Дисертація присвячена питанню комбінованого лікування хворих на місцевопоширений рак ободової кишки, включаючи передопераційну селективну внутрішньоартеріальну поліхіміотерапію. Одержані безпосередні, найближчі та віддалені результати комбінованого лікування свідчать про значне покращення в порівнянні з контрольною групою. Доведена доцільність застосування верапамілу (відомого як модифікатор лікарської резистентності пухлин) при проведенні передопераційної селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії в комбінованому лікуванні хворих на місцевопоширений рак ободової кишки. Доведена можливість переведення нерезектабельних місцевопоширених пухлин ободової кишки в операбельний стан за допомогою селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження 167 хворих на рак прямої кишки з дистальною локалізацією пухлини, 52 хворим застосовано хірургічне лікування з інтраопераційною кріодією. Встановлено, що передопераційна дистанційна гамма-терапія дозою 20 Гр з інтраопераційною кріофіксацією пухлини викликає деструктивні зміни органел у 76,8 пухлиних клітин, у 2,7 рази підвищує абластику оперативних втручань. Застосування інтраопераційної кріофіксації у програмі комбінованого лікування дозволило збільшити кількість черевно-анальних резекцій у хворих з дистальною локалізацією пухлини на 38 % порівняно з традиційними методами лікування у випадку однакових показників, віддалених функціональних результатів і виживання хворих на рак прямої кишки.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням комбінованого лікування хворих на колоректальний рак, ускладнений гострою непрохідністю товстої кишки. Проаналізовано традиційне лікування хворих з вказаною патологією. Виявлено основні причини незадовільних безпосередніх та віддалених результатів. Розроблено лікувально-діагностичну програму комбінованого лікування хворих на колоректальний рак, ускладнений гострою непрохідністю товстої кишки із застосуванням етапної лапароскопічної операції та неоад'ювантної внутрішньоартеріальної селективної поліхіміотерапії. Обгрунтовано строки виконання всіх етапів запропонованої програми. Доведено можливість проведення курсу хіміотерапії в найближчі терміни після усунення ендотоксикозу перед радикальним втручанням.

  Скачати повний текст

На підставі показників скоригованого п'яти- та десятирічного виживання досліджено ефективність хірургічного лікування 940 хворих на колоректальний рак (прямої кишки - 631 чол., товстої кишки - 310 чол.). Встановлено особливості термінів прогресування пухлинного процесу після радикальних операцій на товстій і прямій кишці. Визначено клінічні та морфологічні прогностичні параметри, які негативно впливають на тривале виздоровлення хворих. Вперше описано феномен метастазування колоректального раку в білякишкову жирову клітковину. З'ясовано показання до вибору обсягу радикальної операції у разі локалізації пухлин у нижній та середній третинах прямої кишки. Обгрунтовано доцільність паліативних операцій у випадках солітарних метастазів колоректального раку у печінці.

  Скачати повний текст

Наведено результати оперативного лікування 409 хворих з новоутвореннями анального каналу (249 пацієнтів з доброякісними пухлинами, 160 - зі злоякісними, що лікувалися в Донецькому обласному клінічному територіальному медичному об'єднанні та Донецькому обласному протипухлинному центрі). Даним хворим виконано сфінктерозберігаючі оперативні втручання. Черевно-анальна резекція виконувалася з вирізанням внутрішнього сфінктера. Задовільні функціональні результати отримано у 84,38 %. За умов ураження зовнішнього сфінктера запропоновано викоритосувати авторський спосіб черевно-анальної резекції з одночасною сфінктеро-леваторною пластикою. Задовільні функціональні результати отримано в 55,56 % спостережень. У випадку черевно-промежненої екстирпації виконувалося формування шкіряно-кишкового клапана, який задовільно функціонував у 76,32 % випадків. Впроваджено новий спосіб формування штучного ануса з м'язо-апоневротичного шматка, розташованого під слизовим шаром кишки, завдяки чому отримано задовільне функціонування органа в 90,01 % хворих та скорочено перебування пацієнтів у стаціонарі після операції, в середньому, на 3,6 дні.

