками якого є суттєві зрушення параметрів ліпідограми, ПОЛ, зниження функціонального стану активності антиоксидантної системи захисту, рівномірне підвищення ехогенності паренхіми та нечіткість контурів печінки, збіднення судинного малюнку, посилене затухання ультразвукової хвилі. Визначено, що препарат з імуномодулювальними властивостями "Етимізол" необхідно призначати у випадку виникнення імунозапального процесу в печінці, симптомами якого є збільшення розмірів і болючість печінки, дисфункція імунного статусу в хворих на ЦД, нерівномірне підвищення ехогенності, неоднорідність структури паренхіми та підвищення її зернистості, чіткі контури печінки (визначені за результатами ультразвукового дослідження), активація клітин Купфера, наявність В-лімфоцитів, плазмоцитів у разі експериментального стрептозотоцинового діабету. Диференційоване застосування даних методик забезпечує швидкий регрес клініко-лабораторної симптоматики, дозволяє скоротити термін перебування хворого в стаціонарі.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості метаболічного синдрому та імунологічного фенотипу лімфоцитів у хворих на ожиріння та цукровий діабет II типу. Обстежено 104 особи - 24 хворих на цукровий діабет та ожиріння, 18 пацієнтів з діабетом та нормальною вагою тіла, 31 особу з ожирінням, але без діабету, та 31 особу без діабету з нормальною вагою тіла. Розглянуто стан секреції інсуліну та проведено оцінку чутливості периферичних тканин до дії гормону. Виявлено залежність вмісту інсуліну та інсулінової чутливості тканин від присутності цукрового діабету та ваги тіла обстежених осіб. Знайдено особливості ліпідного обміну, які проявляються вірогідним підвищенням вмісту тригліцеридів крові у хворих на ожиріння, як у тих, що хворіють на цукровий діабет, та у осіб без діабету. Виявлено особливості імунологічного фенотипу лімфоцитів у хворих на цукровий діабет з різною вагою тіла. Знайдено суттєве підвищення кількості великих грануловмісних лімфоцитів у периферичній крові хворих на цукровий діабет з ожирінням, що супроводжувалося порушеннями ультраструктури цих клітин. За результатами дослідження поглиблено уявлення про етіопатогенез цукрового діабету II типу та висунуто припущення про роль імунологічних порушень у розвитку даного захворювання та метаболічного синдрому.

  Скачати повний текст

Встановлено клінічні особливості, механізми розвитку ускладнень з боку кістково-суглобової системи у хворих на цукровий діабет (ЦД). Показано високу частоту специфічного ускладнення ЦД - синдрому обмеження рухливості у хворих I (46 %) так II (34 %) типів захворювання. Ураження суглобів у хворих на ЦД обумовлене з виникненням дегенеративно-дистрофічних змін у навколосуглобових структурах внаслідок порушення метаболізму загальних глікозаміногліканів. Показано, що для ЦД характерні системні зміни кісткової тканини, які полягають у зменшенні щільності та порушенні еластичності, переважно, її трабекулярної частини. Встановлено відмінність в механізмах розвитку остеопорозу у хворих на ЦД I та II типів. Завдяки результатам дослідження поглиблено уявлення про патологічні механізми розвитку ураження кістково-суглобової системи у хворих на ЦД, обгрунтовано підходи до діагностики даних ускладнень.

  Скачати повний текст

Досліджено питання оптимізації адаптації до знімних пластинкових зубних протезів у хворих на цукровий діабет. Проведено клінічні та лабораторні дослідження, що характеризують стан тканин порожнини рота і нейтрофільних лейкоцитів у хворих на цукровий діабет у різні терміни користування знімними пластинковими протезами. Виявлено закономірності розвитку процесу адаптації до знімних пластинкових протезів на субклінічному і субклітинному рівнях у хворих на цукровий діабет. Розроблено спосіб виготовлення знімних пластинкових зубних протезів для активної постійної дії на процес адаптації.

  Скачати повний текст

Показано, що хворі на цукровий діабет II типу з вторинною резистетністю є гетерогенною групою. Вивчено розповсюдження вторинної резистентності серед госпіталізованих та амбулаторних хворих. Досліджено функціональну активність бета-клітин інсулярного апарату підшлункової залози залежно від динаміки маси тіла в процесі пероральної антидіабетичної терапії. Встановлено частоту гепатопатій серед хворих з вторинною резистентністю та роль уражень печінки в генезі зниження ефективності лікування діабету II типу похідними сульфанілсечовини. Ступінь ожиріння визначено патогенетичним фактором формування вторинної резистентності. Розроблено методи лікування резистентності до сульфаніламідів за допомогою індуктора мікросомальних ферментів карбамазепіну та інгібітора альфа-глюкозидаз-акарбози.

