Досліджено перебіг вагітності та пологів, стан новонароджених у 150-ти жінок-студенток з психоемоційною напругою у порівнянні з даними психологічно адаптованих жінок. Показано, що вірогідними факторами ризику розвитку психоемоційної напруги в обстеженнях вагітних є незареєстрований шлюб, відсутність чоловіка, відсутність підтримки партнера або родичів, поєднання навчання з роботою, мешкання в гуртожитку, непланована та небажана вагітність. Розроблено методику ведення вагітних жінок-студенток, які перебувають у стані хронічного стресу, і доведено її ефективність у порівнянні з традиційними методами спостереження.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості протікання вагітності та пологів, порівняльні аспекти репродуктивного здоров'я, формування та функціонування системи мати - плацента - плід у жінок, які багато народжують. Встановлено тісний взаємозв'язок між йодним забезпеченням організму та функціональним станом щитовидної залози та фетоплацетарного комплексу у таких жінок. Розглянуто нові аспекти акушерських (невиношування, передчасні пологи, плацентарна недостатність, аномалії пологової діяльності) та перинатальних (інтраамніальне інфікування, затримка внутрішньоутробного розвитку та дистрес плоду) ускладнень у жінок, які багато народжують. Виявлено у них нові особливості лактації, що дозволило встановити частоту та ступінь вираженості гіпогалактії залежно від способу розродження та покращити шляхи її зниження. Показано, що порушення в системі мати - плацента - плід у таких жінок характеризуються дисгормональними та дисметаболічними порушеннями, що починаються з 28-ми тижнів вагітності та виявляються достовірним зниженням вмісту плацентарного лактогену, естріолу, хоріонічного гонадотропіну та пролактину. Обгрунтовано нову поетапну лікувально-профілактичну методику для жінок, які багато народжують з метою зниження у них частоти акушерських і перинатальних ускладнень з використанням медикаментозної та немедикаментозної терапії.

  Скачати повний текст

Вперше використано синдромологічний методичний підхід для вивчення проблеми аномалій робочої діяльності. Визначено вплив недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) щодо особливостей вступу в пологи, тривалості фаз пологів і спектра аномалії родової діяльності (АРД). Описано характеристики морфо-функціонального стану матки та посліду у жінок з НДСТ, які полягають в основі схильності їх до ускладнених і патологічних пологів, що стало обгрунтуванням напрямку патогенетичної профілактики АРД. Розглянуто концепцію розвитку своєрідного матково-плацентарного синдрому, асоційованого з НДСТ, який є реалізацією системного спадкового дефекту метаболізму сполучної тканини в гестаційному періоді.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз перебігу вагітності, пологів, стану плода та новонародженого у жінок, хворих на туберкульоз легень. Визначено чинники ризику, що призводять до акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних залежно від форми легеневого туберкульозу. Вивчено функціональний, гормональний стан фетоплацентарного комплексу та надано оцінку морфологічним, гістохімічним і імуногістохімічним особливостям плацент вагітних, хворих на туберкульоз легень. Досліджено частоту та поліморфізм генів у вагітних і визначено їх вплив на характер ускладнень гестації й ефективність лікування туберкульозу. Розроблено патогенетично обгрунтовану систему організаційних і лікувально-профілактичних заходів для жінок, хворих на туберкульоз легень, з метою зниження частоти акушерських ускладнень на етапах прегравідарної підготовки, вагітності, пологів та оцінено її ефективність.

  Скачати повний текст

У дослідженні вперше доведено, що вагітність і пологи у жінок з девіантним відношенням до материнства (ДВМ) мають обтяжений характер. Досліджено структуру гестаційних і пологових ускладнень. Вперше доведено, що нейроендокринними предикторами гестаційних і пологових ускладжнень у пацієнток з ДВМ є підвищення виробки гормонів стрес-реалізуючої системи (кортикотропін-рілізинг-гормону, адреналіну, кортизолу), які найбільш виражені у жінок з тривожно-амбівалентним рагуванням на вагітність, що призводить до передчасних пологів, порушень продукції окситоцину та серотоніну в пологах і аномалій пологової діяльності, а також викликає затримку внутрішньоутробного розвитку плода. Доведено, що ДВМ у 83,46 % жінок розвивається на тлі психоемоційних, особистісних або психопатологічних порушень, ускладненого сімейного анамнезу. Виявлено, що у породіль з ДВМ має місце підвищення реактивної та особистісної тривожності, яке залежить від типу реагування на вагітність - сімейно-відстороненого або тривожно-амбівалентного. Вперше досліджено стан вагінального мікробіоценозу у вагітних за допомогою кількісної полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу й мікробіоценозу навколоплідних вод, плаценти та шкіри новонароджених від породіль з ДВМ, доведено роль інфектологічного фактору у формуванні ускладнень вагітності та пологів. Розроблено схему патогенезу та комплексну систему профілактики ускладнень вагітності, пологів і відмови від новонародженого у жінок з ДВМ.

