Вивчено результати хірургічного лікування хворих на термінальну глаукому, запропоновано нову антиглаукоматозну операцію - секторальну задню склеректомію. На підставі експериментального дослідження показано, що гіпотензивна дія операцій задніх склеректомій (множинних і секторальної) зумовлена активацією увеосклерального шляху відтоку внутрішньоочної рідини і пригніченням продукції камерної вологи. Показана перевага нової операції у порівнянні з множинними склеректоміями, враховуючи зменшення кількості операційних ускладнень і ефективність у віддалені терміни. На підставі клінічного обстеження і результатів оперативного лікування 233 хворих з термінальною стадією первинної та вторинної глауком показана доцільність диференційованого підходу до вибору виду оперативного втручання (на дренажних і позадренажних шляхах відтоку) у залежності від вихідної клінічної картини захворювання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Запропонований новий кількісний метод ультразвукової діагностики важкості внутрішньоочних посттравматичних змін (патент України N 20886А від 7.10.97) при тяжких травмах ока та їх наслідках на підставі визначення швидкості поширення ультразвуку (ШПУЗ) в скловидному тілі. Обстежено 214 хворих (214 очей) з посттравматичним ендофтальмітом, гемофтальмом, субатрофією очного яблука, гіпотонією, увеїтом, помутнінням скловидного тіла, відшаруванням сітківки. В усіх випадках виявлено достовірне підвищення ШПУЗ у скловидному тілі у порівнянні з нормою. Показано, що підвищення ШПУЗ в основному зумовлено збільшенням в скловидному тілі вмісту загального білка. Встановлено, що при величині ШПУЗ у скловидному тілі понад 1550 м/с у хворих з посттравматичним ендофтальмітом і гемофтальмом відзначаються несприятливі клінічні наслідки. В скловидному тілі субатрофічних очей виявлено значне підвищення ШПУЗ (в середньому на 22,3 м/с) і показано, що воно зумовлене розростанням багатої колагеном сполучної тканини в скловидному тілі та внутрішньоочних оболонках. Рівень показника швидкості поширення ультразвуку в скловидному тілі 1549,2 м/с і вище дозволяє виділити субатрофічні очні яблука із очей з іншими посттравматичними змінами (гіпотонія, увеїт, помутніння скловидного тіла, відшарування сітківки).

  Скачати повний текст

Визначено фактори ризику геморагічних та проліферативних післяопераційних ускладнень склеропластичних операцій у разі регматогенного відшарування сітківки. Досліджено нову патогенетичну ланку їх розвитку, яка грунтується на концепції порушень гемостазу. Встановлено, що у чверті хворих з відшаруванням сітківки спостерігається активізація локальних процесів зсідання та фібринолізу (у субретинальній рідині та передньокамерній волозі ока) порівняно з відповідними показниками крові. Виявлено, що існує взаємозв`язок між активізацією локального гемостазу та ступенем відшарування сітківки, як і розвитком післяопераційних геморагічних та проліферативних ускладнень. Запропоновано математичні моделі прогнозування їх розвитку, що враховують клінічні та гемостазіологічні критерії.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси, що розвиваються у травмованому оці за наявності сторонніх тіл у задньому відділі ока. Встановлено характерні риси ранньої, доклінічної (функціональної), стадії розвитку сидерозу ока (СО). Наведено клініко-патогенетичну класифікацію СО та вивчено фактори ризику його розвитку. Розроблено нові контактні лінзи для операційної офтальмоскопії за вітректомії з метою локалізації та видалення сторонніх тіл, розташованих на крайній периферії очного дна. Розглянуто кількість та причини післяопераційних ускладнень у процесі видалення сторонніх тіл. Розроблено способи хірургічного лікування хворих із зазначеною патологією, які дозволили знизити кількість випадків розвитку ускладнень. Сформульовано показання до оптимального використання різних підходів до видалення сторонніх тіл з заднього відділу ока.

