Проведено клінічні та біохімічні дослідження у 218-ти пацієнтів (263 ока). Встановлено, що розвиток ендотеліально-епітеліальної дистрофії (ЕЕД) рогівки відбувається на фоні порушень гемодинаміки ока та проявляється патологічними кристалограмами сльози, за цього спостерігається посилення процесів переоксидації білків і ліпідів на фоні пригнічення власної антиоксидантної системи. Показано, що аналогічні зміни виявлено у 17,6 % хворих на катаракту ще в доопераційному періоді, що зумовлює більш тяжкий перебіг післяопераційного періоду та більш високу частоту розвитку ЕЕД рогівки (54 % випадків проти 2,67 % на очах пацієнтів, що не мають згаданих порушень). Встановлено, що метод кристалографії можна використовувати як скринінг-тест для прогнозування ризику розвитку ЕЕД рогівки у випадку хірургічного лікування катаракти. Запропоновано медикаментозну корекцію метаболічних порушень у випадку середнього та високого ризику розвитку рогівкових ускладнень сприяє зменшенню частоти формування ЕЕД рогівки в післяопераційному періоді на 73,9 % (p<0,05).

  Скачати повний текст

Досліджено процес переносимості тканинами ока кролів різних видів лавсанових трансплантантів. Встановлено, що тканини ока кролів більш толераннтні до лавсанового матеріалу з вуглецевим покриттям ніж без покриття. Запропоновано модіфіковану модель лавсонового іридопротезу з вуглецевим покриттям. Доведено, що у випадку клінічного застосування модифікованого іридопротезу у хворих з посттравматичною аніридією ступінь вираженості запальної реакції в ранньому післяопераційному періоді був менший у порівнянні з реакцією на іридопротези без такого покритття, що сприяє уникненню ускладнень упродовж ранніх і віддалених термінів спостереження. Показано, що підвищення гостроти зору до 0,3 - 1,0 на момент виписки під час імплантації індопротезів з вуглецевим покриттям досягнуто у 87,5 % хворих проти 57,1 % пацієнтів, яким імплантовані іридопротези без вуглевого покриття.

  Скачати повний текст

Наведено результати експериментальних і клінічних досліджень очей, спрямованих на підвищення ефективності оперативного та консервативного лікування хворих з проникними пораненнями склери у важкодоступній для первинної хірургічної обробки (ПХО) зони ока. Розроблено нові інструментальні способи ПХО рани склери, спосіб екстрасклерального пломбування з урахуванням обсягу втрати склоподібного тіла, розглянуто питання удосконалення консервативного лікування. Доведено ефективність даного методу лікування під час ПХО поранень склери у важкодоступній зоні ока.

  Скачати повний текст

Експериментально встановлено, що місцеве застосування 1 % флуренізидової мазі у комплексному лікуванні проникаючого корнеосклерального поранення сприяє прискоренню епітелізації, швидкій ліквідації запальної реакції та формуванню менш інтенсивного рубця рогівки. Запропоновано новий об'єктивний метод визначення площі неоваскуляризації рогівки, який дозволяє контролювати загоєння рани та визначити ступінь ефективності лікування. Розроблено новий інструмент "канюля-шпатель", застосування якого під час первинної мікрохірургічної обробки проникаючих корнеосклеральних поранень попереджає защемлення райдужки у рані. Уперше клінічно доведено, що розвиток проліферативного процесу у порожнині ока починається вже на 3 - 4-ту добу після проникаючого корнеосклерального поранення ускладненого гемофтальмом, що виявляється під час ультразвукового В-сканування в динаміці.

