Визначено особливості розвитку компонентів сигморектального сегмента у плодовому та ранньому неонатальному періодах онтогенезу, залежність топографоанатомічних взаємозв'язків між компонентами сигморектального сегмента як передумови виникнення природжених вад. Розглянуто типові анатомічні ознаки сигморектального сегмента в перинатальному періоді, варіантів його проекції стосовно серединної площини, гістоструктурної організації та хронологічної послідовності його топографоанатомічних взаємовідношень із суміжними органами та структурами живота у динаміці перинатального періоду. Типовими макроскопічними ознаками сигморектального сегмента в перинатальному періоді є наявність звуження кишкової трубки в місці переходу сигмоподібної ободової кишки у пряму; відсутність випинів і жирових привісків у межах сигморектального сегмента; зміна стрічок сигмоподібної ободової кишки на суцільний поздовжній м'язовий шар прямої кишки; переважання діаметрів очеревинного відділу прямої кишки та дистального відділу сигмоподібної ободової кишки над діаметром сигморектального переходу; наявність поперечної півкільцевої складки слизової оболонки. У динаміці перинатального періоду відбувається зміна кута між поздовжніми осями дистального відділу сигмоподібної ободової кишки та очеревинного відділу прямої кишки від тупого до гострого.

  Скачати повний текст

Вперше застосовано порівняльний комплексний підхід до проблеми гістогенезу підшлункової залози (ПЗ) у разі типової й атипової імплантації з використанням методів гістологічних, гісто-, імуно- та лектиногістохімічних досліджень, біометрії з статистичним аналізом, що дозволило достовірно порівняти особливості ембріонального гістогенезу (ЕГ) ПЗ в нормі та у разі атипової імплантації. Вперше наведено порівняльну характеристику їх послідовних гетерохронних гістогенетичних перебудов на ранніх термінах пренатального розвитку. Вперше проаналізовано взаємодію між мезенхімою й епітелієм у нормі та у разі вищезгаданої патології. Вперше на значному ембріологічному матеріалі показано ефект послідовного перерозподілу глікополімерів-рецепторів лектину в клітині, на їх поверхні та на позаклітинних тканинних структурах у процесі органоспецифічного диференціювання закладок ПЗ під час трубної вагітності. Вперше визначено послідовність біосинтезу й активність комплексу полісахаридної природи та їх роль у диференціюванні та структурних компонентів ПЗ в нормі та у разі атипової імплантації. Вперше наведено характеристику процесів апоптозу та проліферації клітин ПЗ на ранніх термінах пренатального розвитку. Вперше виявлено терміни появи та локалізації колагенових волокон I, II, III та IV типів у волокнистій стромі залози.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено питання розвитку та становлення топографії ділянки хребтового стовпа у ранньому періоді онтогенезу людини. Виявлено топографо-анатомічні особливості взаємовідношень структур ділянки хребтового стовпа від моменту їх закладки до народження, розглянуто динаміку формування та росту з урахуванням морфогенезу прилеглих до нього структур. Вперше за допомогою адекватних морфологічних методів досліджено морфогенез і динаміку просторово-часових взаємовідношень хребців усіх відділів хребтового стовпа людини, їх з'єднань протягом внутрішньоутробного періду розвитку та у новонароджених у контексті топографо-анатомічного підходу до проблем ембріогенезу. Визначено особливості кровопостачання та венозного відтоку хребта. Встановлено критичні періоди, морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких природжених вад хребтового стовпа й обгрунтовано шляхи вирішення проблеми їх пренатальної діагностики.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані про фактори ризику затримки гестаційної перебудови преплацентарного кровоплину. Визначено діагностично-прогностичну цінність доплерометрії під час дослідження гемодинаміки у період формування функціональної підсистеми материнський організм - плацентарне ложе матки. Одержано нові дані про морфофункціональний стан спіральних артерій у разі наявності високорезистентного кровоплину в басейні маткової артерії, а також про перинатальні наслідки застосування лікарських засобів, що впливають на реокоагуляційні властивості крові у випадку первинного порушення кровоплину у маткових і спіральних артеріях. Вперше виявлено стимулюючий вплив активатора метаболізму судинних клітин актовегіну на процеси гестаційної трансформації судин плацентарного ложа матки. Доведено, що застосування антигіпокасанту актовегіну забезпечує зниження показників судинного опору в маткових і спіральних артеріях за первинного порушення преплацентарного кровоплину. Розроблено нову концепцію профілактики перинатальної патології шляхом активації гестаційної перебудови гемодинаміки у функціональній підсистемі мати - плацентарне ложе матки.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості морфогенезу та становлення будови яєчників у пренатальному періоді онтогенезу людини. З використанням адекватних морфологічних методів досліджено 154 зародків, передплоди та плоди людини. Вивчено розвиток і становлення типографо-анатомічних взаємовідношень яєчників упродовж всього пренатального періоду онтогенезу людини. Установлено виражену варіантність зовнішньої будови та положення яєчників у передплодів і плодів, визначено періоди їх прискореного та сповільненого росту. З'ясовано швидкість росту яєчників у плодовому періоді. Доведено відсутність морфофункціональної взаємозалежності формування яєчників і кісток таза. Передплодовий період вирізняється процесом відмежування статевих залоз від мезонефросів, що призводить до формування воріт і брижі гонад, а також динамічністю топографо-анатомічних взаємовідношень статевих залоз з суміжними органами та структурами, тісним корелятивним зв'язком з розвитокм шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, наднирникових залоз і метанефросів. У 4 - 6-місячних плодів яєчники розміщуються у черевній порожнині, як правило, вертикально. У 7 - 9-місячних плодів виявлено переважно косе, зрідка - горизонтальне положення яєчників. У 10-місячних плодів установлено переважання горизонтального положення яєчників. Упродовж плодового періоду визначено певні топографо-анатомічні взаємовідношення обох яєчників з петлями тонкої кишки, сигмоподібною ободовою кишкою, сечоводами, загальними клубовими судинами.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності розвитку та особливості будови передсердно-шлуночкових клапанів серця в пре- та постнатальному онтогенезі. За допомогою використання комплексу морфологічних методик, що включає імуногістохімічні методи, вивчено 96 препаратів передсердно-шлуночкових клапанів серця. Вперше показано зміни формоутворення передсердно-шлуночкових клапанів серця. Виявлено утворення ендокардіальних подушок передсердно-шлуночкового каналу, епітеліально-мезенхімних перетворень, делямінації стінки передсердно-шлуночкового каналу та утворення делямінаційної пластинки. З використанням імуногістохімічних методик (маркера CD 34) уточнено дані про розташування кровоносних судин у стулках передсердно-шлуночкових клапанів. Вперше встановлено вікову динаміку структур передсердно-шлуночкових клапанів серця в онтогенезі, а також визначено закономірності даних змін.

