Встановлено, що фізична залежність та абстинентний синдром розвиваються на фоні обмеження реагування адренергічної та дофамінергічної систем. В той же час активність серотонінергічної, ГАМК-ергічної, вазопресинергічної та окситоцинергічної систем при абстинентному синдромі пригнічена. Показано, що агоністи опіатних рецепторів буторфанол та лоперамід здійснюють позитивний вплив на фізичний стан тварин з абстиненцією. Аналогічну дію мають активатори адренергічної системи (ефедрин, фенілефрин), дофамінергічної системи (леводопа, апоморфін), серотонінергічної системи (триптофан), а також нейропептиди вазопресин та окситоцин.

  Скачати повний текст

З позицій системного міждисциплінарного підходу висунуто ідею вивчення алкоголізму як наркологічної проблеми в межах сімейної медицини. Виявлено механізми розвитку і розроблено класифікацію концептуально значущих варіантів сексуальної дисгармонії, патогномонічних типовим ситуаціям алкогольної залежності у чоловіка, дружини чи обох із подружжя. Запропоновано концепцію виникнення при алкоголізмі патологічної сім'ї. Визначено диференційно-діагностичні критерії виявлених варіантів сексуальної дисгармонії і розроблено систему їх психотерапевтичної корекції.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню морфо-функціональних змін при гострих і хронічних алкогольних інтоксикаціях. На основі морфо-функціонального аналізу яєчників експериментальних тварин (білих щурів) і трупів осіб жіночої статі репродуктивного віку, які мали достовірний алкогольний катамнез, визначено кореляційні зв'язки та проведено зіставлення змін яєчників в умовах гострого отруєння етанолом і тривалого впливу етилового спирту. Виявлено зниження загальної кількості фолікулів та ознаки сполучнотканинної трансформації органа, що свідчать про розвиток стійкого гіпоовуляторного статусу.

  Скачати повний текст

Вперше проведене клініко-епідеміологічне обстеження хворих із гострими алкогольними психозами в одному із регіонів України за одинадцятирічний сонячний цикл. Вивчено особливості циркадіанних ритмів, що обумовлюють сезонність клінічних проявів захворювання. Встановлено наявність десинхронізації фізіологічних функцій і ступінь її вираження у хворих гострими алкогольними психозами. Показано розповсюдженість осіб із різними біоритмологічними типами при цих психозах, а також залежність клініко-соціальних показників і їх динаміки від стану циркадіанних ритмів організму. Розроблено диференційовані схеми безмедикаментозних (лазерних) методів лікування і соціальної реабілітації хворих на гострі алкогольні психози з урахуванням біоритмологічного статусу, даних клініко-соціального та експериментально-психологічного дослідження.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати загальноклінічного, лабораторно-біохімічного, бактеріологічного, імунологічного та інструментального методів обстеження хворих-наркоманів із післяін'єкційними гнійно-запальними захворюваннями шиї (ПГЗЗШ). Визначено етіологічні, патогенетичні, клінічні особливості ПГЗЗШ. Обгрунтовано гіпотезу про внутрішньофутлярну гіпертензію як головну патогенетичну ланку ПГЗЗШ. Розроблені ефективні принципи комплексної діагностики, новий спосіб хірургічного лікування гнійників судинно-нервового пучка шиї, алгоритм диференційованих підходів до лікування ПГЗЗШ. Доказана висока ефективність їх клінічного застосування.

  Скачати повний текст

Пероральне введення контрольній групі (1) 1,4 г/кг медихроналу підвищує частоту самостимулювань гіпоталамусу, змінює електрогенез мозку у бік швидких ритмів. У щурів з 14-ти денною алкоголізацією (2) медихронал знижує частоту самостимулювань, синхронізує тета- і альфа-, пригнічує судомну активність, відновлює співвідношення симпатичної та парасимпатичної регуляцій гемодинаміки. У 87% щурів виявлено "відмову" від приймання етанолу. У 75% щурів з 6-ти місячною алкоголізацією (3) медихронал більш ніж у 2,5 рази підвищує частоту самостимулювання, перебудовує електрогенез мозку у бік швидких ритмів. У 25% щурів знижує частоту даної реакції з пригніченням судомної активності та наявністю альфа-ритму. У 50% щурів визначено "відмову" від етанолу, у 50% - амбівалентне відношення. Виявлено кардіотропний ефект медихроналу. Пригнічення алкогольної мотивації медихроналом опосередковується через мозкову систему позитивного підкріплення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено психопатологічні прояви та патогенетичний базис раннього післяабстинентного періоду опійної наркоманії. Обгрунтовано правомірність виділення раннього післяабстинентного періоду. Встановлено домінуючий психопатологічний синдром - астенічний. Виявлено зміну активності нейрорецепторів, що свідчить про зміну характеру функціонування нейромедіаторних систем у ранньому післяабстинентному періоді у порівнянні з періодом абстиненції у напрямі збільшення активності серотонінергічної та зниження - дофамінергічної системи. Зменшення функціональної активності дофамінергічної системи супроводжувалося зниженням рівня активованості мозку, що виявилося у вигляді синхронізації біоелектричних процесів мозку та зниження коефіцієнта активації. Запропоновано засіб терапії з застосуванням актопротектора, антиоксиданту ізотіобарбаміну для корекції виявлених порушень. На основі порівняльного вивчення ефективності ізотіобарбаміну та пірацетаму доведено перевагу ізотіобарбаміну.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено клініко-типологічну систематику епілептиформних розладів та їх відмінність від еліптичних внаслідок хронічної алкогольної інтоксикації. Виявлено значущість біологічних чинників у їх формуванні. На основі порівняльного вивчення клінічних, електроенцефалографічних і нейропсихологічних характеристик вдосконалено діагностику епілептиформних та епілептичних розладів у разі хронічної алкогольної інтоксикації. Встановлено позитивну дію раннього призначення карбамазепіну у випадку даної інтоксикації з епілептиформними розладами та перевагу комбінованого (протиепілептичного і протиалкогольного) лікувального комплексу у терапії хворих на епілепсію, ускладнену зазначеною інтоксикацією. Значну увагу приділено критеріям терапевтичного та соціального прогнозотитхів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено клініко-гемодинамічні та нейрогуморальні процеси ураження серцево-судинної системи хворих з синдромом залежності від алкоголю (СЗА), а також розроблено раціональні шляхи їх фармакологічної корекці. Застосування інгібіторів АПФ призводить до зниження загального периферичного опору судин, підвищення скорочувальних властивостей міокарду на фоні достовірного зниження рівнів пресорних факторів (ангіотензину II, АПФ) і активації передсердного натрій уретичного ферменту (ПНУФ). Комбінація інгібіторів АПФ із петлевими діуретиками у хворих із СЗА з СН IIА та IIБ стадіями сприяє більш вираженому зниженню після навантаження, підвищенню скорочувальних властивостей міокарда, більш вираженому пригнобленню активності ангіотензину II, АПФ і альдостерону з одночасним достовірним зниженням ПНУФ у порівнянні з монотерапією інгібіторами АПФ.

  Скачати повний текст

Встановлено, що найбільші морфологічні зміни мали місце у старих щурів, найменші - у нестатевозрілих. Доведено, що вітамін C зменшує дистрофічні зміни, викликані в нервових клітинах МТ головного мозку хронічною інтоксикацією тютюновим димом, що проявляється у зменшенні деструктивних змін нейронів, збільшенні їх щільності та зменшенні щільності клітин сателітної глії.

  Скачати повний текст

Досліджено корекцію патогенетичної терапії за допомогою вивчення гемокоагуляції та фібринолізу в процесі комплексного лікування хворих на туберкульоз легень, які страждають хронічним алкоголізмом. Підвищено ефективність лікування даної категорії хворих шляхом застосування ендолімфатичного введення протитуберкульозних препаратів. Встановлено значні порушення гемостазу у хворих із вперше виявленим туберкульозом і у разі загострення його хронічних деструктивних форм, особливо у тих, хто страждає на хронічний алкоголізм II - III стадії. У випадку кровохаркань і легеневих кровотечах на фоні гіперкоагуляції спостерігається посилення фібринолітичної активності плазми крові (ФА), зниження активності фібринази, накопичення в крові продуктів деградації фібриногену та фібрину (ПДФ), зниження функціональної активності тромбоцитів. Проведення інтенсивної гемостатичної терапії протягом 5 - 7 днів, направленої на зниження ФА з застосуванням інгібіторів фібринолізу, дозволило досягти припинення кровохаркань і кровотеч у 96,2 % хворих. У процесі ефективного лікування антимікобактеріальними препаратами на 3 - 4 місяці відмічається нормалізація рівня фібриногену, ФА, зниження концентрації ПДФ, що є лабораторним симптомокомплексом сприятливого перебігу туберкульозного процесу. Застосування ендолімфатичного введення рифампіцину, ізоніазиду та канаміцину в комплексі з інгібіторами фібринолізу і гепарином у більшості випадків дозволило досягти не тільки стабілізації туберкульозного процесу, його регресу, а й призводило до позитивних змін у системі гемостазу хворих на туберкульоз, які страждають на хронічний алкоголізм.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання оптимізації процесу лікування хворих з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання психоактивних речовин. Встановлено, що на прогредієнтність та ефективність лікування захворювань наркологічного профілю значно впливає спадкова схильність до розладів після вживання психоактивних речовин. Розглянуто можливі моделі наслідування цієї схильності та ідентифіковано її числові маркери, на базі яких розроблено багатофакторні методики щодо визначення схильності до розладів внаслідок вживання психоактивних речовин і оцінки прогредієнтності їх перебігу. Наведено пропозиції щодо оптимізації лікування хворих з різним рівнем прогредієнтності захворювань наркологічного профілю з використанням нейролептиків. Запропоновано новий фармпрепарат для протирецидивного лікування залежності від опіоїдів - блокатор опіатних рецепторів тривалої дії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст