Дисертацію присвячено розробці та апробації ендоскопічної мікрорезекції яєчників, порівнянню її ефективності з клітиноподібною резекцією яєчників при лапаротомії. В роботі вперше розроблена методика ендоскопічної мікрорезекції яєчників із використанням монополярного електрокоагулятора у хворих на синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), підтверджено її пріоритет перед клиноподібною резекцією внаслідок атравматичного та неінвазивного доступу, а також мінімального пошкодження тканини яєчників, що підвищує лікувальний ефект втручання і не призводить до формування злукової хвороби. Експертна система прогнозування використана вперше для індивідуалізації методу лікування СПКЯ і в розробці відповідних післяопераційних рекомендацій.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію системного підходу до ранньої діагностики та профілактики злоякісних пухлин яєчників і ендометрія, який грунтується на організації та проведенні комплексу науково-обгрунтованих заходів щодо виявлення серед населення онкологічно обтяжених сімей, формування серед них контингенту підвищеного генетичного ризику та клінічно-генетичний моніторинг осіб з підвищеним генетичним ризиком. Рак яєчників та ендометрія охарактеризовано як мультифакторні захворювання з полігенним типом успадкування. Визначено, що внесок спадкових факторів з детермінацією схильності до раку яєчників становить 36 %, до раку ендометрія - 11 %. Розроблено класифікацію сімейного раку яєчників та ендометрія у Чернівецькому регіоні, що включила шість варіантів накопичення пухлин. Наведено критерії ідентифікації кожного сімейного варіанта. У процесі клініко-генеалогічного дослідження родоводів 520 жінок, хворих на рак яєчників, 482 - хворих на рак ендометрія та 513 практично здорових жінок встановлено, що в сім'ях хворих у великій кількості зареєстровано злоякісні пухлини жіночої репродуктивної сфери, молочної залози, шлунково-кишкового тракту. Продемонстровано потенційні можливості клініко-генетичного моніторингу 110 жінок - осіб із підвищеним генетичним ризиком розвитку раку. Трирічний нагляд за цими жінками дозволив виявити у чотирьох жінок рак яєчників та ендометрія на ранній стадії, а також фонові та передракові процеси жіночої репродуктивної сфери та молочної залози. Застосування багатофакторного аналізу дозволило визначити сукупність параметрів, що стосуються сімейного та клінічного анамнезу хворих, розробити на їх основі критерії формування груп ризику. Оцінено роль дистанційної радіаційної теплометрії з застосуванням навантажувальної проби з глюкозою в ранній діагностиці пухлин яєчників.

  Скачати повний текст

Висвітлено збільшення ефективності лікування беплідності у жінок з кломіфенрезистентною формою синдрому полікістозних яєчників. За результатами порівняльного аналізу на ретроспективному етапі дослідження визначено критерії диференційованого добору хворих для ендохірургічного та консервативного методів індукції овуляції. Розроблено методику диференційованого застосування ендохірургічного та консервативного методів з використанням вищезазначених критеріїв лікування кломіфенрезистентних хворих з полікістозом яєчників, яка сприяє підвищенню частоти відновлення овуляторних циклів і заплідненню після оперативного лікування на 10,9 % та 11,4 %. Встановлено, що після консервативної індукції овуляції вагітність настає на 8,6 % частіше на відміну від рандомізованого підходу до дослідженого методу лікування.

  Скачати повний текст

Показано, шо використано перед- і післяопераційної внутрішньоочеревинної хіміотерапії (ВОХТ) підвищує ефективність комбінованого лікування хворих на поширенний рак яєчників (РЯ). За результатами аналізу спектра післяопераційних ускладнень і обсягів проведених оперативних втручань встановлено відсутність негативного впливу передопераційної ВОХТ на хірургічний етап комбінованого лікування хворих на РЯ. Досліджено особливості змін імунного статусу в процесі проведення комбінованого лікування із застосуванням передопераційної внутрішньоочеревинної хіміотерапії у хворих на РЯ. Висвітлено гармональний та імунний статус хворих на РЯ у ході проведення ад'ювантної хіміотерапії (ХТ). Доведено, що завдяки використанню ВОХТ знижується стресорний вплив на організм пухлиноносія на відміну від проведення системної ХТ.

  Скачати повний текст

Визначено перевагу біофізичного методу діагностики - лазерну кореляційну спектроскопію (ЛКС) сироватки крові. За результатами ЛКС вивчено стан гомеостазу пацієнток з об'ємним утворенням яєчників (ОУЯ), з доброякісними та злоякісними пухлинами матки. Обгрунтовано клінічну ефективність застосування ЛКС у диференційній діагностиці ОУЯ. Встановлено високу чутливість методу, як на етапі клінічних проявів, так і на доклінічній стадії патології.

