Скачати повний текст

Проведено коплексну діагностику стану секреторного ендометрія у жінок з ендокринною безплідністю у природних і стимульованих циклах. Зазначено, що у пацієнток з ендокринною безплідністю розвиваються гіперпластичні процеси у ендометрії; у пацієнток із недостатністю лютеінової фази (НЛФ) та ановуляціями переважає активна форма проліферативної гіперплазії ендометрія, а у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) - спочиваюча форма проліферативної гіперплазії ендометрія. Залежно від вихідного стану секреторного ендометрія та гормонально-імунологічного статусу розроблено методи підготовки даних пацієнток до індукції овуляції, обгрунтовано вибір препаратів для індукції овуляції та визначено підтримку секреторних перетворень в ендометрії. Запропонований підхід дозволив підвищити відсоток настання вагітності у жінок з 16,7 % у клостилбегіт-стимульованих циклах і з 26,7 % у метродин-стимульованих циклах до 50 % у жінок із НЛФ та ановуляціями, а також до 46,7 % - з СПКЯ.

  Скачати повний текст

Розглянуто характер змін у гормональному та імунологічному статусах жіночого організму у разі генітального ендометріозу. Зроблено оцінку клінічної ефективності та впливу на гормональний та імунологічний статуси різноманітними методами гормональної терапії ендометріозу - естроген-гестагенними препаратами, антигонадотропінами, чистим гастагеном (оргаметрил), а також під час застосування оргаметрилу з комплексом системної ензимотерапії. Розроблено тактику найбільш ефективного та фізіологічного комбінованого методу лікування неплідності внаслідок зовнішнього ендометріозу з метою відновлення репродуктивної функції (органозберігаюче хірургічне втручання у поєднанні з гормональним лікуванням - оргаметрилом у комплексі з препаратами системної ензимотерапії вобензимом).

  Скачати повний текст

Визначено прогностичну значимість нейроендокринних порушень у разі синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), який супроводжується безпліддям, у виникненні остеопенії та остеопорозу, а також важливість діагностичних технологій, насамперед, периферичної денситометрії для доклінічного виявлення системного остеопорозу і мамографії для профілактики патології молочних залоз. На основі математичної моделі визначено клінічні предиктори ефективності гормонального та інших видів лікування у початкових проявах остеопорозу у хворих на ендокринне безпліддя, особливо з урахуванням преморбідного фону та раніше проведеної терапії. Розроблено диференційовані показання для своєчасної профілактики та фармакологічної корекції остеопорозу у хворих з СПКЯ надниркового генезу із функціональною гіперпролактинемією з використанням препаратів кальцію та вітаміна Д, системної ензимотерапії, фітоестрогенів, збалансованої дієти, режиму рухової активності.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням діагностики і лікування ендокринної безплідності у жінок, поєднаної з субклінічними формами гіпотиреозу, для виявлення якого в сумнівних випадках доцільно проводити пробу з метоклопрамидом з визначенням рівня тиреотропного гормону і пролактину у сироватці крові до внутрішньовенного введення препарату, потім за 30, 90 і 120 хвилин після першої ін'єкції. Виявлено: субклінічний гіпотиреоз викликає порушення гіпоталамо-гіпофізарних взаємовідносин, а це призводить у більшості випадків до виникнення гіперпролактинемії, на фоні якої розвивається стійка ановуляція, що не піддається корекції навіть на фоні її індукції. Показано, що проведення стимуляції у жінок з ендокринною безплідністю, поєднаною з субклінічними формами гіпотиреозу, доцільно проводити після нормалізації лабораторних показників тиреотропного гормону і пролактину в сироватці крові шляхом призначення тиреоїдних та пролактинінгібуючих препаратів. Тривалість прийому і доза останніх безпосередньо зумовлені ступенем імунологічних порушень. Впровадження запропонованого підходу до стимуляції та овуляції у жінок з ендокринною безплідністю, поєднаною з субклінічними формами гіпотиреозу, дозволило підвищити ефективність запліднення з 16,7% до 46,7%.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст