Проведено клінічні та біохімічні дослідження у 218-ти пацієнтів (263 ока). Встановлено, що розвиток ендотеліально-епітеліальної дистрофії (ЕЕД) рогівки відбувається на фоні порушень гемодинаміки ока та проявляється патологічними кристалограмами сльози, за цього спостерігається посилення процесів переоксидації білків і ліпідів на фоні пригнічення власної антиоксидантної системи. Показано, що аналогічні зміни виявлено у 17,6 % хворих на катаракту ще в доопераційному періоді, що зумовлює більш тяжкий перебіг післяопераційного періоду та більш високу частоту розвитку ЕЕД рогівки (54 % випадків проти 2,67 % на очах пацієнтів, що не мають згаданих порушень). Встановлено, що метод кристалографії можна використовувати як скринінг-тест для прогнозування ризику розвитку ЕЕД рогівки у випадку хірургічного лікування катаракти. Запропоновано медикаментозну корекцію метаболічних порушень у випадку середнього та високого ризику розвитку рогівкових ускладнень сприяє зменшенню частоти формування ЕЕД рогівки в післяопераційному періоді на 73,9 % (p<0,05).

  Скачати повний текст

Досліджено процес переносимості тканинами ока кролів різних видів лавсанових трансплантантів. Встановлено, що тканини ока кролів більш толераннтні до лавсанового матеріалу з вуглецевим покриттям ніж без покриття. Запропоновано модіфіковану модель лавсонового іридопротезу з вуглецевим покриттям. Доведено, що у випадку клінічного застосування модифікованого іридопротезу у хворих з посттравматичною аніридією ступінь вираженості запальної реакції в ранньому післяопераційному періоді був менший у порівнянні з реакцією на іридопротези без такого покритття, що сприяє уникненню ускладнень упродовж ранніх і віддалених термінів спостереження. Показано, що підвищення гостроти зору до 0,3 - 1,0 на момент виписки під час імплантації індопротезів з вуглецевим покриттям досягнуто у 87,5 % хворих проти 57,1 % пацієнтів, яким імплантовані іридопротези без вуглевого покриття.

  Скачати повний текст

Наведено результати експериментальних і клінічних досліджень очей, спрямованих на підвищення ефективності оперативного та консервативного лікування хворих з проникними пораненнями склери у важкодоступній для первинної хірургічної обробки (ПХО) зони ока. Розроблено нові інструментальні способи ПХО рани склери, спосіб екстрасклерального пломбування з урахуванням обсягу втрати склоподібного тіла, розглянуто питання удосконалення консервативного лікування. Доведено ефективність даного методу лікування під час ПХО поранень склери у важкодоступній зоні ока.

  Скачати повний текст

Експериментально встановлено, що місцеве застосування 1 % флуренізидової мазі у комплексному лікуванні проникаючого корнеосклерального поранення сприяє прискоренню епітелізації, швидкій ліквідації запальної реакції та формуванню менш інтенсивного рубця рогівки. Запропоновано новий об'єктивний метод визначення площі неоваскуляризації рогівки, який дозволяє контролювати загоєння рани та визначити ступінь ефективності лікування. Розроблено новий інструмент "канюля-шпатель", застосування якого під час первинної мікрохірургічної обробки проникаючих корнеосклеральних поранень попереджає защемлення райдужки у рані. Уперше клінічно доведено, що розвиток проліферативного процесу у порожнині ока починається вже на 3 - 4-ту добу після проникаючого корнеосклерального поранення ускладненого гемофтальмом, що виявляється під час ультразвукового В-сканування в динаміці.