  Скачати повний текст

Наведено результати лікування 383 хворих на рак яєчників I - IV стадій. Проведено оперативне лікування та хіміотерапію 243 хворим, 118 - додаткове терапевтичне опромінення, з них 2 хворих одержали лише хемопроменеве лікування, та 22 - тільки хемотерапію. Зазначено, що наявність залишкової пухлини, асциту, спайок, висипів на очеревині та білатерального ураження яєчників є факторами, що надзвичайно несприятливо впливають на середню тривалість безрецидивного періоду за стандартних схем комбінованого лікування. Включення променевої терапії ад'ювантним курсом до схеми комплексного лікування хворих на рак яєчників після оптимальної операції збільшило безрецидивну виживаність, навіть за наявності асциту та спайок у пацієнток N2N0M0 - T3N0M0 стадій захворювання. На підставі комплексного дослідження науково обгрунтовано методичні підходи та розроблено схеми застосування променевого лікування залежно від обсягу оперативного втручання. Виявлено несприятливі прогностичні фактори, що знижують ефективність комбінованого лікування раку яєчників. Обгрунтовано необхідність застосування терапевтичного опромінення до курсу лікування пацієнтів, хворих на первинно невиліковний рак яєчників. Визначено показання та наведено послідовність застосування променевої терапії хворих на рак яєчників залежно від ступеня радикальності проведеного оперативного втручання. Розроблено методику радіосенсибілізації пухлини низькими дозами опромінення для лікування рецидивного раку яєчників. впливає клінічна форма та розмір рецидивної пухлини. Медіана періоду ремісії у разі солітарного рецидиву в малому тазі склала 18,0 місяця за умов його середньої тривалості 25,5 місяця та знижувалася зі збільшенням розмірів рецидиву - 10,0 місяця, з середньою тривалістю стабілізації процесу - 9,8 місяця. У разі використання хемопроменевої терапії майже в 42,8 % випадків спостерігались необоротні зміни ультраструктури ракових клітин на відміну від 22,2 % у випадку лікування тільки хемопрепаратами. Застосування радіосенсибілізації пухлини низькими дозами іонізувальної радіації під час лікування рецидивуючого раку яєчників збільшило період ремісії незалежно від радикальності програми первинної протипухлинної терапії до 21,8 і 21,0 місяця відповідно поширеному ураженню органів малого таза та дисемінації пухлинного процесу по черевній порожнині. Доповнення ад'ювантної протипухлинної терапії променевим методом призводить до стабілізації імунної реактивності хворих на рак яєчників до рівня, близького до референтних меж фізіологічної норми. У первинно невилікованих хворих виразність імунологічної недостатності не залежить від схеми терапії. Високий рівень Т-супресорів на фоні пригнічення функції фагоцитозу нейтрофілів і збільшення вмісту циркулюючих імунних комплексів у разі моніторингу хворих на етапі ремісії можна віднести до несприятливих прогностичних факторів. Включення променевої терапії до схеми радикального протипухлинного лікування раку яєчників призводить до активізації ліпідного обміну, про що свідчить розвиток гіперліпідемічних реакцій.

  Скачати повний текст

Із застосуванням коефіцієнтів, розрахованих на підставі моніторингу показників СА-125 установлено, що ефективність комплексного лікування з включенням променевої терапії вірогідно вища, ніж ефективність тільки комбінованої терапії. Визначено, що використання ад'ювантного курсу променевої терапії у хворих на рак яєчників стадій T2cN0M0 та T3cN0M0 стадій збільшує тривалість безрецидивного періоду захворювання в пацієнток на 12,1 і 15,4 місяця відповідно, а у хворих стадій T1cN0M0 та T3cN0M0 після оптимальної операції знижує частоту виникнення рецидиву в 1,7 разів. Відзначено, що на відміну від хворих після оптимальної операції, протипухлинна терапія первинно невилікованих пацієнток незалежно від її схеми призводить до значної зміни в лімфоцитарній ланці.

  Скачати повний текст

Зважаючи на генетичну обумовленість синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) використано новий підхід щодо визначення клініко-гормональних особливостей захворювання - соматогенетичне дослідження з синдромологічним аналізом. Вперше серед різних клінічних варіантів СПКЯ виділено генетично детермінований симптомокомплекс з ознаками сполучнотканинної дисплазії (СТД). Визначено комплекси клініко-гормональних показників, специфічних для СПКЯ з симптомокомплексом сполучнотканинної дисплазії (ССТД) і хвороби полікістозних яєчників (ХПКЯ), що забезпечує нові диференційно-діагностичні підходи. Встановлено високу діагностичну цінність особливостей зовнішнього фенотипу хворих для диференціювання різних клінічних форм полікістозу яєчників (ПКЯ). Виявлено істотні порушення гормонального гомеостазу у хворих на СПКЯ зі СТД, що визначають формування хронічного ановуляторного синдрому. Визначено, що головними гормональними порушеннями є гіперпролактинемія, гіперандрогенія, гіпоестрогенія, а також підвищення глюкокортикоїдної активності кори надниркових залоз. Науково обгрунтовано доцільність проведення соматогенетичного дослідження хворих з ПКЯ для вибору лікувальної тактики - консервативної або хірургічної.

