Проаналізовано перебіг місцевих променевих реакцій у слизових оболонках тазових органів хворих на рак тіла та шийки матки за умов поєднано-променевої терапії та післяопераційного опромінювання. Вивчено динаміку показників системи перекисного окиснення ліпідів та імунного статусу під час променевої терапії. Охарактеризовано патологічні та ультрамікроскопічні зміни у слизових оболонках сечового міхура та прямої кишки під дією радіаційного фактора. Запропоновано спосіб корекції променевих реакцій в слизових оболонках тазових органів за допомогою каротиноїдвмісного препарату "Ліпохромін". Доведено, що комплексне застосування ліпохроміну вірогідно знижує частоту та ступінь вираженості місцевих променевих реакцій у слизових оболонках сечового міхура, прямої кишки та вагіни, дозволяє зменшити променеві реакції, запобігти вимушеним перервам у лікуванні або дострокову припиненню променевого лікування. Відмічено нормалізуючий вплив препарату на процеси вільнорадикального окиснення ліпідів і значення корекції неспецифічної імунологічної резистентності організму.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження функціонального стану системи гіпофіз-яєчники та тиреоїдного гомеостазу, а також структурних особливостей щитовидної залози (ЩЗ), молочних залоз (МЗ) і внутрішніх статевих органів за даними інструментальних методів дослідження у жінок репродуктивного віку з гіпотиреозом. Встановлено наявність корелятивних зв'язків між окремими показниками функціонального стану ЩЗ і репродуктивної системи й уточнено механізми розвитку поєднаної дисгормональної патології матки та МЗ на фоні гіпотиреозу. Обгрунтовано необхідність моніторингу жінок репродуктивного віку з гіпотиреозом і розроблено його схему. Доведено ефективність даної системи моніторингу для раннього виявлення, своєчасної корекції та динамічного спостереження.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі результатів проведених гістопатологічних досліджень встановлено неоднакову будову субепітеліальної сполучної тканини шийки матки за її різних передпухлинних станів за показниками оптичної щільності та питомої площі сполучних волокон. Визначено достовірність сучасних діагностичних методів дослідження патологічних процесів епітелію шийки матки на етапі малігнізації, виявлено перевагу нового біофізичного методу діагностики - лазерної поляриметрії. З використанням лазерної поляриметрії вперше проведено порівняння гістопрепаратів фонових, передракових процесів і початкового раку шийки матки та виявлено важливі достовірні відмінності, які можна використовувати як критерій диференціальної діагностики патології шийки матки. Вперше встановлено клінічну ефективність застосування лазерної поляриметрії в диференційному діагностичному алгоритмі доброякісної та злоякісної патології шийки матки.

  Скачати повний текст

Уперше виявлено, що у жінок з фоновими захворюваннями шийки матки, епітеліальними дисплазіями та преінвазивним раком шийки матки існує взаємозв'язок частоти поширення сексуально-трансмісивних інфекцій з їх віком. Одержано нові дані стосовно ролі збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом, у розвитку фонових захворювань, диспластичних процесів і преінвазивної форми раку шийки матки. Виявлено, що проліферативні захворювання шийки матки є не тільки результатом підвищеної клітинної проліферації, але і наслідком резистентності епітеліоцитів до їх запрограмованої загибелі. На підставі результатів вивчення експресії продуктів генів bc1-2 і p-53 доведено їх прогностичну значимість щодо ступеня ризику малігнізації передракової патології ендо- та екзоцервіксу. Визначено роль рецепторів епідермального фактора росту як маркера проліферативної активності клітин у розвитку фонової, передракової патології та раку шийки матки. Досліджено основні сонографічні ознаки та доплерографічні показники судин шийки матки за умов фонових, передракових процесів та у випадку преінвазивного раку шийки матки. Проаналізовано патогномонічні диференційно-діагностичні критерії певних видів дослідженої патології.

  Скачати повний текст

Розглянуто епідеміологічні та патогенетичні особливості фонових і передракових процесів та раку ендометрія. Проведено комплексне клініко-імунологічне та біохімічне обстеження 210 хворих з фоновими та передраковими станами ендометрія та 679 пацієнток з уперше встановленим діагнозом раку тіла матки (РТМ). Виявлено найбільш значущі клінічні та лабораторні фактори ризику виникнення РТМ та розроблено математичну модель прогнозування розвитку раку ендометрія з використанням сучасних комп'ютерних технологій. Визначено рівень ефективності медичної реабілітації з використанням індукторів інтерферону, гепатопротекторів, ентеросорбентів і антиоксидантів під час диспансерного спостереження хворих на рак ендометрія. На підставі методів диференційованої імунокорекції та медичної реабілітації запропоновано можливість підвищення загального та безрецидивного три- та п'ятирічного виживання хворих на рак тіла матки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що висока проліферативна активність епітелію шийки матки імовірно обумовлена властивостями ВПЛ та неспецифічним запальним процесом, який може бути фактором, що ініціює РШМ. Встановлено, що сполучення інтеграції ВПЛ 16-го типу та зниженого АІ є однією з умов прогресування передраку шийки матки в мікро- та інвазивний рак. Доведено, що наявність інтеграції ВПЛ 16-го типу в геном у хворих з дисплазією I - III ст. і Ca in situ потребує більш радикальних методів лікування, оскільки органозберігальні методи призводять до частого виникнення рецидивів. Виявлено, що використання препаратів інтерферону (в дозах, рекомендованих для лікування ВПЛ інфекції) є ефективним лише для лікування хворих з епісомальною формою ВПЛ. Виявлено, що дані засоби не впливають на ефективність лікування хворих з ВПЛ, інтегрованим в геном клітини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності лікування хворих на рак ендометрія (РЕ). На підставі проведеного ретроспективного аналізу вивчено локалізацію та частоту виникнення рецидивів РЕ. Досліджено вплив факторів ризику щодо виживаності та частоту рецидивів у хворих на РЕ. Розроблено багатофакторну систему прогнозування ризику їх розвитку, яка дозволяє визначати ступінь ризику. Завдяки проведеному багатофакторному дисперсійному аналізу визначено та доведено спільний вплив різноманітних факторів на розвиток рецидивів РЕ (РРЕ). Оптимізовано показання до проведення ад'ювантної поліхіміотерапії у хворих з високим ризиком виникнення рецидивів захворювання. На підставі даних, одержаних внаслідок проведення ретроспективного аналізу доведено, що хворі на рак ендометрія T1b-c стадії є неоднорідною групою за морфологічною структурою пухлини, клінічним перебігом і прогнозом захворювання. Гістологічна структура та ступінь диференціювання пухлини, глибина інвазії пухлини в міометрії, локалізація в порожнині матки, стан регіонарних лімфатичних вузлів, обсяг операції та метод лікування є прогностичними факторами ризику виникнення рецидивів РЕ, що підтверджується результатами багатофакторного аналізу. Для визначення обсягу хірургічного втручання у хворих на РЕ T1b-c стадії оптимальним є інтраопераційне стадіювання з урахуванням прогностичних факторів ризику розвитку рецидивів захворювання. Пангістеректомія II типу є стандартним обсягом хіругічного лікування хворих на аденокарциному T1c G2 і T1b-c G3, залізисто-плоскоклітинної РЕ. За результатами проведеного багатофакторного дисперсійного аналізу виявлено найбільш інформативні фактори прогнозування виникнення РРЕ. Відзначено, що показання до ад'ювантної поліхіміотерапії у хворих на РЕ T1b-c стадії грунтуються на багатофакторному дисперсійному аналізі прогнозування ризику виникнення рецидивів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що міома матки, перебіг якої супроводжується менометрорагіями і, як наслідок, хронічною постгеморагічною анемією, призводить до порушення структури фібринолітичної активності, генералізованої активації протеолітичних систем та процесів ліпопероксидації, змін у регуляції агрегатного стану крові. Розроблено новий метод запобігання кровотечам у жінок, хворих на міому, на основі корекції встановлених змін. Запропоновано діагностичні алгоритми оцінки стану гемокоагуляції в жінок з різними ступенями хронічної постгеморагічної анемії.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи покращання лікування неатипової гіперплазії ендометрія у жінок з метаболічним синдромом у пременопаузі. На підставі вивчення особливостей клінічної картини, характеру розподілу жирової тканини, вуглеводного та ліпідного обмінів, гормонального тла, гістологічної будови ендометрія, експресії рецепторів до стероїдних гормонів і маркера проліферації Кі-67 розроблено та впроваджено у практику комплексну схему лікування неатипової гіперплазії ендометрія в пременопаузі, що дозволило покращити результати терапії даної патології та зменшити кількість рецидивів гіперплазії ендометрія. Зроблено висновок, що гіперплазію ендометрія на тлі метаболічного синдрому у жінок в пременопаузі необхідно розглядати як комплекс порушень проліферації ендометрія, що виникає в результаті зниження чутливості тканини до інсуліну за умов зміни вуглеводного та ліпідного обмінів, гормональних порушень, абдомінального типу розподілу жирової тканини з наступними змінами рецепторного апарату, посиленням проліферативної активності ендометрія, і супроводжується порушеннями менструального циклу. Розроблено схему лікування, в якій традиційну терапію поєднано з корекцією інсулінорезистентності. Встановлено, що після проведеного лікування частота рецидивування гіперплазії ендометрія знизилася в 1,9 раза, частотність, з якою трапляються порушення менструального циклу зменшується втричі, частота відновлення нормального менструального циклу зростає вдвічі, частота настання менопаузи збільшується у 1,4 раза.

