Вперше експериментально обгрунтовано склад і проведено фармакологічне дослідження композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом. Показано потенціюючий вплив глюкозаміну гідрохлориду на протизапальні властивості диклофенаку натрію, що дозволяє знизити його ефективну дозу за збереження високого рівня активності та модифікувати токсикологічні характеристики. Вперше досліджено мембранотропні властивості композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом і підтверджено ефект потенціювання складових компонентів препарату. Встановлено, що застосування композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом під час лікування експериментального остеоартрозу та "ад'ювантного" артриту ефективно впливає на показники обміну хрящової та кісткової тканин, виявом яких є зниження запально-деструктивних процесів у суглобах, що підтверджено даними біохімічних та морфологічних досліджень. Композицію диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом класифіковано як лікарський засіб з протизапальними та хондропротекторними властивостями.

  Скачати повний текст

Вперше виявлено різноспрямовані якісні та кількісні зміни мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) у поєднанні з остеоартрозом (ОА), доведено можливість використання параметрів МЩКТ як критерію важкості перебігу мікст-патології та резистентності до терапії. Встановлено, що вираженість клінічних проявів АГ, ОА та ступінь демінералізації осьового скелету взаємопов'язані з порушенням периферичної гемомікроциркуляції та розладами процесів вільнорадикального окиснення ліпідів і знаходяться у прямопропорційній залежності від біологічного віку пацієнтів, тяжкості перебігу АГ, ступеня гіпертрофії лівого шлуночка та його систоло-діастолічної дисфункції, наявності супутніх реактивного синовіту та аліментарно-конституційного ожиріння. Виявлено, що порушення периферичної гемомікроциркуляції, кисневого режиму у тканинах нижніх кінцівок, зокрема у кістковій, підвищення активності перекисного окиснення ліпідів у разі зниження функціональної здатності антиоксидантних систем, супроводжується розвитком синдрому капіляротрофічної недостатності та є спільними і взаємообтяжуючими факторами прогресування АГ та ОА у даної категорії хворих. Вперше встановлено, що тривале комплексне застосування інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту моексиприлу та синтетичного антиоксиданту емоксипіну у хворих на АГ у поєднанні з ОА, забезпечує позитивний гемодинамічний та метаболічний ефекти та відсутність прогресування демінералізації кісткової тканини.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив системної ензимотерапії (СЕТ) на основні механізми розвитку запального процесу в суглобах на ранніх етапах розвитку експериментального остеоартрозу (ЕОА) й ад'ювантного артриту Пірсона (ААП). Визначено динаміку змін вмісту цитокінів у сироватці крові та основних клініко-біохімічних параметрів у хворих на ОА та ревматоїдний артрит (РА) за курсової та довготривалої СЕТ. Проаналізовано її вплив на метаболізм сполучної тканини та інтенсивність протеолізу у хворих на ОА та РА, а також на динаміку змін мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на ОА та РА. Визначено механізми клінічної ефективності курсової та довготривалої СЕТ у процесі лікування хворих на ОА та РА. Запропоновано концепцію протизапального впливу курсової та довготривалої СЕТ на цитокінову регуляцію імунологічної реактивності у хворих на ОА та РА.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу клініко-лабораторних і денситометричних досліджень вперше встановлено гетерогенність структури стану мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) за системного червоного вовчаку (СЧВ) та її взаємозв'язок з клінічними характеристиками хворих і особливостями перебігу захворювання, методами лікування, показниками імунної системи та ендогенної інтоксикації. Показано мультифакторну залежність структури остеопенічних та остеопоротичних уражень кісткової тканини у хворих на СЧВ від віку, стану менструальної функції, тривалості захворювання та ступеня його активності, імунного статусу та рівня ендогенної інтоксикації, а також схем призначення глюкокортикостероїдів (ГКС) та їх добових доз.

  Скачати повний текст

Розроблено методику діагностики та патогенетично обгрунтованої гормональної корекції у хворих на частковий андрогенний дефіцит чоловіків, які старіють, з урахуванням стану уродинаміки нижніх сечовивідних шляхів та мінеральної щільності кісткової тканини (за даними урофлоуметрії та рентгеноденситометрії відповідно). Виявлено п'ять типів урофлоуметричних графічних показників, патогномонічних для хронічного простатиту, що не супроводжується ознаками бактеріального запалення.

  Скачати повний текст