Скачати повний текст

З'ясовано, що на ревматоїдний артрит (РА) хворіє від 0,8 до 5 % населення. РА призводить до втрати працездатності й інвалідності пацієнтів. Проведено обстеження та лікування 68-ти пацієнтів з ураженнями ліктьового суглоба на III стадії патологічного процесу. Ураження ліктьового суглоба за РА виявлено у 75 % випадків уражень інших відділів опорно-рухової системи. Клінічна картина уражень ліктьового суглоба залежить від стадії та форми ураження, а також ступеня активності процесу. У хворих з ураженнями ліктьового суглоба за РА консервативне лікування не завжди забезпечує позитивний результат, а на стадії анкілозування воно зовсім не ефективне. Серед оперативних способів на цій стадії найчастіше застосовується артропластика. З метою вдосконалення існуючих способів артропластики проведено комплексні біомеханічні дослідження, вивчено особливості напружено-деформованого стану суглобових кінців на моделях ліктьового суглоба у нормі та за умов артропластики. Обгрунтовано використання апаратів зовнішньої фіксації за ревматоїдних уражень дослідженої локалізації. На підставі біомеханічих і клінічних результатів визначено абсолютні та відносні показання до оперативного лікування, тактика лікування у перед- та післяопераційному періоді. Виважена тактика, планування обсягу та характеру оперативного лікування, застосування адекватних лікувальних заходів у післяопераційному періоді дозволили одержати хороші результати лікування у 43-х (63,6 %) пацієнтів, задовільні - у 13-ти (18,5 %), незадовільні - 12-ти (17,9 %).

  Скачати повний текст

Визначено ранні маркери ураження серцево-судинної системи у хворих на фіброміалгію (ФМ) - показників вегетативної регуляції та функціонального стану ендотелію, досліджено їх зв'язок з основними клінічними проявами ФМ, даними долориметрії та дисліпідемією. Вивчено ефективність корекції виявлених порушень шляхом включення до традиційної терапії ФМ beta-адреноблокатора карведилолу. Встановлено, що у хворих на ФМ має місце зміщення симпатовагального балансу в напрямку симпатикотонії та порушення функції ендотелію з підвищенням вмісту ендотеліну-1 (ЕТ-1) в плазмі крові, зниженням ендотелійзалежної вазодилятації (ЕЗВД) плечової артерії. Показано наявність кореляційних зв'язків між формуванням вегетативного дисбалансу й основними клінічними проявами ФМ (інсомнією, тривогою, депресією), а також між показниками функціонального стану ендотелію (вмістом ЕТ-1 і ступенем ЕЗВД) і рівнем загального холестерину. Доведено, що застосування карведилолу у хворих на ФМ дозволяє істотно покращати стан вегетативної регуляції та значно зменшити виразність ендотеліальної дисфункції.

  Скачати повний текст

Визначено ранні маркери ураження серцево-судинної системи у хворих на фіброміалгію (ФМ) - показників вегетативної регуляції та функціонального стану ендотелію, досліджено їх зв'язок з основними клінічними проявами ФМ, даними долориметрії та дисліпідемією. Вивчено ефективність корекції виявлених порушень шляхом включення до традиційної терапії ФМ <$Ebeta>-адреноблокатора карведилолу. Встановлено, що у хворих на ФМ має місце зміщення симпатовагального балансу в напрямку симпатикотонії та порушення функції ендотелію з підвищенням вмісту ендотеліну-1 (ЕТ-1) в плазмі крові, зниженням ендотелійзалежної вазодилатації (ЕЗВД) плечової артерії. Показано наявність кореляційних зв'язків між формуванням вегетативного дисбалансу й основними клінічними проявами ФМ (інсомнією, тривогою, депресією), а також між показниками функціонального стану ендотелію (вмістом ЕТ-1 і ступенем ЕЗВД) і рівнем загального холестерину. Доведено, що застосування карведилолу у хворих на ФМ дозволяє істотно покращити стан вегетативної регуляції та значно зменшити виразність ендотеліальної дисфункції.

  Скачати повний текст

Вивчено взаємозв'язок морфогенезу кісткового скелета з органами імунної системи на різних етапах онтогенезу за неоднакових станів імунного статусу. Під час проведення наукового дослідження використано анатомічні, морфометричні, гістологічні, біомеханічні, біохімічні, імунологічні, електронно-мікроскопічні методи, а також рентгеноструктурний і кореляційний аналіз. Встановлено, що ступінь вираженості реактивності кісткової системи залежить від морфологічного стану тимуса, селезінки, пахових лімфатичних вузлів, імунного статусу та вікового чинника. Виявлено, що використання тимектомії та циклофосфану, які викликають імуносупресію, призводить до зміни ультраструктури кристалів гідроксіапатиту, що негативно впливає на процеси мінералізації, знижує міцність кісток і гальмує темпи їх приросту. Зазначено, що у статевозрілих і репродуктивних щурів дефіцит тимічних гормонів та введення циклофосфану супроводжуються пригніченням кісковотвірної функції епіфізарних хрящів.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини, мінерального обміну, ендокринної системи хворих на виразкову хворобу (ВХ) й оперованих з застосуванням методів органозберігальних і органощадних операцій резекцій шлунка за Більрот-I і Більрот-II. Встановлено, що у хворих на ВХ ступінь ураження кістової тканини залежить від тривалості хвороби. Виявлено, що після резекції шлунка за Більрот-I і Більрот-II нормальний стан кісткової тканини зберігається у кожного четвертого та кожного третього оперованого хворого. Доведено, що після органозберігальних і органощадних операційних втручань у 60,6 % оперованих кісткова тканина зберігається в нормі. Встановлено, що після операційного лікування хворих на ВХ у віддаленому післяопераційному періоді порушується функція гіпофізарно-тиреоїдної системи та статевих залоз. В експерименті на білих щурах, у яких моделювали резекцію шлунка за Більрот-I та Більрот-II і селективну проксимальну ваготомію, після резекційних методів виявлено структурні зміни стінки шлунка та дванадцятипалої кишки, а також виражені зміни остеоморфометричних показників стану кісткової тканини. Запропоновано алгоритм вибору оптимального методу хірургічного лікування хворих на ускладнені виразки шлунка та дванадцятипалої кишки на тлі остеопенічного синдрому.

  Скачати повний текст

Досліджено шлунково-кишкові та кардіоваскулярні ускладнення, що виникають в результаті побічної дії нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) й обгрунтовано доцільність призначення цитопротекторних лікарських засобів для лікування даних патологій. Встановлено, що серед неселективних інгібіторів циклооксигенази (ЦОГ) найбільш небезпечно впливає на гастродуоденальну зону (ГДЗ) індометацин. Виявлено, що застосування ібупрофену практично не викликає ерозивних і виразкових уражень слизової оболонки (СО) ГДЗ. З'ясовано, що препарати "Ібупрофен" та "Целекоксиб" достовірно не підвищують ризик виникнення серцево-судинних ускладнень. Доведено, що прийом медикаментів значно погіршує олужнювальну функцію шлунка, що є однією з причини виникнення гастродуоденопатії (ГДП). Обгрунтовано доцільність включення до комплексного лікування хворих з ГДП, ускладненою побічною дією НПЗП, цитопротекторних препаратів. Встановлено їх позитивний вплив на репаративні процеси в СО ГДЗ, що сприяє підвищенню ефективності лікування даної категорії хворих.

