Проаналізовано результати обстеження 60-ти жінок віком від 19-ти до 45-ти років, що хворіють на тяжку мігрень без аури. На підставі одержаних даних вперше виділено й описано імунозалежну форму вторинної мігрені, розроблено критерії її діагностики та принципи лікування. Обгрунтовано гіпотезу щодо розвитку тригемінальної гіперактивності у хворих даної групи під впливом вогнищ хронічної інфекції на слизових оболонках верхніх дихальних шляхів в результаті залучення у патологічний процес закінчень трійчастинх нервів, які їх іннервують. Розроблено й апробовано нову схему імунотропної терапії хворих цієї групи з застосуванням специфічних протигерпетичних імуноглобулінів Гропринозин і Поліоксидоній. Доведено, що застосування нової методики лікування сприяє зменшенню інтенсивності головного болю під час нападу, зниженню частоти пароксизмів в 2,8 раза та їх тривалості в 2,1 раза (термін спостереження - 6 місяців).

  Скачати повний текст

Виявлено зміни стану речовини головного мозку, шлуночкової системи, підпавутинних просторів залежно від форми мігрені, тривалості захворювання і частоти нападів. Вперше показано кореляційний взаємозв'язок психологічних чинників, таких як суб'єктивна оцінка інтенсивності больових відчуттів і параметрів здоров'я, емоційного статусу і якості соціального функціонування у пацієнтів з мігренню, залежно від статі, форми мігрені, частоти і тривалості захворювання, особливостей особистості. Проведено порівняльне комплексне обстеження 113-ти хворих з мігренню, вивчено клінічні особливості захворювання, структурно-функціональний стан головного мозку. Уточнено особливості клінічного перебігу різних форм мігрені, показано структурні зміни речовини головного мозку, які можуть слугувати критеріями діагностики та диференціальної діагностики. Вивчено ефективність флуоксетину в профілактичному лікуванні нападів мігрені.

  Скачати повний текст