Охарактеризовано питання зниження частоти фетоплацентарної недостатності (ФПН) у вагітних з варикозною хворобою. Висвітлено деякі аспекти патогенезу ФПН у вагітних з варикозною хворобою та виявлено залежність стану фетоплацентарної системи (ФПС) від стадії та локалізації варикозного розширення вен на підставі визначення особливостей стану системи гемостазу, психоемоційного статусу вагітних у порівнянні з отриманими показниками гемодинаміки та ендокринної функції ФПС, стану плода та новонародженого, а також макро- та мікроструктури плацент. Створено математичну модель прогнозування стану новонароджених від матерів з варикозною хворобою залежно від показників коагулограми та гормонального профілю у ІІ триместрі вагітності. Розроблено схему лікувально-профілактичних заходів щодо покращення стану ФПС у вагітних з варикозною хворобою залежно від стадії захворювання та локалізації ураження судин, що дозволило ефективно знизити частоту ФПН та її ускладнень.

  Скачати повний текст

Розроблено методику використання нормобаричної гіпоксичної терапії (НГТ) у вагітних з хронічною плацентарною недостатністю з обліком впливу різних параметрів гіпоксії, яка поліпшує клінічний перебіг вагітності та фетоплацентарний кровообіг, що сприяє знеболенню, нормалізує артеріальний тиск, посилює антианемічний ефект (за умов комлексного лікування антианемічними препаратами). За даними доплерометричного дослідження встановлено, що НГТ сприятливо впливає на фетоплацентарний кровообіг у пупковій вені та аорті плода, нормалізує "кутонезалежні" індекси у пупкових артеріях. Вивчено вплив НГТ на фетометричні та плацентарні показники. Доведено, що сумісне використання НГТ з вазоактивними препаратами повністю нормалізує фетометричні показники у вагітних із синдромом затримки розвитку плода I ступеня.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи зменшення частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних жінок з хронічною плацентарною недостатністю та затримкою розвитку плода. Встановлено взаємозв'язок між біохімічними, імунологічними, морфологічними та доплерометричними порушеннями та розвитком плацентарної недостатності. Виявлено, що посилення процесів перекисного окиснення ліпідів і зниження активності антиоксидантного захисту, дисбаланс цитокінового профілю відбувались за наявності виражених гістологічних та електрономікроскопічних змін у плаценті, що призводить до підвищення резистентності судин фетоплацентарного комплексу та погіршення внутрішньоутробного стану плода. Обгрунтовано доцільність застосування препарату "Коензим композитум". Розроблено та впроваджено лікувально патогенетичний комплекс корекції виявлених порушень, застосування якого дозволило знизити частоту акушерських і перинатальних ускладнень у даної категорії вагітних.

  Скачати повний текст

На основі комплексного статистичного аналізу багатьох факторів ризику розвитку фетоплацентарної недостатності (ФПН) у вагітних розроблено метод індивідуального прогнозування розвитку ФПН у різні терміни вагітності. Визначено найінформативніші методи діагностики ФПН у групах з різним ступенем ризику розвитку піддослідної патології та розроблено діагностичний алгоритм.

  Скачати повний текст

У порівняльному аспекті уперше вивчено акушерську та перинатальну патологію у жінок віком понад 40 років (у першороділь та таких, що вже народжували). Установлено основні причини, частоту та структуру порушень функціонального стану фетаплацентарного комплексу у даних жінок. З'ясовано взаємозв'язок між клінічними, функціональними та ендокринологічними показниками стану цього комплексу. Визначено основні причини та структуру перинатальної патології у жінок старшої вікової групи, одержано дані щодо її патогенезу, науково обгрунтовано необхідність здійснення лікувально-профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Представлено дані про стан фетоплацентарного комплексу та нейроендокринної адаптації у вагітних з лейоміомою матки. Встановлено, що за даної патології мають місце порушення гемодинаміки в системі мати - плацента - плід, які призводять до формування плацентарної недостатності, внутрішньоутробної гіпоксії та затримки розвитку плода. Виявлено, що дані порушення значною мірою обумовлені наявністю лейоматозних вузлів на матці, їх кількістю та розташуванням, зміною рівня основних стрес-асоційованих гормонів і психічним напруженням. Розроблено лікувально-профілактичний комплекс для вагітних з лейоміомою матки, спрямований на корекцію порушень психоемоційного стану, нормалізацію гемодинаміки та підтримку компенсаторних процесів у системі мати - плацента - плід. Науково обгрунтовано доцільність застосування та експериментально підтверджено лікувальну ефективність запропонованих заходів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що основними патогенетичними аспектами розвитку ускладнень вагітності та пологів, порушень стану плода та новонародженого є інфекція (мікст-інфекція та вагінальна інфекція) та зниження імунологічної реактивності вагітних, особливо місцевого імунітету. Доведено, що існує взаємозв'язок між інфікуванням та станом плода й особливостями перебігу вагітності та пологів. Патогенетично обгрунтовано та практично апробовано лікувально-профілактичні заходи для вагітних з цитомегаловірусною інфекцією. На фоні зниження мікробного обсіменіння, нормалізації імунологічної реактивності організму, особливо місцевого імунітету отримано поліпшення функціонування фетоплацентарного комплексу та зменшення ускладнень у перебігу вагітності та пологів, покращання перинатальних показників.

  Скачати повний текст

На підставі проведення клініко-лабораторних і функціональних досліджень визначено функціональний стан фетоплацентарного комплексу та щитовидної залози, розглянуто рецепторний апарат Т-лімфоцитів та особливості центральної гемодинаміки у вагітних з тиреотоксикозом та нейроциркуляторної астенії. Науково обгрунтовано впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології в цій групі жінок на підставі використання комплексу лікувально-профілактичних заходів. Запропоновано методи контролю за станом фетоплацентарного комплексу у вагітних з тиреотоксикозом та нейроциркуляторною астенією.

  Скачати повний текст

Вивчено питання зниження частоти порушень у системі мати - плацента - плід у породіль віком до 18 та понад 30 років. На підставі клініко-функціональних та ендокринологічних методів дослідження встановлено особливості формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу у віковому аспекті. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти порушень у системі мати - плацента - плід у юних та вікових породіль на підставі використання нового специфічного антигіпоксанта мілдроната за розробленими схемами, що дозволило поліпшити результати розродження породіль віком до 18 та понад 30 років.

  Скачати повний текст