  Скачати повний текст

Проведено експериментальні дослідження та визначено оптимальні параметри ексимерлазерної керактомії (установку апарата на абляцію до 30 мкм рогівкової тканини). Вивчено особливості регенерації обпеченої рогівки з тривкою виразкою після проведення ексимерлазерної кератектомії. Виявлено активацію базальних клітин переднього епітелію, що має прояв у збільшенні мітотичного індексу цих клітин, у стромі рогівки збільшується кількість макрофагів з включенням у цитоплазмі елементів розпаду структур сполучної тканини, відбувається активація фібробластів, яка має прояв у збільшенні кількості фібробластів з рясною цитоплазмою, насиченою рибосомами, полісомами й елементами зернистої ендоплазматичної сітки. У ході спостережень за клінічним перебігом експериментальних тривких виразок рогівок у кролів без і після використання ексимерлазерної кератектомії та у разі її застосування у хворих з опіковими тривкими виразками виявлено, що ексимерлазерна кератектомія з запропонованими параметрами не спричиняла поглиблення існуючих виразок рогівки, сприяла вірогідному прискоренню їх епітелізації (у кролів на 5 діб, у хворих - на 18 діб) і призводила до утворення менш щільних помутнінь рогівки ( у кролів - на 1,9 бали - P = 0,013, у хворих на 1,5 бали - P = 0,000), що дозволило одержати більш високі оптичні результати у хворих (вірогідне підвищення гостроти зору на 0,08 у порівнянні з контролем).

  Скачати повний текст

На моделі стандартного важкого хімічного (лужного) опіку рогівки виявлено зміни компонентів білкового метаболізму (вмісту білка, амінного азоту та рівня протеолітичної активності) у динаміці опікового процесу в оці, які корелюють між собою в рогівці, волозі передньої камери та плазми крові, та між собою зокрема в цих середовищах і мають характерну стадійність. Установлено та обгрунтовано п'ять патогенетичних стадій: первинного некрозу, пригнічення білкового синтезу й інтоксикації, вторинного некрозу, глибоких трофічних розладів і відновлювальну, а також визначено їх терміни. З'ясовано, що за допомогою електроелімінації з тканин обпеченого ока можна елімінувати білкові фрагменти некротичних тканин та йони пошкоджуючих речовин, що свідчить про доцільність її застосування під час надання невідкладної допомоги та для лікування опіків очей. За результатами клінічних досліджень установлено, що вміст білка, амінного азоту та рівень протеолітичної активності в елімінаті залежать від важкості, етіології та стадії опікового процесу в оці та є об'єктивним методом їх діагностики. Доведено, що застосування електроелімінації в комплексній протиопіковій терапії хворих з важкими опіками очей поліпшує їх клінічний перебіг та результати лікування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше встановлено стадійність електрофізіологічного та морфофункціонального стану у хворих з сонячними ретинальними опіками (РО), визначено зміни структурної організації хоріоретинального комплексу центральної ділянки сітківки (за даними ОСТ) та запропоновано клінічну модифікацію етіопатогенетичної класифікації В.В.Волкова. Удосконалено методи дослідження функціонального стану органа зору у разі РО, зокрема, спосіб оцінки стану центрального поля зору та спосіб оцінки кольоровідчуття у хворих з центральними ураженнями сітківки, що дає змогу здійснювати своєчасну діагностику, динамічне спостереження світлових центральних ушкоджень різного генезу та іншої патології органа зору з центральними ураженнями сітківки. Наведено дані щодо змін у хоріоретинальному комплексі експериментальних тварин, на яких уперше моделювали РО сонячним світлом. На світлооптичному та ультраструктурному рівнях виявлено зміни фоторецепторного шару, пігментного епітелію, Мюллерівських клітин у різні терміни спостереження. Розроблено спосіб експериментального моделювання світлового опіку. Уперше виявлено вплив антиоксидантного препарату "Ліпін" на зорові функції та електрофізіологічні показники органа зору у хворих на РО за різних стадій захворювання, а також процеси репаративної регенерації ушкоджених елементів хоріоретинального комплексу експериментальних тварин та його захисні ефекти за умов ушкодження сонячним світлом. Запропоновано спосіб лікування ретинального опіку з використанням антиоксидантного препарату "Ліпін".