  Скачати повний текст

Висвітлено актуальні питання профілактики і лікування ускладнень, які виникають під час виконання сфінктерозберігаючих операцій у хворих на рак прямої кишки. Визначено новий напрямок профілактичного комплексу заходів, який складається з високоефективних способів хірургічного запобігання і корекції ускладнень до- та післяопераційного періоду. Встановлено, що ендолімфатична антибіотикотерапія ефективно купірує різні гнійно-запальні процеси та робить можливим виконання сфінктерозберігаючих втручань за наявності виражених до- та інтраопераційних запальних ускладнень. Використання високоефективних способів покращання кровопостачання, яке створюється для зведення трансплантата, дає можливість нівелювати існуючі несприятливі варіанти будови лівої половинки товстої кишки та запобігає розвитку некрозу зведеної кишки. У випадку його виникнення застосування способу доведення трансплантата дозволяє найбільш функціонально вигідно й у мінімальному обсязі виконувати хірургічне втручання.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості перебігу післяопераційного періоду - загоєння промежинної рани у процесі формування штучного ануса для покращання функціональних результатів після сфінктерозберігаючих резекцій прямої кишки з приводу раку. У 114 даних хворих після цих операцій на 1, 3, 7, 10, 14, 19, 21-у добу післяопераційного періоду виконано біопсію зведеної ободової кишки, у 15 експериментальних собак післяпромежинної проктектомії на 5, 10, 14, 21-у добу післяопераційного періоду виконано біопсію зони колоанального анастомозу, м'язів, клітковини малого таза з подальшим морфологічним вивченням процесів регенерації - клітковинної реакції- реваскуляризації- фібрилогенезу. Всім хворим через 1 рік після оперативного втручання виконувалась сфінктерометрія ззастосуванням приладу "Сфінктерометр", а також, проводилось тестування за допомогою індексу GLQI - індекс визначення якості життя хворих з захворюваннями шлунково-кишкового тракту. На підставі результатів клініко-експериментального дослідження встановлено, що найоптимальнішим строком виконання другого етапу черевно-анальної резекції прямої кишки треба вважати 10 - 14 добу післяопераційного періоду, своєчасне формування штучного ануса сприяє збереженню функції анального утримання.

  Скачати повний текст

Зроблено порівняльний аналіз результатів застосування черевно-анальних резекцій і черевно-промежинних екстирпацій у разі захворювання на рак нижньоампулярного відділу прямої кишки. Доведено можливість та ефективність використання сфінктерозберігаючих резекцій. Виявлено, що післяопераційні ускладнення та летальність за умов їх проведення значно нижчі, ніж ці показники після черевно-промежинних екстирпацій. На підставі вивчення особливостей крово- та лімфотоку у прямій кишці доведено помилковість видалення замикаючого апарата у разі захворювання на рак нижньоампулярного відділу прямої кишки для підвищення радикалізму оперативного втручання. Доведено, що найбільш ефективним лікуванням пацієнтів з зазначеною хворобою є неоад'ювантне крупнофракційне опромінення за розщепленою програмою на фоні ендолімфатичної хіміотерапії 5-фторурацилом.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему розширення показань щодо виконання сфінктерозберігаючих операцій у хворих на рак прямої кишки, зокрема після раніше накладених колостом, за несприятливих анатомічних факторів для формування товстокишкового трансплантата. Доведено, що застосування розроблених способів хірургічних втручань дозволило виконати у 60-ти хворих, яким раніше були накладені колостоми, первинно-відновні операції в 84,6 % випадків. Установлено, що застосування розробленої тактики в 182-х хворих з несприятливими для формування товстокишкового трансплантата факторами, дозволило виконати дані операції в більшості пацієнтів. П

  Скачати повний текст

Досліджено особливості клінічного перебігу пухлинного процесу та біологічної активності пухлин у хворих на колоректальний рак з обтяженням родоводів злоякісними новоутвореннями. У пацієнтів Київського регіону встановлено мультифакторіальне походження захворювання. Спостережено, що сімейне обтяження родоводів онкологічними захворюваннями негативно впливає на клінічний перебіг пухлинного процесу та біологічні валстивості неоплазій. Визначено сукупність фенотипових проявів захворювання, за якими особи з обтяженням родин злоякісними новоутвореннями відрізняються від пацієнтів з необтяжених сімей. Виявлено, що у хворих з обтяженням родин злоякісними новоутвореннями біологічна активність пухлин за показниками експресії PCNA та білка p53 суттєво вища, ніж у пацієнтів без такої обтяженості. На підставі одержаних даних з'ясовано можливі шляхи оптимізації лікування хворих на колоректальний рак з обтяженням родин онкологічними захворюваннями і запропоновано комплекс заходів щодо профілактики захворювання.

  Скачати повний текст

Досліджено питання щодо оцінки якості життя (ЯЖ) у хворих на рак товстої кишки (РТК) після виконання лапароскопічних і загальноприйнятих (відкритих) операцій. Здійснено визначення ЯЖ з використанням міжнародного опитувальника MOS SF-36. На підставі аналізу найближчих і віддалених результатів хірургічних втручань на товстій кишці, виконаних з застосуванням лапароскопічного (у 92-х пацієнтів) і загальноприйнятого (у 86-ти) методів доведено переваги лапароскопічних технологій, зокрема, більш швидке відновлення показників ЯЖ у ранньому післяопераційному періоді. Відзначено, що віддалені результати лапароскопічних втручань не поступаються загальноприйнятим. Установлено фактори несприятливого прогнозу ЯЖ за комплексного лікування РТК. Запропоновано спосіб оцінки прогнозу тривалості та ЯЖ пацієнтів після виконання операцій з приводу РТК. Визначено основні шляхи підвищення ЯЖ у хворих після комбінованого лікування РТК.

  Скачати повний текст

Розкрито принципово новий підхід до лікування обмеженомобільних та іммобільних форм пухлини, який полягає у переведенні місцевонерезектабельного процесу до резектабельного стану, що дозволяє у більшості випадків виконати радикальні та паліативні резекції. За цього одержано задовільні безпосередні, віддалені та функціональні результати за умов переважного виконання первинновідновних і сфінктерозберігаючих втручань. Доведено доцільність виконання циторедуктивних первинно відновних і сфінктерозберігаючих резекцій, які виконувались ситуаційно після ревізії черевної порожини та діагностування невидальних пухлинних осередків. За цього відзначено щодо високої якості життя пацієнтів та одержання задовільних віддалених результатів, які значною мірою перевищують аналогічні показники, одержані після застосування консервативних методів лікування. За випадків лікування нерезектабельних генералізованих форм раку прямої кишки, які не підлягають оперативним втручанням, установлено високу ефективність розробленого способу поєднання променевого лікування й ендолімфатичної хіміотерапії. Показано, що одержані результати значно перевищують аналогічні показники після застосування сучасних схем хіміотерапії.

  Скачати повний текст

Уперше з використанням даних багатофакторного дисперсійного аналізу визначено та доведено спільний вплив різноманіття факторів на розвиток рецидиву раку прямої кишки. Уперше розроблено багатофакторну систему прогнозування розвитку рецидиву раку прямої кишки, яка містить: метод кількісного розрахунку ризику розвитку рецидиву з визначенням трьох ступенів ризику, а також алгоритм моніторингу залежно від ступеня ризику з оптимізацією діагностики, що дозволяє прогнозувати появу рецидивної пухлини у радикально оперованих хворих та оптимізувати ранню діагностику. Розроблено та впроваджено спосіб хірургічного лікування усередкишкових рецидивів раку прямої кишки після черевно-анальних резекцій, що дає змогу знизити частоту інтраопераційних і післяопераційних ускладнень.