  Скачати повний текст

З метою підвищення резектабельності пухлини у разі раку шийки матки (РШМ) розроблено ефективні методики передопераційної модифікованої променевої терапії, регіонарної селективної поліхіміотерапії, проведено їх морфологічну та клінічну оцінку. Розроблено методику збереження яєчників на хірургічному етапі комбінованого лікування таких хворих репродуктивного віку з метою запобігання розвитку післякастраційного синдрому. Створено методику хіміопроменевого ад'ювантного лікування у хворих з місцевопоширеними та регіонарно-метастатичними формами РШМ, що знизило частоту віддаленого метастазування. Наведено методику лікування тазових рецидивів раку РШМ шляхом селективної катетеризації артерії, що покращує якість життя хворих. Установлено кореляцію між вмістом фактора росту судин ендотелію (VEGF) у сироватці крові хворих на РШМ з розповсюдженістю пухлинного процесу та його експоненційне зниження після хірургічного видалення пухлини. Розроблено алгоритм комбінованого лікування зазначених хворих.

  Скачати повний текст

Розроблено патогенетично обгрунтовані варіанти органоощадного лікування хворих на початкові форми раку шийки матки (ПФРШМ). Проведено клінічні спостереження 694 хворих з патологією шийки матки у період 1988 - 1998 рр., які розподілялись на 3 групи: основна група - 150 жінок з ПФРШМ (пролікованих за економною програмою), група порівняння А - 178 з ПФРШМ (пролікованих за загальноприйнятою методикою), група порівняння Б - 271 (з передраковими станами шийки матки) та контрольна група - 95 практично здорових жінок. Наведено алгоритм методів дослідження хворих на ПФРШМ, до яких належать загальноприйняті та спеціальні методи, який дозволив поділити хворих на 3 етіо-патогенетичні варіанти: І - з екзогенними етіологічними та супутніми факторами, ІІ - з ендогенними та супутніми факторами, ІІІ - з екзогенними, ендогенними і супутніми факторами, що сприяють розвитку злоякісної трансформації епітелію шийки матки. Запропоновано схеми ад'ювантного патогенетичного лікування хворих на ПФРШМ, які дали можливість проводити аргументоване органоощадне, економно-хірургічне втручання, покращити ефективність лікування, якість життя і зберегти генеративну функцію у молодих жінок. Органоощадне лікування у випадку І етіо-патогенетичного варіанта виконано у 97 % хворих, у разі ІІ та ІІІ - 86,3 % та 83,7 % відповідно.

  Скачати повний текст

Базуючись на системному підході, вивчено причини, механізми формування, перебіг та прояви подружньої дезадаптації за міоми матки у жінок. Виявлено варіанти та клінічні форми дезадаптації, визначено співвідношення психогенних, соціогенних, негативних соціально-психологічних і соматичних чинників у їх генезі. Запропоновано диференційно-діагностичні критерії виявлених форм дезадаптації та на підставі даних системно-структурного аналізу сексуального здоров'я розроблено систему психотерапії, що дає змогу оптимізувати сексуальну поведінку та підвищити рівень сексуального та міжособистісного спілкування подружжів за міоми матки у дружини.

  Скачати повний текст

Вперше доведено, що імуноморфологічний аналіз таких біологічних параметрів клітин як проліферація, апоптотична активність, показники процесів регуляції клітинного циклу, чутливості гормональних рецепторів дозволяє оцінити злоякісний потенціал мезенхімальних неоплазій тіла матки. Вперше встановлено основні та додаткові імуногістохімічні критерії для диференційної діагностики між лейоміомами, лейоміосаркомами, ендометріальними стромальними вузлами та саркомами ендометріальної строми різного ступеня злоякісності. Вперше уточнено імунофенотипи кожної нозологічної форми доброякісних і злоякісних мезенхімальних пухлин тіла матки. Вперше розроблено комплексні диференційно-діагностичні критерії для уточнення злоякісного потенціалу новоутворень тіла матки мезенхімального походження та визначення їх гістогенезу.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено закономірності і варіабельність рецидивного процесу раку шийки матки (РШМ) з урахуванням клінічних і морфологічних особливостей первинної пухлини. На підставі клінічних і молекулярно-біологічних досліджень у хворих на РШМ виявлено пряму кореляційну залежність між експресією циклооксигенази-2 (COX-2), фактором росту ендотелію судин (VEGF) і агресивністю перебігу захворювання та виживаністю хворих. Підвищення концентрації антигена плоскоклітинної карциноми (SCCA) у сироватці крові свідчить про ступінь розповсюдженості пухлинного процесу у хворих на РШМ і є показником доклінічного виявлення рецидивів захворювання. Обгрунтовано правомірность використання та доцільність визначення концентрації SCCA у сироватці крові й експресії COX-2 і VEGF у пухлинних клітинах хворих на РШМ як прогностичних факторів перебігу захворювання.

  Скачати повний текст

Встановлено інформативні морфологічні ознаки проліферативної дисплазії, початкового та інвазивного раку шийки матки для оптимізації диференційного діагнозу та прогнозу. Наукове дослідження проведено з застосуванням сучасних оглядових, селективних, морфометричних, гістохімічних та імуногістохімічних (використання антитіл до панцитокератинів, ядерного антигену проліферації (PCNA), віментину, колагену IV типу, CD3, CD4, CD8, CD68, CD31) методів. Проведено обстеження 150-ти хворих з патологією шийки матки. Виявлено, що універсальним інтегральним морфологічним проявом проліферативної дисплазії, карциноми in situ та інвазивної плоскоклітинної карциноми шийки матки є порушення співвідношення сукупності середньогрупових показників - мітотичного індексу, відсотка патологічних форм мітозів, стану базальної мембрани, питомого об'єму судин мікрогемоциркуляторного русла, щільності й характеру розподілу перифокальних клітинних інфільтратів, прогресія яких є прогностично несприятливою ознакою.

  Скачати повний текст

У теоретичному та практичному аспектах досліджено проблему поліпшення результатів лікування тварин, хворих на фіброміому матки на фоні ожиріння, за результатами визначення стану ендотелію та обміну ліпідів. Установлено, що у хворих на фіброміому матки на фоні ожиріння відбуваються патологічні зміни, які призводять до порушення рівноваги у гемокоагуляційному гемостазі та до ендотеліальної дисфункції, яка є однією з причин розвитку гіпоксії. Удосконалено алгоритм обстеження хворих на фіброміому матки з метою здійснення ранньої діагностики порушення функції ендотелію. Показано, що для нормалізації ендотеліальної дисфункції та ліпідного обміну доцільно використовувати у комплексі лікувальних заходів прогестагени ("Дуфастон"), а також озонотерапію.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему організації скринінгу раку шийки матки (РШМ). Проаналізовано ефективність профілактичних гінекологічних оглядів в Україні. Висвітлено основні недоліки системи проведення ранньої діагностики РШМ. Наведено аргументи щодо здійснення переходу від масових профілактичних оглядів до впровадження організованого скринінгу передпухлинних захворювань і ранніх форм РШМ. Зазначено, що впровадження програми організованого скринінгу РШМ з єдиною системою комп'ютерного моніторингу дало змогу збільшити охоплення жіночого населення скринінгом з 58 % у 2000 р. до 71 % у 2003 р. за практично однакової кількості проведених цитологічних обстежень. За цього охопленість скринінгом неорганізованої частини даного населення збільшилася з 43 % у 1999 р. до 68 % у 2003 р. Показано, що єдина система комп'ютерного моніторингу зі своєчасним та адекватним лікуванням виявленої патології дозволяє змінити структуру дисплазій, зокрема у 1999 р. CIN I становило 6 %, CIN II - 15 %, а через два роки CIN I - 14 %, CIN II - 3 %. За період роботи програми скринінгу РШМ відзначено суттєве зменшення кількості хворих на РШМ у пізніх стадіях: у 1999 р. виявлено 5 хворих у занедбаних стадіях (26 % з числа вперше виявлених), а у 2003 р. не було зареєстровано жодного випадку III чи IV стадії РШМ.

  Скачати повний текст