  Скачати повний текст

Досліджено процеси, що розвиваються у травмованому оці за наявності сторонніх тіл у задньому відділі ока. Встановлено характерні риси ранньої, доклінічної (функціональної), стадії розвитку сидерозу ока (СО). Наведено клініко-патогенетичну класифікацію СО та вивчено фактори ризику його розвитку. Розроблено нові контактні лінзи для операційної офтальмоскопії за вітректомії з метою локалізації та видалення сторонніх тіл, розташованих на крайній периферії очного дна. Розглянуто кількість та причини післяопераційних ускладнень у процесі видалення сторонніх тіл. Розроблено способи хірургічного лікування хворих із зазначеною патологією, які дозволили знизити кількість випадків розвитку ускладнень. Сформульовано показання до оптимального використання різних підходів до видалення сторонніх тіл з заднього відділу ока.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Шляхом проведення експерименту на кроликах установлено, що у разі застосування фонофорезу парацетамолу його концентрація у волозі передньої камери ока на 82 % вища, ніж за умов інстиляцій. Виявлено, що ефект фонофорезу парацетамолу характеризується зниженням інтенсивності процесів пероксидного окиснення ліпідів, підвищенням лізису колагену та стимуляцією ферментативного фібринолізу, нормалізацією активності ферментів антирадикального захисту у волозі передньої камери травмованого ока на ранньому етапі (3 - 7-ма доба) післятравматичного періоду, що перешкоджає розвитку вторинної альтерації тканини ока та фіброзоутворенню. За результатами клінічних досліджень визначено, що застосування фонофорезу парацетамолу дає змогу підвищити ефективність лікування хворих з проникними пораненнями ока завдяки покращанню показників перебігу післятравматичного періоду та запобіганню ускладнень, тобто, має місце згасання запальної реакції тканин ока на сьому добу, розсмоктується ексудат вологи передньої камери та склистого тіла, зменшується набряк сітківки, поліпшується біоелектрична активність сітківки, а також зменшується частота розвитку фібринозно-пластичних утворень удвічі.

  Скачати повний текст

Проведено експериментальні дослідження in vivo та вивчено офтальмоскопічні та патоморфологічні зміни тканин ока після ультразвукового впливу низької частоти та обрано оптимальну дозу, доведено його клінічну ефективність, підвищення фагоцитарної активності нейтрофілів, зниження титру антитіл до скловидного тіла у тварин з модельованим гемофтальмом. За результатами досліджень in vitro виявлено експозицію ультразвукового впливу, яка стимулює фагоцитарну активність клітин крові. За клінічних умов вивчено вплив низькочастотного ультразвуку на показники ультразвукової діагностики, гідро- та гемодинаміки, електрофізіологічні показники сітківки, імунологічний статус хворих, доведено покращання їх гостроти зору, показників трофіки ока, а також імуностимулювальну та десенсибілізувальну дію низькочастотного ультразвуку.

  Скачати повний текст

Запропонований новий кількісний метод ультразвукової діагностики важкості внутрішньоочних посттравматичних змін (патент України N 20886А від 7.10.97) при тяжких травмах ока та їх наслідках на підставі визначення швидкості поширення ультразвуку (ШПУЗ) в скловидному тілі. Обстежено 214 хворих (214 очей) з посттравматичним ендофтальмітом, гемофтальмом, субатрофією очного яблука, гіпотонією, увеїтом, помутнінням скловидного тіла, відшаруванням сітківки. В усіх випадках виявлено достовірне підвищення ШПУЗ у скловидному тілі у порівнянні з нормою. Показано, що підвищення ШПУЗ в основному зумовлено збільшенням в скловидному тілі вмісту загального білка. Встановлено, що при величині ШПУЗ у скловидному тілі понад 1550 м/с у хворих з посттравматичним ендофтальмітом і гемофтальмом відзначаються несприятливі клінічні наслідки. В скловидному тілі субатрофічних очей виявлено значне підвищення ШПУЗ (в середньому на 22,3 м/с) і показано, що воно зумовлене розростанням багатої колагеном сполучної тканини в скловидному тілі та внутрішньоочних оболонках. Рівень показника швидкості поширення ультразвуку в скловидному тілі 1549,2 м/с і вище дозволяє виділити субатрофічні очні яблука із очей з іншими посттравматичними змінами (гіпотонія, увеїт, помутніння скловидного тіла, відшарування сітківки).