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку формоутворення чоловічих статевих органів протягом внутрішньоутробного періоду розвитку людини. Встановлено особливості топографо-анатомічних взаємовідношень чоловічих статевих органів із суміжними органами та структурами від моменту їх утворення до народження. Визначено й охарактеризовано періоди інтенсивного та уповільненого росту чоловічих статевих органів, досліджено їх індивідуальну та вікову анатомічну мінливість протягом пренатального періоду онтогенезу людини. Визначено критичні періоди розвитку та морфологічні передумови можливого виникнення природжених вад чоловічих статевих органів. З'ясовано, що темпи опускання яєчок у калитку не завжди співпадають з відповідною стадією розвитку плода. Доведено, що одним з основних факторів каудального переміщення яєчка є його повідець. Виявлено, що джерелом формування пристінкової пластинки піхвової оболонки яєчка є піхвовий відросток очеревини, а її нутрощевої пластинки - нутрощева очеревина.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив 1,2-пропандіолу (1,2-ПД), гліцерону (Гл) та диметилсульфоксиду (ДМСО) на фазові переходи та склування плаценти кріопротекторами, а також впливу режимів еквілібрації з кріопротекторами та заморожування - відтавання на структурний стан еритроцитів кордової крові (КК). З використанням методу диференційної сканувальної калориметрії (ДСК) установлено, що за присутності 1,2-ПД, Гл і ДМСО за однакових концентрацій склуються різні кінетичні одиниці, за цього стабільність аморфного стану найбільш висока за присутності 1,2-ПД, висока щільність клітин сприяє утворенню склоподібних фаз за умов охолодження, призводить до процесу кристалізації з аморфної фази під час нагрівання та пригнічує процес кристалізації евтектичних складів. Виявлено, що зростання концентрації Гл та 1,2-ПД зумовлює набрякання еритроцитів, а ДМСО - кренування. З застосування методу електронного парамагнітного резонансу показано порушення бар'єрних функцій мембран еритроцитів кордової крові за присутності 30 % ДМСО та 40 % Гл і 1,2-ПД. Вивчено динаміку насичення плаценти кріопротекторами та показано, що процес насичення тканини кріопротекторами має двофазний характер.

  Скачати повний текст

Вивчено хронологічну послідовність становлення топографії дванадцятипалої кишки в нижньому поверсі черевної порожнини в плодовому періоді онтогенезу та її топографо-анатомічних особливостей у новонароджених. Доведено, що завдяки застосуванню сучасних методів морфологічного дослідження вивчено індивідуальну анатомічну мінливість та хронологічну послідовність просторово-часових перетворень частин дванадцятипалої кишки в нижньому поверсі черевної порожнини в плодовому та ранньому постнатальному періодах онтогенезу людини. Розроблено ультрасонографічні параметри дванадцятипалої кишки плодів та новонароджених дітей. Одержано результати досліджень топографо-анатомічних взаємовідношень частин дванадцятипалої кишки в нижньому поверсі черевної порожнини, що виявилися теоретичною базою для розробки двох хірургічних методів корекції порушення дуоденальної прохідності.

  Скачати повний текст

З використанням сучасних методів морфологічного дослідження вивчено просторово-часові структурні перетворення спільної жовчної протоки в хронологічній послідовності протягом періоду пренатального онтогенезу та у новонароджених. Уточнено терміни та джерела закладки, динаміку формоутворення та становлення ембріонтопографії спільної жовчної протоки. Визначено терміни прискорення та уповільнення її росту. Одержано нові дані щодо пренатального формування м'язових замикачів спільної жовчної протоки та печінково-підшлункової ампули. Доповнено уявлення про особливості кровопостачання спільної жовчної протоки у плодів і новонароджених. На підставі дослідження будови артеріального русла розроблено новий спосіб моделювання структури спільної жовчної протоки.

  Скачати повний текст

Вивчено структурні механізми первинного та вторинного ангіогенезу в пристінковій пластинці серозного перикарда людини в пренатальному періоді онтогенезу. Установлено, що первинний ангіогенез, тобто утворення первинних мікросудин типу протокапілярів, відбувається внаслідок каналізації каналів і щілин у зонах агрегації клітин мезенхіми веретеноподібної форми. Установлено, що первинні мікросудини анастомозують між собою та утворюють протокапілярне русло, в якому внаслідок процесів ланкової диференціації мають місце привідні, обмінні та відвідні мікросудини. Визначено, що вторинне органоспецифічне гемомікроциркуляторне русло утворюється поступово як результат процесів ланкової диференціації клітинних і неклітинних компонентів стінки привідних, обмінних і відвідних мікросудин відповідно до артеріолярної, капілярної та венулярної ланки гемомікроциркуляторного русла, а також внаслідок новоутворення мікросудин шляхом вторинного ангіогенезу з бруньок росту ендотеліоцитів матричних мікросудин, що призводить до утворення малодиференційованих судинних сіток з подальшою ланковою диференціацією до відповідних ланок даного русла.

  Скачати повний текст

З використанням адекватних морфологічних методів уперше досліджено морфогенез і динаміку топографо-анатомічних взаємовідношень бічних шлуночків головного мозку в пренатальному періоді онтогенезу та у новонароджених. Уточнено термін закладки та з'ясовано особливості формування цих шлуночків з урахуванням морфогенезу прилеглих структур. Простежено динаміку зміни їх форми, визначено періоди можливого виникнення уроджених вад. Запропоновано новий підхід до проблем ембріонального розвитку головного мозку.

  Скачати повний текст

Вивчено етапи розвитку гемомікроциркуляторного русла сечоводу людини в пренатальному періоді онтогенезу на світлооптичному та ультраструктурному рівні. Уперше описано закономірності первинного та вторинного ангіогенезу сечовода в пренатальному онтогенезі, установлено особливості внутрішньо-ендотеліального та міжендотеліального способу утворення "бруньок росту" кровоносних капілярів. Виявлено терміни формування та встановлено особливості світлооптичної та ультраструктурної організації первинних кровоносних мікросудин сечовода ембріонів людини в зв'язку з визначенням морфоархітектоніки оболонок.

