Дисертацію присвячено питанням етіопатогенезу, особливостей клінічного перебігу післяопераційних вентральних гриж великих розмірів у хворих із ожирінням і розробці на цій основі найбільш раціональної тактики їх хірургічного лікування. Особлива увага приділяється передопераційній підготовці, що починається з амбулаторного режиму, включає комплекс дієтичного харчування, вправи з лікувально-фізичного комплексу. Запропоновано новий спосіб профілактики нагноєння рани в хворих із ожирінням. Впроваджено використання розширених оперативних розрізів, що передбачають абдомінопластику. У хворих із ожирінням 2-4 ст. герніопластика поєднується з видаленням основного депо жиру (висячого "фартуха" великого сальника). Розроблено модифікований спосіб вентропластики місцевими тканинами, новий спосіб аутодермальної пластики, що дозволяють ефективно укріплювати слабкі місця апоневроза в зоні пластики, зменшують навантаження на основний шов.

  Скачати повний текст

В експерименті на щурах вивчено реакцію сполучної тканини на поліпропіленову сітку. Доведено, що низькоінтенсивне магнітолазерне опромінення в оптимальних дозах знижує запальну реакцію оточуючих тканин на імплантант, сприяє оптимізації процесів дозрівання сполучної тканин, а також утворенню міцного сполучнотканинного рубця. Встановлено, що найчастішими ускладненнями у разі імплантації зазначеної сітки є гематоми та сероми у ділянці розміщення протеза.

  Скачати повний текст

З використанням сучасних топографо-анатомічних методів уточнено особливості будови передньобічної стінки живота, визначено межу її присереднього фасціального вузла, особливості взаємодії даних структур ("парасольковий" механізм) та можливість безпечного використання в практиці. Наведено результати хірургічного лікування 1308 пацієнтів із абдомінальною патологією та 456 хворих на післяопераційну вентральну грижу. З метою запобігання виникненню післопераційної грижі розроблено діагностично-профілактичний алгоритм, показання до вибору оптимального оперативного доступу, технології виконання оперативного втручання або контрапертури, заходів щодо зменшення об'єму порожнистих органів черевної порожнини під час виконання певних операцій, що зменшує ризик утворення грижі до 3,5 %. Проведено порівняльний аналіз ефективності різних - традиційних і розроблених способів лікування післяопераційної вентральної грижі з індивідуальним урахуванням величини грижового дефекту, сили опору його країв, що зменшило загрозу рецидиву до 3,6 %. Визначено показання до поетапного лікування хворих на післяопераційну грижу та супутніми захворюваннями, а також численними, гігантськими, неправильної форми дефектами різної локалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено питання етіопатогенезу, клінічного перебігу, діагностики, а також запропоновано підхід до лікування хворих на рецидивні (РПГ) та багаторазово-рецидивуючі пахвинні грижі (БРПГ) з розробкою раціонального застосування трансплантатів для пластики пахвинного каналу. Особливе місце приділено вивченню анатомо-морфологічних змін структур у пахвинній ділянці та каналі. Досліджено 182 хворих. Вивчено особливості хірургічної анатомії пахвинного каналу залежно від раніше застосовуваного методу герніопластики. Розглянуто питання вибору методу повторної операції залежно від ступеня морфологічних змін у пахвинній ділянці, наявності або відсутності елементів "дрімаючої інфекції". Крім суб'єктивних методів вивчення клініки РПГ і БРПГ використано додаткові методи діагностики з використанням розроблених методик ультразвукового дослідження та комп'ютерної томографії. Отримані результати досліджень дають змогу визначити характер раніше виконаної операції, вид грижі, дані про грижовий вміст, про розташування насінного канатика, а також робити вимірювання не тільки дефекту в задній стінці пахвинного каналу, але й вимірювати сам пахвинний проміжок. За результатами вивчення хірургічної анатомії пахвинного каналу у разі РПГ і БРПГ розроблено техніку операції, основою якої є принцип строгої етапної послідовності у ході операції з урахуванням об'єму грижі та топографоанатомічних змін. Експериментально розроблено та впроваджено до клінічної практики найбільш раціональний спосіб застосування трансплантатів для пластики грижових дефектів у разі РПГ і БРПГ у тих випадках, коли цілком зруйновано пупаратове зв'язування та відсутні ділянки поперечної фасції.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості морфологічної будови білої лінії живота, а також прямих м'язів у хворих з грижами епігастральної і навколопупкової ділянок, а також їх біоелектричну активність. Вперше розроблено принципи індивідуальної хірургічної тактики у групи хворих залежно від форми та величини грижі, наявності або відсутності симультанних захворювань і косметичних дефектів, від стану тканин черевної стінки, ступеня операційного ризику.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий спосіб лікування пахвинних гриж із передочеревинного доступу, який виключає травму сім'яного канатика та яєчка і забезпечує надійний результат у чоловіків молодого, середнього та похилого віку за різних форм гриж. За допомогою даного способу ліквідовано грижові ворота, не торкаючись сім'яного канатика та його елементів, зберігаючи фізіологічну роль пахвинного каналу. Доведено, що мінімальна травматичність сім'яного канатика та його елементів досягається залишенням грижового мішка (у разі косих гриж), що роз'єднується з черевною порожниною в області шийки.

