Виявлено позитивні особливості розвитку репаративних процесів у тканинах стінки піхви після нанесення лазерної рани у порівнянні з ранами механічними. Розроблено схему передопераційної підготовки жінок постменопаузального віку з пролапсами геніталій, у яких чільне місце посіла замісна гормональна терапія препаратами естрогенної дії. Адаптовано техніку фотогідропрепарування та лазерно-механічних швів до оперативних втручань у разі корекції аномальних положень жіночих внутрішніх статевих органів. З використанням клінічних, параклінічних, інструментальних і катамнестичних даних засвідчено позитивні ефекти названих технологій у разі проведення втручань, у післяопераційний період, а також безпечність методів для суміжних органів. Виявлено позитивне покращання віддалених анатомічних і функціональних результатів. Архівно-статистичним шляхом встановлено деякі етіологічні, патогенетичні та клінічні особливості патології у жінок.

  Скачати повний текст

Досліджено основні клініко-параклінічні критерії вибору тактики оперативного втручання. Проаналізовано клінічну ефективність розробленої та впровадженої в практику діагностично-лікувальної тактики ведення пацієнток з генітальним пролапсом у поєднанні з нетриманням сечі за напруги, застосування якої сприяло покращанню найближчих та віддалених результатів лікування, зниженню частоти ускладнень і покращанню якості життя досліджуваних хворих.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено типи цисто-уретроцеле та механізм розвитку нетримання сечі у жінок з цистолеле. Розроблено математичну модель зв'язку положення сечового міхура й уретри з функціональними порушеннями сечовипускання, що дозволила розробити критерії вибору типу й об'єму хірургічної корекції симптотичного цисто-уретроцеле.

  Скачати повний текст

На підставі багатофакторних ретроспективних аналізів установлено чинники ризику виникнення генітального пролапсу, що є пріоритетними у різні фізіологічні періоди життя жінки, та чинники ризику розвитку рецидивів захворювання. Запропоновано їх бальну оцінку та розроблено критерії формування груп ризику розвитку післяпологової недостатності тазового дна як однієї з провідних причин виникнення генітального пролапсу у репродуктивному віці та рецидивів після хірургічного лікування з застосуванням методів корекції, які передбачають використання запропонованих сполучнотканинних структур. Запропоновано та впроваджено програму комплексної хірургічної реабілітації, спрямовану на ліквідацію дефектів піхвової анатомії, усунення функціональних порушень суміжних тазових органів і запобігання порушень, зумовлених хірургічним лікуванням, а також профілактику післяопераційних ускладнень і ранніх рецидивів. Розроблено заходи профілактики післяпологової недостатності тазового дна у породіль групи ризику її підвищеної травматизації. Оцінено ефективність їх використання. У жінок, які складають групу ризику розвитку рецидивів генітального пролапсу, запропоновано та впроваджено застосування методів жорсткої фіксації органів, що випадають, до стінок таза та фасціальної реконструкції з використанням синтетичних матеріалів.

  Скачати повний текст

Визначено соціально-побутові фактори ризику сечостатевого пролапсу у жінок. Вперше показано, що функціональна активність фібробластів і ступінь активації колагенази у жінок з пролапсом матки не залежить від віку та виявленої патології. Встановлено, що у жінок з пролапсом статевих органів спостерігається виражений клітинний і гуморальний імунодефіцит з проявами автоімунізації, який прогресує у пременопаузальному та менопаузальному віці. Виявлено, що у жінок з пролапсом матки формується автоімунна агресія до колагенів I, II, III типів з підвищеним розпадом колагенових білків, деградацією фібрилярного компонента сполучної тканини з утратою її опорно-механічної функції, пов'язані з природженою сполучнотканинною дисплазією. Доведено, що сечостатевий пролапс - це генетично детерміноване системне захворювання з полігенно-мультифакторним типом успадкування за жіночою лінією. Удосконалено систему об'єктивного оцінювання ступеня тяжкості пролапсу та розроблено методи хірургічної реабілітації з використанням ітравагінальної замісної гормональної терапії. Запропоновано математичну модель прогнозування тромбоемболічних ускладнень з використанням багатовимірного аналізу контрастів у прооперованих хворих, обгрунтовано показання до застосування антикоагулянтної превентивної профілактики низькомолекулярними гепаринами.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи покращання результатів оперативного лікування хворих з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів. На підставі результатів клінічних, мікробіологічних, імунологічних досліджень запропоновано впровадження нового методу лікування післяопераційних ран піхви аплікаціями озонованою оливковою олією. Проведено обстеження 60-ти жінок з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів, яким лікування пролапсу виконано в обсязі екстирпації матки через піхву з кольпоперінеолеватаропластикою. Проведено порівняльне вивчення ефективності використання аплікацій озонованою оливковою олією та традиційних антисептиків для лікування пацієнток з опущенням і випадінням статевих органів. Розглянуто особливості перебігу ранового процесу, встановлено зміни мікробіоценозу ран і рівень імунної реактивності організму. Визначено фактори ризику розвитку гнійно-запальних ускладнень у жінок після проведення піхвової гістеректомії. Виявлено більшу ефективність застосування озонованої оливкової олії у вигляді аплікацій на рану. Встановлено, що результати використання методів дослідження загального та місцевого імунітету, мікробіоценозу піхви до оперативного лікування та в післяопераційному періоді є інформативними та достовірними критеріями діагностики перебігу ранового процесу. На підставі вивчення стану місцевого імунітету рани піхви розроблено патогенетично обгрунтований метод прогнозування ефективності лікування післяопераційних ран. Вперше у гінекологічній практиці розроблено та впроваджено методику лікування післяопераційних ран піхви аплікаціями озонованої оливкової олії.

  Скачати повний текст