  Скачати повний текст

Визначено рівні мелатоніну (МТ), прозапального інтерлейкіну-8 (ІЛ-8) та протизапального ІЛ-10. Вивчено взаємозв'язки між біохімічними показниками та клініко-психологічними проявам у хворих на фіброміалгію, а також вплив МТ, флуоксетину та їх комбінації на основні клінічні та психологічні прояви фібрміалгії (ФМ). Установлено, що у хворих на ФМ має місце порушення циркадності продукції МТ зі значним зниженням його пікових концентрацій у плазмі крові хворих о 4-й годині ранку, зростання вмісту у плазмі крові ІЛ-8 та зниження на рівні тенденції ІЛ-10 з суттєвим зсувом співвідношення між ними у бік переважання прозапального ІЛ-8. У пацієнтів з низькими піковими концентраціями МТ установлено порушення сну та поглиблення депресивних психологічних рис характеру. Доведено, що за умов застосування флуоксетину у хворих з ФМ покращуються показники психологічного статусу, зменшуються синдроми болю та втоми, за цього посилюються окремі прояви інсомії.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень впливу низького функціонального навантаження на біоелектричні властивості кістки, які одержано за методом відведення потенціалу навантаження (ПН) з поверхні стегнової кістки щурів лінії Вістар та її мультичастотного імпедансометричного тестування за умов дозованого механічного навантаження та жорсткого 28- та 45-добового обмеження рухливості. Установлено, що гіпокінезія вірогідно зменшує ПН, особливо у діапазоні навантажень фізіологічного рівня. Розвиток гіпокінетичної остеопенії супроводжується зменшенням імпедансу, активного та реактивного опорів і значним збільшенням ємності кістки. Жорстка тривала гіпокінезія зменшує напруження кисню у ненавантажених м'язах і швидкість споживання кисню кістковою тканиною. Використання переривчастої нормобаричної гіпоксії (ПНГ) дозволяє зменшити порушення кисневого метаболізму й активувати анаболічні процеси у кістковому матриксі, що зумовлює покращання пасивних електричних властивостей кістки. Найбільший остеопротекторний ефект виявлено за умов використання ПНГ на етапі преадаптації та всього періоду обмеження рухливості. Одержані результати про закономірності змін активних і пасивних електричних властивостей кістки за умов гіпокінезії можуть бути використані для розробки нових методів діагностики та корекції патології кісткової системи.

  Скачати повний текст

Наведено дані, одержані внаслідок проведених експериментальних досліджень морфологічних особливостей росту, будови та репаративної регенерації стегнової кістки щурів різного віку під впливом екзогенного гідрокортизону. Введення гідрокортизону щурам за дози 0,5 мг/100 г протягом 45-ти діб дозволило одержати модель остеопорозу, а за дози 5 мг/100 г - модель "маніфестного" остеопорозу. Установлено, що глюкокортикоїд-індукований остепороз у щурів тримісячного віку призводить до затримки росту стегнової кістки у довжину та ширину за рахунок пригнічення періостального й енхондрального остеогенеза. Доведено, що деструкція кісткової тканини здійснюється шляхом остеоцитарного остеолізу та пазушної резорбції з утворенням осередків деструкції кісткової тканини за типом "рідка кістка". Установлено, що прояви дегенеративних змін у кістці підвищуються зі збільшенням дози гормона, особливо у тварин, що знаходилися у фазі активного росту. Виявлено, що довготривале введення обох доз гідрокортизону (0,5 і 5 мг/100 г живої ваги) пригнічує процес остеорепарації у метафізарних дефектах стегнових кісток щурів за максимального прояву у тримісячних тварин. Установлено порушення співвідношення клітин, які беруть участь у формуванні регенерату. Під впливом обох доз гідрокортизону на третю добу після травматичного ушкодження підвищується кількість нейтрофілів, а кількість фібробластів і малодиференційованих клітин зменшується. Установлено затримку кісткоутворення у зоні дефекту, за цього прояв відмінностей залежить від структурних змін кістки на момент травматичного ушкодження. На пізніх стадіях репаративного остеогенезу виявлено уповільнення процесів мінералізації та ремоделювання регенерату.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження впливу тимектомії мишей лінії CBA/Ca у різні вікові періоди (3, 20 та 45 діб), а також трансплантації тимусів від 5-ти добових (молоді) та 24-х місячних (старих) донорів тваринам, яким видалено тимус у віці 3-х діб, на проліферативний потенціал стромальних, гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку та щільність стегнової кістки. Показано, що через 3,5 місяці тільки за умов тимектомії у віці 3-х діб, у тварин обох статей відбувається зниження щільності стегнової кістки, підвищення відносної й абсолютної кількості колонієтвірних клітин фібробластів (КУК-Ф) і остеокластів (КУК-ГМ), а також зменшення співвідношення КУК-Ф і КУК-ГМ. Встановлено, що у даних тварин знижується маса тіла, матки, тестикул, рівень статевих гормонів, кількість і співвідношення CD4+, CD8+ Т-лімфоцитів у кістковому мозку, збільшується маса наднирників. Виявлено, що у колонієтвірних клітинах остеобластів (КУК-ОБ) знижується рівень експресії гену остеокальцину та цитохімічна активність лужної фосфатази (ЛФ). З'ясовано, що цитохімічна активність кислої фосфатази (КФ) у колонієтвірних клітинах остеокластів (КУК-ОК) збільшується. Показано, що трансплантація тимуса від донорів різного віку призводить до нормалізації показників у мишей, що зазнали видалення тимусу у віці 3-х діб. Встановлено, що відновлювальна здатність тимусу зменшується з віком донора. Доведено, що на ранніх етапах розвитку тимус відіграє важливу роль у формуванні кісткової тканини у зрілому віці.