  Скачати повний текст

Досліджено процес переносимості тканинами ока кролів різних видів лавсанових трансплантантів. Встановлено, що тканини ока кролів більш толераннтні до лавсанового матеріалу з вуглецевим покриттям ніж без покриття. Запропоновано модіфіковану модель лавсонового іридопротезу з вуглецевим покриттям. Доведено, що у випадку клінічного застосування модифікованого іридопротезу у хворих з посттравматичною аніридією ступінь вираженості запальної реакції в ранньому післяопераційному періоді був менший у порівнянні з реакцією на іридопротези без такого покритття, що сприяє уникненню ускладнень упродовж ранніх і віддалених термінів спостереження. Показано, що підвищення гостроти зору до 0,3 - 1,0 на момент виписки під час імплантації індопротезів з вуглецевим покриттям досягнуто у 87,5 % хворих проти 57,1 % пацієнтів, яким імплантовані іридопротези без вуглевого покриття.

  Скачати повний текст

Досліджено характер зміни рефракції рогівки залежно від анатомо-фізіологічних особливостей ока (діаметра рогівки, аксіальної довжини ока, внутрішньоочного тиску), віку та статі пацієнта, а також типу та ширини тунельних розрізів на 529 очах за результатами реабілітації хворих на катаракту. Розроблено математичну модель післяопераційного рогівкового астигматизму у разі екстракції катаракт через тунельні розрізи. Запропоновано спосіб лікування катаракти, що передбачає індивідуальний підхід до використання різних тунельних розрізів для профілактики післяопераційного та корекції вихідного рогівкового астигматизму. Для практичної реалізації нового способу лікування розроблено комп'ютерні програми "Комплексна автоматизована історія хвороби офтальмологічного профілю OPHTALMUS" та "Система підтримки прийняття рішення лікарем-офтальмохірургом відносно типу тунельного розрізу, що має бути виконаний з метою формування оптимальної післяопераційної рефракції рогівки за умов хірургічного лікування катаракти Sphera Lux". Встановлено, що використання розробленого способу хірургічного лікування катаракти дозволяє підвищити ефективність реабілітації хворих на катаракту, досягти некоригованої гостроти зору у віддалений термін після операції більше 0,6 - у 52 % випадків і більше 0,8 - у 23 %.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання покращання ефективності лікування вікової катаракти. Удосконалено метод екстракапсулярної екстракції катаракти шляхом зменшення довжини тунельного розтину до 6,5 мм, незалежно від щільності ядра кришталика, за допомогою нуклеофрактісних процедур. Виявлено низький ступінь хірургічно зумовленого астигматизму. Доведено, що хірургічно зумовлений астигматизм залежить від існуючого до операції рогівкового астигматизму. Встановлено, що наявність шовної інфекції призводить до характерних особливостей рубцювання операційного розтину. З метою отримання максимальної гостроти зору без корекції у разі вікової катаракти запропоновано метод селективної шовної фіксації залежно від існуючого до операції рогівкового астигматизму.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих на регматогенне відшарування сітківки з центральними розривами. Проаналізовано використання мультифокального проектування точкового світлового тест-об'єкта на очне дно для виявлення наскрізної дірки макули. Запропоновано новий підхід до інтравітреального лікування ока, що базується на протекції склистого тіла, сітківки та її судин, виключенні однієї з патогенетичних ланок розвитку проліферативної вітреоретинопатії. Розроблено нові методи діагностики наскрізних дірок макули, та пневматичної ретинопепсії. Висвітлено новий підхід до вибору методу хірургічного лікування регматогенного відшарування сітківки з центральними розривами з урахуванням комплексу індивідуальних особливостей очей.

  Скачати повний текст

Наведено результати обстеження стану вегетативної нервової системи (ВНС) у хворих на вікову катаракту, показано роль вегетативної дисфункції у виникненні ексудативної реакції після екстракапсулярної екстракції вікової катаракти (ЕЕК) з імплантацією інтраокулярної лінзи (ІОЛ), запропоновано медикаментозну вегетокорекцію дисфункції ВНС. Виявлено, що ускланений перебіг постопераційного періоду після ЕЕК з імплантацією ІОЛ спостерігається у хворих зі зниженою вегетативною реактивністю, з підвищеною вихідною напругою симпатоадреналової системи з подальшим швидким виснаженням у післяопераційному періоді її резервних можливостей. У цьому випадку адаптивно-пристосувальна реакція ВНС є недостатньою для відновлення в оці гомеостазу, зміненого хірургічним втручанням, що призводить до ексудативних реакцій II - III ступеня важкості на 1 - 5-ту добу, атрофії райдужки з дисемінованими напівпрозорими преципітатами на ендотелії рогівки через 4 - 6 місяців після ЕЕК з імплантацією ІОЛ. Показано, що застосування симпатолітика "Гемітона" в пацієнтів з порушеннями ВНС сприяє покращанню перебігу постопераційного періоду після ЕЕГ з імплантацією ІОЛ, що дає змогу підвищити ефективність хірургії вікової катаракти.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих на травматичні пошкодження рогової оболонки шляхом обгрунтованого використання поліпептидних препаратів "Даларгін" в їх комплексній терапії. Визначено оптимальні дози поліпептидних препаратів для клінічного застосування. Встановлено, що у тварин з дозованою травмою (поверхневою та глибокою) дані препарати впливають на процеси регенерації завдяки стимуляції ендогенного фібронектину на фоні стабільно високого рівня глікозаміногліканів. Експериментально та клінічно підтверджено пептидний механізм регуляції системи гемостазу та рівня адгезивних молекул сироватки у процесі корекції епітеліально-стромальних порушень рогової оболонки. Розроблено спосіб лікування у вигляді парабульбарних введень даларгіну у дозі 1 000 мкг/мл , який покращує якість лікування хворих на травматичні ушкодження рогівки: скорочує термін лікування на 3 - 5 дні у порівнянні з традиційною терапією, дає змогу досягти клінічного одужання у 91,3 % хворих, що підтверджує його клінічну ефективність.

  Скачати повний текст

Уперше доведено можливість діагностичного використання даних вимірювання температури дистальної частини прямих окорухових м'язів у первинному положенні очей, в стані скорочення та розслаблення цих м'язів під час повороту очей на 15 градусів. Встановлено, що температура окорухових м'язів піддана добовим коливанням, залежить від температури тіла досліджуваного та навколишнього середовища. Доведено, що за первинного положення очей у здорових людей в разі контактної термометрії термоасиметрія однойменних прямих м'язів правого та лівого очей несуттєва. Вперше показано, що температура медіального прямого м'яза ведучого ока статистично достовірно вища за температуру однойменного м'яза неведучого ока. Зазначено, що у здорових людей температура прямих окорухових м'язів у разі скорочення підвищується, а в разі розслаблення - знижується. Вперше визначено термосимптоматику змін стану горизонтальнодіючих прямих окорухових м'язів за збіжної та розбіжної співдружньої неакомодаційної косоокості. Доведено доцільність використання даних термометрії окорухових м'язів для планування об'єму та характеру оперативного втручання для виправлення співдружньої косоокості.

