Серологічними та мікробіологічними методами обстежено хворих на сальмонельоз та встановлено, що асоційована інфекція складає 12,5 %. Визначено зміни у якісному та кількісному складі мікробіоценозу товстої кишки, що супроводжується зниженням кількості біфідо- та лактобактерій, появою та збільшенням ешерихій із слабкими ферметивними, лактозонегативними, гемолітичними властивостями та зростанням рівня кокової флори. Встановлено залежність між клінічним перебігом інфекції та ступенем антилізацимної й адгезивної активності штамів умовно-патогенних ентеробактерій. Доведено: комплексна терапія сальмонельозу із використанням пробіотика дріжджового походження Ентеролу 250 (Sacharomyces boulardii) сприяє зниженню тривалості діарейного та інтоксикаційного синдромів, що пов'язано із позитивним впливом на мікробіоценоз кишечника.

  Скачати повний текст

Наведено результати клініко-лабораторного обстеження хворих на гастроінтестинальну форму сальмонельозу, вивчення стану мікробіоценозу товстої кишки. Виявлено наявність порушень мікробної екології кишечнику у 100 % обстежених. Встановлено вірогідний зв'язок тяжкості сальмонельозної інфекції з пригніченням біфідо- та лактобактерій, E.coli з нормальною ферментативною активністю, збільшенням кількості E.coli з гемолітичними властивостями, стафілококів і грибів роду Candida. З'ясовано можливість використання тесту та визначення протеолітичної активності супернатантів фекалій для експрес-виявлення порушень у мікрофлорі кишечнику у разі сальмонельозу та для оцінки ефективності проведеної терапії з урахуванням змін мікробіоценозу. Побічні реакції антимікробних препаратів і відсутність нормалізації мікрофлори кишечнику в 51,5 % зумовлюють збереження клінічної симптоматики в періоді ранньої реконвалесценції. Доведено, що комплексна терапія сальмонельозу з використанням ерикану супроводжується швидким зникненням діарейного, інтоксикаційного та больового синдромів, забезпечує повну елімінацію збудника зі збереженням нормальної мікрофлори товстої кишки.

  Скачати повний текст

Внаслідок проведеного клініко-цитохімічного обстеження 235-ти хворих на сальмонельоз одержано додаткові відомості про динаміку цитохімічних показників нейтрофілів залежно від проведеної терапії. Встановлено патогенетичну значущість зміни коефіцієнта співвідношення сукцинатдегірогеназа / лактатдегідрогеназа і можливість його використання для оцінювання ефективності лікування сальмонельозу. Одержано нові дані щодо значущості динаміки нитросинього тетразолію-тестування для моніторингу функціональної активності нейтрофілів за умов терапії хворих на сальмонельоз. Установлено необхідність підтримки цитохімічних показників на оптимальному для патологічного процесу, але відмінному від нормального, рівні. Вперше виявлено сприятливий вплив пробіотика ентерола-250 на неспецифічну резистентність організму хворих на сальмонельоз, що патогенетично доводить доцільність його застосування за умов комплексної терапії сальмонельозу. Показано недоцільність використання за середньотяжкого гастроінтестинального сальмонельозу антибактеріальних препаратів.

  Скачати повний текст

Вивчено біохімічні аспекти патогенезу сальмонельозу. Показано, що в розпалі хвороби значно збільшується концентрація серотоніну, гістаміну, кінінів, що призводить до порушення мікроциркуляції та розвитку гіпоксії. Цьому також сприяє зниження спроможностей еритроцитів (через зниження продукції АТФ і порушення консистенції мембран). Відзначено метаболічні зрушення в печінці, нирках, серці, про що свідчила виявлена зміна активності "органоспецифічних " ферментів у сироватці крові. Встановлено, що порушення метаболічних процесів у внутрішніх органах у разі середньотяжкого перебігу захворювання зберігається на 5-ту, 10-ту добу та у ряді випадків через місяць після клінічного видужання. З'ясовано, що завдяки використанню сорбогелю в терапії сальмонельозу прискорюється відновлення обмінних процесів в органах (на 5-ту добу), не відбуваються патологічні зміни метаболізму навіть у віддалений час (через місяць). Проведено експеримент на щурах, який довів, що через сальмонельоз у 2/3 випадків у дослідних тварин виник токсичний гепатит, у 1/3 випадків відбулися морфункціональні зміни в нирках. Застосування сорбогелю зменшило токсичне навантаження на тканини щурів і ефект ендотоксемії, що ушкоджує мембрани, сприяло швидкому відновленню енергетичних процесів і фракційного складу ліпідів мембран, запобігло розвитку патологічних зрушень метаболічних процесів у тканинах.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність препаратів "Альтан" і "Хілак-форте" в комплексному лікуванні хворих на сальмонельоз. Установлено, що дані препарати активно нормалізують процеси перекисного окиснення ліпідів й активність ферментів антиоксидантної системи, сприяють санації кишечнику від сальмонел, представників умовно-патогеної мікрофлори, відновленню резидентної мікрофлори кишечнику, а також швидкому зниженню діарейного та інтоксикаційного синдромів, що обумовлено антиоксидантними, мембранопротекторними, регенерувальними діями препаратів на мікрофлору товстої кишки.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне вивчення клініко-функціонального стану печінки у хворих на сальмонельоз з супутніми недугами травної системи: хронічним гастритом, гастродуоденітом, холециститом, панкреатитом, колітом, виразковою хворобою. Доповнено основні патогенетичні ланки перебігу та прогресування сальмонельозу у зв'язку з особливостями функціонування прозапальної та протизапальної ланок цитокінової системи, прооксидантно-антиоксидантного профілю, синдромом ендогенної інтоксикації за різних клінічних варіантів захворювання. Встановлено, що супутня патологія органів травлення (хронічний гастрит, гастродуоденіт, холецистит, панкреатит, коліт, виразкова хвороба) у хворих на сальмонельоз сприяє тяжкому перебігу захворювання, збільшує тривалість патологічного процесу, подовжужує звільнення організму від збудника, посилює ступінь кишкового дисбіозу, підвищує ступінь ураження органів травного тракту, зокрема печінки. Розроблено клініко-патогенетичні, лабораторні та функціональні критерії щодо застосування альтану, кверцетину та активованих форм пробіотиків для лікування хворих на сальмонельоз з патологією шлунка, дванадцятипалої кишки, товстої кишки, жовчного міхура, підшлункової залози. Запропоновано нові диференційовані схеми лікування, які включають застосування разом з базисною терапією вітчизняних препаратів "Гранули кверцетину" та "Корвітин" та їх поєднання, а також активованих форм пробіотиків.

  Скачати повний текст