  Скачати повний текст

Встановлено діапазон індивідуальної анатомічної мінливості прямої пазухи, краніотопографічних особливостей з навколишніми відділами, розроблено раціональні доступи до неї. Експериментально обгрунтовано і розроблено серповидну пластику прямої пазухи, а також двоклаптевий спосіб. Сконструйовано гемостатичний інструмент для склепіння черепа, що дає змогу виконувати пошарову зупинку кровотечі з тканин і кісток склепіння черепа під час хірургічних доступів до головного мозку.

  Скачати повний текст

За допомогою сучасних методів морфологічного дослідження вивчено індивідуальну анатомічну мінливість внутрішніх клубових артерій залежно від віку, статі та конституційного типу будови тіла людини, варіанти їх галужень, синтопію та форми стовбурів. Встановлено ультразвукові параметри даних артерій у дорослих людей, надано порівняльну характеристику сонографічних та морфометричних параметрів. Доповнено та уточнено дані щодо впливу перев'язки внутрішніх клубових артерій на ступінь гемодинамічних змін органів таза в експерименті. Зазначено, що одержані дані є теоретичною основою для розробки способу відновлювальоної пластики артеріальних стовбурів. Доведено, що експериментально обгрунтована безпечність однобічної перев'язки даної артерії може бути врахована у хірургічній, гінекологічній та урологічній практиці.

  Скачати повний текст

За допомогою сучасних морфологічних методів дослідження доповнено уявлення про розвиток кровоносних судин селезінки в ранньому періоді онтогенезу. Встановлено особливості топографії стовбурів кровоносних судин між собою та з сусідніми органами. Простежено динаміку зміни ембріотопографії селезінкових судин від їх закладки та до народження дитини. Шляхом зіставлення термінів кровоносних судин і селезінки підтверджено й обгрунтовано думку про первинну органонеспецифічність судин дорсальної брижі, які з моменту початку зачатка селезінки поступово трансформуються в справжні селезінкові артерію та вену. Виявлено варіанти топографії стовбура селезінкової артерії та її гілок, їх кількість, формування стовбура селезінкової вени та її притоків, що необхідно враховувати під час оперативних втручань на селезінці та її кровоносних судинах у випадку травматичних пошкоджень і природжених вад у дітей раннього віку.

  Скачати повний текст

Досліджено й уточнено час, джерело та місце закладки припервиннониркових проток. Описано їх корелятивні взаємовідношення з протоками первинних нирок у зародковому та в передплодовому періодах. Вказано час і механізм злиття припервиннониркових проток. Простежено послідовність формоутворення матки упродовж внутрішньоутробного розвитку. Визначено морфологічну характеристику органу в передплодовому, плодовому періодах і в новонароджених. Акцентовано увагу на час появи передумов для виникнення природжених вад і варіантів будови жіночих статевих органів. Наведено різні положення матки в пренатальному періоді у зв'язку з формуванням органів черевної порожнини на різних стадіях розвитку. Висвітлено морфологічні передумови виникнення природжених вад і варіантів будови жіночих статевих органів.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження грудного відділу симпатичного стовбура протягом всього пренатального періоду онтогенезу. Встановлено закономірності ембріотопографії симпатичних вузлів. Розглянуто особливості будови симпатичного стовбура та його взаємовідношення із суміжними структурами. Досліджено динаміку змін форми та розмірів вузлів грудного відділу симпатичного стовбура, визначено етапи їх росту в пренатальний період онтогенезу. З'ясовано критичні періоди, морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких природжених вад вегетативної нервової системи. Одержані дані є підставою для удосконалення існуючих та розробки нових методів антенатальної профілактики та постнатальної хірургічної корекції природжених вад, сприятимуть зменшенню ризику пошкодження вузлів у разі оперативних втручань на хребтовому стовпі, їх також необхідно враховувати під час проведення малотравматичних методів симпатектомії.

  Скачати повний текст

Уточнено джерела, місце та час закладки м'язів очного яблука, їх судин та нервів. Простежено послідовність диференціації та становлення їх топографії протягом внутрішньоутробного розвитку й у новонароджених. Визначено етапи інтенсивного й уповільненого росту м'язів у пренатальному періоді онтогенезу. Встановлено, що просторове розташування місць фіксації м'язів до очного яблука в процесі розвитку зміщується ближче до лімба. Констатовано переважання росту м'язів відносно їх нервів у період розвитку. Досліджено особливості становлення та терміни зв'язку між внутрішньо- та позаорганними судинами. З'ясовано критичні періоди, морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких природжених вад м'язів очного яблука.

  Скачати повний текст