Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 500 жінок з поєднаними формами неплідності, визначені основні і другорядні чинники, що негативно впливають на репродуктивну функцію. Встановлені не тільки анатомічні і функціональні зміни в органах і системах, але й визначена локалізація і глибина пошкодження репродуктивної системи, що важливо при подальшій розробці тактики корекції виявлених змін. Визначені нові дані про місце продукції антиспермальної ізосенсебілізації, автоімунні реакції у неплідних жінок, встановлена розбалансованість показників загального імунітету в біологічних рідинах, неоднозначні зміни гіпофізарно-гонадної системи, які залежать від виду патології, глибини пошкодження, тривалості захворювання і поєднання декількох чинників. Вивчений енергетичний обмін в органах-мішенях, фолікуло- і оогенез у жінок в спонтанному і стимульованому менструальних циклах. Розроблені алгоритми прогнозування ефективності лікування, вдосконалена і науково обгрунтована концепція поетапного, диференційованого, з урахуванням етіологічних і патогенетичних чинників підходу до системи заходів по профілактиці і лікуванню жінок з неплідністю поєднаного генезу, що дозволяє значно підвищити відсоток позитивних результатів.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проблемі вдосконалення лікувальної тактики при жіночій безплідності, обумовленій дистальними та проксимальними трубними оклюзіями, перитонеальним фактором, кломіфенрезистентним полікістозом яєчників (ПКЯ), шляхом диференційованого застосування ендохірургічних методів лікування. Отримано нові науково обгрунтовані результати, які вирішують важливу проблему репродуктивної гінекології - підвищення ефективності ендохірургічних методів лікування в комплексній терапії безплідних жінок з тазовими факторами, кломіфенрезистентним ПКЯ шляхом диференційованого застосування електрохірургічної, Nd-YAG-лазерної, кріохірургічної та механічної оперативної техніки. За матеріалами ретроспективних досліджень виявлені особливості структури показань для проведення діагностичних та лікувальних ендоскопічних втручань, показана діагностична роль лапароскопій та гістероскопій у верифікації причин жіночої безплідності. Вивчено імунні, гормональні та біохімічні зрушення і найближчі та віддалені результати ендохірургічних методів лікування у хворих з різними формами жіночої безплідності залежно від типу застосовуваної оперативної техніки. Розроблено, вивчено клінічну ефективність та впроваджено в практику власну методику лапароскопічної сальпінгостомії, кріолапароскопічний метод лікування безплідних хворих з зовнішнім ендометріозом та кріолапароскопічний метод лікування кломіфенрезистентних хворих з ПКЯ. Розроблено та апробовано патогенетично обгрунтовані алгоритми ведення безплідних хворих з тазовими факторами, кломіфенрезистентним ПКЯ із застосуванням ендохірургічних методів та з урахуванням віку хворих, тривалості безплідного періоду та кількості факторів безплідності.

  Скачати повний текст

Робота присвячена застосуванню морфо-функціонального методу в діагностиці поєднаної жіночої неплідності та формуванню гомогенних груп хворих за сполуками чинників. Вивчено морфологічні особливості внутрішніх статевих органів під час лапароскопії та біопсіі яєчників, вміст стероїдних і гіпофізарних гормонів, дані тестів функціональної діагностики при різноманітних сполученнях чинників. Показано головну роль перітонеального фактору в патогенезі поєднаної безплідності та послідовність реабілітаційної терапії, що витікає з цього. Виявлені найбільш характерні гормональні порушення: функціональна гіперпролактинемія, латентна гіперандрогенія, нефізіологічні співвідношення лютеінізуючого та фолікулостимулюючого гормонів (ЛГ/ФСГ). Визначено критерії обсягу втручання на яєчниках при пластичних операціях. Розроблено і науково обгрунтовано 2-х етапну реабілітацію, що забезпечує фізіологічні репаративні процеси і корекцію нейро-гормональних порушень із використанням рослинних ноотропів.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-статистичних методів дослідження встановлено особливості акушерської та перинатальної патології у жінок після медикаментозної корекції різних типів оваріальної недостатності. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено у клінічну практику рекомендації з питань зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з гормональною дисфункцією яєчників в анамнезі на підставі диференційованого підходу щодо профілактичної гормонотерапії. Все це в сукупності сприяло поліпшенню результатів розродження у жінок із неплідністю в анамнезі.

