Досліджено цитогенетичний ефект в лімфоцитах периферичної крові хворих на гліоми головного мозку за тестуючої дії in vitro модельних мутагенів мітоміцину С та диметоату. Визначено статистично достовірне підвищення частоти аберацій хромосом, рівня анеуплоїдних та мультиаберантних клітин у соматичних немалігнізованих клітинах (лімфоцитах периферичної крові) у хворих на гліальні пухлини. Виявлено зростання показників залежно від ступеня злоякісності пухлини. Доведено різницю в чутливості лімфоцитів периферичної крові обстежених осіб до дії мітоміцину С та диметоату. Відзначено, що рівень аберацій хромосом, індукований мітоміцином, найнижчий в групі хворих на злоякісні гліоми, а рівень аберацій хромосом, індукований диметоатом - однаковий у всіх пацієнтів. Проаналізовано залежність частоти аберацій хромосом в лімфоцитах периферичної крові від сумарного вмісту хлорорганічних пестицидів у крові, позитивний кореляційний зв'язок між вмістом хлорорганічних пестицидів у крові пацієнтів, які не мали професійного контакту з пестицидами, та кількістю мультиаберантних клітин у лімфоцитах периферичної крові у хворих на загальну соматичну патологію без новоутворень та у хворих на злоякісні гліоми головного мозку.

  Скачати повний текст

Установлено наявність лікувального патоморфозу у тканині гліальної пухлини, обумовленого поєднаним впливом випромінювання вуглекислотноо та АІГ-неодимового лазерів. Запропоновано методи хірургічного видалення гліом головного мозку з диференційованим застосуванням вуглекислотного та АІГ-неодимового лазерів за ізольованого й поєднаного режимів. Розроблено алгоритм, що оптимізує технологію лазерного видалення гліом півкуль великого мозку з застосуванням високоенергетичних лазерів. Розв'язано питання раціонального застосування лазерного випромінювання залежно від структурних характеристик, ступеня васкуляризації, топографії, напрямку росту гліом і залучення у пухлинний процес суміжних мозкових утворень. Уперше розроблено методи поєднаного одночасного та послідовного інтраопераційного впливу випромінюванням вуглекислотного та АІГ-неодимового лазерів на пухлинну тканину за хірургічного лікування гліом головного мозку. Установлено ефективність застосування сучасних лазерних технологій у разі видалення гліом півкуль головного мозку.

  Скачати повний текст

Вперше виділено клініко-анатомічні варіанти росту гліом лобово-скроневої локалізації, на підставі яких обгрунтовано вибір хірургічного доступу й оптимізовано методологію їх видалення. Удосконалено хірургічні доступи у процесі видалення гліом лобово-скроневої локалізації з урахуванням їх топографії, напрямку росту та взаємозв'язків з суміжними анатомічними утвореннями. Оптимізовано диференційовані підходи щодо раціонального застосування сучасних мікрохірургічних, ультразвукових, лазерних і кріогенних технологій у процесі видалення гліом лобово-скроневої локалізації. Розроблено методологію мікрохірургічного, лазерного, ультразвукового, кріогенного видалення гліом лобово-скроневої локалізації з урахуванням гістоструктури пухлини, ступеня васкуляризації, особливостей взаємовпливу прилеглих мозкових структур і магістральних гілок середньої мозкової артерії. Встановлено ефективність розроблених методів хірургічного лікування гліоми лобово-скроневої локалізації.

  Скачати повний текст

Розроблено алгоритм тактики хірургічного лікування хворих з гліома медіанним поширенням (ГМП). Проаналізовано, що комплексна оцінка сучасних методів нейровізуалізації й оптимізація методів резекції пухлини дозволила здійснити "тотальне" та "субтотальне" її видалення. Зазначено, що частка хворих з індексом Карновського "60 балів і менше" в післяопераційному періоді зменшилась з 65,4 до 19,4 %, а частка пацієнтів з індексом Карновського "70 балів і більше" в результаті проведеного хірургічного втручання збільшилась з 34,6 до 80,6 %.

  Скачати повний текст

Розроблено пристрій та технологію застосування пасивної стимуляції моторно-сенсорних зон великого мозку для обстеження хворих з порушеннями свідомості та руховим дефіцитом. Наведено методики зіставлення зони рухової активації кори великого мозку з відповідними її анатомічними ділянками та кількісної оцінки ступеня її зміщення, зумовленого внутрішньомозковим об'ємним локальним ураженням, у порівнянні з цими показниками у контралатеральній півкулі. Для проведення діагностичного супроводу з застосуванням даних функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ) у ході планування та виконання хірургічних втручань з приводу внутрішньочерепних пухлин адаптовано методику магнітно-резонансної (МР-венографії) для проекційного зіставлення зображень висхідних вен півкуль великого мозку, зон рухової активації його кори та ділянки пухлини. Оцінено ефективність використання даних фМРТ для діагностичного супроводу з метою запобігання або зменшення ризику виникнення рухових розладів за реальних умов хірургічного втручання з приводу внутрішньомозкових пухлин півкуль великого мозку.

  Скачати повний текст

Встановлено, що за гліальних пухлин відбуваються різноспрямовані - супресивні, стимулювальні та проапоптичні - зміни в клітинах імунної системи. Вперше встановлено, що за "швидкого" перебігу гліобластоми з коротким періодом клінічних проявів зміни в імунній системі виявляються лише в зменшенні кількості NK-клітин та активованих лімфоцитів, що дозволяє віднести їх до ранніх ознак наявності в організмі гліального пухлинного процесу.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу результатів дослідження встановлено, що ТТССК найбільш ефективна у разі мікроаденом, пухлин гіпофізу невеликих розмірів, зокрема, рефрактерних до консервативної терапії, а також у разі непереносимості пацієнтами призначених медикаментозних засобів. Відзначено, що ТТСК більш ефективна у разі АГ середнього та великого розмірів. Установлено, що кріохірургічні методи лікування хворих з АГ на 60 % менш травматичні, ніж ТТМА.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі удосконалення хірургічного лікування гліом супратенторіальної локалізації. Вперше на матеріалі 119 випадків комплексно досліджені особливості гліом лобово-скроневої ділянки мозку. Визначені топографічні варіанти нейроектодермальних пухлин цієї ділянки головного мозку та простежені шляхи їх переважного поширення. Вивчено характер взаємовідносин гліальних пухлин різного ступеня злоякісності з шарами стінок магістральних судин. Проведено об'єктивізацію ступеня злоякісності гліом за даними вивчення апоптозу.

  Скачати повний текст

Вивчено роль лізосомних цистеїнових катепсинів у деградації білків за канцерогенезу. Установлено, що у випадку пухлинної транформації тканин (нервової та ендокринної) відбуваються порушення функціонального стану лізосом, які мають прояв у збільшенні активності та змінах внутрішньоклітинної компартменталізації цистеїнових катепсинів B, L і H. Розроблено схему виділення та очищення термостабільних ендогенних білкових інгібіторів цистеїнових катепсинів з тканин головного мозку без новоутворень і гліобластоми людини. Установлено відмінності у фізико-хімічних властивостях інгібіторів, їх здатності пригнічувати активність цистеїнових катепсинів. Показано, що катепсини B, L і H гідролізують фібронектин, зокрема за присутності ендогенного інгібітору, та сприяють утворенню фрагментів у широкому діапазоні молекулярних мас. Досліджено фізико-хімічні властивості цистеїнових катепсинів, виділених і очищених з папілярної та фолікулярної карцином щитовидної залози (ЩЗ) людини. Установлено, що гідроліз тиреоглобуліну катепсинами змінюється за канцерогенезу ЩЗ. Показано можливість використання показника рівня активності цистеїнових катепсинів у плазмі крові хворих для моніторингу перебігу захворювання. З використанням експериментальної моделі післяопераційного соматогенного болю у щурів досліджено участь цистеїнових катепсинів у алгічній системі мозку. Установлено, що введення металотіонеїнів моделює ферментативну активність катепсинів. З урахуванням результатів дослідження зроблено висновок щодо можливості розгляду цистеїнових катепсинів як додаткових показників оцінки агресивності та спрямованості перебігу патологічних станів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення якості життя хворих на гліальні пухлини головного мозку (ГПГМ). Розроблено та клінічно впроваджено оптимальні заходи відновного лікування. На підставі даних, одержаних з використанням клінічного матеріалу 693-х хворих на ГПГМ розроблено та впроваджено в клінічну практику методологію реабілітаційного лікування з використанням медикаментозної терапії (судинних і антихолінестеразних препаратів), фізіотерапевтичних заходів (лазерної терапії, електростимуляції), ЛФК і масажу у хворих на ГПГМ, що мають рухові розлади. Розроблено метод лікування рухових порушень, який передбачає терапію з застосуванням впливу лазерного опромінювання біологічно активних точок з наступною електростимуляцією паретичних кінцівок. Ефективність проведеного лікування доведено за результатами вивчення показників якості життя у динаміці курсу лікування хворих на ГПГМ. Розроблено алгоритм диференційованого проведення відновного лікування хворих на гліальні пухлини, що базується на комплексному оцінюванні результатів клініко-неврологічного обстеження, комп'ютерної томографії, магнітно-лазерної томографії і однофотонної емісійної комп'ютерної томографії та передбачає врахування проявів неврологічного дефіциту, локалізацію пухлини, відношення до функціонально важливих зон мозку, ступінь злоякісності пухлини, а також проведення аналізу показників якості життя у динаміці проведення лікувальних заходів. Розроблено шкалу якості життя, яка дозволяє визначити якість життя хворих на ГПГМ у динаміці проведення лікувальних заходів. На підставі проведеного комп'ютерно-статистичного аналізу результатів лікування 693-х установлено чинники, що впливають на показники якості життя: вік, стать хворого, локалізація ступінь злоякісності пухлини.