  Скачати повний текст

Встановлено, що зрушення в системі гемостазу за своєю природою носять різний характер за двох типах цукрового діабету (ЦД). За ЦД I типу вони вторинні, здебільшого пов'язані з характерними для хвороби ушкодженнями ендотелію дрібних судин кровоплину. У разі ЦД II типу, зміни в системі гемостазу визначаються дією первинних факторів, які індукують розвиток самого захворювання та вторинних чинників, аналогічних таким у випадку ЦД I типу. Найбільш виразні відмінності знайдено за наявності у хворих синдрому діабетичної стопи: за діабету I типу система гемостазу реагує посиленням гіперкоагуляційних процесів, які закономірно інгібуються введенням гепарину; за ЦД II типу розвивається своєрідний дискоагуляційний синдром з подальшим пригніченням реакцій фібринолізу та неочікуваним посиленням плазматичної гіперкоагуляції у разі застосування гепарину. Встановлено, що за діабетичної стопи, у хворих на ЦД II типу в крові суттєво збільшується вміст прозапальних цитокінів (інтерлейкіну I та туморнекротичного фактору). Показано, що першими ознаками ушкодження ендотелію судин у хворих на ЦД I типу без клінічно явних ознак мікроангіопатії може бути підвищення рівня розчинного фібрину, що може слугувати важливою діагностичною ознакою перших проявів цього ускладнення діабету.

  Скачати повний текст

Проведено обстеження та досліджено результати комплексного хірургічного лікування 166 хворих із синдромом діабетичної стопи. Встановлено, що вказаний синдром розвивається у хворих із субкомпенсованим і декомпенсованим цукровим діабетом на тлі ангіопатії, остеоартропатії, полінейропатії, нефропатії та кардіоміопатії. Виявлено залежність важкості перебігу гнійно-некротичного процесу на стопі від типу цукрового діабету, порушення кислотно-лужного балансу, процесів перекисного окиснення ліпідів і стану антиоксидантної системи захисту. Розроблено комплексне хірургічне лікування різних форм синдрому діабетичної стопи з урахуванням клініко-метаболічних змін. Доведено доцільність проведення розкриття неклостридіальних анаеробних флегмон підошовної поверхні стопи Н-подібним розрізом, а екзартикуляцію гангренозно зміненого пальця стопи - з резекцією 2/3 плюсневої кістки. Вивчено результати внутрішньовенного лазерного опромінення крові у комплексному хірургічному лікуванні хворих з ішемічно-гангренозною стопою.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано клінічне застосування методів рефлексотерапії, а саме, голковколювання у поєднанні з лазеропунктурою інфрачервоним лазерним випромінюванням для лікування діабетичної полінейропатії на доклінічній стадії. Показано, що використання голковколювання та лазеропунктури має позитивний вплив на визначені ланки патогенезу діабетичної полінейропатії та є патогенетичним методом лікування. Встановлено, що запропоноване комплексне лікування дозволяє досягти стійкого терапевтичного ефекту. Визначено, що дані використаних методів дослідження стану периферійної нервової системи (електронейроміографія, імунологічні показники, електроакупунктурні методи діагностики за Накатані та Фоллем, психодіагностичні тести) є інформативними та достовірними критеріями діагностики діабетичної полінейропатії за умов відсутності клінічної симптоматики.

  Скачати повний текст

Визначено високу частоту ДАНС - специфічного ускладнення ЦД. Зроблено висновок, що для хворих на ЦД з ДАНС характерним є порушення показників варіабельності серцевого ритму (ВСР). Спостережено взаємозв'язок між видовженням показників QТс і присутністю клінічних стадій ДАНС у разі II типу ЦД. На підставі отриманих даних можна рекомендувати визначення у хворих ЦД I та II типу показників ВСР з метою ранньої діагностики ДАНС. Висунуто тезу про те, що активація вільнорадикального стресу, процеси перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) відіграють значну роль у розвитку ЦД.

  Скачати повний текст

Встановлено, що в хворих, які страждають на цукровий діабет 1 типу більше 5 років, виникає внутрішньоклубочкова гіпертензія, що призводить до пошкодження клубочкового апарату нирок і характеризується мікроальбумінурією, підвищенням швидкості клубочкової фільтрації та показників ниркової гемодинаміки. На підставі результатів клініко-лабораторного аналізу модифікацій функціонального стану нирок під впливом престаріуму й едніту виявлено виражений вплив цих препаратів на екскрецію білка з сечею та показники ниркової гемодинаміки. Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) зменшують мікроальбумінурію на 45 %, відновлюють ниркову гемодинаміку. Для терапії діабетичної нефропатії престаріум ефективний у 92 %, а едніт - у 87 % хворих на ЦД І типу. Антипротеїнурічний ефект інгібіторів АПФ у хворих з нормальним рівнем артеріального тиску не пов'язаний зі зниженням системного артеріального тиску, а опосередкований впливом препаратів на внутрішньоклубочкову гемодинаміку. У хворих з артеріальною гіпертензією антипротеїнурічний ефект зумовлений нормалізацією системного та внутрішньоклубочкового кровообігу під впливом престаріуму або едніту.

  Скачати повний текст