Розглянуто питання збереження репродуктивного здоров'я, зниження числа медичних абортів, гінекологічної захворюваності сереж жінок із доброякісною гіперплазією молочних залоз (ДГМЗ) та особливості репродуктивного анамнезу, методів контрацепції, що використовуються, а також - стан гіпофізарно-яєчникової сиcтеми у 162 хворих на ДГМЗ. Доведено позитивний вплив оральних контрацептивів на гормональний гомеостаз, стан молочних залоз і перебіг захворювання. Розроблено і науково обгрунтовано алгоритм індивідуального диференційованого добору методів контрацепції для хворих дифузними формами ДГМЗ, застосування якого дозволяє знизити частоту штучних абортів у даній групі жінок з 19,8% до 4,5%, а гінекологічну захворюваність з - 72,0% до 35,9%.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена органозберігаючому лікуванню раку молочної залози. Вивчені безпосередні та віддалені результати, а також якість життя хворих в залежності від обсягу місцево-регіонарної терапії. З'ясовано, що використання органозберігаючих методик лікування приводить до суттєвого покращання безпосередніх результатів і меншої психотравмуючої дії без погіршення локального контролю, збереженні досить високого рівня виживаємості. Розроблені показання щодо відбору хворих для органозберігаючих операцій та ад'ювантної променевої терапії з урахуванням провідних прогностичних факторів (стан менструальної функції, співвідношення "розмір пухлини / розмір молочної залози", локалізація, гістологічна структура, стан пахвових лімфатичних вузлів). Наведені дані про можливість скорочення обсягу лімфаденектомії при І стадії процесу, а також безпечність відмови від пахвової дисекції у хворих в стійкій менопаузі при клінічно інтактних лімфатичних вузлах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-інструментальні особливості ранніх кардіальних ускладнень променевої терапії (ПТ) у хворих на рак молочної залози (РМЗ). Розроблено метод профілактики цих ускладнень з використанням біофлавоноїду кверцетину. Відзначено, що ранні кардіальні ускладнення ПТ у хворих на РМЗ представлені вторинною радіогенною кардіоміопатією та безсимптомним ексудативним перикардитом. Визначено, що радіогенна кардіоміопатія в початковий період після завершення променевої терапії зумовлює порушення ритму серця, зниження скоротливості міокарда лівого шлуночка, реполяризаційні розлади. З'ясовано, що клінічні прояви ранніх постпроменевих кардіальних ускладнень виражені незначно, тому інструментальні методи відіграють головну роль у їх діагностиці. Доведено, що призначення біофлавоноїду кверцетину хворим на РМЗ у період проведення ПТ сприяє виникненню кардіопротекторних властивостей - попереджає розвиток ранніх постпроменевих ексудативних перикардитів, зменшує виразність або повністю запобігає проявам радіогенної кардіоміопатії - погіршенню скоротливості міокарда лівого шлуночка, аритмічному синдрому, реполяризаційним порушенням.

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності лікування хворих на рак молочної залози шляхом вдосконалення методів профілактики та лікування ускладнень під час проведення ад'ювантної хіміотерапії (схема CMF) із застосуванням засобів неспецифічної імуномодуляції та ентеросорбції (ентеросгель).

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності комплексного лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ) шляхом розробки методу індивідуалізації лікування на підставі оцінки рівня та реакційної здатності сульфгідрильних груп (SH-груп) сироватки крові та зниження токсичності комплексного лікування новим препаратом супроводу бластеном. Виявлено, що розповсюдженість РМЗ корелює зі зменшенням рівня загальних сульфгідрильних груп сироватки крові хворих. Встановлено, що урахування чутливості до циклофосфану, доксорубіцину in vitro під час проведення хіміотерапії хворим збільшує відсоток хворих, в яких спостерігалась регресія пухлини. В цих хворих виявлено тенденцію до покращання дворічної виживаності. Показано, що рівень загальних сульфгідрильних груп сироватки крові може бути додатковим критерієм оцінки дії бластену. Доведено, що цей препарат має гемопротекторні властивості, особливо у разі введення до початку цитотоксичної терапії, та покращує показники імунної системи. Комплексне лікування хворих на РМЗ із застосуванням бластену забезпечує покращання віддалених результатів лікування хворих. Визначено, що показник загальної та безрецидивної п'ятирічної виживаності хворих, що одержували комплексне лікування бластеном, на 13 % та 10 % перевищує цей показник у хворих, які не отримували цей препарат.

