Досліджено проблему раннього виявлення плацентарної форми дисфунції плаценти, яка є найбільш тяжкою, оскільки супроводжується високим рівнем (40 %) перинатальних втрат. На підставі вивчення рівня білків зони вагітності, гормональної функції плаценти, ультразвукових особливостей структурно-функціональних порушень фетоплацентарного комплексу, показників системи гемостазу, стану оксидантної й антиоксидантної систем у вагітних розроблено алгоритм діагностики плацентарної форми дисфунції плаценти. Рекомендовано використовувати дані показники як базові для комплексного обстеження вагітних у разі відсутності клінічної симптоматики плацентарної дисфункції. Встановлено, що прогресуюче наростання тяжкості плацентарної форми дисфункції і плаценти характеризується зниженням активності антитромбіну III та зростанням тромбінового часу, активізацією первинного гемостазу, зростанням сумарної фібринолітичної активності плазми крові, посиленим процесом перекисного окиснення ліпідів вже з 20 - 24-го тижнів вагітності з максимальними змінами в 28 - 32-му тижні гестації. Запропоновано алгоритм діагностики плацентарної форми дисфункції плаценти, який дозволяє своєчасно поставити відповідний діагноз, запобігти тяжкій формі внутрішньоутробного стану плода, знизити рівень перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

З метою вирішення проблеми ранньої діагностики вроджених вад серця у плода обгрунтовано шляхи удосконалення та використання сучасних діагностичних технологій. Проведено комплексне пренатальне обстеження 120-ти вагітних жінок групи високого ризику з вродженими вадами серця у плода. Проаналізовано частоту та структуру простих і складних вроджених аномалій серцевої системи за наявності материнських та плодових факторів ризику. Встановлено, що вроджені вади серця є маркерами різних хромосомних захворювань: від найбільш розповсюджених синдромів до рідкісних хромосомних аномалій. Проведене дослідження деяких ланок патогенезу виникнення вроджених вад серця, зокрема, проаналізовано навколоплідний матеріал, що дозволяє розглядати даний процес як результат ранніх морфологічних порушень у фето-плацентарній системі. Досліджено період ранньої неонатальної адаптації. Встановлено, що на його перебіг впливає не лише тип вродженої вади серця, а й поєднання її з екстракардіальними аномаліями та/або гіпоксично-ішемічними ураженням центральної нервової системи. Визначено найбільш сприятливі терміни гестації для виявлення вродженої патології серця у плода та розроблено алгоритм ведення вагітності у жінок групи високого ризику за наявності вроджених вад серця у плода, впровадження якого сприяє зниженню перинатальних втрат.

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностично-профілактичні заходи за умов розладів функціонального диференціювання плодової частини плаценти з метою зниження фетальної патології. За результатами проведених досліджень одержано нові дані про особливості звукопровідності плацентарної тканини у разі фізіологічного й ускладненого перебігу гестаційного процесу. Доведено, що одним з показників функціонального диференціювання дитячогомісця (ДМ) є зростання звукопровідності плаценти, що знаходиться у причиному взаємозв'язку зі збільшенням кількості, щільності розташування та васкуляризації стовбурових ворсин, гетаційною трансформацією внутрішньоплацентарної гемодинаміки. Виділено провідні чинники ризику виникнення затримки феталізації плаценти. Визначено діагностично-прогностичну цінність дослідження ехогенності плаценти та кровоплину в артерії пуповини (АП) у разі розладів функціонального диференціювання плодової частини ДМ. Запропоновано бальну оцінку феталізації плаценти на підставі визначення звукопровідності плацентарної тканини та показників резистентності в АП. Визначено, що скринінгове дослідження стану процесів функціонального диференціювання плодової частини ДМ доцільно проводити у разі 28 - 30-тижневого терміну гестації. Визначено роль розладів феталізації плаценти у розвитку дистресу плода. Доведено доцільність використання антигіпокасанта актовегіна та донатора оксида азоту глутаргіну у разі затримки функціонального диференціювання ДМ. Розроблено, апробовано та впроваджено у практику пологодоміжних установ технологію допомоги вагітним у разі розладів феталізації плаценти, що забезпечує зниження частоти розвитку дистресу плода в 1,8 раза.

  Скачати повний текст

Наведено підвищення ефективності прентальної діагностики природжених і спадкових захворювань у ранні терміни вагітності на підставі розробки діагностичних критеріїв з використанням клініко-ендокринологічних і ехографічних досліджень. Проведено комплексний аналіз діагностичних можливостей трансвагінальної ехографії в прентальній діагностиці спадкових і природжених захворювань у ранні терміни вагітності за кринінгового обстеження. Розроблено регіональні процентильні значення нормативних показників товщини комірного простору плода залежно від числових значень його копчико-тім'яного розміру у ранні терміни вагітності. Визначено об'єм оцінюваних анатомічних структур плода в 11 - 14 тижнів вагітності та доведено його високу інформативність в ранній ультразвуковій прентальній діагностиці природжених вад. На підставі одержаних результатів запропоновано та запроваджено комплексний протокол ультразвукового дослідження плода в ранні терміни вагітності для перинтальних центрів з метою підвищення ефективності допологового виявлення широкого спектра природженої та спадкової патології.

  Скачати повний текст

Визначено ультразвукові маркери хромосомної патології плода у 1 триместрі вагітності. Встановлено, що найбільш інформативним показником є комірцевий простір, величина якого (>=~2,5 мм) вказує на високий ризик хромосомних анеуплоїдій. Вивчено фактори, які впливають на помилково-позитивні та помилково-негативні результати УЗ-обстеження. Оцінено діагностичну значущість раннього біохімічного скринінгу. Встановлено, що найвищий ступінь виявлення хромосомної патології плода (88,2%) досягається при комплексному використанні ультразвукового та біохімічного сткринінгу. Проведено розрахунок індивідуального комбінованого ризику і визначено показання щодо призначення інвазивних методів досліджень.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень 110-ти плацент (75-ти екстрахоріального типу, 35-ти - звичайної форми) установлено, що екстрахоріальні плаценти (ЕП) макроскопічно відрізняються від плацент звичайного типу, зокрема, мають більшу товщину, але менший коефіцієнт варіації товщини, меншу площу найбільшого перетину, менш приплюснуту, але більш округлу форму. Показано, що ЕП, на відміну від плацент звичайної форми, не здатні адаптувати її товщину до несприятливих умов, що є передумовою для зменшення ефективності інших пристосувальних процесів в органі. Визначено, що у разі ЕП формуються морфологічні умови для порушень плодово-плацентарного та матково-плацентарного кровообігу. Показано, що хронічна плацентарна недостатність у разі ЕП характеризується гальмуванням розвитку хоріальних ворсин. Визначено, що у екстрахоріальних котиледонах ЕП у порівнянні з периферійними котиледонами плацент звичайного типу знижена проліферативна активність цитотрофобласта хоріальних ворсин. З'ясовано, що в екстрахоріальних котиледонах ЕП у порівнянні з периферійними котиледонами плацент звичайної будови має місце підвищений рівень апоптозу клітин хоріальних ворсин, що пояснюється підвищенням активності проапоптичного протеїну Bax у клітинах ворсин, а також зменшенням вмісту протиапоптичного протеїну Bcl-2 у синцитіотрофобласті.

  Скачати повний текст

Встановлено фактори, що дозволяють скоротити час культивування амніоцитів до 7-9 діб. Розроблено оптимальні умови, завдяки яким з'явилася можливість отримувати високоякісні хромосомні препарати з 25-30 метафазами на склі. Запропонована модифікована методика дозволяє проводити цитогенетичний аналіз плода в клітинах амніотичної рідини (АР) незалежно від термінів вагітності, на яких вона аспірована. Обгрунтовано діагностичну значущість переважного використання трансабдомінального амніоцентезу для пренатальної діагностики (ПД) хромосомної патології. Визначено найбільш інформативні критерії формування груп високого генетичного ризику для проведення інвазивної ПД.

  Скачати повний текст

Визначено клініко-генетичні особливості сімей зі спадковими захворюваннями скелета (СЗС) у плода. Установлено частоту наявності СЗС серед сімей з обтяженим генетичним анамнезом. Створено діагностичні таблиці для розпізнавання за анамнестичними даними сімей високого ризику СЗС. Визначено фактори ризику щодо цієї патології у плода. Доведено ефективність використання за пренатального ультразвукового дослідження соматогенетичного дослідження з синдромологічним аналізом. Виявлено маркерні ознаки СЗС, які дозволяють розпізнавати патологію скелета до повного її діагностування, що є підставою для проведення диспансеризації. Описано загальні та диференціальні ультразвукові особливості СЗС, множинних природжених вад розвитку та наслідків внутрішньоутробного інфікування плода. Зіставлено характеристики плодів і новонароджених з виявленими СЗС, одержані внаслідок ультразвукових і клініко-морфологічних обстежень.

  Скачати повний текст

Визначено методичні стандарти щодо проведення раннього УЗД, що сприяло значному підвищенню діагностичної та прогностичної цінності методу в 1-му триместрі вагітності. Ступінь раннього виявлення широкого спектра вроджених вад розвитку зріс у середньому вдвічі, що зумовлено впровадженням розширених протоколів УЗД з оцінкою анатомії плода та доплерометричиих маркерів, регіональних фетометричних показників, які значно відрізняються від загальноприйнятих, внутрішнього та зовнішнього контролю якості результатів обстеження. Діагностична цінність раннього ехографічного дослідження для вроджених вад серця зросла у 3,5 раза завдяки аналізу зрізів серця, кровопливу у венозній протоці та тристулкової регургітації, для оцінки яких запропоновано власні модифікації. Доведено, що ультразвукові маркери 1-го триместру мають різну значущість протягом традиційно запропонованого для обстеження терміну 11 + 1 - 13+6 тижнів вагітності. Оптимальним строком їх оцінки є 12 - 13 тижнів, що відповідає встановленому як найбільш інформативний термін для аналізу анатомічних структур плода. Запропоновано способи донесення інформації на етапі скринінгових та діагностичних обстежень, що підвищують у 6 разів ефективність пренатального медико-генетичного консультування.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості змін концентрацій маркерних речовин, що використовуються для скринінгу на хромосомну патологію (ХП) плода, у разі ультразвукових ознак переривання вагітності та внутрішньоутробного інфікування плода, вживання гестагенів в І і ІІ триместрах вагітності, особливостей плаценти за УЗ сканування. Встановлено стан плода й особливості вагітності, що знижують ефективність формування групи високого ризику ХП плода. Розглянуто імунореактивність сироватки вагітних зі встановленою ХП плода та наведено випадки гіперреактивності сироватки у вагітних, що стосувались ембріотоксичних антитіл до колагену, білків S100 і MP65. Доведено необхідність впровадження попереднього консультування вагітних в акушерсько-гінекологічну практику та генетичного скринінгу в І і ІІ триместрах вагітності. Зазначено, що застосування в алгоритмі скринінгу вагітних розрахунку індивідуального ризику ХП плода дозволяє підвищити ефективність формування групи високого ризику в 2,7 раза.

  Скачати повний текст

На підставі даних комплексного аналізу маткового, плацентарного та плодового кровобігу у динаміці вагітності визначено особливості їх змін протягом гестації за різних форм патології серцево-судинної системи у вагітних. Виявлено нові ознаки загрози розвитку гіпоксичного стану у плода залежно від характеру ураження серцево-судинної системи у матері. Одержано нові дані щодо експресії мезенхімального фактора Vimentin у структурах плацентарного бар'єру вагітних з кардіальною патологією залежно від нозології та її тяжкості. Науково обгрунтовано та розроблено критерії для виділення груп ризику щодо виникнення перинатальних постгіпоксичних ускладнень у новонароджених від матерів з серцево-судинними захворюваннями.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості перебігу вагітності у жінок з пренатально діагностованими обструктивними уропатіями верхніх сечових шляхів плода. На основі розробленого комплексу ультразвукових критеріїв установлено основні варіанти перебігу обструктивних уропатій верхніх сечових шляхів плода в різні терміни вагітності, що відрізняються за ступенем тяжкості і можуть бути розподілені на транзиторну та патологічну ділатацію верхніх сечових шляхів. Запропоновано та впроваджено новий спосіб пренатальної ультразвукової діагностики ступеня тяжкості гідронефрозу - мисково-нирковий індекс, що найбільш повно відображає динаміку змін, що відбуваються в ушкоджених нирках. Обгрунтовано тактику ведення вагітних з пренатально діагностованими обструктивними уропатіями верхніх сечових шляхів плода з урахуванням терміну гестації, стану плода та наслідків у постнатальному періоді. Підтверджено, що обструктивні уропатії верхніх сечових шляхів плода є вітальними вадами та потребують спостереження та корекції, а не переривання вагітності.

  Скачати повний текст