  Скачати повний текст

Вивчено питання етіопатогенезу та клінічного перебігу післяопераційної вентральної грижі (ПОВГ). Визначено заходи щодо підвищення ефективності лікування ПОВГ шляхом оптимізації хірургічної тактики за рахунок визначення показань до операції, обсягу втручання та післяопераційного періоду. Передопераційну підготовку хворих з ПОВГ великого та гігантського розміру та ожирінням удосконалено шляхом її доповнення заходами стосовно зниження маси тіла та обов'язковою медикаментозною терапією, запропоновано спосіб ультразвукової діагностики дефектів передньої черевної стінки та їх меж. Розроблено та запропоновано нову методику абдомінопластики з дерматоліпектомією в хворих з ПОВГ та ожирінням. Впроваджено для використання розроблені хірургічні інструменти та маніпуляції для профілактики деяких ускладнень під час операцій та у післяопераційному періоді. Показано доцільність виконання симультанних операцій в хворих з ПОВГ завдяки виключенню відстрочених оперативних втручань та покращанню якості життя в подальшому. Розроблено спосіб профілактики рецидиву ПОВГ у післяопераційному періоді.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено особливості приживлення та характер перебудови консервованого фасціального трансплантату в інфікованій рані, а також можливості поліпшення результатів пластики шляхом захисту трансплантату від інфекції за допомогою місцевого використання комбінованих препаратів багатонаправленої дії. Доведено, що місцеве застосування нових комбінованих препаратів, що виявляють на тканини антимікробну, сорбційну та стимулюючу репаративні процеси дію, пригнічує інфекцію та обмежує виразність запальної реакції тканини, що супроводжується приживленням трансплантата та загоєнням рани первинним натягом. Зазначено, що використання для герніопластики консервованих тканин "Тутопласт" не спричиняє негативного впливу на імунологічний статус оперованих пацієнтів.