  Скачати повний текст

Установлено спряженість змін показників імунної, про- й антиоксидантної систем, а також деяких показників енергетичного обміну під впливом операційного стресу й променевої терапії. Уперше як антиоксидантний засіб супровідної терапії у хворих на рак грудної залози у разі комбінованого лікування застосовано препарат "Амнікор", на підставі результатів клінічних, біохімічних, імунологічних досліджень доведено ефективність його застосування.

  Скачати повний текст

Розроблено диференційований підхід щодо проведення органозберігаючих операцій (ОЗО) і одномоментної підшкірної мастектомії за оригінальною методикою. Обгрунтовано проведення індивідуалізованого ад'ювантного хіміогормонального лікування хворих на основі визначення чутливості експлантатів раку молочної залози (РМЗ) in vitro до протипухлинних препаратів. Встановлено, що ОЗО є ефективними у хворих на РМЗ в I стадії захворювання; в II стадії під час хірургічного лікування слід проводити одномоментну підшкірну мастектомію з ендопротезуванням за допомогою протезів з поліакриламідного гелю (ПААГ) для відновлення форми молочної залози. Виявлено, що для планування ад'ювантного системного лікування, доцільно визначати експресію білка p53, білка HER-2/neu, рецепторів естрогену та прогестерону в клітинах РМЗ. Визначено, що застосування індивідуалізованої ад'ювантної гормонотерапії та хіміотерапії на основі результатів культивування експлантатів РМЗ з гормональними та цитостатичними препаратами покращує дворічну безрецидивну здатність до виживання на 17 % у порівнянні з хворими, яким у післяопераційному періоді застосовували стандартні схеми ад'ювантної хіміо- та гормонотерапії.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні особливості ставлення до хвороби онкологічних хворих різного віку та розроблено психолого-дидактичні засоби їх реабілітації. Узагальнено та розширено теоретичні підходи до психологічної реабілітації онкохворих відповідно до психологічних особливостей їх особистості. Розроблено та модифіковано діагностичні методи дослідження психологічних особливостей ставлення до захворювання хворих на рак молочної залози різного віку. Виявлено особливості прояву депресії, якості життя та типу ставлення до хвороби таких хворих. Розроблено програми психолого-дидактичних засобів реабілітації відповідно до психологічних особливостей кожної вікової групи на різних етапах захворювання з метою покращання психологічного стану онкологічних хворих, підвищення їх якості життя та подовження його тривалості. За результатами дослідження доведено ефективність системи психолого-дидактичних засобів реабілітації хворих, розроблених відповідно до їх вікових особливостей ставлення до захворювання.

  Скачати повний текст

Встановлено, що головною причиною незадовільних результатів хірургічного лікування даної категорії хворих є неспроможність існуючих методів цитологічної та променевої діагностики чітко установити морфологічний характер і локалізацію патологічного процесу у протоках молочної залози. Запропоновано та впроваджено у практику удосконалені способи цитологічної та ультразвукової діагностики захворювань проток молочних залоз, алгоритм комбінованого обстеження хворих, малоінвазивний метод хірургічного лікування солітарних папілом шляхом використання високоенергетичного Nd-YAG лазерного випромінювання. Зазначено, що дані методи передопераційного комплексного обстеження забезпечили збіг попереднього та гістологічного діагнозів у 98,1 % випадків. Доведено, що внутрішньопротокова лазерна вапоризація скорочувала у 2,5 рази тривалість операції, терміни тимчасової непрацездатності у 5 разів, запобігала виникненню рецидивів захворювання у 95 % випадків, а також цілком зберігала функціональну повноцінність молочної залоли.

  Скачати повний текст

Обстежено 198 жінок, хворих на рак молочної залози, з яких сформовано 4 групи згідно типу хірургічного втручання та характеру лікування. Зазначено, що пацієнткам контрольної групи (n = 71) застосовували тільки хірургічне втручання та традиційне (променеве та хіміотерапевтичне) лікування. Доведено, що застосування комплексної програми реабілітаційного лікування дозволило зменшити рівень тривожності, депресії та тривожно-фобічних розладів у порівнянні з контролем, покращити якість життя, знизити кількість непрацездатних осіб і гармонізувати сексуальне життя у даної групи.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано оптимальні хірургічні доступи для катетеризації магістральних артерій кровопостачання молочних залоз і м'яких тканин грудної клітки. Розроблено практично-орієнтовану класифікацію типів розгалуження судин басейну внутрішньої грудної артерії. Вперше на клінічному матеріалі подано теоретичне обгрунтування та доведено високу ефективність використання внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії у неоад'ювантному та паліативному режимах у програмі комплексного лікування хворих на рак молочної залози. Доведено низьку токсичність внутрішньоартеріального введення хіміопрепаратів. Розроблено оптимальний комплекс морфометричних параметрів, які дозволяюь об'єктивно оцінити ступінь злоякісності та прогноз перебігу раку молочної залози, механізми та вираженість лікувлаьного патоморфозу пухлини під впливом внутрішньоартеріальної поліхіміотрепії та променевої терапії. Доведено, що поєднаний вплив зазначених способів лікування хворих з первинно-неоперабельним раком молочної залози забезпечує не лише субтотальну загибель пухлинної паренхіми, але й знижує ступінь катаплазії пухлинних клітин, інтенсифікацію процесів утворення та дозрівання сполучної тканини, зростання ступеня васкуляризації, оптимізує популяційний склад і функціональну повноцінність імунокомпетентних клітин. Вперше встановлено залежність віддалених результатів лікування від особливостей реакцій систем гомеостазу пацієнток на проведену внутрішньоартеріальну поліхіміотерапію.

