Дисертація присвячена вивченню морфофункціональних особливостей гемомікроциркуляторного русла ембріонів і плодів людини. Встановлено наявність в міокарді людини двох типів первинних кровоносних мікросудин, які суттєво розрізняються за будовою стінки. Виявлена гетерохронність утворення первинних кровоносних мікросудин в різних відділах передсердь людини. Визначені для міокарда людини строки заміщення первинного кровоносного мікрорусла вторинним гемомікроциркуляторним руслом. Описані ультраструктурні особливості кровоносних мікросудин в різні строки пренатального онтогенезу. Виявлено та описано внутрішньоендотеліальний та міжендотеліальний способи утворення бруньок росту кровоносних мікросудин в міокарді ембріонів та плодів людини.

  Скачати повний текст

Вивчено етапи розвитку гемомікроциркуляторного русла сечоводу людини в пренатальному періоді онтогенезу на світлооптичному та ультраструктурному рівні. Уперше описано закономірності первинного та вторинного ангіогенезу сечовода в пренатальному онтогенезі, установлено особливості внутрішньо-ендотеліального та міжендотеліального способу утворення "бруньок росту" кровоносних капілярів. Виявлено терміни формування та встановлено особливості світлооптичної та ультраструктурної організації первинних кровоносних мікросудин сечовода ембріонів людини в зв'язку з визначенням морфоархітектоніки оболонок.

  Скачати повний текст

Завдяки застосуванню адекватних і найбільш інформативних методів морфологічних досліджень встановлено особливості топографії та розгалуження непарних вісцеральних гілок черевної частини, виявлено варіанти топографії даних судин у плодів та новонароджених. Отримані результати можуть слугувати морфологічною основою для удосконалення існуючих і розробки нових методів антенатальної профілактики, хірургічної корекції, а також сприятимуть уточненню діагностики вроджених вад і набутих після народження захворювань органів черевної порожнини у дітей раннього віку.

  Скачати повний текст

В дисертації висвітлюються структурні механізми розвитку первинних і вторинних кровоносних мікросудин стінки сечового міхура людини в пренатальному періоді онтогенезу. Методами світлової та електронної мікроскопії встановлено, що судини гемомікроциркуляторного русла сечового міхура утворюються за рахунок первинного та вторинного ангіогенезу. Первинний ангіогенез відбувається тільки в плодному періоді і полягає в розвитку первинних мікросудин типу протокапілярів із клітин мезенхіми та утворенні замкнутого первинного протокапілярного русла. Розвиток вторинного органоспецифічного гемомікроциркуляторного русла сечового міхура зумовлений диференціацією на його основні ланки первинного протокапілярного русла та новоутворених мікросудин. Органоспецифічними рисами розвитку мікросудин сечового міхура є порівняно рання поява базальної мембрани кровоносних капілярів та наявність в адвентиційній оболонці артеріол та збиральних венул великої кількості повздовжньоорієнтованих колагенових волокон.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням росту, формоутворення, структурної перебудови та зміни водно-електролітного складу довгих трубчастих кісток скелета адаптованих та неадаптованих тварин за умов позаклітинного зневоднення різного ступеня важкості та потенції їх репарації. Встановлено, що позаклітинне зневоднення спричинює деструкцію епіфізарної хрящової пластинки, рарефікацію та демінералізацію кісткової тканини, яка, в першу чергу, проявляється в губчастій речовині. Адаптивні перетворення у кістковій тканині виявлено під час зростання масової частки остеотропних мікроелементів на фоні збереження структурної організації вологості та загальної мінеральної насиченості трубчастих кісток скелета. Попередня адаптація сприяє збільшенню резистентності кісткової тканини до впливу зневоднення, а також підвищує її відновлювальні можливості, ознакою чого є більш повна репарація кісток скелета адаптованих тварин порівняно з неадаптованими.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив 1,2-пропандіолу (1,2-ПД), гліцерону (Гл) та диметилсульфоксиду (ДМСО) на фазові переходи та склування плаценти кріопротекторами, а також впливу режимів еквілібрації з кріопротекторами та заморожування - відтавання на структурний стан еритроцитів кордової крові (КК). З використанням методу диференційної сканувальної калориметрії (ДСК) установлено, що за присутності 1,2-ПД, Гл і ДМСО за однакових концентрацій склуються різні кінетичні одиниці, за цього стабільність аморфного стану найбільш висока за присутності 1,2-ПД, висока щільність клітин сприяє утворенню склоподібних фаз за умов охолодження, призводить до процесу кристалізації з аморфної фази під час нагрівання та пригнічує процес кристалізації евтектичних складів. Виявлено, що зростання концентрації Гл та 1,2-ПД зумовлює набрякання еритроцитів, а ДМСО - кренування. З застосування методу електронного парамагнітного резонансу показано порушення бар'єрних функцій мембран еритроцитів кордової крові за присутності 30 % ДМСО та 40 % Гл і 1,2-ПД. Вивчено динаміку насичення плаценти кріопротекторами та показано, що процес насичення тканини кріопротекторами має двофазний характер.

  Скачати повний текст

Вивчено хронологічну послідовність становлення топографії дванадцятипалої кишки в нижньому поверсі черевної порожнини в плодовому періоді онтогенезу та її топографо-анатомічних особливостей у новонароджених. Доведено, що завдяки застосуванню сучасних методів морфологічного дослідження вивчено індивідуальну анатомічну мінливість та хронологічну послідовність просторово-часових перетворень частин дванадцятипалої кишки в нижньому поверсі черевної порожнини в плодовому та ранньому постнатальному періодах онтогенезу людини. Розроблено ультрасонографічні параметри дванадцятипалої кишки плодів та новонароджених дітей. Одержано результати досліджень топографо-анатомічних взаємовідношень частин дванадцятипалої кишки в нижньому поверсі черевної порожнини, що виявилися теоретичною базою для розробки двох хірургічних методів корекції порушення дуоденальної прохідності.

  Скачати повний текст

Визначено особливості розвитку компонентів сигморектального сегмента у плодовому та ранньому неонатальному періодах онтогенезу, залежність топографоанатомічних взаємозв'язків між компонентами сигморектального сегмента як передумови виникнення природжених вад. Розглянуто типові анатомічні ознаки сигморектального сегмента в перинатальному періоді, варіантів його проекції стосовно серединної площини, гістоструктурної організації та хронологічної послідовності його топографоанатомічних взаємовідношень із суміжними органами та структурами живота у динаміці перинатального періоду. Типовими макроскопічними ознаками сигморектального сегмента в перинатальному періоді є наявність звуження кишкової трубки в місці переходу сигмоподібної ободової кишки у пряму; відсутність випинів і жирових привісків у межах сигморектального сегмента; зміна стрічок сигмоподібної ободової кишки на суцільний поздовжній м'язовий шар прямої кишки; переважання діаметрів очеревинного відділу прямої кишки та дистального відділу сигмоподібної ободової кишки над діаметром сигморектального переходу; наявність поперечної півкільцевої складки слизової оболонки. У динаміці перинатального періоду відбувається зміна кута між поздовжніми осями дистального відділу сигмоподібної ободової кишки та очеревинного відділу прямої кишки від тупого до гострого.

  Скачати повний текст

Вивчено структурні механізми первинного та вторинного ангіогенезу в пристінковій пластинці серозного перикарда людини в пренатальному періоді онтогенезу. Установлено, що первинний ангіогенез, тобто утворення первинних мікросудин типу протокапілярів, відбувається внаслідок каналізації каналів і щілин у зонах агрегації клітин мезенхіми веретеноподібної форми. Установлено, що первинні мікросудини анастомозують між собою та утворюють протокапілярне русло, в якому внаслідок процесів ланкової диференціації мають місце привідні, обмінні та відвідні мікросудини. Визначено, що вторинне органоспецифічне гемомікроциркуляторне русло утворюється поступово як результат процесів ланкової диференціації клітинних і неклітинних компонентів стінки привідних, обмінних і відвідних мікросудин відповідно до артеріолярної, капілярної та венулярної ланки гемомікроциркуляторного русла, а також внаслідок новоутворення мікросудин шляхом вторинного ангіогенезу з бруньок росту ендотеліоцитів матричних мікросудин, що призводить до утворення малодиференційованих судинних сіток з подальшою ланковою диференціацією до відповідних ланок даного русла.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності розвитку та особливості будови передсердно-шлуночкових клапанів серця в пре- та постнатальному онтогенезі. За допомогою використання комплексу морфологічних методик, що включає імуногістохімічні методи, вивчено 96 препаратів передсердно-шлуночкових клапанів серця. Вперше показано зміни формоутворення передсердно-шлуночкових клапанів серця. Виявлено утворення ендокардіальних подушок передсердно-шлуночкового каналу, епітеліально-мезенхімних перетворень, делямінації стінки передсердно-шлуночкового каналу та утворення делямінаційної пластинки. З використанням імуногістохімічних методик (маркера CD 34) уточнено дані про розташування кровоносних судин у стулках передсердно-шлуночкових клапанів. Вперше встановлено вікову динаміку структур передсердно-шлуночкових клапанів серця в онтогенезі, а також визначено закономірності даних змін.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню ультраструктурних механізмів первинного і вторинного ангіогенезу жовчного міхура людини в пренатальному періоді онтогенезу. Методами світлової та електронної мікроскопії встановлено, що судини гемомікроциркуляторного русла жовчного міхура людини в пренатальному періоді онтогенезу утворюються за рахунок первинного та вторинного ангіогенезу. Первинний ангіогенез проходить в мезенхімі зачатка жовчного міхура людини тільки в ембріональному періоді. Протягом пренатального періоду онтогенезу людини виділені такі етапи розвитку ендотелію судин гемомікроциркуляторного русла жовчного міхура: мезенхімні "берегові" клітини - ендотеліоцити протокапілярів (примордіальні ендотеліоцити) - ендотелій соматичного типу кровоносних капілярів, артеріол та венул. Вторинний ангіогенез проходить в стінці жовчного міхура плодів людини на протязі 3-9 місяців і полягає в утворенні з "бруньок росту" передіснуючих мікросудин вторинних (знову народжених) кровоносних капілярів, розвитку м'язової оболонки артеріол, що формуються, розвитку посткапілярних і збиральних венул. Капілярно-тканинні співвідношення в жовчному міхурі ембріонів і плодів людини опосередковані певною формою організації мікросудинних сіток, регламентуючих шлях тканинної гемомікроциркуляції. В свою чергу, організація і функціональна геометрія гемомікроциркуляторного русла жовчного міхура, топологічні зв'язки і гістотопографічні взаємовідносини його ланок визначаються особливостями структурних механізмів ангіогенезу.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані про фактори ризику затримки гестаційної перебудови преплацентарного кровоплину. Визначено діагностично-прогностичну цінність доплерометрії під час дослідження гемодинаміки у період формування функціональної підсистеми материнський організм - плацентарне ложе матки. Одержано нові дані про морфофункціональний стан спіральних артерій у разі наявності високорезистентного кровоплину в басейні маткової артерії, а також про перинатальні наслідки застосування лікарських засобів, що впливають на реокоагуляційні властивості крові у випадку первинного порушення кровоплину у маткових і спіральних артеріях. Вперше виявлено стимулюючий вплив активатора метаболізму судинних клітин актовегіну на процеси гестаційної трансформації судин плацентарного ложа матки. Доведено, що застосування антигіпокасанту актовегіну забезпечує зниження показників судинного опору в маткових і спіральних артеріях за первинного порушення преплацентарного кровоплину. Розроблено нову концепцію профілактики перинатальної патології шляхом активації гестаційної перебудови гемодинаміки у функціональній підсистемі мати - плацентарне ложе матки.

  Скачати повний текст

На 138 трупах зародків, передплодів, плодів та новонароджених людини вивчено в динаміці особливості розвитку та становлення топографії нижньої порожнистої вени протягом пренатального періоду онтогенезу людини. Встановлено, що нижня порожниста вена розвивається в результаті складних перетворень системи жовтково-брижових вен і системи анастомозів між посткардинальними, субкардинальними та супракардинальними венами. Закладка стовбура нижньої порожнистої вени починається у зародків 5,0-6,5 мм тім'яно-куприкової довжини (ТКД) на 4 тижні внутрішньоутробного періоду розвитку із формуванням її краніальної частини. Протягом 5-6 тижнів відбувається формування відділів нижньої порожнистої вени, а наприкінці зародкового періоду (кінець 6 тижня) у ембріонів 10,5-13,5 мм ТКД стовбур вени вже повністю сформований. Протягом передплодового періоду онтогенезу людини проходить процес становлення топографії нижньої порожнистої вени, який починається у зародковому періоді і супроводжується формуванням порожнини перикарда та органокомплексів заочеревинного простору, а також розвитком її притоків. Протягом плодового періоду онтогенезу людини та у новонароджених спостерігається остаточне формування відділів нижньої порожнистої вени та їх топографія.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження грудного відділу симпатичного стовбура протягом всього пренатального періоду онтогенезу. Встановлено закономірності ембріотопографії симпатичних вузлів. Розглянуто особливості будови симпатичного стовбура та його взаємовідношення із суміжними структурами. Досліджено динаміку змін форми та розмірів вузлів грудного відділу симпатичного стовбура, визначено етапи їх росту в пренатальний період онтогенезу. З'ясовано критичні періоди, морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких природжених вад вегетативної нервової системи. Одержані дані є підставою для удосконалення існуючих та розробки нових методів антенатальної профілактики та постнатальної хірургічної корекції природжених вад, сприятимуть зменшенню ризику пошкодження вузлів у разі оперативних втручань на хребтовому стовпі, їх також необхідно враховувати під час проведення малотравматичних методів симпатектомії.

  Скачати повний текст

Досліджено питання розвитку та становлення топографії ділянки хребтового стовпа у ранньому періоді онтогенезу людини. Виявлено топографо-анатомічні особливості взаємовідношень структур ділянки хребтового стовпа від моменту їх закладки до народження, розглянуто динаміку формування та росту з урахуванням морфогенезу прилеглих до нього структур. Вперше за допомогою адекватних морфологічних методів досліджено морфогенез і динаміку просторово-часових взаємовідношень хребців усіх відділів хребтового стовпа людини, їх з'єднань протягом внутрішньоутробного періду розвитку та у новонароджених у контексті топографо-анатомічного підходу до проблем ембріогенезу. Визначено особливості кровопостачання та венозного відтоку хребта. Встановлено критичні періоди, морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких природжених вад хребтового стовпа й обгрунтовано шляхи вирішення проблеми їх пренатальної діагностики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уточнено та доповнено дані літератури стосовно джерела та часу закладки дванадцятипалої кишки людини. Проаналізовано зміну топографо-анатомічних взаємовідношень дванадцятипалої кишки зі суміжними органами у період антенатального життя. Встановлено закономірності зміни форми та розмірів дванадцятипалої кишки упродовж пренатального онтогенезу людини. Одержані дані дають можливість з'ясувати причини виникнення варіантів будови та топографії дванадцятипалої кишки у процесі ембріогенезу. З'ясовано морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких варіантів будови дванадцятипалої кишки у людини.

  Скачати повний текст

Вперше застосовано порівняльний комплексний підхід до проблеми гістогенезу підшлункової залози (ПЗ) у разі типової й атипової імплантації з використанням методів гістологічних, гісто-, імуно- та лектиногістохімічних досліджень, біометрії з статистичним аналізом, що дозволило достовірно порівняти особливості ембріонального гістогенезу (ЕГ) ПЗ в нормі та у разі атипової імплантації. Вперше наведено порівняльну характеристику їх послідовних гетерохронних гістогенетичних перебудов на ранніх термінах пренатального розвитку. Вперше проаналізовано взаємодію між мезенхімою й епітелієм у нормі та у разі вищезгаданої патології. Вперше на значному ембріологічному матеріалі показано ефект послідовного перерозподілу глікополімерів-рецепторів лектину в клітині, на їх поверхні та на позаклітинних тканинних структурах у процесі органоспецифічного диференціювання закладок ПЗ під час трубної вагітності. Вперше визначено послідовність біосинтезу й активність комплексу полісахаридної природи та їх роль у диференціюванні та структурних компонентів ПЗ в нормі та у разі атипової імплантації. Вперше наведено характеристику процесів апоптозу та проліферації клітин ПЗ на ранніх термінах пренатального розвитку. Вперше виявлено терміни появи та локалізації колагенових волокон I, II, III та IV типів у волокнистій стромі залози.

  Скачати повний текст

Досліджено й уточнено час, джерело та місце закладки припервиннониркових проток. Описано їх корелятивні взаємовідношення з протоками первинних нирок у зародковому та в передплодовому періодах. Вказано час і механізм злиття припервиннониркових проток. Простежено послідовність формоутворення матки упродовж внутрішньоутробного розвитку. Визначено морфологічну характеристику органу в передплодовому, плодовому періодах і в новонароджених. Акцентовано увагу на час появи передумов для виникнення природжених вад і варіантів будови жіночих статевих органів. Наведено різні положення матки в пренатальному періоді у зв'язку з формуванням органів черевної порожнини на різних стадіях розвитку. Висвітлено морфологічні передумови виникнення природжених вад і варіантів будови жіночих статевих органів.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості морфогенезу та становлення будови яєчників у пренатальному періоді онтогенезу людини. З використанням адекватних морфологічних методів досліджено 154 зародків, передплоди та плоди людини. Вивчено розвиток і становлення типографо-анатомічних взаємовідношень яєчників упродовж всього пренатального періоду онтогенезу людини. Установлено виражену варіантність зовнішньої будови та положення яєчників у передплодів і плодів, визначено періоди їх прискореного та сповільненого росту. З'ясовано швидкість росту яєчників у плодовому періоді. Доведено відсутність морфофункціональної взаємозалежності формування яєчників і кісток таза. Передплодовий період вирізняється процесом відмежування статевих залоз від мезонефросів, що призводить до формування воріт і брижі гонад, а також динамічністю топографо-анатомічних взаємовідношень статевих залоз з суміжними органами та структурами, тісним корелятивним зв'язком з розвитокм шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, наднирникових залоз і метанефросів. У 4 - 6-місячних плодів яєчники розміщуються у черевній порожнині, як правило, вертикально. У 7 - 9-місячних плодів виявлено переважно косе, зрідка - горизонтальне положення яєчників. У 10-місячних плодів установлено переважання горизонтального положення яєчників. Упродовж плодового періоду визначено певні топографо-анатомічні взаємовідношення обох яєчників з петлями тонкої кишки, сигмоподібною ободовою кишкою, сечоводами, загальними клубовими судинами.

  Скачати повний текст