  Скачати повний текст

Шляхом порівняння традиційних відкритих способів герніопластики з лапароскопічною у випадку лікування хворих з пахвинними грижами, а також на підставі результатів клініко-функціональних досліджень визначено показання та протипоказання до виконання лапароскопічної герніопластики. Показаннями до її виконання є первинні вправні та рецидивні пахвинні грижі малих і середніх розмірів, білатеральні грижі, наявність у пацієнта поєднаної патології органів черевної порожнини, а протипоказаннями - пахвинні грижі великих розмірів, невправні та защемлені пахвинні грижі, а також наявність у пацієнта супутніх захворювань з боку серцево-судинної та дихальної систем у стадії декомпенсації. Розроблено спосіб лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної герніопластики, який забезпечує більш надійну фіксацію імплантата за великих пахвинних гриж. Установлено причини виникнення інтра- та післяопераційних ускладнень лапароскопічної герніопластики та запропоновано технічні прийоми, призначені для їх профілактики. Відзначено, що використання розроблених технічних прийомів дало змогу зменшити частоту післяопераційних ускладнень з 13,7 до 8,6 %, а рецидивів гриж - з 6,6 до 0,8 %. Вивчено механізми розвитку адаптаційних реакцій у відповідь на хірургічний стрес після лапароскопічних та традиційних герніопластик, уперше доведено скорочення інтенсивності та тривалості стресових реакцій після лапароскопічних операцій.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження морфофункціональних змін анатомічних структур гіпогастрального відділу передньої черевної стінки. Встановлено морфометричні показники анатомічних утворень стегнового та пахвинного каналів. Виявлено більшу частоту виникнення пахвинних гриж у чоловіків, а стегнових - у жінок. Встановлено, що передня стінка піхви прямого м'яза живота є найбільш міцною та найменш розтягувальною. Доведено зміну просвіту стегнової вени у разі застосування традиційних методів хірургічного лікування стегнових гриж. Встановлено вплив вікового чинника на зміну будови анатомічних структур. Запропоновано новий спосіб стегнової герніопластики методом закриття глибокого стегнового кільця клаптем передньої стінки піхви прямого м'яза живота. Визначено та морфологічно обгрунтовано суттєву перевагу запропонованого способу герніопластики стегнових гриж у порівнянні з традиційними методами.

  Скачати повний текст

На підставі використання принципів індивідуалізованого вибору способу пластики черевної стінки та засобів запобігання післяопераційним ускладненням розроблено комплексний етіопатогенетичний підхід щодо лікування хворих з великими і гігантськими післяопераційними грижами (ПОВГ). В експерименті на піддослідних тваринах доведено можливість запобігання спайковому процесу між кишечником й імплантатом за допомогою плівки-протектора. Розроблено та впроваджено у медичну практику алгоритм лікувально-діагностичної тактики, а також оперативні прийоми адопластики та ефективні способи запобігання ускладненням, зокрема з застосуванням моніторингу внутрішньочеревного тиску. Доведено доцільність впровадження розробленого етіопатогенетичного підходу щодо лікування хворих з ПОВГ, зокрема виявлено покращення результатів у найбижчому та віддаленому періодах після операції, зниження кількості гнійно-септичних ускладнень з 6,7 до 3,2 %, скорочення тривалості лімфореї в 2,4 рази, зменшення випадків ускладнень з боку серцево-легеневої системи з 7,8 до 3,2 %, а кількість рецидивів знизилась на 3,3 %.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання удосконалення комплексу діагностично-лікувальних заходів щодо розробки критеріїв вибору оптимального способу пластики грижових воріт на підставі вивчення стану тканин, які утворюють грижові ворота на різному віддаленні від їх краю, оцінки ступеня зрощення внутрішніх органів із грижовим мішком і грижовими воротами, а також розробки топогра-анатомічно обгрунтованого, максимально індивідуалізованого нового способу пластики грижових воріт. Наведено теоретичне обгрунтування та практичне вирішення актуального завдання - покращання якості діагностики та результатів лікування хворих на післяоперційні вентральні грижі (ПОВГ) шляхом розробки комплексу діагностичних критеріїв і методу оперативного лікування. Доведено, що даний спосіб операції забезпечує здійснення пластики за будь-якої локалізації малих і середніх гриж.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему хірургічного лікування первинних і рецидивуючих пахвинних гриж. Проведено обстеження 223-х хворих: 91 - з первинними пахвинними грижами та 132 - з рецидивуючими. Виявлено, що основною причиною рецидивів пахвинної грижі є ігнорування анатомії та функціональних особливостей будови пахвинного каналу, а також використання неадекватного способу герніопластики. З'ясовано, що у частини хворих з рецидивними пахвинними грижами, навіть за односторонньої операції у ранньому післяопераційному періоді виникають зміни, що обмежуються деяким зменшенням кількості рухомих сперматозоїдів і збільшенням їх патологічних форм. Експериментально доведено, що операції Lichtenstein та К.Д.Тоскіна - В.В.Жебровського у ранньому післяопераційному періоді призводять до травмування сім'янного канатика та сім'яника тварини. На підставі дослідження анатомо-фізіологічних особливостей пахвинного каналу за рецидивних і багатократно рецидивуючих пахвинних гриж розроблено новий спосіб імплантації за умов повного руйнування пахвинної зв'язки і задньої стінки пахвинного каналу, який відрізняється меншою травматичністю у порівнянні з операцією Lischtenstin і відсутністю негативного впливу на функцію яєчка.