  Скачати повний текст

Надано характеристику основних ознак променевих змін легеневої тканини, порівняльну семіотику променевих реакцій раннього та пізнього типів , з'ясовано діагностичну можливість окремих методів діагностики (рентгенографії, КТ, ФЗД) в своєчасному їх виявленні. Визначено найбільш значні фактори ризику виникнення променевих ушкоджень. Вивчено частоту поширеності та розвиток даних типів променевої патології за умов використання сучасної комбінації способів лікування. Вперше встановлено клініко-діагностичні паралелі для оцінки клінічної симптоматики променевих реакцій та ушкоджень легень та запропоновано їх класифікацію. Обгрунтовано алгоритм використання методів променевої діагностики у разі променевих реакцій та ушкоджень легеневої тканини, які виникають в процесі лікування раку легень та грудної залози.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив обсягу радикальної мастектомії на віддалені результати лікування раку молочної залози I - II стадій, а також ранні післяопераційні ускладнення у хворих залежно від особливостей дренування операційної рани. Здійснено ретроспективний аналіз п'ятирічного виживання хворих та з'ясовано, що ефективність мастектомії зі збереженням обох грудних м'язів і тотальною лімфодисекцією відповідає віддаленим результатам класичної операції за Голстедом та її модифікованому варіанту за Пейті. Установлено, що вирішальний вплив на віддалені результати лікування хворих на рак молочної залози за pT1-2 розмірів первинної пухлини має не обсяг радикальної мастектомії, а наявність і кількість регіонарних метастазів: за їх відсутності (pN0) п'ятирічне виживання хворих становить 86,4 % - 73,5 %, за pN1 у межах 1 - 3-х лімфовузлів - 80,9 %, у випадку 4 - 9-ти метастазів - 57,2 %, а за 10-ти та більше - 19 %. Показано, що ранніми ускладненнями після радикальних операцій на молочній залозі є лімфорея та утворення сером. З'ясовано, що їх частота збільшується з віком оперованих хворих (понад 50-ти років) за надмірної ваги та наявності у них цукрового діабету. Визначено, що сонографічний контроль операційної рани у післяопераційному періоді дає змогу чітко локалізувати серому, за необхідності - прицільно аспірувати рідину або здійснити контроль за її накопиченням чи спонтанною регресією. Відзначено, що дренування операційної рани після хірургічного втручання протягом перших 48-ми год. є нераціональним, окільки у 2/3 оперованих початок утворення сероми припадає на 3 - 8-му добу після радикальної операції та триває від 8-ми до 14-ти днів. Запропоновано відмовитися від дренування рани після радикальних операцій на молочній залозі. Лімфорею зі значним об'ємом продукції рідини протягом доби (до 100-та мл і більше) вдається санувати виключно тонкоголковою аспірацією і тому немає потреби вдаватися до повторного активного чи пасивного дренування рани. Доведено, що відмова від активного дренування рани після радикальних операцій на молочній залозі є ефективним заходом зменшення у хворих частоти ранніх післяопераційних ускладнень.

  Скачати повний текст

Вивчено можливості підвищення ефективності діагностики й індивідуалізації лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ) на підставі оцінки профілю лектиноспецифічних вуглеводних детермінант пухлини. За результатами ретроспективних досліджень установлено, що біологічними особливостями пухлини є автономність, темп росту, метастазування, первинна множинність, адгезія й інвазія, які корелюють з наявністю у пухлині клітин з рецепторами до лектинів. З'ясовано, що поява у перші два роки після радикального лікування віддалених метастазів взаємопов'язана з відсутністю у паренхімі та стромі пухлин рецепторів до лектинів SBA, ML, Con A, LCA і PSA. На підставі даних визначення в пухлині рецепторів до лектинів індивідуалізовано схеми лікування хворих на РМЗ. Установлено, що за стадій T1c 0M0 T2N0M0 за відсутності рецепторів до лектинів у паренхімі та стромі пухлини ефективними є органозберігаючі операції. Відзначено, що використання консервативного методу поліпшує результати у тих випадках, коли паренхіма та строма пухлини містять рецептори MLl, SBA, Con A, PSA, LCA.

  Скачати повний текст

Уперше під час лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ) застосовано методику передопераційної кріодеструкції пухлини, установлено показання до її використання. Вивчено птомофрологічні зміни, що виникають у пухлинній молочній залозі за дії різних температурних параметрів кріогенної деструкції. Установлено, що лікувальний патоморфоз карциноми молочної залози після кріогенної деструкції характеризується зниженням вмісту життєздатної пухлинної паренхіми у більш, ніж 2,5 рази у порівнянні з хірургічним лікуванням. Вивчено зміни, що виникають у раковій пухлині молочної залози за умов застосування низькотемпературної деструкції й інших методів протипухлинної терапії (променевої терапії, системної та внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії). З метою контролю процесу та для оцінки ефективності кріогенної деструкції раку молочної залози від початку до його завершення використано інтраопераційну ультрасонографію, яка дає змогу визначити форму та розміри новоутворення, місце, з якого доцільно виконувати кріодеструкцію, оцінити фази замерзання та відтаювання. Проаналізовано перебіг післяопераційного періоду та характер ускладнень у хворих на РМЗ, у разі здійснення операційного втручання з застосуванням кріодеструкції. Установлено, що кріодеструкція є безпечною методикою і не супроводжується специфічними ускладненнями. Розроблено кріохірургічний інструментарій (циліндричні кріоаплікатори), який є удосконаленням методики кріовтручання у випадках, коли ракова пухлина розташована глибоко у тканинах молочної залози. Установлено, що застосування передопераційної кріодеструкції у комплексному лікуванні хворих РМЗ достовірно покращує його віддалені результати: зменшується частота місцевих рецидивів, збільшується безрецидивна виживаність.

  Скачати повний текст

Доведено, що використання ПАВ за зазначених умов запобігає розвитку рецидивів і збільшує показники трирічної виживаності хворих. Уперше виявлено залежність змін імунологічних показників та клінічної ефективності вакцинотерапії у хворих на РМЗ від гістологічного варіанту пухлин. Доведено, що застосування ПАВ за комплексного лікування хворих на РМЗ впливає на різні ланки імунної системи, зокрема індукує специфічну реакцію Т-клітинної ланки та сприяє нормалізації активності моноцитарної ланки природнього протипухлинного захисту організму. Обгрунтовано, що у разі імунологічного моніторингу вакцинованих хворих на РМЗ найбільшу інформативність та прогностичну значимість має динаміка реакції гіперчутливості уповільненого типу на введення ПАВ та показників активності нейтрофілів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що розвиток резистентності клітин лінії MCF-7 до доксорубіцину супроводжується втратою їх чутливості до ріст-інгібуючої дії та індукції апоптозу під впливом рентгенівського випромінювання.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано засоби підвищення ефективності комплексного лікування хворих на рак молочної залози шляхом розробки нових та оптимізації існуючих неоад'ювантних та ад'ювантних методів протипухлинної терапії з урахуванням розповсюдженості пухлинного процесу та ступеня васкуляризації пухлини у молочній залозі. З метою підвищення абластики під час операції та резектабельності пухлини розроблено ефективні методи передопераційної терморадіотерапії, селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії та кріодеструкції пухлини, наведено їх клінічну та морфлогічну оцінку. Проаналізовано безпосередні та віддалені результати комплексного лікування з застосуванням розроблених методик та традиційних способів. На великому клінічному матеріалі оптимізовано методи комплексного лікування, спрямовані на збереження органа. Розширено показання щодо застосування органозберігаючих операцій. Розроблено, апробовано та впроваджено у практику метод комплексного лікування хворих на рак молочної залози з застосуванням в якості ад'ювантної терапії протипухлинної аутовакцинотерапії. Обгрунтовано доцільність її використання з метою посилення протипухлинної резистентності, що дозволило покращити якість життя хворих та віддалені результати лікування. Встановлено кореляцію між ступенем васкуляризації пухлин молочної залози та перебігом захворювання. Підтверджено ефективність застосування нових та оптимізованих неоад'ювантних та ад'ювантних методів протипухлинної терапії й обгрунтовано алгоритми комплексного лікування хворих на рак молочної залози.

  Скачати повний текст