  Скачати повний текст

Вивчено можливості однофотонної емісійної комп'ютерної томографії (ОФЕКТ) у діагностиці пухлин головного мозку. Доведено доцільність її застосування у комплексі з іншими інтроскопічними методами діагностики. Оптимізовано показання до застосування цього методу у нейроонкологічних хворих. Визначено кількісні та якісні показники ОФЕКТ з вогнищевих утворень головного мозку та критерії диференційної діагностики новоутворень. Установлено чутливість ОФЕКТ і доцільність її зстосування залежно від характеру пухлини, її гістоструктурних особливостей, кровопостачання, меж росту та розповсюдженості перифокального набряку. Застосовано й обгрунтовано диференційований підхід до вибору радіофармацевтичних препаратів для уточненої діагностики пухлин головного мозку та розповсюдження перифокального набряку. Впроваджено проведення ОФЕКТ моніторингу хворим для виявлення продовженого росту пухлини головного мозку, оцінювання ефективності лікування. Установлено переваги ОФЕКТ у діагностуванні малігнізації та рецидиву пухлини. Розроблено методику комплексного радіонуклідного обстеження хворих з метастазами головного мозку з метою виявлення первинного вогнища та додаткових метастатичних уражень. Наведено методику застосування зображень, одержаних внаслідок проведення магнітно-резонансної терапії та ОФЕКТ. Доведено доцільність цього методу у хворих з пухлинами головного мозку для проведення стереотаксичної біопсії.

  Скачати повний текст

Визначено морфологічні особливості медулобластом мозочка, які впливають на перебіг цього захворювання. Установлено, що інфільтрація дна IV шлуночка з вростанням у стовбурові відділи головного мозку та поширення пухлини у суміжні анатомічні ділянки є прогностично несприятливим чинником. Виявлено вірогідну різницю між показниками трирічного виживання за десмопластичної медулобластоми та медулобластоми "класичного" типу (35 % і 65 % відповідно) у дітей віком після трьох років. На підставі порівняння гістологічних і цитологічних показників, морфофункціонального стану ядерець установлено три цитоморфологічні типи медулобластом мозочка. Установлено, що пухлини III типу рецидивують частіше у порівнянні з медулобастомами I та II цитоморфологічних типів. Доведено, що за значень апоптозного індексу, більших 1,5 %, зростає ризик метастатичного ураження, незалежно від гістологічного варіанта медулобластоми. На підставі встановлених прогностично-вагомих клініко-морфологічних критеріїв розроблено алгоритм визначення групи ризику медулобластоми у пацієнтів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено актуальним питанням комбінованого лікування гліальних пухлин головного мозку з використанням різних видів ад'ювантної моно- та поліхіміотерапії на експериментальному і клінічному матеріалі за допомогою статистичних, клінічних та морфологічних (світлова та електронна мікроскопія) методик досліджень. Серед препаратів, які використовувалися для монохіміотерапевтичного лікування, найвищу антибластичну активність проявили алкілуючі препарати ССNU та хлофіден. Використання циклічної монохіміотерапії показало її вищу антибластичну ефективність у порівнянні з іншими досліджуваними препаратами у режимі монохіміотерапії. Проведені клінічні випробування нових поліхіміотерапевтичних комплексів VDB, VDF показали їх високу ефективність у лікуванні гліальних пухлин мозку різного ступеня анаплазії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено удосконалення методики магніторезонансних (МРТ) дослідження структур задньої черепної ямки (ЗЧЯ) з використанням додаткових можливостей та програм, спеціального алгоритму згідно з належністю пухлин до внутрішньо- та позамозкових пухлин, гліом стовбуру мозку і метастазів ЗЧЯ. Розроблено спеціальний алгоритм для диференціальної діагностики пухлин мосто-мозочкового кута, в першу чергу, акустичним невріном, гліом стовбуру та навколостовбурових пухлин ЗЧЯ. За даними МРТ досліджень визначено семіотику різних груп і видів пухлин ЗЧЯ. Досліджено кореляцію форми та контурів пухлин з характером їх росту та ступенем злоякісності. Висвітлено критерії диференціальної діагностики різних груп і видів пухлин ЗЧЯ.