  Скачати повний текст

Удосконалено експериментальну модель субретинального крововиливу шляхом введення в субретинальний простір ока кроля нативної негепаринізованої аутокрові. З використанням даної моделі субретинального крововиливу та його дислокації шляхом інтравітреального введення перфторпропану встановлено, що у разі дислокації згустку крові у термін до 21 доби з моменту його утворення спостерігається часткове збереження фоторецепторних клітин і пігментного епітелію сітківки.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності хірургічного лікування хворих зі стенозами й облітераціями верхніх відділів системи сльозовідведення (ВВСС) завдяки використанню пучка силіконових ниток і щадного способу їх заведення в носо-сльозовий канал і лакопротеза (ЛП) зі сплаву титану оригінальної конструкції. На підставі результатів комплексного обстеження хворих з порушеннями сльозовідведення уточнено критерії вибору методу оперативного втручання за стенозів і облітерацій ВВСС. Для відновлення сльозовідведення у разі стриктур верхніх відділів сльозовідвідних шляхів (СВШ), з метою тимчасової інкубації було застосовано модернізовану методику заведення пучка силіконових ниток за допомогою магніту та провідника з магнітною кулькою на кінці. Модернізовано конструкцію лакопротеза з титанового сплаву ВТ-6 для постійної інкубації за повних обструкцій СВШ. Удосконалено спосіб імплантації штучного ЛП за повних облітерацій ВВСС. Вивчено реакцію клітин епітелію кон'юнктиви, що оточують дистальний відділ ЛП. Доведено доцільність використання титанового сплаву для виготовлення штучного ЛП. Показано ефективність оригінальної методики лакопротезування протезом з титанового сплаву оригінальної конструкції за умов лікування облітерацій з локалізацією у верхніх відділах системи сльозовідведення, яка дозволяє відновити пасаж сльози в 97 % випадків протезування.

  Скачати повний текст

Проведено клінічні й ехобіометричні дослідження 220-ти пацієнтів. Установлено, що за гіперволемічного типу первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ) виявлено зміщення іридо-кришталикової діафрагми вперед, що має прояв у зменшенні глибини передньої камери на 14,3 %, та значень запропонованих коефіцієнтів, а саме: відношення глибини передньої камери до передньо-заднього розміру ока на 12,2 %; коефіцієнту відношення глибини передньої камери до заднього відрізку ока на 13,7 %, що є головним чинником ризику у розвитку відносного зіничного блока, а за гіповолемічного типу подібні анатомо-топографічні зміни не відбуваються. Установлено, що застосування лазерної іридотомії дозволяє відновлювати порушені анатомічні співвідношення за гіперволемічного типу та зменшувати внутрішньоочний тиск на 16 % за рахунок збільшення швидкості відтоку камерної вологи на 26,7 % за гіполемічного типу захворювання. Запропоновано двохетапний комбінований метод хірургічного лікування ПВКГ з лазерною іридотомією та подальшою (через 2 - 14 днів) непроникаючою глибокою склеректомією, який дозволяє знизити кількість відшарувань судинної оболонки на 26,5 %, а загальну кількість післяопераційних ускладнень - 48,5 % та досягти компенсації офтальмотонусу протягом 12-ти місяців у 72,1 % хворих, в осіб контрольної групи - 55,9 %.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих на регматогенне відшарування сітківки з центральними розривами. Проаналізовано використання мультифокального проектування точкового світлового тест-об'єкта на очне дно для виявлення наскрізної дірки макули. Запропоновано новий підхід до інтравітреального лікування ока, що базується на протекції склистого тіла, сітківки та її судин, виключенні однієї з патогенетичних ланок розвитку проліферативної вітреоретинопатії. Розроблено нові методи діагностики наскрізних дірок макули, та пневматичної ретинопепсії. Висвітлено новий підхід до вибору методу хірургічного лікування регматогенного відшарування сітківки з центральними розривами з урахуванням комплексу індивідуальних особливостей очей.

  Скачати повний текст

Проведено експериментальні дослідження та визначено оптимальні параметри ексимерлазерної керактомії (установку апарата на абляцію до 30 мкм рогівкової тканини). Вивчено особливості регенерації обпеченої рогівки з тривкою виразкою після проведення ексимерлазерної кератектомії. Виявлено активацію базальних клітин переднього епітелію, що має прояв у збільшенні мітотичного індексу цих клітин, у стромі рогівки збільшується кількість макрофагів з включенням у цитоплазмі елементів розпаду структур сполучної тканини, відбувається активація фібробластів, яка має прояв у збільшенні кількості фібробластів з рясною цитоплазмою, насиченою рибосомами, полісомами й елементами зернистої ендоплазматичної сітки. У ході спостережень за клінічним перебігом експериментальних тривких виразок рогівок у кролів без і після використання ексимерлазерної кератектомії та у разі її застосування у хворих з опіковими тривкими виразками виявлено, що ексимерлазерна кератектомія з запропонованими параметрами не спричиняла поглиблення існуючих виразок рогівки, сприяла вірогідному прискоренню їх епітелізації (у кролів на 5 діб, у хворих - на 18 діб) і призводила до утворення менш щільних помутнінь рогівки ( у кролів - на 1,9 бали - P = 0,013, у хворих на 1,5 бали - P = 0,000), що дозволило одержати більш високі оптичні результати у хворих (вірогідне підвищення гостроти зору на 0,08 у порівнянні з контролем).