  Скачати повний текст

Поряд з комплексним клініко-параклінічним обстеженням 640 жінок з неплідністю була дана оцінка стану матки та додатків у даного контингенту хворих інвазивними та неінвазивними апаратними методами. У пацієнток були виявлені анатомічні і функціональні порушення органів малого тазу. Вперше використано метод кольорової тепловізіографії та теплогідротубації для виявлення причин неплідності. Застосовано допплєрометричний моніторинг швидкості кровотоку в маткових та яєчникових артеріях в якості діагностичного маркера функціонального стану органів малого тазу у жінок з порушеною репродуктивною функцією. Дана порівняльна оцінка діагностичної цінності рентгенологічних, ендоскопічних, ехографічних та тепловізіографічних методів обстеження жінок з неплідністю інвазивними та неінвазивними апаратними методами, що дозволяє достовірно встановити основну і супутню причину неплідності, обгрунтовано призначити адекватну терапію.

  Скачати повний текст

Розглянуто характер змін у гормональному та імунологічному статусах жіночого організму у разі генітального ендометріозу. Зроблено оцінку клінічної ефективності та впливу на гормональний та імунологічний статуси різноманітними методами гормональної терапії ендометріозу - естроген-гестагенними препаратами, антигонадотропінами, чистим гастагеном (оргаметрил), а також під час застосування оргаметрилу з комплексом системної ензимотерапії. Розроблено тактику найбільш ефективного та фізіологічного комбінованого методу лікування неплідності внаслідок зовнішнього ендометріозу з метою відновлення репродуктивної функції (органозберігаюче хірургічне втручання у поєднанні з гормональним лікуванням - оргаметрилом у комплексі з препаратами системної ензимотерапії вобензимом).

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням діагностики і лікування ендокринної безплідності у жінок, поєднаної з субклінічними формами гіпотиреозу, для виявлення якого в сумнівних випадках доцільно проводити пробу з метоклопрамидом з визначенням рівня тиреотропного гормону і пролактину у сироватці крові до внутрішньовенного введення препарату, потім за 30, 90 і 120 хвилин після першої ін'єкції. Виявлено: субклінічний гіпотиреоз викликає порушення гіпоталамо-гіпофізарних взаємовідносин, а це призводить у більшості випадків до виникнення гіперпролактинемії, на фоні якої розвивається стійка ановуляція, що не піддається корекції навіть на фоні її індукції. Показано, що проведення стимуляції у жінок з ендокринною безплідністю, поєднаною з субклінічними формами гіпотиреозу, доцільно проводити після нормалізації лабораторних показників тиреотропного гормону і пролактину в сироватці крові шляхом призначення тиреоїдних та пролактинінгібуючих препаратів. Тривалість прийому і доза останніх безпосередньо зумовлені ступенем імунологічних порушень. Впровадження запропонованого підходу до стимуляції та овуляції у жінок з ендокринною безплідністю, поєднаною з субклінічними формами гіпотиреозу, дозволило підвищити ефективність запліднення з 16,7% до 46,7%.

