Дисертацію присвячено вивченню ультраструктурних механізмів первинного і вторинного ангіогенезу жовчного міхура людини в пренатальному періоді онтогенезу. Методами світлової та електронної мікроскопії встановлено, що судини гемомікроциркуляторного русла жовчного міхура людини в пренатальному періоді онтогенезу утворюються за рахунок первинного та вторинного ангіогенезу. Первинний ангіогенез проходить в мезенхімі зачатка жовчного міхура людини тільки в ембріональному періоді. Протягом пренатального періоду онтогенезу людини виділені такі етапи розвитку ендотелію судин гемомікроциркуляторного русла жовчного міхура: мезенхімні "берегові" клітини - ендотеліоцити протокапілярів (примордіальні ендотеліоцити) - ендотелій соматичного типу кровоносних капілярів, артеріол та венул. Вторинний ангіогенез проходить в стінці жовчного міхура плодів людини на протязі 3-9 місяців і полягає в утворенні з "бруньок росту" передіснуючих мікросудин вторинних (знову народжених) кровоносних капілярів, розвитку м'язової оболонки артеріол, що формуються, розвитку посткапілярних і збиральних венул. Капілярно-тканинні співвідношення в жовчному міхурі ембріонів і плодів людини опосередковані певною формою організації мікросудинних сіток, регламентуючих шлях тканинної гемомікроциркуляції. В свою чергу, організація і функціональна геометрія гемомікроциркуляторного русла жовчного міхура, топологічні зв'язки і гістотопографічні взаємовідносини його ланок визначаються особливостями структурних механізмів ангіогенезу.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню морфофункціональних особливостей гемомікроциркуляторного русла ембріонів і плодів людини. Встановлено наявність в міокарді людини двох типів первинних кровоносних мікросудин, які суттєво розрізняються за будовою стінки. Виявлена гетерохронність утворення первинних кровоносних мікросудин в різних відділах передсердь людини. Визначені для міокарда людини строки заміщення первинного кровоносного мікрорусла вторинним гемомікроциркуляторним руслом. Описані ультраструктурні особливості кровоносних мікросудин в різні строки пренатального онтогенезу. Виявлено та описано внутрішньоендотеліальний та міжендотеліальний способи утворення бруньок росту кровоносних мікросудин в міокарді ембріонів та плодів людини.

  Скачати повний текст

В дисертації висвітлюються структурні механізми розвитку первинних і вторинних кровоносних мікросудин стінки сечового міхура людини в пренатальному періоді онтогенезу. Методами світлової та електронної мікроскопії встановлено, що судини гемомікроциркуляторного русла сечового міхура утворюються за рахунок первинного та вторинного ангіогенезу. Первинний ангіогенез відбувається тільки в плодному періоді і полягає в розвитку первинних мікросудин типу протокапілярів із клітин мезенхіми та утворенні замкнутого первинного протокапілярного русла. Розвиток вторинного органоспецифічного гемомікроциркуляторного русла сечового міхура зумовлений диференціацією на його основні ланки первинного протокапілярного русла та новоутворених мікросудин. Органоспецифічними рисами розвитку мікросудин сечового міхура є порівняно рання поява базальної мембрани кровоносних капілярів та наявність в адвентиційній оболонці артеріол та збиральних венул великої кількості повздовжньоорієнтованих колагенових волокон.

  Скачати повний текст

Проведено макроскопічні та серійні гістологічні дослідження, які включають звичайне та тонке препарування, виготовлення графічних реконструкцій, ін'єкцію судин зафарбованим протакрилом, фарбування гістологічних зрізів гематоксилін-еозином. Використано метод статистичної обробки. Встановлено, що наприкінці шостого тижня внутрішньоутробного розвитку (зародки 13,0-13,5 мм тім'яно-куприкової довжини (ТКД)) в тілі ембріона відбуваються зміни в системі кардинальних вен, які призводять до появи непарної та напівнепарної вен. Розміри непарної та напівнепарної вен змінюються не однаково у різні періоди пренатального онтогенезу і мають тенденцію до збільшення. Найбільш інтенсивно ростуть непарна та напівнепарна вени на восьмому тижні передплодового періоду та на сьомому-восьмому місяці плодового періоду. Впродовж пренатального періоду онтогенезу відбувається поступове зміщення устєвого відділу непарної та напівнепарної вен відносно хребта в каудальному напрямку. Схожі до дефінітивних топографо-анатомічні взаємовідносини непарної та напівнепарної вен з оточуючими органами та структурами втановлюються наприкінці плодового періоду та у новонароджених. Варіабельність непарної та напівнепарної вен протягом передплодового та плодового періодів, а також у новонароджених зумовлена особливостями розвитку кардинальних вен впродовж перших двох місяців ембріонального розвитку.

  Скачати повний текст

На 138 трупах зародків, передплодів, плодів та новонароджених людини вивчено в динаміці особливості розвитку та становлення топографії нижньої порожнистої вени протягом пренатального періоду онтогенезу людини. Встановлено, що нижня порожниста вена розвивається в результаті складних перетворень системи жовтково-брижових вен і системи анастомозів між посткардинальними, субкардинальними та супракардинальними венами. Закладка стовбура нижньої порожнистої вени починається у зародків 5,0-6,5 мм тім'яно-куприкової довжини (ТКД) на 4 тижні внутрішньоутробного періоду розвитку із формуванням її краніальної частини. Протягом 5-6 тижнів відбувається формування відділів нижньої порожнистої вени, а наприкінці зародкового періоду (кінець 6 тижня) у ембріонів 10,5-13,5 мм ТКД стовбур вени вже повністю сформований. Протягом передплодового періоду онтогенезу людини проходить процес становлення топографії нижньої порожнистої вени, який починається у зародковому періоді і супроводжується формуванням порожнини перикарда та органокомплексів заочеревинного простору, а також розвитком її притоків. Протягом плодового періоду онтогенезу людини та у новонароджених спостерігається остаточне формування відділів нижньої порожнистої вени та їх топографія.

  Скачати повний текст

В дисертації вивчені особливості розвитку та становлення топографії надниркових залоз протягом пренатального періоду онтогенозу людини та у новонароджених. Уточнено час і джерела закладки надниркових залоз, досліджено динаміку зміни їх форми, розмірів та особливості кровопостачання. Виявлено корелятивні взаємовідношення надниркових залоз із суміжними органами, а також морфологічні передумови виникнення деяких їх природжених вад.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням росту, формоутворення, структурної перебудови та зміни водно-електролітного складу довгих трубчастих кісток скелета адаптованих та неадаптованих тварин за умов позаклітинного зневоднення різного ступеня важкості та потенції їх репарації. Встановлено, що позаклітинне зневоднення спричинює деструкцію епіфізарної хрящової пластинки, рарефікацію та демінералізацію кісткової тканини, яка, в першу чергу, проявляється в губчастій речовині. Адаптивні перетворення у кістковій тканині виявлено під час зростання масової частки остеотропних мікроелементів на фоні збереження структурної організації вологості та загальної мінеральної насиченості трубчастих кісток скелета. Попередня адаптація сприяє збільшенню резистентності кісткової тканини до впливу зневоднення, а також підвищує її відновлювальні можливості, ознакою чого є більш повна репарація кісток скелета адаптованих тварин порівняно з неадаптованими.

  Скачати повний текст

Досліджено органні особливості міжтканинних взаємовідносин в позазародкових (хоріон) та дефінітивних (шлунок, тонкий кишечник, серце та корпоральні судини) органах в першому триместрі пренатального онтогенезу людини. З використанням сучасних морфологічних, гістохімічних, електронномікроскопічних та морфометричних досліджень проведено порівняльний аналіз гістогенетичних перебудов структур гемоплацентарного бар'єру. Визначено істотні відмінності у ході гістогенетичного становлення тих та інших органів. Обгрунтовано виразливі міжтканинні взаємовідносини між утвореннями гемоплацентарного бар'єру і материнськими тканинами, а в зародкових органах - епітеліально-мезенхімальні взаємовідносини і взаємодії між їх похідними. Визначено рельєфні конструктивні характеристики гістогенетичних процесів відповідно до послідовності виникнення гетерогенних закладок структурних компонентів і асинхронності ступеня їх диференціровки.

  Скачати повний текст

Уточнено та доповнено дані літератури стосовно джерела та часу закладки дванадцятипалої кишки людини. Проаналізовано зміну топографо-анатомічних взаємовідношень дванадцятипалої кишки зі суміжними органами у період антенатального життя. Встановлено закономірності зміни форми та розмірів дванадцятипалої кишки упродовж пренатального онтогенезу людини. Одержані дані дають можливість з'ясувати причини виникнення варіантів будови та топографії дванадцятипалої кишки у процесі ембріогенезу. З'ясовано морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких варіантів будови дванадцятипалої кишки у людини.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження третього шлуночка головного мозку людини протягом усього пренатального періоду онтогенезу. Встановлено особливості розвитку третього шлуночка й оточуючих структур. Описано особливості будови органа та його взаємодію з суміжними структурами. Досліджено особливості розвитку судинного сплетення третього шлуночка головного мозку. Визначено критичні періоди розвитку у формуванні третього шлуночка головного мозку людини. Одержано дані, які можуть бути базою для модифікації існуючих і розробки нових методів антенатальної профілактики та постнатальної хірургічної корекції природжених вад і захворювань головного мозку в новонароджених і дітей раннього віку.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено внутрішньо-печінкову топографію венозних структур та їх взаємовідношення в пренатальному періоді онтогенезу та у новонароджених. Завдяки застосуванню адекватних і найбільш інформативних методів морфологічних досліджень простежено динаміку ембріотопографії венозних структур печінки протягом раннього онтогенезу людини з урахуванням сегментарної будови органа. Визначено особливості будови й варіанти топографії всіх венозних структур печінки у плодів та новонароджених. Отримані результати можуть бути морфологічною основою для вдосконалення існуючих і розробки нових методів антенатальної профілактики, хірургічної корекції, а також сприятимуть уточненню діагностики природжених вад і набутих після народження захворювань печінки у дітей раннього віку.

  Скачати повний текст

Уточнено джерела, місце та час закладки м'язів очного яблука, їх судин та нервів. Простежено послідовність диференціації та становлення їх топографії протягом внутрішньоутробного розвитку й у новонароджених. Визначено етапи інтенсивного й уповільненого росту м'язів у пренатальному періоді онтогенезу. Встановлено, що просторове розташування місць фіксації м'язів до очного яблука в процесі розвитку зміщується ближче до лімба. Констатовано переважання росту м'язів відносно їх нервів у період розвитку. Досліджено особливості становлення та терміни зв'язку між внутрішньо- та позаорганними судинами. З'ясовано критичні періоди, морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких природжених вад м'язів очного яблука.

  Скачати повний текст

Завдяки застосуванню адекватних і найбільш інформативних методів морфологічних досліджень встановлено особливості топографії та розгалуження непарних вісцеральних гілок черевної частини, виявлено варіанти топографії даних судин у плодів та новонароджених. Отримані результати можуть слугувати морфологічною основою для удосконалення існуючих і розробки нових методів антенатальної профілактики, хірургічної корекції, а також сприятимуть уточненню діагностики вроджених вад і набутих після народження захворювань органів черевної порожнини у дітей раннього віку.

  Скачати повний текст

Досліджено й уточнено час, джерело та місце закладки припервиннониркових проток. Описано їх корелятивні взаємовідношення з протоками первинних нирок у зародковому та в передплодовому періодах. Вказано час і механізм злиття припервиннониркових проток. Простежено послідовність формоутворення матки упродовж внутрішньоутробного розвитку. Визначено морфологічну характеристику органу в передплодовому, плодовому періодах і в новонароджених. Акцентовано увагу на час появи передумов для виникнення природжених вад і варіантів будови жіночих статевих органів. Наведено різні положення матки в пренатальному періоді у зв'язку з формуванням органів черевної порожнини на різних стадіях розвитку. Висвітлено морфологічні передумови виникнення природжених вад і варіантів будови жіночих статевих органів.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження грудного відділу симпатичного стовбура протягом всього пренатального періоду онтогенезу. Встановлено закономірності ембріотопографії симпатичних вузлів. Розглянуто особливості будови симпатичного стовбура та його взаємовідношення із суміжними структурами. Досліджено динаміку змін форми та розмірів вузлів грудного відділу симпатичного стовбура, визначено етапи їх росту в пренатальний період онтогенезу. З'ясовано критичні періоди, морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких природжених вад вегетативної нервової системи. Одержані дані є підставою для удосконалення існуючих та розробки нових методів антенатальної профілактики та постнатальної хірургічної корекції природжених вад, сприятимуть зменшенню ризику пошкодження вузлів у разі оперативних втручань на хребтовому стовпі, їх також необхідно враховувати під час проведення малотравматичних методів симпатектомії.

  Скачати повний текст

На підставі електрнонно-мікроскопічних і каріометричних досліджень, вивчення динаміки якісних і кількісних змін тканинних базофілів простати, розвитку судинного русла та зміни змісту ШИК позитивних речовин простати визначено два періоди інтенсивних перетворень в органі 18 - 24, 29 - 32 тижня пренатального онтогенезу. У розвитку судинної ситеми простати встановлено наявність двох мікроциркуляторних мереж - навколозалозистої та підкапсулярної, зв'язаних сумісними капілярами. Встановлено розділення тканинних базофілів на групи за функціонально-топографічними ознаками. Доведено визначальну роль тканинних базофілів у морфострукурних перетвореннях у простаті людини в пренатальному онтогенезі.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему перебудови судинного русла очного яблука на різних етапах пренатального морфогенезу та за умов ішемії. Вивчено питання визначення можливостей корекції перетворень ангіоархітектоніки ішемізованого ока шляхом застосування внутрішньовенного опромінення крові низькоінтенсивним гелій-неоновим червоним лазером. Розроблено новий напрямок в анатомії, який грунтується на концепції інтегративної антропології, аналіз нормальних і патологічних процесів в їх структурно-функціональній єдності. Встановлено, що перебудова гемомікроциркуляторного русла очного яблука людини та кроля в процесі розвитку та за умов ішемії тісно пов'язана зі структурною організацією оболонок і прозорістю заломлюючих середовищ очного яблука. Розроблено методику застосування внутрішньовенного опромінення крові низькоінтенсивним гелій-неоновим червоним лазером у разі ішемічних станів ока.

  Скачати повний текст

За допомогою сучасних морфологічних методів дослідження доповнено уявлення про розвиток кровоносних судин селезінки в ранньому періоді онтогенезу. Встановлено особливості топографії стовбурів кровоносних судин між собою та з сусідніми органами. Простежено динаміку зміни ембріотопографії селезінкових судин від їх закладки та до народження дитини. Шляхом зіставлення термінів кровоносних судин і селезінки підтверджено й обгрунтовано думку про первинну органонеспецифічність судин дорсальної брижі, які з моменту початку зачатка селезінки поступово трансформуються в справжні селезінкові артерію та вену. Виявлено варіанти топографії стовбура селезінкової артерії та її гілок, їх кількість, формування стовбура селезінкової вени та її притоків, що необхідно враховувати під час оперативних втручань на селезінці та її кровоносних судинах у випадку травматичних пошкоджень і природжених вад у дітей раннього віку.

  Скачати повний текст

З використанням адекватних морфологічних методів уперше досліджено морфогенез і динаміку топографо-анатомічних взаємовідношень бічних шлуночків головного мозку в пренатальному періоді онтогенезу та у новонароджених. Уточнено термін закладки та з'ясовано особливості формування цих шлуночків з урахуванням морфогенезу прилеглих структур. Простежено динаміку зміни їх форми, визначено періоди можливого виникнення уроджених вад. Запропоновано новий підхід до проблем ембріонального розвитку головного мозку.

  Скачати повний текст

Вивчено етапи розвитку гемомікроциркуляторного русла сечоводу людини в пренатальному періоді онтогенезу на світлооптичному та ультраструктурному рівні. Уперше описано закономірності первинного та вторинного ангіогенезу сечовода в пренатальному онтогенезі, установлено особливості внутрішньо-ендотеліального та міжендотеліального способу утворення "бруньок росту" кровоносних капілярів. Виявлено терміни формування та встановлено особливості світлооптичної та ультраструктурної організації первинних кровоносних мікросудин сечовода ембріонів людини в зв'язку з визначенням морфоархітектоніки оболонок.

  Скачати повний текст