  Скачати повний текст

Показано, що моделювання у щурів експериментального артриту Пірсона супроводжується комплексним прогресуючим порушенням функції нирок. Через 2 міс. від початку розвитку артриту виявляються чіткі ознаки порушення екскреторної й іонорегулювальної функції нирок. Порушення функції нирок зумовлене збільшенням протизапальних цитокінів, активацією пероксидного окиснення ліпідів і тканинного протеолізу. Виявлені функціонально-біохімічні порушення нирок прогресують та досягають максимуму через 12 міс. спостереження та поєднуються з морфологічними ознаками пошкодження.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне узагальнення та розроблено нове вирішення поставленої проблеми на основі визначення гендерних особливостей формування піку та втрати кісткової маси в людей різного віку залежно від регіону проживання шляхом розробки нових підходів до діагностики, профілактики та лікування системного остеопорозу та його ускладнень, спрямованих на покращання якості життя в людей різного віку з даною патологією. Визначено прогностичну цінність різних методів діагностики структурно-функціонального стану кісткової тканини в дітей і дорослих залежно від статі (ультразвукова та рентгенівська денситометрія), за допомогою яких встановлено "критичні" періоди життя жінок та чоловіків щодо втрати кісткової маси та своєчасного застосування лікувально-профілактичних методів щодо розвитку остеопорозу та його ускладнень. Встановлено кореляційні зв'язки між показниками мінеральної щільності кісткової тканини, паратгормоном та 25(OH) вітаміном D у сироватці крові в осіб обох статей. Визначено частоту розвитку порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини (остеопенія, остеопороз) і найбільш розповсюджених остеопоротичних переломів (проксимального відділу стегнової кістки, передпліччя, плечової кістки) залежно від регіону проживання, віку, статі. Експериментально обгрунтовано використання препарату золедронової кислоти в лікуванні постменопаузального остеопорозу.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості перебігу різних варіантів остеоартрозу (ОА) в чоловіків і жінок, доведено гендерні відмінності остеодефіциту (ОП, Он) за ОА за МКІ й МПК, статевий диморфізм рівнів МКМ (ПТ, КТ, ОК, Кз, Ін, ЛФ) і ОХЕ (Al, Ca, Cd, Со, Cu, Fe, Li, Mg, Mn, P, Pb, Sr, Zn) у волоссі хворих на ОА, патогенетичну значущість окремих параметрів МКМ і ОХЕ в представників різної статі, взаємозв'язок їх зі складовими компонентами МС, вмістом в організмі запальних білків і характером цитокінової мережі, залежність ефективності використання терапевтичних засобів від вихідного стану кісткового метаболізму, визначено характер змін таких показників під впливом лікування в чоловіків і жінок.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клінічного дослідження з застосуванням методик EDSS, MSFC, МРТ-дослідження головного мозку й автоматизованої системи одержано детальні дані стосовно структури неврологічних розладів та їх динаміки в популяційній когорті хворих з множинним склерозом на амбулаторних стадіях, рівня когнітивних порушень, структури розладів ходьби та їх динаміки в період 1 - 3-х років спостереження. Встановлено, що формується три основних патерни динаміки в коротко- та середньостроковій перспективі - покращання функцій, їх погіршення та стабільний перебіг (без наочних змін). Уточнено предиктори напрямку подальшого перебігу (сприятливий чи несприятливий), до яких відносяться кількість загострень захворювання та їх частота в перший рік клінічних маніфестацій, вік початку захворювання та характер перших проявів (моно- чи мультисистемний). Досліджено взаємозв'язки між окремими семіологічними ознаками під час МРТ-дослідження головного мозку у разі множинного склерозу, встановлено їх комплексну предикторну роль у визначенні стадії захворювання. Уточнено дані про ранні та дифузні атрофічні зміни мозку, які вірогідно відображають нейродегенеративну складову процесу та клінічно можуть виявлятися значно пізніше. Обгрунтовано твердження про субклінічний розвиток вторинного прогресування у хворих з кваліфікованим ремітивним перебігом.