  Скачати повний текст

Вперше доведено можливість застосування методу лазерної кореляційної спектроскопії для діагностики, прогнозування, динамічного контролю та корекції післяопераційної запальної реакції ока. Встановлено, що у разі пошкодження райдужної оболонки відбуваються порушення гомеостазу плазми крові та сльозової рідини, які свідчать про аутоімунну сенсибілізацію організму на підставі дегенеративно-дистрофічних процесів. Вперше доведено, що застосування препаратів гемокорд і кріокорд призводить до значної корекції порушень гомеостазу у хворих з іридофакопротезуванням, зменшення ступеня післяопераційної запальної реакції та числа ускладнень у віддаленому періоді, а також сприяє значному підвищенню функціональних результатів операції.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання інгібування та профілактики розвитку запальної реакції після екстракції катаракти з імплантацією ІОЛ. Обстежено 74 кролі породи шиншила, яким була зроблена модельована операційна травма та 138 пацієнти (138 ока) після екстракції катаракти з імплантацією ІОЛ. Встановлено, що одночасне селективне інгібування синтезу простангландину Е2 і лейкотрієну В4 за умов модельованої травми в експерименті призводить до зниження їх рівня на 55 - 65 % відповідно, у камерній волозі на сьому добу після операції, у порівнянні з їх неселективним пригніченням. Доведено, що одночасне застосування препаратів, які вибірково інгібують синтез простагландинів і лейкотрієнів під час проведення ЕЕК з імплантацією ІОЛ у клініці дозволяє знизити ступінь післяопераційного запалення на 20 % у порівнянні з кортикостероїдами та диклофенаком, що традиційно використовуються.

  Скачати повний текст

На моделі стандартного важкого хімічного (лужного) опіку рогівки виявлено зміни компонентів білкового метаболізму (вмісту білка, амінного азоту та рівня протеолітичної активності) у динаміці опікового процесу в оці, які корелюють між собою в рогівці, волозі передньої камери та плазми крові, та між собою зокрема в цих середовищах і мають характерну стадійність. Установлено та обгрунтовано п'ять патогенетичних стадій: первинного некрозу, пригнічення білкового синтезу й інтоксикації, вторинного некрозу, глибоких трофічних розладів і відновлювальну, а також визначено їх терміни. З'ясовано, що за допомогою електроелімінації з тканин обпеченого ока можна елімінувати білкові фрагменти некротичних тканин та йони пошкоджуючих речовин, що свідчить про доцільність її застосування під час надання невідкладної допомоги та для лікування опіків очей. За результатами клінічних досліджень установлено, що вміст білка, амінного азоту та рівень протеолітичної активності в елімінаті залежать від важкості, етіології та стадії опікового процесу в оці та є об'єктивним методом їх діагностики. Доведено, що застосування електроелімінації в комплексній протиопіковій терапії хворих з важкими опіками очей поліпшує їх клінічний перебіг та результати лікування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи вирішення проблеми зменшення інтенсивності післяопераційної запальної реакції у хворих віковою катарактою у післяопераційному періоді за екстрації катаракти з урахуванням результатів дослідження ролі ліпідних гідропероксидів у патогенезі післяоперційного запалення та корекції антирадикальної системи за допомогою препарату "Ліпофлавон". Проведено експериментальні, клінічні та біохімічні дослідження, одержано результати, що свідчать про певну роль гідропероксида (третичного бутилгідропероксида) у підвищенні інтенсивності запальної реакції та порушенні гематоаквального бар'єра. Встановлено, що у даному випадку знижується активність ферментів антирадикальної системи: супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази. На підставі результів експериментального моделювання операційної травми виявлено, що препарат "Ліпофлавон" знижує інтенсивність запальної реакції, вміст білка в камерній волозі та активує ферменти антиоксидантної системи. За клінічних умов показано наявність оборотного корелятивного зв'язку між станом ензиматичної антирадикальної системи крові хворих віковою катарактою та ступенем запальної реакції переднього відділу ока під час проведення екстракапсулярної екстракції катаракти. Встановлено протизапальну дію препарату "Ліпофлавон" у післяопераційному періоді. Виявлено, що за його шестиразових інстиляцій суттєво скорочуються строки регресії ознак запального процесу у хворих після хірургічного лікування вікової катаракти.

  Скачати повний текст

Вивчено морфофункціональний стан рогівки свині в нормі та її зміни під час консервування і ліофілізації. Встановлено, що кріоконсервування з використанням кріопротектора забезпечує високий ступінь збереженості структурних компонентів рогівки на основі проведених комплексних морфологічних досліджень. Визначено морфометричні показники товщини рогівки, переднього епітелію, власної речовини, які достовірно не відрізняються у порівнянні з нормою. Встановлено, що локалізація після попереднього кріоконсервування з використанням кріопротектора зменшує ступінь пошкодження структурних компонентів рогівки, зберігає плазматичні, ядерні та органоїдні мембрани епітеліоцитів і кератоцитів; морфометричні показники незначно змінюються, на відміну від звичайної ліофілізації. Встановлено задовільне збереження концентрації біохімічних сполук (протеогліканів, глікозаміногліканів, хондроїтинсульфату, сіалових кислот) за кріоконсервування і ліофілізації з використанням кріопротектора. Визначено високий рівень нуклеїнових кислот за результатами проведеного люмінісцентного аналізу кріоконсервованої з кріопротектором і ліофілізованої ксенорогівки, що вказує на збереженість її регенераторного потенціалу.

  Скачати повний текст

Уперше встановлено стадійність електрофізіологічного та морфофункціонального стану у хворих з сонячними ретинальними опіками (РО), визначено зміни структурної організації хоріоретинального комплексу центральної ділянки сітківки (за даними ОСТ) та запропоновано клінічну модифікацію етіопатогенетичної класифікації В.В.Волкова. Удосконалено методи дослідження функціонального стану органа зору у разі РО, зокрема, спосіб оцінки стану центрального поля зору та спосіб оцінки кольоровідчуття у хворих з центральними ураженнями сітківки, що дає змогу здійснювати своєчасну діагностику, динамічне спостереження світлових центральних ушкоджень різного генезу та іншої патології органа зору з центральними ураженнями сітківки. Наведено дані щодо змін у хоріоретинальному комплексі експериментальних тварин, на яких уперше моделювали РО сонячним світлом. На світлооптичному та ультраструктурному рівнях виявлено зміни фоторецепторного шару, пігментного епітелію, Мюллерівських клітин у різні терміни спостереження. Розроблено спосіб експериментального моделювання світлового опіку. Уперше виявлено вплив антиоксидантного препарату "Ліпін" на зорові функції та електрофізіологічні показники органа зору у хворих на РО за різних стадій захворювання, а також процеси репаративної регенерації ушкоджених елементів хоріоретинального комплексу експериментальних тварин та його захисні ефекти за умов ушкодження сонячним світлом. Запропоновано спосіб лікування ретинального опіку з використанням антиоксидантного препарату "Ліпін".

  Скачати повний текст

Розглянуто питання покращання ефективності лікування вікової катаракти. Удосконалено метод екстракапсулярної екстракції катаракти шляхом зменшення довжини тунельного розтину до 6,5 мм, незалежно від щільності ядра кришталика, за допомогою нуклеофрактісних процедур. Виявлено низький ступінь хірургічно зумовленого астигматизму. Доведено, що хірургічно зумовлений астигматизм залежить від існуючого до операції рогівкового астигматизму. Встановлено, що наявність шовної інфекції призводить до характерних особливостей рубцювання операційного розтину. З метою отримання максимальної гостроти зору без корекції у разі вікової катаракти запропоновано метод селективної шовної фіксації залежно від існуючого до операції рогівкового астигматизму.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси, що розвиваються у травмованому оці за наявності сторонніх тіл у задньому відділі ока. Встановлено характерні риси ранньої, доклінічної (функціональної), стадії розвитку сидерозу ока (СО). Наведено клініко-патогенетичну класифікацію СО та вивчено фактори ризику його розвитку. Розроблено нові контактні лінзи для операційної офтальмоскопії за вітректомії з метою локалізації та видалення сторонніх тіл, розташованих на крайній периферії очного дна. Розглянуто кількість та причини післяопераційних ускладнень у процесі видалення сторонніх тіл. Розроблено способи хірургічного лікування хворих із зазначеною патологією, які дозволили знизити кількість випадків розвитку ускладнень. Сформульовано показання до оптимального використання різних підходів до видалення сторонніх тіл з заднього відділу ока.