  Скачати повний текст

Розроблено методику дослідження та оптимальні методичні підходи до проведення магнітно-резонансної томографії (МРТ) у випадку об'ємних утворень яєчників. Вивчено якісні та кількісні магнітно-резонансні тканинні характеристики здорової тканини яєчників, пухлин, пухлиноподібних утворень, захворювань, які імітують об'ємні утворення яєчників. Проведено порівняльну оцінку даних МР-томографії та інших методів дослідження стосовно морфологічних змін геніталій у випадку доброякісних пухлин та непухлинних захворюваннях яєчників. Визначено інформативність МР-томографії в діагностиці та диференціації захворювань яєчників щодо інших методів дослідження. Установлено, що використання кількісних МР-параметрів (часу релаксації, протонної щільності, показників інтенсивності сигналу) підвищує діагностичні можливості МРТ, дає змогу передбачити морфологічну структуру яєчників, що впливає на тактику лікування хворих і визначає обсяг майбутньої операції. Установлено, що комплексне використання додаткових методів дослідження в сполученні з клінічним обстеженням у 97,1 % спостережень дає змогу передбачити структуру утворення яєчників у передопераційному періоді.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності відновлення репродуктивної функції у жінок з синдромом полікістозних яєчників після ендохірургічної стимуляції овуляції. Визначено клінічні, гормональні та морфологічні фактори ризику неефективного лікування та розроблено алгоритм прогнозування безплідності у пацієнток з відновленою після ендохірургічної стимуляції овуляторною функцією. Уточнено деякі аспекти патогенезу синдрому полікістозних яєчників на підставі комплексного вивчення гормонів, показників метаболізму та морфоструктури яєчиків і виявлення між ними багатофакторних кореляційних зв'язків. Науково обгрунтовано метод реабілітації репродуктивної функції безплідних жінок з синдромом полікістозних яєчників після ендохірургічної стимуляції овуляції, використання якого дозволило підвищити частоту настання вагітності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі результатів клініко-генеалогічного дослідження показано роль спадкового фактора у загальній схильності до розвитку раку яєчника (РЯ). Визначено характерні асоціації злоякісних пухлин у родоводах зазначених хворих, з'ясовано роль спадкових факторів у схильності до розвитку раку в жінок київської популяції та розраховано індивідуальний генетичний ризик розвитку пухлинної патології в родинах пробандів. Показано достовірне збільшення рівня неоангіогенезу у хворих на РЯ та його залежність від розповсюдженості пухлинного процесу. Виявлено, що підвищений його рівень після поліхіміотерапії є показником несприятливого прогнозу. Визначено діагностичну та прогностичну значимість експресії біомолекулярного маркера профілерації (PCNA) у серозних цистаденомах і злоякісних серозних пухлинах яєчника, яка залежить від атипії клітин у цистаденомах і гістологічної будови РЯ. Показано, що виживаність хворих на РЯ з обтяжених на рак родин менша, ніж у хворих без онкологічної патології у родоводах.

  Скачати повний текст

Вивчено порівняльні аспекти клінічного перебігу раннього та віддаленого післяопераційного періоду, терміни розвитку та основні клінічні прояви постваріоектомічного синдрому (ПОС). Вперше проведено оцінку ендокринологічного та психологічного статусу, системного гемостазу та морфологічних особливостей у жінок, прооперованих з приводу межових пухлин яєчників. Науково обгрунтовано та розроблено методику профілактики ПОС на основі використання антигомотоксичної терапії.