  Скачати повний текст

На підставі всебічного аналізу дії кріоконсервування та гіпотермічного зберігання на морфофункціональний стан ембріональних клітин різного походження запропоновано комплексний препарат гемонейрональних ембріональних клітин. Показано його високу стійкість до дії низьких позитивних температур зі зберіганням співвідношення гемопоетичних і нейрональних клітин. Установлено, що після низькотемпературного консервування препарат має високу метаболічну й функціональну активність, а клітини, які його формують, зберігають унікальні властивості ембріональних нейрональних і гемопоетичних одиниць. Показано, що деконсервовані ембріональні клітини зберігають властивості нативних і мають той же комплекс характерних ознак. Встановлено, що після проведеного кріоконсервування та відтавання фенотипічна характеристика клітини не змінюється. На підставі результатів дослідження з гіпотермічного зберігання ембріональних клітин мозку й печінки ембріона в середовищах різного складу запропоновано віддавати перевагу вибору сахаро-сольового розчину (ССР), який краще зберігає морфологічну цілісність ембріональних клітин. Одержано дані про зміну метаболічних розладів під дією кріоконсервованих ембріональних клітин. Показано коригуючий вплив ембріональних клітин на вуглеводний, проантиоксидантний і ліпідний статус організму. Показано вплив кріоконсервованих клітин ембріональної печінки (ККЕП) на стан коагуляційної й фібринолітичної ланок гемостазу, активність лізосомальних ферментів за умов експериментального гемофтальму. Простежено шляхи міграції кріоконсервованих ембріональних клітин після трансплантації за наявності модельної патології. Науково обгрунтовано патогенетично орієнтоване застосування ККЕП і гемонейроналу під час лікування судинної патології органа зору (проста діабетична ретинопатія, гемофтальм, центральна хоріоретинальна дистрофія), а також вперше застосовано ембріональні клітини в клінічній офтальмологічній практиці й узагальнено результати клінічного застосування.

  Скачати повний текст

Установлено, що кращі зорові функції спостерігались за умов хірургічного лікування вивихнутих кришталиків за методом вітрленсектомії. Розроблено інструмент та малоінвазивний метод видалення щільних кришталиків, вивихнутих в скловидне тіло. Підтверджено, що осьова децентрація ірис-кліпс лінз (ІОЛ) за відсутності капсульного мішка, який дає змогу здійснювати інтраопераційну центрацію ІОЛ за контрольованого внутрішньоочного тиску, а також застосовувати малоінвазивний метод репозиції дислокованої ІОЛ. Розроблено метод збереження капсульного мішка у разі підвивиху кришталика III ступеня. Визначено показання та патогенетично обгрунтовано тактику хірургічного лікування дислокацій кришталика залежно від ступеня зміщення кришталика та щільності ядра й супутньої патології.

  Скачати повний текст

Розроблено моделі оптичної системи ока за різних видів газових і силіконових тампонад на фа- та афакічних очах, які визначаються рефракцією ока (від -5,47 дптр до 100,68 дптр) і положенням головної площини (від -0,10 мм до -4,55 мм від вершини рогівки). Визначено якісні та кількісні характеристики первинних (створюваних оптичною системою ока) та зворотних офтальмоскопічних зображень очного дна у разі внутрішніх томпонад, у тому числі їх вигляд, локалізацію, форму поверхні, лінійне, глибинне та кутове збільшення залежно від розташування даної ділянки очного дна. Наведено коефіцієнти збільшення лазерної плями за різних видів внутрішніх томпонад з урахуванням локалізації зони очного дна для лазерного непрямого офтальмоскопа. Встановлено, що даний метод інтраопераційної офтальмоскопії у разі вітректомії на афакічних очах забезпечує якісну стабільну одночасну візуалізацію усіх відділів порожнини склоподібного тіла та очного дна. Виявлено залежність відхилюючого кута призматичної контактної лінзи від повороту очного яблука у разі вітректомії, що дає можливість огляду різних ділянок очного дна.Доведено, що удосконалена методика трансциліарної ленсектомії достовірно знижує частоту падіння кришталикових фрагментів у порожнину склоподібного тіла та на очне дно. Зазначено, що фотоциркляж істотно покращує анатомічні та функціональні результати вітректомії у разі ускладнення регматогенного відшарування сітківки. Показано, що даний засіб хірургічного лікування відшарувань сітківки з гігантськими розривами усуває ризик сповзання краю розриву та забезпечує повну евакуацію перфторкарбонової рідини, що сприяє підвищенню ефективності лікування. Розроблено уніваріантні регресійні моделі гострого зору до та після вітректомії за проліферативної вітреоретинопатії (ПВР) у стадіях A, B; ПВР у стадіях C, D; відшарування сітківки з гігантськими розривами.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання інгібування та профілактики розвитку запальної реакції після екстракції катаракти з імплантацією ІОЛ. Обстежено 74 кролі породи шиншила, яким була зроблена модельована операційна травма та 138 пацієнти (138 ока) після екстракції катаракти з імплантацією ІОЛ. Встановлено, що одночасне селективне інгібування синтезу простангландину Е2 і лейкотрієну В4 за умов модельованої травми в експерименті призводить до зниження їх рівня на 55 - 65 % відповідно, у камерній волозі на сьому добу після операції, у порівнянні з їх неселективним пригніченням. Доведено, що одночасне застосування препаратів, які вибірково інгібують синтез простагландинів і лейкотрієнів під час проведення ЕЕК з імплантацією ІОЛ у клініці дозволяє знизити ступінь післяопераційного запалення на 20 % у порівнянні з кортикостероїдами та диклофенаком, що традиційно використовуються.