  Скачати повний текст

Розроблено диференційований підхід до вибору тактики реконструктивної операції післяопераційних гриж черевної стінки. Установлено достовірні критерії оцінки стану тканин у ділянці грижового дефекту з застосуванням ультразвукового дослідження, комп'ютерної термографії та комп'ютерної томографії. Відокремлено три варіанти порушення її топографії та запропоновано 4 класифікаційних типи післяопераційних гриж. На підставі експериментальних даних з'ясовано, що утворення грижі супроводжується місцевими порушеннями кровообігу, набряком тканин, тканинною гіпоксією. Запропоновано методику їх усунення до операції. Обгрунтовано відокремлення радикальних і паліативних способів реконструктивних операцій за післяопераційних гриж залежно від ступеня відновлення м'язово-апоневротичних структур у ділянці грижового дефекту. Запропоновано класифікацію реконструктивних операцій за зазначеної патології. Розроблено алгоритм реабілітації та забезпечення достатнього рівня якості життя у хворих з інвалідізувальними формами захворювання. Застосування розробленої тактики реконструктивних операцій за післяопераційних гриж дозволило знизити кількість рецидивів.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі вивчення морфологічного стану м'язово-апоневротичних структур пахвинної ділянки у разі первинних рецидивних пахвинних гриж встановлено наявність вираженої атрофії та дегенерації у цих тканинах, а у випадку багаторазово рецидивуючих пахвинних гриж - сильно вираженої атрофії та дегенерації. На підставі оцінки ступеня атрофічної дегенерації опорних тканин пахвинної ділянки вперше встановлено критерії вибору способу пахвинної герніопластики за різних видів рецидивних пахвинних гриж. Доведено, що у разі первинних рецидивів пахвинних гриж найбільш ефективною є комбінована герніопластика без натягу тканин з використанням ритонеальної алогерніопластики доступом через пахвинний канал. Експериментально обгрунтовано вибір допоміжного пластичного матеріалу для герніопластики у разі рецедивних пахвинних гриж. Доведено, що оптимальним допоміжним пластичним матеріалом є поліпропіленова сітка, яка забезпечує механічну міцність та не викликає значної запальної тканинної реакції. Розроблено новий спосіб хірургічного лікування рецидивних пахвинних гриж у разі вираженої атрофічної дегенерації опорних тканин з використанням допоміжного пластичного матеріалу, що знижує частоту повторних рецидивів. З метою зниження частоти повторних рецидивів розроблено новий спосіб хірургічного лікування рецидивних пахвинних гриж зі зруйнованою пахвинною зв'язкою, який передбачає укріплення задньої стінки пахвинного каналу шляхом преперитонеального розміщення допоміжного пластичного матеріалу та відтворення пахвинної зв'язки шляхом фіксації його до лобкового горбка, а зв'язки Купера та до окістя переднього верхнього крила здухвинної кістки.