  Скачати повний текст

Визначено прогностичну значимість нейроендокринних порушень у разі синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), який супроводжується безпліддям, у виникненні остеопенії та остеопорозу, а також важливість діагностичних технологій, насамперед, периферичної денситометрії для доклінічного виявлення системного остеопорозу і мамографії для профілактики патології молочних залоз. На основі математичної моделі визначено клінічні предиктори ефективності гормонального та інших видів лікування у початкових проявах остеопорозу у хворих на ендокринне безпліддя, особливо з урахуванням преморбідного фону та раніше проведеної терапії. Розроблено диференційовані показання для своєчасної профілактики та фармакологічної корекції остеопорозу у хворих з СПКЯ надниркового генезу із функціональною гіперпролактинемією з використанням препаратів кальцію та вітаміна Д, системної ензимотерапії, фітоестрогенів, збалансованої дієти, режиму рухової активності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено збільшення ефективності лікування беплідності у жінок з кломіфенрезистентною формою синдрому полікістозних яєчників. За результатами порівняльного аналізу на ретроспективному етапі дослідження визначено критерії диференційованого добору хворих для ендохірургічного та консервативного методів індукції овуляції. Розроблено методику диференційованого застосування ендохірургічного та консервативного методів з використанням вищезазначених критеріїв лікування кломіфенрезистентних хворих з полікістозом яєчників, яка сприяє підвищенню частоти відновлення овуляторних циклів і заплідненню після оперативного лікування на 10,9 % та 11,4 %. Встановлено, що після консервативної індукції овуляції вагітність настає на 8,6 % частіше на відміну від рандомізованого підходу до дослідженого методу лікування.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості стану репродуктивного та соматичного здоров'я у жінок, евакуйованих після аварії на Чорнобильській АЕС, і мешканок територій контролю, які проходили обстеження протягом 12 років. Визначено клініко-параклінічні критерії порушень генеративної системи пацієнток, математичну модель та алгоритм прогнозування їх виникнення. На підставі вивчення особливостей імунного гомеостазу, нейроендокринного статусу, мікробіоценозу піхви, морфологічних особливостей внутрішніх органів розроблено диференційовані схеми профілактики та лікування неплідності за умов радіаційного випромінювання, що дозволяє значно підвищити відсоток позитивних результатів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати клініко-статистичного аналізу та вивчено гормональний гомеостаз пацієнток програми екстракорпорального запліднення з поєднаними формами безплідності. Проведено формування тестів оваріального резерву, які клінічно апробовано в лікувальному циклі. Визначено закономірності та виявлено причинно-наслідкові зв'язки між гормональними порушеннями та ступенем виразності оваріальної відповіді, що дає змогу вибрати оптимальну схему овуляторної індукції. Розроблено та впроваджено у практику схему оваріальної індукції з використанням оральних контрацептивів для пацієнток з очікуваним високим ступенем оваріальної відповіді, з застосуванням якої можна проводити профілактику синдрому гіперстимуляції яєчників у передлікувальному циклі, а також знизити ступінь оваріальної відповіді до такої, що відповідає нормальним показникам. Впроваджено у діяльність закладів системи охорони здоров'я додаткові критерії ультразвукового контролю за станом фолікулогенезу залежно від ступеня виразності оваріальної відповіді, що дає змогу проводити диференційоване призначення протоколів індукції овуляції. Розроблено підходи до призначення різних схем індукції овуляції залежно від наявності патології у репродуктивній системі, що підвищує результативність лікування за методом екстракорпорального запліднення.