  Скачати повний текст

Уперше досліджено еволюцію структурно-функціональних змін і визначено прогностичні критерії перебігу псоріатичного артриту (ПА) з переважним ураженням суглобів кисті. Проаналізовано ультрасонографічну картину суглобів кисті у хворих ПА. За результатами термографії кисті визначено топографічні орієнтири суглобів пальців кисті та розроблено схему та методику кількісного оцінювання термограм кисті. Розроблено систему комплексного діагностування та лікування уражень кисті за умов ПА. Встановлено й обгрунтовано показання до оперативних втручань залежно від характеру уражень суглобів. Одержано відомості про жорсткість зв'язкового апарата п'ястково-фалангових і проксимальних міжфалангових суглобів пальців кисті. Визначено необхідну жорсткість апаратів зовнішньої фіксації для цих суглобів. Обгрунтовано застосування компресійно-дистракційного шарнірного апарата зовнішньої фіксації, який не вимагає проведення осьової спиці, дозволяє коригувати похибки під час проведення спиць або стрижнів. Вивчено питання стосовно вибору матеріалу та діаметра спиць і стрижнів для компресійно-дистракційних шарнірних апаратів зовнішньої фіксації для п'ястково-фалангових і проксимальних міжфалангових суглобів пальців кисті залежно від очікуваних рівнів навантаження.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностику уражень нирок і легенів у хворих на ревматоїдний артрит завдяки використанню міжфазної тензіореометрії сечі і конденсату вологи видихуваного повітря. Визначено окремі чинники, які впливають на частоту і перебіг ревматоїдного гломерулонефриту, інтерстиціального нефриту, амілоїдозу нирок, плевриту, дифузного інтерстиціального фіброзу, фіброзувального альвеоліту, ревматоїдних легеневих вузликів. Проаналізовано стан легеневого сурфактанту у тварин з експериментальним ад'ювантним артритом. За допомогою фізико-хімічних методів дослідження патологія нирок і легенів діагностується в 4,2 і 4,7 разів частіше, ніж під час загальновизнаного обстеження, а ефективність терапії нефропатії і пневмопатії залежить від початкових фізико-хімічних властивостей сечі і вологи видихуваного повітря. Глюкокортикоїдні гормони позитивно впливають на біофізичний стан сечі, а системна ензимотерапія - на параметри видихуваного повітря.

  Скачати повний текст

Досліджено параметри місцевого імунітету, включаючи імуноглобуліни, цитокіни у хворих на хронічний тонзиліт пацієнтів, які мають хронічні захворювання нирок і суглобів. Надано розгорнуту порівняльну клінічну, імунологічну, біохімічну характеристику хворих на хронічний тонзиліт із сполученими захворюваннями після стимуляції тканини мигдаликів. Розроблено клініко-імунологічний діагностичний алгоритм для об'єктивізації вибору методу лікування хронічного тонзиліту за його сполучення з іншими хронічними захворюваннями.

  Скачати повний текст

Вперше експериментально обгрунтовано склад і проведено фармакологічне дослідження композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом. Показано потенціюючий вплив глюкозаміну гідрохлориду на протизапальні властивості диклофенаку натрію, що дозволяє знизити його ефективну дозу за збереження високого рівня активності та модифікувати токсикологічні характеристики. Вперше досліджено мембранотропні властивості композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом і підтверджено ефект потенціювання складових компонентів препарату. Встановлено, що застосування композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом під час лікування експериментального остеоартрозу та "ад'ювантного" артриту ефективно впливає на показники обміну хрящової та кісткової тканин, виявом яких є зниження запально-деструктивних процесів у суглобах, що підтверджено даними біохімічних та морфологічних досліджень. Композицію диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом класифіковано як лікарський засіб з протизапальними та хондропротекторними властивостями.

  Скачати повний текст