  Скачати повний текст

З метою зниження травматичності операцій у разі вентральних гриж розроблено методи закритої та відеоасистованої герніопластики, наведено оцінку їх ефективності. Проведено обстеження 162-х хворих з вентральними грижами. Розроблено алгоритм діагностики вентральної грижі, поєднаної зі спайковою хворобою черевної порожнини. Виявлено, що розсічення спайок у хворих з вентральною грижею супроводжується активацією "дрімаючої інфекції" в черевній порожнині та індукцією синтезу C-реактивного білка і прозапальних цитокінів, що підвищує ризик виникнення запальних ускладеннь. Розроблено методи закритої та відеоасистованої герніопластики, які відрізняються більш низьким рівнем травматичності, супроводжуються незначною кількістю післяопераційних ускладнень і рецидивів захворювання.

  Скачати повний текст

На підставі результатів вивчення морфологічних особливостей м'язово-апоневротичних тканин країв грижового дефекту показано, що основною причиною виникнення післяопераційних попереково-бокових гриж живота є розвиток сильно вираженої атрофії цих клітин внаслідок перерізання нервових волокон під час виконання хірургічного доступу. За результатами клініко-морфологічного дослідження встановлено, що основною причиною рецидивування таких гриж є фіксація допоміжного пластичного матеріалу до атрофованих м'язово-апоневротичних тканин грижового дефекту за традиційних алопластичних операцій.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи вирішення актуальної проблеми оптимізації хірургічного лікування пахових гриж. З метою покращання результатів лікування первинних і рецидивних пахових гриж обгрунтовано доцільність застосування методів передочеревинної пластики поліпропіленовою сіткою. Ефективність впровадження даних методів підтверджено даними експериментального дослідження дорослих самців білих щурів (78-ми тварин) лінії Wistar та результатами оперативного лікування 189-ти хворих з паховими грижами. Доведено, що протягом 180-ти діб відбувається зменшення площі поліпропіленової сітки у всіх групах тварин; за відсутності фіксації виявлено зсув поліпропіленової сітки та гофрування, що призводять до виникнення дисциркуляторних змін. З'ясовано, що використання на доопераційному етапі ультразвукової діагностики пахового каналу є діагностично достовірним методом у 99 % випадків, який дозволяє обрати оптимальний вид оперативного втручання й обчислити необхідний розмір імплантата. Обгрунтовано показання щодо використання передочеревинної пластики.

  Скачати повний текст

За результатами клініко-експериментального дослідження установлено, що застосування безнатяжної методики хірургічного лікування пахвинних гриж з попередньою обробкою сітчастого протеза культурою аутофібробластів у хворих літнього та старечого віку з порушеннями репаративних процесів дозволило зменшити частоту рецидивів на 15,6 % у порівнянні з традиційними методами і на 7,1 % - у порівнянні з операцією Ліхтенштейна. Модифіковано безнатяжну методику, використання якої дало змогу підвищити темпи загоєння рани, за рахунок чого зменшено строки стаціонарного (у середньому на 6,9 доби у порівнянні з традиційними хірургічними методами та на 2,2 доби у порівнянні з класичною методикою Ліхтенштейна) і амбулаторного лікування (у середньому на 8,5 і 2,1 доби відповідно). З'ясовано, що темпи загоєння післяопераційної рани та формування сполучнотканинного рубця за умов експериментальної імплантації щурам поліпропіленової сітки попередньо обробленої культурою аутофібробластів вищі, ніж у разі імплантації сітчастого протеза без такої обробки, що зумовлено підвищеною швидкістю регенеративних процесів і проростанням міжволоконних просторів сітки за мінімальних ознак запальної реакції періфокальних тканин. Показано, що впровадження до широкої практики сучасних методик лікування пахових гриж у хворих похилого та старечого віку значно зменшує кількість ускладнень і сприяє уникненню рецидивів.

  Скачати повний текст