  Скачати повний текст

Розглянуто актуальну проблему онкогінекології - обгрунтування клініко-морфологічної характеристики пограничних пухлин яєчників (ППЯ). Проаналізовано фактори, що визначають адекватну лікувальну тактику та прогнозування перебігу даної патології. Визначено клініко-морфологічні критерії для оптимізації хірургічного лікування, цілеспрямованого проведення ад'ювантної хіміотерапії та прогнозування перебігу захворювання. Відзначено високу складність диференціювання та діагностування ППЯ, що зумовлює необхідність лікування даної категорії пацієнтів у спеціалізованих онкологічних закладах і проведення диспансерного нагляду. Доведено, що обсяг хірургічного втручання відіграє основну роль у виникненні рецидивів ППЯ, а морфологічний метод залишається провідним для остаточного підтвердження діагнозу ППЯ. Експериментально обгрунтовано реальну можливість органозберігаючого лікування у молодих пацієнток з I стадією хвороби. Створено схему-алгоритм прогностичної оцінки перебігу ППЯ після хірургічного лікування. Визначено показання для проведення ад'ювантної хіміотерапії. На підставі комплексного клініко-морфологічного аналізу результатів обстеження хворих на ППЯ встановлено принципово новий прогностичний чинник об'єктивної оцінки перебігу захворювання за морфологічним критерієм "васкуляризація сосочків". Доведено, що ступінь щільності васкуляризації сосочків ППЯ (незалежно від серозного або муцинозного гістотипу), визначений методом мікроскопічного дослідження операційного матеріалу, принципово корелює з частотою виникнення екстраоваріальних дисемінатів (імплантатів) в органах і тканинах черевної порожнини та розвитком асциту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень доведено прогностичну значущість синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) у формуванні клінічних, гормональних і метаболічних порушень у період вікової перебудови нейроендокринної системи. Встановлено, що клінічні особливості перименопаузального періоду залежать від методів корекції СПКЯ в репродуктивному віці. Виявлено характерні для жінок з полікістозом яєчників підвищення у клімактерії секреції лютеїнізуючого гормону (ЛГ), коефіцієнтів ЛГ і фолікулостимулювального гормону та відносну гіперандрогенемію, яка прогресує зі збільшенням тривалості перименопаузи. Наведено характеристику стану ліпідного та вуглеводного обміну та доведено, що оперативне лікування у репродуктивному віці зменшує частоту та ступінь вираженості метаболічних порушень у клімактерії. Обгрунтовано доцільність проведення нагляду у перименопаузі за жінками з наявністю СПКЯ в анамнезі за участі акушерів-гінекологів та ендокринологів.

  Скачати повний текст

Розроблено діагностичний алгоритм, застосування якого дозволив найбільш адекватно визначити показання до виконання комбінованих операцій у випадку розповсюдженого раку яєчників (РЄ) та у 13 разів скоротити кількість діагностичних помилок під час визначення на доопераційному етапі ступеня поширеності пухлинного процесу, а також сприяв плануванню найбільш адекватного обсягу оперативного втручання. Відзначено, що внаслідок застосування у хворих на рак яєчників III - IV стадій комбінованого лікування, під час проведення хірургічного етапу якого було виконано комбіновані оперативні втручання, було одержано поліпшені результати лікування, а саме: установлено збільшення в 5,3 разів кількості клінічних регресій; зниження кількісних значень показників стабілізації та прогресування процесу у 2,7 разів; виявлено збільшення у 2 рази медіани виживання і на 9 місяців - показника часу до прогресування захворювання.

  Скачати повний текст

Визначено прогностичну цінність ступеня мікроваскуляризації раку яєчників (МВ РЯ) для виживаності хворих. Запропоновано використання цього показника у клінічній практиці. Запропоновано визначати ступінь експресії білка BRCA1 у клітинах РЯ для прогнозу виживаності хворих.

  Скачати повний текст

Вивчено точні критерії диференційної діагностки доброякісних і злоякісних пухлин яєчників за допомогою експериментально розробленого та клінічно апробованого біофізичного методу лазерної поляриметрії крові та пунктату дугласового заглиблення, а також біохімічного визначення у крові хворих про- та антиоксидантних показників. Установлено недоліки традиційних методів (опитування, об'єктивного, ультразвукового, імуноферментного, цитологічного) обстеження хворих з пухлинами яєчників. Визначено достовірні відмінності стану про- та антиоксидантної системи у крові жінок з доброякісними, межовими та злоякісними пухлинами яєчників. Запропоновано фотометричні та поляризаційні критерії лазерної діагностики крові та пунктату дугласового заглиблення хворих на пухлини яєчників, які точно вказують на малігнізацію. Розроблено й впроваджено практичні рекомендації обстеження таких пацієнток, що дозволяють з високою точністю проводити диференційну діагностику доброякісних і злоякісних пухлин яєчників.

  Скачати повний текст

На підставі врахування патологічних змін, які виникають в організмі жінок під впливом оваріектомії, етапу та характеру перебігу післяопераційного періоду, виду супутньої екстрагенітальної патології вперше розроблено програму фізичної реаблітації, яка відрізняється комплексним підходом і включає лікувальну гімнастику з методикою поверхневого дихання з елементами міорелаксації й аутотренінгу та дозовану ходьбу (з використанням бігової доріжки), у поєднанні з лікувлаьним масажем. Доповнено теоретичні уявлення про вплив запропонованих засобів фізичної реаблітації на стан серцево-судинної, дихальної та вегетативної нервової систем на стаціонарному етапі відновлювального лікування на підставі оцінки їх ефективності. Уточнено дані про негативний характер психоемоційного стану жінок до оваріектомії і в ранньому післяопераційному періоді та його позитивну динаміку у процесі застосування запропонованих видів реабілітаційного впливу.

  Скачати повний текст