  Скачати повний текст

Вивчено діагностичні можливості комплексного використання магніто-резонансної томографії (МРТ) та ангіографії (МРА) у виявленні захворювань судин головного мозку. Показано їх роль і місце в діагностичному алгоритмі обстеження хворих з судинною патологією головного мозку. Розроблено методики постобробки МР ангіограм з використанням алгоритму проекції максимальної інтенсивності (MIP - maximum intensite projection) та мультипланарної реконструкції (MPR), що дозволяє істотно поліпшити якість діагностики. Визначено роль застосування контрастуючих агентів у МР ангіографіографії та можливості її застосування за різних видів захворювань головного мозку. Показано, що використання розроблених підходів дає можливість значно скоротити терміни обстеження хворих з судинною патологією головного мозку та точно встановити діагноз на етапі амбулаторного діагностичного процесу, що зумовлює кращий прогноз перебігу судинних захворювань головного мозку. На підставі одержаних даних МРТ та МРА рекомендовано використовувати як об'єктивні методи визначення ефективності проведеного лікування.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанню радіонуклідної діагностики супратенторіальних гліом головного мозку. В роботі оцінені можливості комплексної сцинтиграфії у діагностиці ступеня анаплазії пухлин на доопераційному етапі. Встановлено, що інтенсивність сцинтиграфічної візуалізації пухлин визначається васкуляризацією новоутворень та рівнем анаплазії пухлинної тканини. Локалізація гліом не впливає на виразність їх сцинтиграфічної візуалізації. Співставлення кількісних показників радіонуклідного та морфометричного досліджень виявили наявність кореляційної залежності між ними. Комплексна сцинтиграфія є більш точною у діагностиці ступеня злоякісності гліом порівняно з комп'ютерною томографією, магнітно-резонансною томографією та ангіографією. Одержані результати доводять високу інформативність радіонуклідного дослідження, яке дає унікальну, тільки йому властиву інформацію про характер новоутворення, що дозволяє більш чітко вибирати лікувальну тактику.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливість покращання результатів комбінованого лікування хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації (ГЛКЛ) шляхом застосування сучасних методів діагностики та диференційованого використання хірургічних і нехірургічних способів лікування з урахуванням даних клініко-статистичного прогнозування. Проаналізовано результати лікування 401-го пацієнта з ГЛКЛ. Дана категорія осіб знаходилася на лікуванні в Інституті нейрохірургії у 1986 - 2006 рр. Вивчено хірургічну анатомію лобово-кальозної ділянки, на підставі одержаних результатів розроблено тривимірні моделі її зон (секторів). Обгрунтовано можливості проведення топографо-анатомічного моделювання з використанням методів просторової геометрії (побудови площин, трикутників). Наведено топографо-анатомічну характеристику кожного з варіантів лобово-кальозних гліом (структури мозку, прилеглих артерій, вен, провідних шляхів, які уражаються пухлиною). Виділено 4 основні топографо-анатомічні варіанти ГЛК, які відрізняються за клінічним перебігом і тактикою хірургічного лікування: кальозно-латеральний (51 %), кальозно-передньо-базальний (26 %), кальозно-прецентральний (15 %), кальозно-медіальний (8 %). Розроблено тактику хірургічного лікування хворих з різними топографо-анатомічними варіантами лобово-кальозних гліом. Виділено спільні риси й особливості основних етапів оперативного втручання, проведеного з метою видалення таких пухлин. Детально розглянуто доступи, визначено критичні моменти, яким необхідно приділити особливу увагу під час проведення хірургічної операції для кожного топографо-анатомічного варіанта гліальних пухлин. Проаналізовано післяопераційну летальність хворих з різними топографо-анатомічними варіантами лобово-кальозних гліом. Вивчено показники виживання хворих з ГЛКЛ, на підставі яких встановлено основні прогностичні фактори розвитку захворювання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст