Завдяки застосуванню адекватних і найбільш інформативних методів морфологічних досліджень встановлено особливості топографії та розгалуження непарних вісцеральних гілок черевної частини, виявлено варіанти топографії даних судин у плодів та новонароджених. Отримані результати можуть слугувати морфологічною основою для удосконалення існуючих і розробки нових методів антенатальної профілактики, хірургічної корекції, а також сприятимуть уточненню діагностики вроджених вад і набутих після народження захворювань органів черевної порожнини у дітей раннього віку.

  Скачати повний текст

За допомогою сучасних методів морфологічного дослідження вивчено індивідуальну анатомічну мінливість внутрішніх клубових артерій залежно від віку, статі та конституційного типу будови тіла людини, варіанти їх галужень, синтопію та форми стовбурів. Встановлено ультразвукові параметри даних артерій у дорослих людей, надано порівняльну характеристику сонографічних та морфометричних параметрів. Доповнено та уточнено дані щодо впливу перев'язки внутрішніх клубових артерій на ступінь гемодинамічних змін органів таза в експерименті. Зазначено, що одержані дані є теоретичною основою для розробки способу відновлювальоної пластики артеріальних стовбурів. Доведено, що експериментально обгрунтована безпечність однобічної перев'язки даної артерії може бути врахована у хірургічній, гінекологічній та урологічній практиці.

  Скачати повний текст

На підставі електрнонно-мікроскопічних і каріометричних досліджень, вивчення динаміки якісних і кількісних змін тканинних базофілів простати, розвитку судинного русла та зміни змісту ШИК позитивних речовин простати визначено два періоди інтенсивних перетворень в органі 18 - 24, 29 - 32 тижня пренатального онтогенезу. У розвитку судинної ситеми простати встановлено наявність двох мікроциркуляторних мереж - навколозалозистої та підкапсулярної, зв'язаних сумісними капілярами. Встановлено розділення тканинних базофілів на групи за функціонально-топографічними ознаками. Доведено визначальну роль тканинних базофілів у морфострукурних перетвореннях у простаті людини в пренатальному онтогенезі.

  Скачати повний текст

Досліджено питання розвитку та становлення топографії ділянки хребтового стовпа у ранньому періоді онтогенезу людини. Виявлено топографо-анатомічні особливості взаємовідношень структур ділянки хребтового стовпа від моменту їх закладки до народження, розглянуто динаміку формування та росту з урахуванням морфогенезу прилеглих до нього структур. Вперше за допомогою адекватних морфологічних методів досліджено морфогенез і динаміку просторово-часових взаємовідношень хребців усіх відділів хребтового стовпа людини, їх з'єднань протягом внутрішньоутробного періду розвитку та у новонароджених у контексті топографо-анатомічного підходу до проблем ембріогенезу. Визначено особливості кровопостачання та венозного відтоку хребта. Встановлено критичні періоди, морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких природжених вад хребтового стовпа й обгрунтовано шляхи вирішення проблеми їх пренатальної діагностики.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження третього шлуночка головного мозку людини протягом усього пренатального періоду онтогенезу. Встановлено особливості розвитку третього шлуночка й оточуючих структур. Описано особливості будови органа та його взаємодію з суміжними структурами. Досліджено особливості розвитку судинного сплетення третього шлуночка головного мозку. Визначено критичні періоди розвитку у формуванні третього шлуночка головного мозку людини. Одержано дані, які можуть бути базою для модифікації існуючих і розробки нових методів антенатальної профілактики та постнатальної хірургічної корекції природжених вад і захворювань головного мозку в новонароджених і дітей раннього віку.

  Скачати повний текст

На 138 трупах зародків, передплодів, плодів та новонароджених людини вивчено в динаміці особливості розвитку та становлення топографії нижньої порожнистої вени протягом пренатального періоду онтогенезу людини. Встановлено, що нижня порожниста вена розвивається в результаті складних перетворень системи жовтково-брижових вен і системи анастомозів між посткардинальними, субкардинальними та супракардинальними венами. Закладка стовбура нижньої порожнистої вени починається у зародків 5,0-6,5 мм тім'яно-куприкової довжини (ТКД) на 4 тижні внутрішньоутробного періоду розвитку із формуванням її краніальної частини. Протягом 5-6 тижнів відбувається формування відділів нижньої порожнистої вени, а наприкінці зародкового періоду (кінець 6 тижня) у ембріонів 10,5-13,5 мм ТКД стовбур вени вже повністю сформований. Протягом передплодового періоду онтогенезу людини проходить процес становлення топографії нижньої порожнистої вени, який починається у зародковому періоді і супроводжується формуванням порожнини перикарда та органокомплексів заочеревинного простору, а також розвитком її притоків. Протягом плодового періоду онтогенезу людини та у новонароджених спостерігається остаточне формування відділів нижньої порожнистої вени та їх топографія.

  Скачати повний текст

В дисертації вивчені особливості розвитку та становлення топографії надниркових залоз протягом пренатального періоду онтогенозу людини та у новонароджених. Уточнено час і джерела закладки надниркових залоз, досліджено динаміку зміни їх форми, розмірів та особливості кровопостачання. Виявлено корелятивні взаємовідношення надниркових залоз із суміжними органами, а також морфологічні передумови виникнення деяких їх природжених вад.

  Скачати повний текст

Уточнено джерела, місце та час закладки м'язів очного яблука, їх судин та нервів. Простежено послідовність диференціації та становлення їх топографії протягом внутрішньоутробного розвитку й у новонароджених. Визначено етапи інтенсивного й уповільненого росту м'язів у пренатальному періоді онтогенезу. Встановлено, що просторове розташування місць фіксації м'язів до очного яблука в процесі розвитку зміщується ближче до лімба. Констатовано переважання росту м'язів відносно їх нервів у період розвитку. Досліджено особливості становлення та терміни зв'язку між внутрішньо- та позаорганними судинами. З'ясовано критичні періоди, морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких природжених вад м'язів очного яблука.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження грудного відділу симпатичного стовбура протягом всього пренатального періоду онтогенезу. Встановлено закономірності ембріотопографії симпатичних вузлів. Розглянуто особливості будови симпатичного стовбура та його взаємовідношення із суміжними структурами. Досліджено динаміку змін форми та розмірів вузлів грудного відділу симпатичного стовбура, визначено етапи їх росту в пренатальний період онтогенезу. З'ясовано критичні періоди, морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких природжених вад вегетативної нервової системи. Одержані дані є підставою для удосконалення існуючих та розробки нових методів антенатальної профілактики та постнатальної хірургічної корекції природжених вад, сприятимуть зменшенню ризику пошкодження вузлів у разі оперативних втручань на хребтовому стовпі, їх також необхідно враховувати під час проведення малотравматичних методів симпатектомії.

  Скачати повний текст

Проведено макроскопічні та серійні гістологічні дослідження, які включають звичайне та тонке препарування, виготовлення графічних реконструкцій, ін'єкцію судин зафарбованим протакрилом, фарбування гістологічних зрізів гематоксилін-еозином. Використано метод статистичної обробки. Встановлено, що наприкінці шостого тижня внутрішньоутробного розвитку (зародки 13,0-13,5 мм тім'яно-куприкової довжини (ТКД)) в тілі ембріона відбуваються зміни в системі кардинальних вен, які призводять до появи непарної та напівнепарної вен. Розміри непарної та напівнепарної вен змінюються не однаково у різні періоди пренатального онтогенезу і мають тенденцію до збільшення. Найбільш інтенсивно ростуть непарна та напівнепарна вени на восьмому тижні передплодового періоду та на сьомому-восьмому місяці плодового періоду. Впродовж пренатального періоду онтогенезу відбувається поступове зміщення устєвого відділу непарної та напівнепарної вен відносно хребта в каудальному напрямку. Схожі до дефінітивних топографо-анатомічні взаємовідносини непарної та напівнепарної вен з оточуючими органами та структурами втановлюються наприкінці плодового періоду та у новонароджених. Варіабельність непарної та напівнепарної вен протягом передплодового та плодового періодів, а також у новонароджених зумовлена особливостями розвитку кардинальних вен впродовж перших двох місяців ембріонального розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено й уточнено час, джерело та місце закладки припервиннониркових проток. Описано їх корелятивні взаємовідношення з протоками первинних нирок у зародковому та в передплодовому періодах. Вказано час і механізм злиття припервиннониркових проток. Простежено послідовність формоутворення матки упродовж внутрішньоутробного розвитку. Визначено морфологічну характеристику органу в передплодовому, плодовому періодах і в новонароджених. Акцентовано увагу на час появи передумов для виникнення природжених вад і варіантів будови жіночих статевих органів. Наведено різні положення матки в пренатальному періоді у зв'язку з формуванням органів черевної порожнини на різних стадіях розвитку. Висвітлено морфологічні передумови виникнення природжених вад і варіантів будови жіночих статевих органів.

  Скачати повний текст

За допомогою сучасних морфологічних методів дослідження доповнено уявлення про розвиток кровоносних судин селезінки в ранньому періоді онтогенезу. Встановлено особливості топографії стовбурів кровоносних судин між собою та з сусідніми органами. Простежено динаміку зміни ембріотопографії селезінкових судин від їх закладки та до народження дитини. Шляхом зіставлення термінів кровоносних судин і селезінки підтверджено й обгрунтовано думку про первинну органонеспецифічність судин дорсальної брижі, які з моменту початку зачатка селезінки поступово трансформуються в справжні селезінкові артерію та вену. Виявлено варіанти топографії стовбура селезінкової артерії та її гілок, їх кількість, формування стовбура селезінкової вени та її притоків, що необхідно враховувати під час оперативних втручань на селезінці та її кровоносних судинах у випадку травматичних пошкоджень і природжених вад у дітей раннього віку.

  Скачати повний текст

Уточнено та доповнено дані літератури стосовно джерела та часу закладки дванадцятипалої кишки людини. Проаналізовано зміну топографо-анатомічних взаємовідношень дванадцятипалої кишки зі суміжними органами у період антенатального життя. Встановлено закономірності зміни форми та розмірів дванадцятипалої кишки упродовж пренатального онтогенезу людини. Одержані дані дають можливість з'ясувати причини виникнення варіантів будови та топографії дванадцятипалої кишки у процесі ембріогенезу. З'ясовано морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких варіантів будови дванадцятипалої кишки у людини.

  Скачати повний текст

З використанням адекватних морфологічних методів уперше досліджено морфогенез і динаміку топографо-анатомічних взаємовідношень бічних шлуночків головного мозку в пренатальному періоді онтогенезу та у новонароджених. Уточнено термін закладки та з'ясовано особливості формування цих шлуночків з урахуванням морфогенезу прилеглих структур. Простежено динаміку зміни їх форми, визначено періоди можливого виникнення уроджених вад. Запропоновано новий підхід до проблем ембріонального розвитку головного мозку.

  Скачати повний текст

Вперше застосовано порівняльний комплексний підхід до проблеми гістогенезу підшлункової залози (ПЗ) у разі типової й атипової імплантації з використанням методів гістологічних, гісто-, імуно- та лектиногістохімічних досліджень, біометрії з статистичним аналізом, що дозволило достовірно порівняти особливості ембріонального гістогенезу (ЕГ) ПЗ в нормі та у разі атипової імплантації. Вперше наведено порівняльну характеристику їх послідовних гетерохронних гістогенетичних перебудов на ранніх термінах пренатального розвитку. Вперше проаналізовано взаємодію між мезенхімою й епітелієм у нормі та у разі вищезгаданої патології. Вперше на значному ембріологічному матеріалі показано ефект послідовного перерозподілу глікополімерів-рецепторів лектину в клітині, на їх поверхні та на позаклітинних тканинних структурах у процесі органоспецифічного диференціювання закладок ПЗ під час трубної вагітності. Вперше визначено послідовність біосинтезу й активність комплексу полісахаридної природи та їх роль у диференціюванні та структурних компонентів ПЗ в нормі та у разі атипової імплантації. Вперше наведено характеристику процесів апоптозу та проліферації клітин ПЗ на ранніх термінах пренатального розвитку. Вперше виявлено терміни появи та локалізації колагенових волокон I, II, III та IV типів у волокнистій стромі залози.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням росту, формоутворення, структурної перебудови та зміни водно-електролітного складу довгих трубчастих кісток скелета адаптованих та неадаптованих тварин за умов позаклітинного зневоднення різного ступеня важкості та потенції їх репарації. Встановлено, що позаклітинне зневоднення спричинює деструкцію епіфізарної хрящової пластинки, рарефікацію та демінералізацію кісткової тканини, яка, в першу чергу, проявляється в губчастій речовині. Адаптивні перетворення у кістковій тканині виявлено під час зростання масової частки остеотропних мікроелементів на фоні збереження структурної організації вологості та загальної мінеральної насиченості трубчастих кісток скелета. Попередня адаптація сприяє збільшенню резистентності кісткової тканини до впливу зневоднення, а також підвищує її відновлювальні можливості, ознакою чого є більш повна репарація кісток скелета адаптованих тварин порівняно з неадаптованими.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості морфогенезу та становлення будови яєчників у пренатальному періоді онтогенезу людини. З використанням адекватних морфологічних методів досліджено 154 зародків, передплоди та плоди людини. Вивчено розвиток і становлення типографо-анатомічних взаємовідношень яєчників упродовж всього пренатального періоду онтогенезу людини. Установлено виражену варіантність зовнішньої будови та положення яєчників у передплодів і плодів, визначено періоди їх прискореного та сповільненого росту. З'ясовано швидкість росту яєчників у плодовому періоді. Доведено відсутність морфофункціональної взаємозалежності формування яєчників і кісток таза. Передплодовий період вирізняється процесом відмежування статевих залоз від мезонефросів, що призводить до формування воріт і брижі гонад, а також динамічністю топографо-анатомічних взаємовідношень статевих залоз з суміжними органами та структурами, тісним корелятивним зв'язком з розвитокм шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, наднирникових залоз і метанефросів. У 4 - 6-місячних плодів яєчники розміщуються у черевній порожнині, як правило, вертикально. У 7 - 9-місячних плодів виявлено переважно косе, зрідка - горизонтальне положення яєчників. У 10-місячних плодів установлено переважання горизонтального положення яєчників. Упродовж плодового періоду визначено певні топографо-анатомічні взаємовідношення обох яєчників з петлями тонкої кишки, сигмоподібною ободовою кишкою, сечоводами, загальними клубовими судинами.