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих на травматичні пошкодження рогової оболонки шляхом обгрунтованого використання поліпептидних препаратів "Даларгін" в їх комплексній терапії. Визначено оптимальні дози поліпептидних препаратів для клінічного застосування. Встановлено, що у тварин з дозованою травмою (поверхневою та глибокою) дані препарати впливають на процеси регенерації завдяки стимуляції ендогенного фібронектину на фоні стабільно високого рівня глікозаміногліканів. Експериментально та клінічно підтверджено пептидний механізм регуляції системи гемостазу та рівня адгезивних молекул сироватки у процесі корекції епітеліально-стромальних порушень рогової оболонки. Розроблено спосіб лікування у вигляді парабульбарних введень даларгіну у дозі 1 000 мкг/мл , який покращує якість лікування хворих на травматичні ушкодження рогівки: скорочує термін лікування на 3 - 5 дні у порівнянні з традиційною терапією, дає змогу досягти клінічного одужання у 91,3 % хворих, що підтверджує його клінічну ефективність.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності косметичного протезування після первинної енуклеації. Розроблено модель універсального комплекту для косметичного одномоментного очного протезування, що складається з імплантату та знімного протеза. Створено методику фото-лазерного нанесення рисунка райдужки. На підставі сумарної оцінки результатів клінічного дослідження рухливості універсального комплекту для косметичного одномоментного очного протезування підтверджено високу ефективність запропонованого пристрою у ранньому періоді та віддалені строки після операції у порівнянні з відповідними параметрами парних очей та іншими способами очного протезування. Розроблено конструкцію імлантату, що дозволяє здійснити одномоментне очне протезування, прискорити час настання стійкого косметичного ефекту операції та знизити матеріальні витрати на закупівлю додаткових медикаментів, необхідних для наступних етапів косметичного протезування у разі застосування традиційної методики. Здійснено експериментальне проведення операції з імплантацією запропонованого очного протеза.

  Скачати повний текст

Встановлено, що за фіброзної організації посттравматичного гемофтальма активуються аутоімунні та неспецифічні імунні реакції в організмі, що є підставою для розробки математичної моделі, яка дозволяє зробити індивідуальний прогноз імовірності фіброзної організації посттравматичного гемофтальма. Так, за наявності локального прилягання склоподібного тіла до сітківки та підвищення в периферичній крові відносного вмісту CD5 і фагоцитарних клітин вище 17 % і 70 %, імовірність поопераційної діагностики фіброзної організації посттравматичного гемофтальма становить 97 %. Встановлено, що під час резорбції посттравматичного гемофтальма за закритої травмі ока рівень сенсибілізації організму до антигенів склоподібного тіла не перевищує 10 %, що дозволяє прогнозувати резорбцію гемофтальма. Встановлено, що найбільша ймовірність розвитку відшарування сітківки після вітректомії за посттравматичного гемофтальму спостерігається за поєднання фіброзу склоподібного тіла й вогнища пошкодження сітківки та становить 71 % і знижується до 12 % за проведення по закінченню вітректомії профілактичної кріоретинопексії в проекції меридіанів верхніх склеротомій.

