Скачати повний текст

Містяться основні положення, одержані в результаті клінічних досліджень різних методів оперативного втручання 284 хворих хронічним періодонтитом. За допомогою мікробіологічних рентгенологічних досліджень в різні строки загоювання без застосування препаратів, які сприяють регенерації кісткової тканини, а також із застосуванням таких препаратів, отримані дані, які дозволяють вибрати хірургічний метод лікування хворих в різні вікові періоди. Можливість застосування препаратів для регенерації вивчена на апараті Р.Фолля. Представлені віддалені результати відновлення для оперованих зубів.

  Скачати повний текст

Представлені результати досліджень клінічних, генетичних, біологічних та психологічних досліджень щодо визначення спадковості, дизонтогенетичного типу розвитку організму та внутрішньої картини хвороби "зубощелепна аномалія" (ЗЩА), а також запропонована система прогнозування перспектив ортодонтичного лікування до його початку. Розроблено методи оцінки внутрішньої картини хвороби ЗЩА та виявлено її нозологічну специфіку.

  Скачати повний текст

Досліджено міцнісні, морфологічні, функціональні характеристики нижньої щелепи, скронево-нижньощелепового суглоба, кісткових трансплантатів донорських ділянок скелета людини (тім'яна, скронева кістки, ключиці: груднинний відділ і діафіз, VII ребро; гребні крила клубової кістки, метатарзальні кістки). Розглянуто фактори оцінювання трансплантатів з метою обгрунтування їх застосування у лікуванні хворих з адамантиномами, дефектами, деформаціями нижньої щелепи, анкілозами та деформівними остеоартрозами скронево-нижньощелепового суглоба (СНЩС). Наведено результати лікування. Запропоновано біохімічно та морфометрично обгрунтовані варіанти вибору індивідуально необхідних трансплантатів для реконструкції нижньої щелепи та СНЩС. Визначено ефективність диференційованого підходу щодо вибору автотрансплантатів для лікування хворих з адаматиномами, дефектами, деформаціями нижньої щелепи, анкілозами й деформівними остеоартрозами, деформаціями нижньої щелепи, анкілозами й деформівними остеоартрозами СНЩС, що сприяє покращанню результатів лікування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено та систематизовано дисфункційні стани зубо-щелепного апарату (384 пацієнти). Вивчено етіологію та патогенез стійких функціональних зміщень нижньої щелепи, їх клінічні прояви (124 пацієнти). Систематизовано стійкі функціональні зміщення нижньої щелепи (СФЗНЩ) залежно від етіології, механізму розвитку, супутньої патології. Удосконалено діагностику СФЗНЩ. Запропоновано комплексну стандартизовану схему діагностичного процесу. Розроблено схему патогенетичного лікування СФЗНЩ, що передбачає комплексне застосування параоклюзійної шини та системного зшліфовування оклюзійних поверхонь зубів. Виготовлено пристрій для діагностики та лікування стійкого функціонального зміщення нижньої щелепи. Удосконалено методику корекції оклюзійних поверхонь зубних рядів. Визначено шлях профілактики СФЗНЩ.

  Скачати повний текст

Розроблено накісткову пластину нової конструкції, яка має поперечні пелюстки, що лежать у площині смуги та підгинаються під нижній край щелепи. Це забезпечує просторову підвищену жорсткість фіксації відломків. Під час досліджень на стенді у разі переломів, зафіксованих пластинами нової конструкції, рухливість відломків з'явилася після кількості жувальних циклів і була на 15 - 25% більша, ніж при використанні звичайних пластин. Розроблено деталі проведення операції остеосинтезу з використанням пластин нової конструкції. За спостереженнями у 42 хворих, і за даними клінічних, рентгенографічних та електрофізіологічних показників встановлено, що хірургічна травма не була більшою, ніж у випадках остеосинтезу переломів звичайними накістковими пластинами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням клініки, діагностики та лікування скупченості зубів у осіб різного віку. Проведено комплексне дослідження морфологічних порушень з боку зубощелепного апарата з даною аномалією. Розроблено пристрій для лікування скупченості передніх зубів, який дозволяє ефективно здійснювати розширення фронтальної ділянки зубних дуг одночасно на обох щелепах. Запропоновано методику механіко-математичного моделювання процесу розширення зубних дуг, яка дозволяє розраховувати оптимальне дозування ортодонтичної сили. Наведено рекомендації комплексного лікування скупченості зубів.

  Скачати повний текст

Роботу присвячено питанням лікування вторинних деформацій зубних рядів, які розвинулись внаслідок захворювань пародонту. Обстежено 1029 чоловік віком від 19 до 70 років. У 12,93% випадках відмічено деформації. Визначено показання до ортодонтичного лікування вторинних деформацій зубних рядів. Проведено ортодонтичне лікування вторинних деформацій у 153 чоловік і встановлено оптимальні терміни корекції. Розглянуто зміну рухливості зубів, глибини пародонтальних кишень, стан слизової оболонки та кісткової тканини альвеолярного відростку, витривалості пародонту до вертикальних навантажень, виконано оклюзіографічне дослідження в період проведення ортодонтичного лікування. Встановлено, що після ортодонтичного лікування вторинних деформацій зубних рядів, зуби розташовуються у правильному анатомічному положенні, мають максимальну кількість оклюзійних точок, а також створюються умови для зменшення функціонального навантаження на окремі зуби та рівномірного розподілу жувального тиску.

  Скачати повний текст

Вивчено клінічні вияви та методи лікування деформації зубних дуг у підлітків та дорослих. Виявлено деформації зубних дуг у 34,8% обстежених з постійним прикусом. Визначено основні причини збереження їх у дорослих, а саме - неусунення під час лікування (непрогнозоване переміщення зубів) та недисциплінованість пацієнтів. Проведено морфометричний аналіз моделей щелеп, завдяки якому вивчено механізм формування деформацій, їх характер та місця локалізації. Досліджено клініко-морфометричну характеристику аномалій положення окремих зубів, їх скупченості, протрізії фронтальної ділянки верхньої щелепи та деформації зубних дуг у разі макродентії. Найважчі деформації виявлено за умови скупченості зубів, обтяжених макродентією. З метою визначення індивідуальної макродентії застосовано фаціальний форфологічний індекс Ізарда. Аналіз телерентгенограм показав, що деформації зубних дуг зосереджуються в межах зубо-альвеолярного комплексу, основи щелеп розвиваються нормально. Визначено діагностичні тести для вибору методу лікування: положення на телеренгенограмах "стрес-осі", величина суб'югального кута та кутів діагностичного трикутника Твіда. Опрацьовано основні напрямки лікування деформацій зубних дуг у дорослих. Визначено показання до застосування методів лікування, відповідно до періоду постійного прикусу та клініко-морфометричної характеристики деформації. Запропоновано методи профілактики ускладнень під час лікування, застосовано на практиці апарат власної конструкції для дистального переміщення зубів та удосконалено деякі ортодонтичні апарати для досягнення естетики лікування дорослих.

  Скачати повний текст

Подано порівняльну характеристику консервованих та хірургічних методів лікування хворих з пошкодженнями нижньої щелепи відповідно до матеріалу, що використовується для виготовлення назубних шин та металевих фіксаторів, застосованих для остеосинтезу. З метою визначення ефективності лікування, що було проведено, а також прогнозу розвитку посттравматичних ускладнень у хворих з переломами нижньої щелепи, запропоновано патогномонічні клініко-лабораторні тести для використання у повсякденній медичній практиці. Запропоновано найбільш оптимальний спосіб хірургічного лікування переломів нижньої щелепи.

  Скачати повний текст

За допомогою проведених досліджень виділено форми прогенії. Виявлено морфологічні та функціональні порушення щелепно-лицевого апарату, зовнішнього дихання. Удосконалено діагностику сагітального розміру ротоглотки в клінічній практиці у 21 хворого. Апробовано спосіб хірургічного лікування, що сприяє усуненню прогенії та відкритого прикусу. Проведено порівняльну оцінку результатів оперативного втручання на вигляд обличчя, функцію жування, артикуляцію звуків і зовнішнє дихання.

  Скачати повний текст

Розроблено тактику хірургічного лікування верхньої мікрогнатіїгїрничо відповідно до проявів деформації, а також оригінальний пристрій для лікування деформацій зубного ряду верхньої щелепи, який фіксує фрагменти альвеолярного відростка верхньої щелепи у заданому положенні у післяопераційному періоді. Встановлено ефективність лікування 24 хворих клінічними, рентгенологічними, антропометричними та електрофізіологічними методами.

  Скачати повний текст

Вивчено результати клініко-статистичних досліджень 37732 випадків травм щелепно-лицевої ділянки, детального аналізу 2527 історій хвороб постраждалих, функціонально-діагностичних досліджень у 396 осіб. Отримано диференційовану клініко-статистичну інформацію, що відображає рівень, інфраструктуру й основні тенденції щелепно-лицевого травматизму в Донецьку за 1990 - 1999 рр. Встановлено основні закономірності зміни біоелектричної активності м'язів обличчя внаслідок травматичного пошкодження кісток лицевого черепа та відновлення функціонального стану м'язів обличчя за умов лікування різними методами. Встановлено діагностичну цінність комплексу методів електроміографічних досліджень та інформативність окремих параметрів електроміограм за різних видів пошкоджень кісток лицевого черепа.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання покращання діагностики та лікування гострого остеомієліту нижньої щелепи. Розроблено доступну систему методів діагностики гострого одонтогенного остеомієліту. Вперше виявлено, що ступінь порушення регіонарної гемодинаміки щелеп визначається інтенсивністю запальної реакції та глибиною патологічних змін кісткової тканини, зумовлених гострим одонтогенним остеомієлітом (ГОО). Доведено взаємозв'язок між інтенсивністю запальної реакції на місці внутрішньошкірного введення бактеріального антигена, показників імунограми, ступенем асиметрії гемодинамічних показників і особливостями клінічного перебігу ГОО. Удосконалено методику динамічного спостереження за нормалізацією регіонарної гемодинаміки в процесі лікування.