  Скачати повний текст

Виявлено зміни у кількості та фукнціональній активності зазначених клітин залежно від особливостей клінічного перебігу патологічного процесу. Показано, що збільшення кількості клітин-кілерів у периферичній крові хворих на КРР може асоціюватись зі зниженням їх цитотоксичної активності. Встановлено, що сироватка крові хворих на КРР гальмує кілерну активність лімфорцитів периферичної крові у системі in vitro. Вперше виявлено, що рівень цитотоксичної активності лімфоцитів периферичної крові залежить від ступеня проліферації та диференціювання пухлинних клітин, об'єму первинної пухлини та концентрації раково-ембріонального антигену (РЕА) у сироватці крові. Обгрунтовано можливість використання даного показника у комплексі з іншими критеріями для прогнозування перебігу захворювання.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне узагальнення й обгрунтовано нове вирішення проблеми хірургічного лікування хворих на рак проксимального відділу прямої кишки. Розроблено новий дуплікатурний спосіб формування міжкишкового колоректального анастомозу, застосування якого дозволяє одержати задовільні безпосередні, віддалені та функціональні результати хірургічного лікування хворих. У клінічній практиці вивчено можливість покращання безпосередніх результатів лікування хворих на рак проксимального відділу прямої кишки, яким було виконано черезчеревну резекцію, за рахунок зменшення частоти гнійно-септичних післяопераційних ускладнень, насамперед кількості випадків неспроможності анастомозу. Запропоновано хірургічну стратегію, спрямовану на більш широке виконання черезчеревної резекції не лише в радикальному, але й паліативному обсязі. Доведено ефективність та надійність розробленого дуплікатурного способу формування міжкишкового анастомозу за ускладненого перебігу пухлинного процесу. Показано, що впровадження у широку практику дуплікатурного анастомозу дозволяє звести до мінімуму кількість виконання обструктивних резекцій прямої кишки та значно зменшити частоту виконання операцій типу Дюамеля. Розроблено та впроваджено у клінічну практику новий спосіб формування міжкишкового колоректального анастомозу, який дозволяє покращати безпосередні та функціональні результати хірургічного лікування хворих на рак проксимального відділу прямої кишки, їх якість життя та забезпечити ранню медичну, соціальну та професійну реабілітацію.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення діагностичної, лікувальної та реабілітаційної тактики в хірургічному лікуванні хворих на рак нижньоампулярного (НА) відділу прямої кишки (ПК). Проаналізовано результати застосування традиційних лікувальних методик, виявлено основні причини незадовільних безпосередніх, віддалених та функціональних результатів лікування. Удосконалено діагностичну тактику виявлення раку НА відділу ПК з використанням ендоваскулярної комп'ютерно-томографічної ангіографії, трансректальної ендосонографії (ТЕ), яка дозволила оптимально для кожного пацієнта обрати вид оперативного втручання та термін його застосування залежно від результатів дослідження поширення пухлинного процесу. Розроблено оригінальну лікувально-реабілітаційну тактику шляхом удосконалення сучасних хірургічних методів (збереження нервових сплетень, що іннервують ПК і сфінктер, демукозації анального каналу, резекції сфінктера, сфінктеролеваторпластики, формування первинного колоанального анастомозу та гемостазу за черевно-анальної резекції (ЧАР) ПК з приводу раку НА відділу ПК), а також використання комплексу лікувальної фізкультури та нового пристрою для балонного розширення низведеної кишки за оптимального підходу до вибору хірургічної тактики, що дозволяє поліпшити функціональні результати лікування хворих на рак НА відділу ПК та якості життя. Експериментально доведено, що використання розробленої діагностичної, лікувальної та реабілітаційної тактики дозволяє досягти не лише прийнятних безпосередніх і віддалених, але й функціональних результатів лікування та якості життя хворих в основній групі.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи поліпшення функціональних результатів сфинктерозберігальної резекції з приводу раку дистального відділу прямої кишки. Визначено клінічні, манометричні та рентгенологічні особливості функціонування неоректуму у 135-ти хворих у різні строки після низької резекції прямої кишки. На підставі одержаних даних та вивчення якості життя хворих показано переваги формування резервуарних колоректальних і колоанальних анастомозів після виконання низької резекції у хворих на рак дистального відділу прямої кишки. Запропоновано новий тип резервуарного стаплерного анастомозу - латеро-термінальний анастомоз, доведено доцільність його використання. Обгрунтовано необхідність проведення додаткового лікування синдрому передньої низької резекції у хворих, яким накладено терміно-термінальні колоректальні анастомози, з використанням біофідбек-тренінгу, доведено його ефективність.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему покращання якості життя хворих на рак нижньоампулярного відділу прямої кишки (ПК), яким після проведення черевно-промежинної екстирпації (ЧПЕ) ПК замість формування колостоми на черевній стінці проведено пластичне відновлення замикаючого апарату товстої кишки (ПВЗАТК). Оперативне втручання виконано 75-ти пацієнтам за трьома способами. Двадцяти двом хворим виконано задню леваторопластику з формуванням гладком'язевої спіральної манжети (СМ). Двадцяти дев'ятьом хворим після ЧПЕ проведено задню леваторопластику з накладанням промежинного кола стома (ПрК) за неможливості сформувати СМ та сумнівного кровопостачання товстокишкового трансплантату. Двадцяти чотирьом хворим проведено відновлення за запропонованою методикою, що передбачає здійснення леватороглютеоперинеопластику, накладання ЦМ, формування гострого аноректального кута та ротацію товстокишкового трансплантата. За якістю життя та функціональними результатами після відновлення ПК одержано дані, аналогічні таким після черевно-анальної резекції з демукозацією відхідникового каналу (ЧАР ДВК) у 34-х пацієнтів. На підставі порівняння показників дворічної виживаності досліджених пацієнтів і 67-ми пацієнтів після ЧПЕ ПК без її відновлення доведено, що на перебіг онкологічного процесу ПВЗАТК не впливає. Розроблений метод ПВЗАТК забезпечує задовільну якість життя та має переваги у порівнянні зі стандартною операцією Кеню - Майлса.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено фактори, взаємопов'язані з прогресуванням раку прямої кишки (РПК) й ефективністю передопераційної променевої терапії і ад'ювантної хіміотерапії. З використанням клініко-морфологічних критеріїв погресування побудовано математичну модель, що дозоляє на діагностичному етапі прогнозувати перебіг захворювання та виживання хворого. Чутливість побудованої моделі становить 84,2 % (ВІ 70,6 % - 94,2 %), специфічність моделі - 86,3 % (ВІ 77,4 % - 93,3 %). На тестовій множині чутливість моделі становить 88,9 % (ВІ 56,1 % - 100 %), специфічність - 90,5 % (ВІ 60,5 % - 95,1 %). Визначено фактори, від яких залежить ефективність передопераційної променевої терапії та ад'ювантної хіміотерапії. У пацієнтів з низьким індексом проліферації та відсутністю експресії індукованої синтази оксиду азоту передопераційна променева терапія не покращує виживання. У хворих з високим індексом проліферації до початку лікування за незначного зниження індексу проліферації після передопераційної променевої терапії необхідне проведення хворих на РПК з високим індексом проліферації та високою експресією індукованої синтази оксиду азоту.

  Скачати повний текст