  Скачати повний текст

Проведено експериментальні дослідження in vivo та вивчено офтальмоскопічні та патоморфологічні зміни тканин ока після ультразвукового впливу низької частоти та обрано оптимальну дозу, доведено його клінічну ефективність, підвищення фагоцитарної активності нейтрофілів, зниження титру антитіл до скловидного тіла у тварин з модельованим гемофтальмом. За результатами досліджень in vitro виявлено експозицію ультразвукового впливу, яка стимулює фагоцитарну активність клітин крові. За клінічних умов вивчено вплив низькочастотного ультразвуку на показники ультразвукової діагностики, гідро- та гемодинаміки, електрофізіологічні показники сітківки, імунологічний статус хворих, доведено покращання їх гостроти зору, показників трофіки ока, а також імуностимулювальну та десенсибілізувальну дію низькочастотного ультразвуку.

  Скачати повний текст

На моделі стандартного важкого хімічного (лужного) опіку рогівки виявлено зміни компонентів білкового метаболізму (вмісту білка, амінного азоту та рівня протеолітичної активності) у динаміці опікового процесу в оці, які корелюють між собою в рогівці, волозі передньої камери та плазми крові, та між собою зокрема в цих середовищах і мають характерну стадійність. Установлено та обгрунтовано п'ять патогенетичних стадій: первинного некрозу, пригнічення білкового синтезу й інтоксикації, вторинного некрозу, глибоких трофічних розладів і відновлювальну, а також визначено їх терміни. З'ясовано, що за допомогою електроелімінації з тканин обпеченого ока можна елімінувати білкові фрагменти некротичних тканин та йони пошкоджуючих речовин, що свідчить про доцільність її застосування під час надання невідкладної допомоги та для лікування опіків очей. За результатами клінічних досліджень установлено, що вміст білка, амінного азоту та рівень протеолітичної активності в елімінаті залежать від важкості, етіології та стадії опікового процесу в оці та є об'єктивним методом їх діагностики. Доведено, що застосування електроелімінації в комплексній протиопіковій терапії хворих з важкими опіками очей поліпшує їх клінічний перебіг та результати лікування.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих з проникними пораненнями ока шляхом застосування патогенетично обгрунтованої корекції окиснювального метаболізму арахідонової кислоти за допомогою спрямованої блокади у програмах комплексного лікування проникних травм ока. відновленням прозорості оптичних середовищ травмованого ока та параметрів електроретино- та офтальмореограм.

  Скачати повний текст

Представлено модифікацію лазерної задньої гіалоїдотомії (ЛЗГТ), що грунтується на утворенні додаткового отвору у задній гіалоїдній мембрані у верхній частині премакулярного крововиливу. Встановлено, що застосування лазерних технологій для дренування премакулярних крововиливів дозволяє у три рази скоротити термін лікування у порівнянні з традиційним медикаментозним лікуванням. З'ясовано, що у разі премакулярних крововиливів за наявності діабетичної ретинопатії модифікована ЛЗГТ дозволяє на 20 % скоротити термін лікування у порівнні з традиційною ЛЗГТ, а оптична когерентна томографія - розрахувати об'єм і площину премакулярного крововиливу та ретельно спостерігати за перебігом післяопераційного періоду.

  Скачати повний текст