  Скачати повний текст

Досліджено мікробну сенсибілізацію організму у разі радикулярних кіст щелеп і затримки прорізування зубів (дистопії, ретенції), а також використання остеотропних препаратів "кергап" і "остеогель" для прискорення регенерації кісткових порожнинних дефектів щелеп. Встановлено, що проведення гіпосенсибілізувальної терапії з використанням відомих препаратів ("Димедролу", "Діазоліну", "Супрастіну") не призводить до нормалізації рівня мікробної сенсибілізації в хворих з радикулярними кістами, ретенцією та дистопією зубів. Використання вітчизняних антигістамінних препаратів пролонгованої дії ("Лоратадин-КМП" і "Кетотифен-В") дозволило за тиждень нормалізувати рівень мікробної сенсибілізації у всіх обстежених.

  Скачати повний текст

Встановлено, що в посттравматичних кісткових дефектах нижньої щелепи найбільш часто мають прояв монокультури аеробних мікроорганізмів (золотавого чи епідермального стафілококу та стрептококу), рідше - дані мікроорганізми зустрічаються в асоціаціях. Визначено, що в ділянку перелому нижньої щелепи патогенна мікрофлора може проникати з зіву або порожнини носа та сприяти розвитку гнійно-запальних ускладнень; ліквідація персистенції мікроорганізмів в цих вогнищах є профілактикою інфікування кісткової рани в хворих з переломами нижньої щелепи. Виявлено, що в посттравматичних вогнищах, що виникають у разі видалення зуба з щілини перелому, мікрофлора малочутлива до традиційної антибіотикотерапії; чутливість виявлених мікроорганізмів у монокультурі та в асоціаціях до гентаміцину, ампіциліну, пеніциліну, тетрацикліну була меншою, ніж у 40 % випадків. Встановлено, що найбільш ефективними антибіотиками в хворих з переломами нижньої щелепи є препарати груп цефалоспорину та лінкоміцину. Запропоновано спосіб профілактики розвитку гнійно-запальних ускладнень та атрофії краю альвеолярного відростка шляхом використання для заповнення посттравматичних дефектів нижньої щелепи, що виникають у разі видалення зубів з щілини перелому, вітчизняної остеотропної біоактивної кераміки ("Кергап") у чистому виді та в суміші з лінкоміцином чи іонами срібла. Доведено, що об'єктивним тестом ефективності проведеного лікування та прогнозу перебігу пошкодження нижньої щелепи є контактна термометрія м'яких тканин патологічного вогнища (слизової оболонки альвеолярного відростка та шкіри). Дані ультразвукової та денситометрії є показником швидкості відновлення кістковоі тканини в посттравматичному дефекті, а також індикатором насиченості кісткової тканини мінеральними солями.

  Скачати повний текст

Доведено, що за гострих запальних процесів щелепно-лицевої ділянки (ГЗП ЩЛД) розвиваються тромбгеморагічні ускладнення, які супроводжуються вираженими змінами морфо-функціонального стану тромбоцитів: їх дегрануляцією та агрегацією. Визначено дезагрегаційний вплив препарату "Теком" на тромбоцити за умов розвитку ГЗП ЩЛД. Зазначено, що середня доза препарату (0,1 мл) запобігає дегрануляції, збільшує час агрегації та скорочує час початку дезагрегації тромбоцитів. Встановлено, що комплексне лікування ГЗП ЩЛД з включенням "Текому", скорочує час відновлення морфо-функціональних властивостей тромбоцитів та їх мембранних комплексів у більшій мірі, ніж стандартна схема лікування. Це дозволяє знизити частоту тромбгеморагічних ускладнень і скоротити середні терміни перебування пацієнтів у стаціонарі на 1,5 доби.

  Скачати повний текст

Зазначено, що розповсюдженість аномалій положення зубів, обумовлених надкомплектними зубами, з всієї ортодонтичної патології складає 2,27 %. Визначено, що активність лідази за умов лазерного опромінювання її розчинів у лідокаїні істотно не змінюється. Гелій-неоновий лазер поліпшує проникнення лідази до тканини. Лазерофорез лідази робить кістку менш резистентною до впливу механічних факторів, а її регенерація протікає з уповільненням на стадії формування тканиноспецифічних побудов і не призводить до дисрегенерації. За результатами клінічних спостережень за 51 хворим доведено, що у разі застосування прискореного комплексного методу скорочуються терміни лікування: у віковій групі 6 - 8 років - у середньому в 1,3 рази; у віковій групі 9 - 12 років - у 1,43 рази; у групі 13 років та старше - в 1,55 рази.

  Скачати повний текст