  Скачати повний текст

Досліджено органні особливості міжтканинних взаємовідносин в позазародкових (хоріон) та дефінітивних (шлунок, тонкий кишечник, серце та корпоральні судини) органах в першому триместрі пренатального онтогенезу людини. З використанням сучасних морфологічних, гістохімічних, електронномікроскопічних та морфометричних досліджень проведено порівняльний аналіз гістогенетичних перебудов структур гемоплацентарного бар'єру. Визначено істотні відмінності у ході гістогенетичного становлення тих та інших органів. Обгрунтовано виразливі міжтканинні взаємовідносини між утвореннями гемоплацентарного бар'єру і материнськими тканинами, а в зародкових органах - епітеліально-мезенхімальні взаємовідносини і взаємодії між їх похідними. Визначено рельєфні конструктивні характеристики гістогенетичних процесів відповідно до послідовності виникнення гетерогенних закладок структурних компонентів і асинхронності ступеня їх диференціровки.

  Скачати повний текст

З використанням сучасних методів морфологічного дослідження вивчено просторово-часові структурні перетворення спільної жовчної протоки в хронологічній послідовності протягом періоду пренатального онтогенезу та у новонароджених. Уточнено терміни та джерела закладки, динаміку формоутворення та становлення ембріонтопографії спільної жовчної протоки. Визначено терміни прискорення та уповільнення її росту. Одержано нові дані щодо пренатального формування м'язових замикачів спільної жовчної протоки та печінково-підшлункової ампули. Доповнено уявлення про особливості кровопостачання спільної жовчної протоки у плодів і новонароджених. На підставі дослідження будови артеріального русла розроблено новий спосіб моделювання структури спільної жовчної протоки.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему перебудови судинного русла очного яблука на різних етапах пренатального морфогенезу та за умов ішемії. Вивчено питання визначення можливостей корекції перетворень ангіоархітектоніки ішемізованого ока шляхом застосування внутрішньовенного опромінення крові низькоінтенсивним гелій-неоновим червоним лазером. Розроблено новий напрямок в анатомії, який грунтується на концепції інтегративної антропології, аналіз нормальних і патологічних процесів в їх структурно-функціональній єдності. Встановлено, що перебудова гемомікроциркуляторного русла очного яблука людини та кроля в процесі розвитку та за умов ішемії тісно пов'язана зі структурною організацією оболонок і прозорістю заломлюючих середовищ очного яблука. Розроблено методику застосування внутрішньовенного опромінення крові низькоінтенсивним гелій-неоновим червоним лазером у разі ішемічних станів ока.

  Скачати повний текст