  Скачати повний текст

На підставі визначення антиоксидантних властивостей та клінічної ефективності обгрунтовано застосування нового природного препарату "Ербісол" під час комплексного лікування важких опіків очей. Встановлено, що інстиляції "Ербісолу" 6 разів на добу протягом 30-ти днів не викликають патологічних змін тканин ока інтактних кролів, що досліджено клінічно, гістоморфологічно. На моделі важкого опіку очей виявлено інтенсифікацію процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) і зміну активності антиоксидантної (АО) системи в крові та тканинах ока: рогівці (в ділянці і поза ділянкою опіку), кришталику і волозі передньої камери, направленість і ступінь вираженості яких залежать від стадії опікової хвороби. Зазначено, що застосування "Ербісолу" у вигляді очних крапель і внутрішньом'язових ін'єкцій у лікуванні експериментальних хімічних опіків сприяє швидкій епітелізації та утворенню ніжних помутнінь рогівки, скорочує тривалість запалення, знижує інтенсивність процесів ПОЛ і активує систему АО захисту в крові і структурах ока. Доведено, що застосування "Ербісолу" в комплексній терапії хворих з важкими опіками очей нормалізує процеси ПОЛ і підвищує АО захист організму, що покращує перебіг опікового процесу та поліпшує анатомічні та функціональні результати.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих з проникними пораненнями ока шляхом застосування патогенетично обгрунтованої корекції окиснювального метаболізму арахідонової кислоти за допомогою спрямованої блокади у програмах комплексного лікування проникних травм ока. відновленням прозорості оптичних середовищ травмованого ока та параметрів електроретино- та офтальмореограм.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність використання додатково до базового лікування тяжких хімічних опіків очей нової лікарської форми поверхнево-активної речовини - "Мірамістин" (очних крапель 0,01 % розчину препарату). Експериментально виявлено та описано періоди активності дегідрогеназ нейтрофілів периферичної крові і продуктів ліпідного обміну у крові та зміни функціонального стану тканинних базофілів у безпосередньо непошкоджених органах у разі тяжких опіків очей. Встановлено позитивний вплив застосування мірамістину на перебіг опікового процесу, що проявляється меншою вираженістю патологічних змін, скороченням терміну їх регресії, малою кількістю ускладнень та більш сприятливими наслідками лікування.

  Скачати повний текст

За умов моделювання дозованої контузії ока одержано наукові дані про дестабілізацію мембран лізосом у рогівці, райдужці, війчастому тілі, сітківці, кришталику на підставі виявлення збільшення неседиментуючої активності кислої фосфатази та beta-галактозидази у перші 15 діб після контузії ока, найбільш вираженій у разі контузії середнього ступеня для всіх досліджених тканин у перші 3 доби у середньому на 20,5 %, за важкої контузії - 7 діб, починаючи з 69 % з поступовим зменшенням до 23 %. Установлено, що комплексне лікування з застосуванням препарату амізон у хворих з контузією ока сприяє стабілізації мембран лізосом тканин ока, що має прояв у зниженні в середньому в 1,4 раза активності кислої фосфатази та beta-галактозидази у разі середньої та важкої контузії ока у терміни до 15-ти діб після травми в електроелімінаті ока. Одержано відомості стосовно імуномодулювального ефекту комплексного лікування з застосуванням даного препарату у хворих з контузією очного яблука. За цього збільшується абсолютна кількість фагоцитів у 1,5 раза у терміни до 15-ти діб після травми за контузії легкого ступеня та у терміни понад 15 діб після травми у разі середньої та важкої контузії ока. Уточнено дані про десенсибілізувальну дію даного комплексного лікування у хворих з контузією ока. Виявлено зниження аутосенсибілізації до антигенів судинної оболонки: у терміни до 15-ти діб після травми за середньої та тяжкої контузії у середньому в 1,6 раза, а у терміни понад 15-ти діб після травми - в 1,8 раза, а також зниження рівня аутосенсибілізації до антигенів кришталика в 2,8 раза у терміни до 15-ти діб після травми у разі контузії легкого ступеня іза важкої контузії - в 1,6 раза у різний термін спостереження.

  Скачати повний текст