  Скачати повний текст

Проведено коплексну діагностику стану секреторного ендометрія у жінок з ендокринною безплідністю у природних і стимульованих циклах. Зазначено, що у пацієнток з ендокринною безплідністю розвиваються гіперпластичні процеси у ендометрії; у пацієнток із недостатністю лютеінової фази (НЛФ) та ановуляціями переважає активна форма проліферативної гіперплазії ендометрія, а у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) - спочиваюча форма проліферативної гіперплазії ендометрія. Залежно від вихідного стану секреторного ендометрія та гормонально-імунологічного статусу розроблено методи підготовки даних пацієнток до індукції овуляції, обгрунтовано вибір препаратів для індукції овуляції та визначено підтримку секреторних перетворень в ендометрії. Запропонований підхід дозволив підвищити відсоток настання вагітності у жінок з 16,7 % у клостилбегіт-стимульованих циклах і з 26,7 % у метродин-стимульованих циклах до 50 % у жінок із НЛФ та ановуляціями, а також до 46,7 % - з СПКЯ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності та безпечності лікування безпліддя у жінок з синдромом полікстозних яєчників (СПКЯ) шляхом застосування допоміжних репродуктивних технологій. Встановлено, що інсулінорезистентність є однією з причин виникнення гормональних та біохімічних розладів, притаманних СПКЯ. У жінок з даною патологією, що проходили лікування за програмою запліднення in vitro, виявлено суттєве зниження якості яйцеклітин та ембріонів у порівнянні з нормогонадотропними пацієнтками та відзначено збільшення випадків виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників, внаслідок якого зменшується вірогідність настання вагітності. Встановлено, що одним з важливих механізмів, що обумовлюють погіршення якості яйцеклітин, можна вважати збільшений рівень лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та його порушене співвідношення з фолікулостимулюючим гормоном. Розроблено прогностичні критерії щодо ефективності (відсоток ембріонів хорошої та відмінної якості та відсоток виходу бластоцист) та безпечності лікування СПКЯ. Вперше патогенетично обгрунтовано і доведено доцільність медикаментозної профілактики синдрому гіперстимуляції яєчників у жінок з СПКЯ за допомогою препаратів, що збільшують чутливість до інсуліну ("Сіофор", метформін), що сприяє покращанню якості яйцеклітин та ембріонів, частоті їх імплантації і настання вагітності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості патогенезу екскреторно-токсичного безпліддя у чоловіків під час хронічного бактеріального простатиту, трихомоніазу, хламідіозу, бруцельозу. Визначено взаємозв'язок патоспермії з нейрогуморальними та імунними порушеннями, печінковим і нирковим комлексом. Досліджено особливості патогенезу екскреторно-токсичного безпліддя залежно від етіології, що виявляються в різному ступені залучення органів і систем у патологічний процес. Відзначено, що зміни спермограми олігоастенотератозооспермії різної виразності є загальними для даного захворювання. Доведено, що хронічний простатит (бактеріальної, хламідійної, трихомонадної, бруцельозної) етіології призводить до зниження запліднювальної здатності еякуляту у результаті сполученого порушення складових репродуктивної функцій: гепотобіліарної системи, ендокринного статусу та розвитку вторинного імунодефіциту. Розроблено трьохетапне обстеження та лікування хворих на екскреторно-токсичне безпліддя, зокрема, діагностика та припинення запального процесу зі санацією статевих органів, діагностика і корекція всіх складових репродуктивної функції, стимуляція сперматогенезу.

  Скачати повний текст

Досліджено частоту виявлення антиспермальних антитіл у пацієнток з безпліддям, яка складає 16,2 %. Вивчено показники Т- і В-ланки імунної системи у жінок з антиспермальними антитілами, що використовуються у програмі екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Застосування реакції пригнічення прилипання лімфоцитів дало змогу впровадити її як тест визначення настання вагітності й обгрунтувати необхідність проведення імунокорекції для пацієнток з імунними порушеннями. Розроблено та впроваджено схеми діагностики та лікування для даних пацієнток, і доведено їх ефективність.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний порівняльний аналіз клініко-гормональних показників у пацієнток з гіперандрогенією (ГА) не пухлинного генезу, що супроводжується інсулінорезистентністю та/або гіперінсулінемією, та практично здорових жінок. Доведено та патогенетично обгрунтовано значущість диференційно-діагностичної проби з адренокортикотропного гормону 36-годинної дії препаратом "Сінактен-депо" для виявлення наднирковозалозної дисфункції. Розроблено алгоритми діагностичної та лікувальної тактики пацієнток з синдромом ГА не пухлинного генезу. Вперше запропоновано застосовувати для лікування метаболічних порушень у даної категорії хворих препарату "Авандія", що покращує чутливість інсулінових рецепторів до ендогенного інсуліну.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано особливості змін каріотипу подружніх пар з репродуктивними розладами різного походження серед населення Київського регіону, виявлено 3,8 % хромосомних аномалій та 19,5 % випадків варіантів хромосом. Результати дослідження систематизовано за етіологією репродуктивних розладів.

  Скачати повний текст