  Скачати повний текст

На підставі всебічного аналізу дії кріоконсервування та гіпотермічного зберігання на морфофункціональний стан ембріональних клітин різного походження запропоновано комплексний препарат гемонейрональних ембріональних клітин. Показано його високу стійкість до дії низьких позитивних температур зі зберіганням співвідношення гемопоетичних і нейрональних клітин. Установлено, що після низькотемпературного консервування препарат має високу метаболічну й функціональну активність, а клітини, які його формують, зберігають унікальні властивості ембріональних нейрональних і гемопоетичних одиниць. Показано, що деконсервовані ембріональні клітини зберігають властивості нативних і мають той же комплекс характерних ознак. Встановлено, що після проведеного кріоконсервування та відтавання фенотипічна характеристика клітини не змінюється. На підставі результатів дослідження з гіпотермічного зберігання ембріональних клітин мозку й печінки ембріона в середовищах різного складу запропоновано віддавати перевагу вибору сахаро-сольового розчину (ССР), який краще зберігає морфологічну цілісність ембріональних клітин. Одержано дані про зміну метаболічних розладів під дією кріоконсервованих ембріональних клітин. Показано коригуючий вплив ембріональних клітин на вуглеводний, проантиоксидантний і ліпідний статус організму. Показано вплив кріоконсервованих клітин ембріональної печінки (ККЕП) на стан коагуляційної й фібринолітичної ланок гемостазу, активність лізосомальних ферментів за умов експериментального гемофтальму. Простежено шляхи міграції кріоконсервованих ембріональних клітин після трансплантації за наявності модельної патології. Науково обгрунтовано патогенетично орієнтоване застосування ККЕП і гемонейроналу під час лікування судинної патології органа зору (проста діабетична ретинопатія, гемофтальм, центральна хоріоретинальна дистрофія), а також вперше застосовано ембріональні клітини в клінічній офтальмологічній практиці й узагальнено результати клінічного застосування.

  Скачати повний текст

Розроблено нову систему заходів на базі методу факоемульсифікації катаракти, що забезпечує наявність умов для здійснення імплантації інтраокулярної лінзи (ІОЛ) у разі неспроможності капсули кришталика. Визначено параметри конструкції інтраокулярної лінзи, необхідної для імплантації з нестандартних хірургічних ситуацій, які можуть виникнути під час вторинної імплантації ІОЛ в афакічному оці, а також проведення факоемульсифікації, а саме - за тотального розриву капсули та створення безкапсульної афакії та за умов супутніх пошкоджень в суміжних структурах ока. З використанням виявлених параметрів створено математичний еталон ідеально-умовної для таких ускладнених ситуацій лінзи та визначено модель вітчизняної лінзи, найбільшою мірою наближену до умовного еталона. Відзначено, що такою лінзою є ІОЛ US-310. Доведено універсальність цієї лінзи, її ефективне використання за умов багатьох інших складних екстремальних ситуацій, взаємопов'язаних з відсутністю капсулярної підтримки, а також у разі вторинної корекції безкапсульної афакії будь-якої складності. Установлено невідомі раніше гіпотензивні властивості лінзи, розроблено нову технологію її імплантації та фіксації за закритої передньої камери через малий розтин. Науково обгрунтовано причинно-наслідковий зв'язок між використаними методами імплантації ІОЛ і досягнутою після операції гостротою зору. На підставі даних порівняльного аналізу використання різних типів фіксації та матеріалів ІОЛ виявлено високий рівень досягнутого зору після імплантації ІОЛ US-301 з райдужковою безшовною фіксацією, зір стабілізується та не має тенденції до зниження.

  Скачати повний текст