Вивчено вплив експериментального післяопераційного соматогенного болю на рівень окремих нервовоспецифічних білків у мозку щура. Показано, що у оперованих щурів стан гіпералгезії супроводжується зниженням локомоторної та дослідницької активності. Підтверджено наявність післяопераційної гіпералгезії на відсутність інфекційного запалення. Визначено вплив нестероїдного протизапального препарату на вміст нервовоспецифічних білків за умов гіпералгезії. Проведено кореляційний аналіз та аналіз вітсоткового вмісту різних форм білків, специфічних для нейронів і астроглії й глікозаміноглікат-зв'язуючої активності білків міжклітинного матриксу за умов післяопераційного болю та впливу даних препаратів.

  Скачати повний текст

Вперше вивчена та охарактеризована система регуляції агрегатного стану крові у онкологічних хворих на етапах хірургічного лікування з використанням лікувальної проби, яка дозволяє визначити резервні можливості системи гемостазу. Встановлено, що ступінь розладнень системи гемостазу пропорційна стадії онкологічного процесу. Дослідження по вивченню впливу різноманітних протитромботичних засобів та лікувальних діб на функціональний стан системи регуляції агрегатного стану крові у онкохворих дозволили розробити комплексну схему передопераційної та післяопераційної корекції стану тромбонебезпеки, а її впровадження у клінічну практику - зменшити ризик виникнення тромботичних ускладнень. Для комплексної оцінки стану і функціональної взаємодії усіх ланок системи гемостазу і фібринолізу, а також для дослідження реологічних характеристик суцільної крові було використано метод низькочастотної вібраційної п'єзоелектричної гемовіскозиграфії та визначено показники гемовіскозиграми.

  Скачати повний текст

Встановлено, що антигіпоксанти, введені в системний кровотік (у дозах: натрію сукцинат і мексидол - 50 мг/кг, етоній - 30 мг/кг внутрішньочеревинно за 30 хвилин до нефротомії та через 1, 2, 3, 4, 5, 6 діб після операції) та місцево (у складі хірургічних ниток у дозі 10 мг/кг маси тварини), підвищують енергетичний потенціал, фосфорилювальну активність мітохондрій, обмежують вільнорадикальне пероксидне окиснення ліпідів, стимулюють репаративні процеси в ішемізованих паравульнарних тканинах після нефротомії. Даний ефект антигіпоксантів потенціюється за умов помірного підвищення кисневого режиму тканин у разі призначення гіпербаричної оксигенації. За методом морфометрії виявлено, що введення антигіпоксантів у складі біофіла прискорює перехід ранового запалення на макрофагально-моноцитарну та фібробластичну стадії. Введення мексидолу й етонію, іммобілізованих на нитках, стимулює на 7 добу післяопераційного періоду проліферацію фібробластів. Обмеження даного процесу певним часовим інтервалом (7 - 14 доба) запобігає розвитку надлишкових проліферативних змін, що призводять до формування грубого волокнистого рубця та стриктур порожнистих органів. Зроблено висновок, що місцеве введення антигіпоксантів (натрію сукцинату, мексидолу й етонію) в операційний локус (у складі хірургічних ниток) дозволяє досягти фармакологічного ефекту в дозах значно менших (10 мг/кг маси тварини), ніж у разі системного введення.

  Скачати повний текст