Обгрунтовано систему профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини на принципах системності та функціональної єдності. Розроблено систему визначення основних концептуальних підходів до удосконалення системи профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини (ППМД). В основу покладено чотирьохкомпонентний підхід ефективності ППМД, рекомендований ВООЗ Ч профілактика ВІЛ серед жінок, профілактика небажаної вагітності, профілактика передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини, лікування та соціальна підтримка. Міжсекторальність медико-соціальної допомоги ВІЛ-інфікованим вагітним та їх народженим дітям на всіх рівнях забезпечується введенням до системи нових елементів з наданням їм нових додаткових функцій, а також впровадженням нових організаційних і медичних технологій.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зниження частоти перинатальних ускладнень у жінок, які хворіли на респіраторну вірусну інфекцію у різні терміни вагітності, на підставі результатів вивчення клініко-вірусологічних, імунологічних, морфологічних і функціональних особливостей організму вагітної та стану плода, а також удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів. Проаналізовано спектр респіраторних вірусів, які спричиняють перинатальну патологію. Вивчено особливості перебігу вагітності, пологів, внутрішньоутробного розвитку плода та стану немовлят. Оцінено характер імунної відповіді залежно від терміну гестації та тяжкості захворювання. Проведено морфологічне дослідження плацент, що дозволило оцінити особливості формування плацентарної недостатності. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів і визначено ефективність його використання.

  Скачати повний текст

Установлено частоту трансмісії вірусу гепатиту C від матері до новонародженого. Визначено високу частоту ускладнень вагітності та пологів у HCV-інфікованих - анемії, загрози переривання вагітності, передчасних пологів, запальних захворювань статевих органів, несвоєчасного відходження навколоплідних вод, аномалії пологової діяльності. Вивчено фактори ризику вертикальної передачі вірусу C. Апробовано спосіб діагностування вірусного гепатиту C з використанням експрес-тесту "CITO TEST HCV" (США), доведено його високу чутливість, специфічність і точність. Одержано нові дані про функціональний стан фетоплацентарного комплексу й особливості імунологічного гомеостазу у вагітних з хронічною HCV-інфекцією. Вивчено вміст ліпополісахарид-зв'язувального білка у вагітних з хронічним гепатитом C та виявлено взаємозв'язок між вмістом ліпополісахаридо-зв'язувального білка й імунними показниками у патогенезі хронічного гепатиту C в обстежених жінок. Науково обгрунтовано та розроблено патогенетичну схему раціонального ведення вагітності та пологів, а також комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію виявлених порушень і профілактику вертикальної трансмісії вірусу гепатиту C. Частота передачі HCV у групі вагітних з хронічною HCV-інфекцією становила 7,0 %, а у групі вагітних з коінфекцією HCV + HIV - 20,4 %, яка завдяки впровадженню комплексних профілактичних заходів зменшилась у 1,8 раза (4 %) у групі вагітних з хронічною HCV-інфекцією та у 2,4 раза (8,7 %) - у групі вагітних з коінфекцією HCV + HIV.

  Скачати повний текст

Вивчено морфофункціональні особливості тимуса, селезінки та мезентеріальних лімфатичних вузлів (МЛВ) на ранніх етапах та у постнатальному періоді онтогенезу під впливом ВІЛ-інфекції матері. Материнська ВІЛ-інфекція у цих органах має прояв у розвитку простої дисплазії, дисплазії з атрофією або гіперплазії лімфоїдного й епітеліального компонентів. Установлено, що за умов, якщо інфікування відбулось до сьомого тижня ембріогенезу, коли тимус ще не сформувався, то у зв'язку з цим відбуваються порушення його нормальної структури та розвиток простої дисплазії. Виявлено, що у разі проникнення ВІЛ-інфекції в організм плода після 11 - 12-го тижня ембріогенезу, коли тимус вже сформувався та якщо антигенне навантаження було дуже великим, компенсаційні реакції імунної системи плода швидко виснажуються і розвивається дисплазія з атрофією тимуса. За умов інфікування плоду після 11 - 12-го тижня ембріогенезу, коли тимус вже сформувався та у разі, якщо антигенна стимуляція була невисокою, як компенсаційно-пристосувальна реакція виникає гіперплазія органа. Доведено, що ВІЛ-інфекція матері спричиняє порушення морфогенезу органів імунної системи плода (дозрівання та диференціювання лімфоїдної та епітеліальної клітинних популяцій), зумовлюючи їх дисфункцію.

  Скачати повний текст

Вивчено частоту інфікування вагітних Івано-Франківської області вірусом простого герпесу (ВПГ) 1/2 та цитомегаловірусом (ЦМВ), а також особливості перебігу герпетичної (ГІ) та цитомегаловірусної інфекцій (ЦМВІ) під час гестації, реакцію імунної системи вагітних на різні клінічні форми цих інфекцій, вплив тривалості й активності інфекційного процесу на перебіг і наслідки вагітності, стан плода та плаценти, морфологічні зміни у плаценті. Розроблено стандартизовані підходи до діагностування ГІ та ЦМВІ у вагітних, серологічний моніторинг за їх перебігом, методику прогнозування акушерських ускладнень, інфікування плода, що дозволяє передбачити ймовірність розвитку прогнозованих ускладнень, своєчасно визначати лікарську тактику, за необхідності застосувати лікувально-профілактичні заходи. Показано, що комплексна терапія позитивно впливає на показники імунного та цитокінового статусу, функціонального стану фетоплацентарного комплексу, за її застосування відбувається зниження частоти репродуктивних втрат, акушерських і перинатальних ускладнень, інфікування плода. Під час проведення зазначеної терапії використано вітчизняні препарати - рекомбінантний ІЛ2 (ронко-лейкін) у прегравідарній підготовці жінок з рецидивною ГІ, хронічною активною ЦМВІ й ербісолу як імунотерапії у цих жінок під час вагітності. Прегравідарна підготовка забезпечує стійку ремісію інфекції під час вагітності, профілактику неонатальної смертності, інфікування плода, знижує частоту репродуктивних втрат, перинатальних і акушерських ускладнень.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему стосовно поєднаних форм TORCH-інфекцій у вагітних і новонароджених. Вивчено нові ланки патогенезу акушерських і перинатальних ускладнень з урахуванням показників функціонування фетоплацентарного комплексу, систем імунітету, гомеостазу, еритрону, мікробіоценозу та вірусологічного статусу таких вагітних. Установлено особливості клінічного перебігу акушерських і перинатальних ускладнень, ступені їх важкості та взаємозв'язок між собою. Визначено клінічну ефективність профілактично-лікувально-реабілітаційної системи за поєднаних форм TORCH-інфекцій у вагітних, а також жінок і новонароджених у віддаленому після родів періоді. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зменшення рівня та ступеня важкості акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з поєднаними формами TORCH-інфекцій на базі поетапного використання патогенетично обгрунтованої терапії.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему комплексного прогнозування невиношування вагітності на фоні вірусного гепатиту В. Встановлено високу частоту трансмісії вірусу гепатиту В від матері до новонародженого. Вперше визначено рівень маркерів запалення у жінок з даним захворюванням, встановлено кореляційний зв'язок між рівнем запальних медіаторів і станом новонародженого. Науково обгрунтовано та впроваджено в практику охорони здоров'я застосування індуктора інтерферону, комплексу антигомотоксичних препаратів і антигіпоксичного комплексу з метою профілактичної корекції передчасного переривання вагітності та профілактики вертикальної трансмісії вірусу гепатиту В від матері до дитини.

  Скачати повний текст

Наведено результати серологічного, цитологічного та молекулярно-генетичного досліджень 162-х жінок з патологією вагітності та репродуктивними втратами, 1 076-ти пацієнтів терапевтичного профілю, а також патолого-анатомічний матеріал стосовно 243-х випадків репродуктивних втрат. Установлено значний рівень серопозитивності до збудників TORCH групи у пацієнтів терапевтичного профілю, переважно в осіб фертильного віку, що має тенденцію до сезонних коливань. Виявлено високий рівень інфікованості жінок з патологією вагітності та репродуктивними втратами, спричиненими збудниками інфекцій TORCH комплексу, за більшої кількості випадків - їх асоціаціями. Установлено залежність між виявленням антигенів і ДНК збудників TORCH групи у патологоанатомічному матеріалі та видом фетоплацентарної недостатності, а також наявністю пневмопатії та синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плодів. Установлено підвищену інфікованість жінок парвовірусом B19 з патологією вагітності та репродуктивними втратами. Розроблено рекомендації стосовно обстеження жінок та патологоанатомічного матеріалу за репродуктивних втрат.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи зниження частоти акушерських і перинатальних ускладень у жінок з ВІЛ-інфекцією на підставі вивчення клініко-вірусологічних особливостей і функціонального стану фетоплацентарного комплексу та використання нової методики оптимізації ведення вагітності. Вперше встановлено взаємозв'язок між функціональним станом фетоплацентарного комплексу та розвитком акушерської та перинатальної патології у жінок з ВІЛ-інфекцією з урахуванням поведінкових чинників та вживання наркотиків. Розширено існуючі наукові уявлення щодо механізму формування та розвитку акушерської та перинатальної патології у жінок з ВІЛ-інфекцією й обгрунтовано необхідність оптимізації ведення вагітності. Встановлено доцільність проведення антиретровірусної та антигомотоксичної профілактики перинатальної ВІЛ-трансмісії з II триместру вагітності, оскільки саме з цього періоду більш ефективно знижується частота розвитку ускладнень і плацентитів, а також поліпшується морфофункціональний стан плаценти, виявлено негативний вплив на клінічні, біохімічні, імунологічні й ендокринологічні показники крові.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний аналіз клінічного перебігу імунних, ендокринних порушень, спричинених цитомегаловірусною інфекцією та вірусом простого герпесу (ВПГ) у вагітних і визначено терміни первинного та повторного ефекту рецидивування інфекцій, що дозволяє своєчасно виявляти присутніть інфекції та призначати адекватну терапію. На підставі аналізу імунних показників та клінічних проявів герперс-вірусної інфекції (ГВІ) виявлено найбільш інформативні імунологічні тести, з використанням яких є можливим прогнозування розвитку повторних епізодів реактивації інфекцій у вагітних. Виявлено взаємозв'язок між частотою, термінами розвитку повторних епізодів реактивації герпесвірусної інфекцій і ступенем імунних та ендокринних порушень. Вивчено вплив антигомотоксичної терапії на клінічний перебіг та частоту повторного рецидивування ВПГ та цитомегаловірусної інфекції, а також на імунологічну реактивність і динаміку ендокринних показників у вагітних з ГВІ. Науково обгрунтовано доцільність застосування антигомотоксичної терапії за умов комплексного лікування ГВІ у вагітних з метою зниження частоти та тяжкості повторних випадків реактивації інфекції.

  Скачати повний текст

Розроблено новий патогенетично обгрунтований метод профілактики невиношування вагітності у жінок інфікованих герпесвірусною інфекцією. Вивчено розповсюдженість активованої цитомегаловірусної та герпетичної інфекції II типу у жінок з мимовільними викиданнями й обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом. Досліджено імунопатогенез мимовільних викиднів на тлі активації герпесвірусів. Встановлено вплив загальноприйнятної комплексної терапії на показники імунної реактивності, неспецифічної резистентності організму під час лікування вірусної інфекції у жінок з мимовільними викиданнями. Обгрунтовано застосування вітчизняного препарату "Амізон" у комплексній прегравідарній противірусній терапії у жінок з мимовільними викиднями та вірусною інфекцією, що сприяє нормалізації імунологічних показників, дозволяє досягти стійкості ремісії інфекційного захворювання, покращення репродуктивного здоров'я, нормального перебігу наступної вагітності та народження здорової дитини.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зниження частоти гестаційних і перинатальних ускладнень у жінок з вірусно-бактеріальною асоційованою інфекцією (АІ) шляхом розробки та впровадження системи лікувально-профілактичних заходів та оцінки їх ефективності. Проведено ретроспективний аналіз за п'ять років у Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства 925-ти історій й амбулаторних карт жінок з обтяженим акушерським анамнезом (мимовільними абортами та передчасними пологами, затримкою внутрішньо-утробного розвитку (ЗВУР) плода, плацентарною недостаністю) та виявлено, що частота АІ становить 84,25 %. За результатами детального аналізу виявлено основні недоліки в обстеженні, діагностиці та реабілітації цього контингенту жінок до настання планованої вагітності. Вивчено особливості репродуктивної функції, горманального й імунологічного статусів, спектра вірусо-бактеріальних асоціацій, які найчастіше зустічаються, стан рецепторного апарата ендометрія у невагітних жінок. На підставі одержаних даних виявлено, що хронічний ендометрит діагностовано у 67 % випадків, за цього було встановлено рецепторну недостатність ендометрія до стероїдних гормонів II і III ступеня, автоімунні маркери (антифосфоліпідних (АФЛА) або вовчакових антитіл (ВА)) вивляли в кожної п'ятої пацієнтки. Розроблено алгоритм обстеження та корекції виявлених порушень на стадії планування вагітності. Проведено обстеження жінок за умов настання їх вагітності стосовно наявності загострення інфекційного процесу, досліджено імунологічну реактивність, рівень гормонів фетоплацентраного комплексу, виконано УЗД, фето- та доплерометрію плацентарного кровотоку, наявності автоімунних маркерів. Розроблено програму обстеження та лікування, тактику розродження вагітних з АІ з урахуванням виявлених особливостей у гормональному та імунному статусах, а також змін функції плаценти та внутрішньоутробного плода. Виявлені зміни імунного статусу інтерпретовано як стан вторинного імунодефіциту з проявом автоімунного синдрому репродуктивної недостатності (утратою плода, наявністю авто- й ізоантитіл, гормональною дисфункцією яєчників і плаценти). Вивчено вплив запропонованих для лікування АІ екстракорпоральних методів гемокорекції - плазмаферезу у сполученні з пасивною імунізацією (інтравенозний імуноглобулін), на окремі ланки імунної системи, неспецифічну резистентність, гормональний профіль і гетостаз з обтяженим анамнезом в АІ, а також патогенетично обгрунтовано застосування даних методів у комплексному лікуванні вірусно-бактеріальної АІ, доведено їх високу ефективність. На підставі проведених досліджень розроблено та впроваджено програму реабілітації, лікування та профілактики ускладнень за АІ й оцінено її ефективність. Виявлено зниження втрат вагітності в 1,76 рази, частоти гестаційних ускладнень - 2,1, тяжкості перебігу інфекційного процесу - в 2,45, асфіксії немовлят - у 2,82, ЗУВР плода - у 3,25, кількості тяжких форм неонатальної інфекції - у 3,72 рази.

  Скачати повний текст

З'ясовано роль вірусу простого герпесу (ВПГ) у виникненні материнсько-плодової інфекції (МПІ) та розроблено ефективну систему прогнозування ступеня ризику передачі ВПГ від інфікованої матері новонародженому. Представлено результати дослідження щодо виявлення ВПГ-інфекції у вагітних та жінок дітородного віку, в яких за УЗД була запідозрена МПІ. Сформульовано лабораторно-діагностичні критерії герпесвірусної МПІ та розроблено алгоритми комплексного клініко-лабораторного обстеження жінок репродуктивного віку та вагітних на герпесвірусні інфекції (ГВІ) (вірус простого герпесу та цитомегаловірус (ВПГ і ЦМВ)). Показано роль ВПГ у розвитку внутрішньоутробної інфекції у плодів, які антенатально загинули. Виявлено накопичення вірусу у різних органах (у головному мозку, легенях, печінці та нирках), що підтверджує генералізований характер ВПГ-інфекції. Запропоновано систему комплексного вірусно-морфологічного прогнозування ступеня ризику передачі ГВІ від інфікованої матері новонародженому на підставі вірусологічного обстеження вагітних жінок і морфологічного дослідження посліду, а також виявлення ВПГ у материнській та пуповинній крові.

  Скачати повний текст

Розглянуто актуальні питання сучасної неонатології - ранньої діагностики та лікування герпесвірусної інфекції (герпесу 2-го типу) у новонароджених. Для ранньої постнатальної діагностики внутрішньоутробного інфікування вірусом герпесу звичайного 2-го типу новонароджених використано визначення специфічних антитіл Ig G та Ig M, полімеразної ланцюгової реакції й обстеження плаценти за допомогою імуногістохімічного методу. Обгрунтовано, що у разі виявлення специфічних імуноглобулінів G та M антитіл у крові новонародженого в діагностично значимих титрах, наявності рівня експресії антигену вірусу у 2-3 бали у плаценті, позитивної полімеразної ланцюгової реакції, наявності еховключень і поренцефалічних псевдокіст у перивентрикулярних ділянках за нейросонографії діагноз внутрішньоутробного інфікування вірусом герпесу звичайного 2-го типу у ранньому неонатальному періоді слід вважати верифікованим. Виявлено зміни імунологічного статусу новонароджених, що обумовили включення у комплекс лікування дітей з підтвердженим внутрішньоутробним інфікуванням специфічного імуноглобуліну людини проти вірусу герпесу звичайного 2-го типу. Доведено високу ефективність специфічного лікування (зокрема, виявлено покращання клінічного стану новонароджених, регресію та ліквідацію синдромів дизадаптації, зменшення рівня специфічних Ig G та Ig M антитіл, позитивну динаміку показників клітинного імунітету) та рекомендовано його впровадження у практику.

  Скачати повний текст

Вивчено прогностичні фактори ризику перинатального інфікування плода у ВІЛ-інфікованих вагітних. За результатами обстеження 577-ми ВІЛ-інфікованих вагітних виявлено, що підвищують частоту передачі ВІЛ від матері до дитини певні фактори ризику, а саме: стадія ВІЛ-хвороби (СНІД-АК), споживання ін'єкційних наркотиків і тютюнопаління, низьке набування маси тіла під час вагітності, обтяжений акушерський анамнез, загроза переривання вагітності, розвиток плацентарної недостатності та затримка розвитку плода, маловоддя, патологічний стан мікробіоцинозу статевих шляхів, безводний період більше 4-х год, інвазивні втручання під час пологів. Відзначено, що профілактична комбінована антиретровірусна терапія (АРТ) ("Ретровір" + "Рамун") зменшила частоту перинатального ВІЛ-інфікування до 7,75 % у порівнянні з 26,96 % у вагітних без АРТ. З'ясовано, що плановий елективний кесарів розтин сприяв зменшенню частоти передачі ВІЛ від матері до дитини у 4,8 разів. Установлено, що комбінована АРТ та розродження шляхом кесаревого розтину зменшило частоту передачі ВІЛ від матері до дитини до 5,6 %. Показано, що впровадження комплексного підходу, визначення та запобігання несприятливих факторів ризиків утричі знижує частоту передачі ВІЛ від матері до дитини.

  Скачати повний текст

Вперше проведено багаторічний аналіз матеріалів щодо інтенсивності та тенденцій розвитку епідемічного процесу ВІЛ-інфекції серед жінок репродуктивного віку та дітей, які народжені ВІЛ-інфікованими матерями, в Україні. Визначено особливості практики обстеження вагітних на антитіла до ВІЛ. Встановлено високий рівень інфікування серед жінок, що надають сексуальні послуги на комерційній основі, та фактори ризику, що сприяють поширенню інфекції серед даного контингенту. Вивчено частоту передачі ВІЛ від матері до дитини за різних комбінацій профілактичних заходів, проведених серед ВІЛ-інфікованих вагітних та народжених ними дітей. З'ясовано профілактичну роль антиретровірусної терапії та штучного вигодовування. Одержано нові дані щодо впливу шляхів інфікування та часу встановлення ВІЛ-статусу вагітної на рівень частоти перинатальної передачі ВІЛ.

  Скачати повний текст

Визначено клініко-генетичні, фенотипічні, соматогенетичні особливості сім'ї з внутрішньоутробною інфекцією. Одержано нові дані про частоту та структуру хромосомних аберацій у вагітних з інфекціями. Вивчено стан метаболізму сполучної тканини у вагітних з внутрішньоутробною інфекцією (ВУІ). Досліджено стан плода у разі ВУІ на підставі кількісних і якісних ультразвукових параметрів, даних інвазивних методів пренатальної діагностики, допплерографії. Зіставлено ультразвукові та клініко-морфологічні характеристики провізорних органів плода за інфекцій різної етіології. Визначено маркерні ультразвукові ознаки ВУІ бактеріальної, вірусної та бактеріально-вірусної етіології у плода, з'ясовано ехокадіографічні критерії, які раніше не були описані. Знайдено загальні та диференціальні ультразвукові особливості ВУІ та природжених вад розвитку. Установлено фактори ризику реалізації ВУІ. Розроблено та впроваджено систему прогнозування, діагностики та профілактики патології на підставі вивчення результатів клініко-генетичних, мікробіологічних, імуноморфологічних, цитогенетичних, функціональних показників, що дало змогу знизити частоту самовільних викиднів майже у 2 рази, передчасних пологів - у 1,5 рази, зменшити частоту реалізації внутрішньоутробних інфекцій у 2 рази.

  Скачати повний текст

За результатами дослідження встановлено взаємозв'язок між перинатальними наслідками розродження, функціональним станом системи мати - плацента - плід, системним імунітетом та мікробіоценозом статевих шляхів у жінок з високим ризиком внутрішньоутробного інфікування після допоміжних репродуктивних технологій. Це дало змогу розвинути теоретичні положення про патогенез функціональних порушень системи мати - плацента - плід та інтраамніального інфікування у цих жінок. Показано роль корекції фетоплацентарної недостатності та мікробіоценозу статевих шляхів в профілактиці акушерської та перинатальної патології у жінок після допоміжних репродуктивних технологій з високим ризиком внутрішньоутробного інфікування.

  Скачати повний текст