  Скачати повний текст

Мета дослідження - зниження кількості ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок, хворих на анемію, яка розвинулася на тлі пієлонефриту (АРП), шляхом розробки заходів, спрямованих на корекцію імунних і тензіореометричних порушень, а також на нормалізацію еритропоезу. За результатами ретроспективного дослідження випадків пієлонефриту у вагітних було встановлено, що абсолютний ризик розвитку анемії на фоні пієлонефриту становить 64,4 % (довірчий інтервал 58,5 - 70,1 %). Запропоновано визначення таких маркерів запального процесу, як антитіла до ліпосахаридів грамнегативної флори у вагітних з АРП, доведено їх роль у патогенезі розвитку такої патології. Показано, що у таких вагітних відзначається недостатнє підвищення рівня еритропоетину, тобто спостерігається синдром неадекватної його продукції. Досліджено тензіореометричні параметри сироватки крові та сечі у таких вагітних і доведено, що їх зміни можуть свідчити про зміну рівня еритропоетину й сироваткового заліза. Доведено ефективність озонотерапії в профілактиці ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду та її вплив на стан імунітету, тензіореометричні показники й еритропоез у вагітних з анемією на тлі пієлонефриту.

  Скачати повний текст

У дослідженні вперше доведено, що вагітність і пологи у жінок з девіантним відношенням до материнства (ДВМ) мають обтяжений характер. Досліджено структуру гестаційних і пологових ускладнень. Вперше доведено, що нейроендокринними предикторами гестаційних і пологових ускладжнень у пацієнток з ДВМ є підвищення виробки гормонів стрес-реалізуючої системи (кортикотропін-рілізинг-гормону, адреналіну, кортизолу), які найбільш виражені у жінок з тривожно-амбівалентним рагуванням на вагітність, що призводить до передчасних пологів, порушень продукції окситоцину та серотоніну в пологах і аномалій пологової діяльності, а також викликає затримку внутрішньоутробного розвитку плода. Доведено, що ДВМ у 83,46 % жінок розвивається на тлі психоемоційних, особистісних або психопатологічних порушень, ускладненого сімейного анамнезу. Виявлено, що у породіль з ДВМ має місце підвищення реактивної та особистісної тривожності, яке залежить від типу реагування на вагітність - сімейно-відстороненого або тривожно-амбівалентного. Вперше досліджено стан вагінального мікробіоценозу у вагітних за допомогою кількісної полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу й мікробіоценозу навколоплідних вод, плаценти та шкіри новонароджених від породіль з ДВМ, доведено роль інфектологічного фактору у формуванні ускладнень вагітності та пологів. Розроблено схему патогенезу та комплексну систему профілактики ускладнень вагітності, пологів і відмови від новонародженого у жінок з ДВМ.

  Скачати повний текст

На підставі результатів проведеного комплексного дослідження встановлено клініко-патогенетичні особливості анемії вагітних (АВ) на тлі хронічної патології гепатобіліарної системи (ГБС) невірусного генезу. Доведено, що для оптимізації лікування таких хворих необхідно впливати на патогенетичні ланки прогресування запального процесу в ГБС. Патогенетично обгрунтовано доцільність використання комбінації залізовмісного препарата та гепатопротектора за умов лікування вагітних з анемією на фоні хронічної патології ГБС невірусного генезу з урахуванням динаміки клінічних, імунологічних і біохімічних показників. Установлено, що ці препарати зумовлюють ліквідацію вторинного імунодефіциту та сприяють відновленню метаболічного гомеостазу. Досягнуто ефективне зниження прояву синдрому ендогенної метаболічної інтоксикації (СМІ) та перекисного окиснення ліпідів, рівня аутоімунних та імунокомплексних реакцій, можливості корекії зсувів інтерлейкінового профілю під впливом запропонованих препаратів. Виявлено корелятивні взаємозв'язки між імунними зсувами та метаболічними розладами. Вивчено стан фетоплацентарного комплексу, перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду в жінок з АВ на фоні хронічної патології ГБС невірусного генезу, а також перебіг раннього неонатального періоду в новонароджених. Удосконалено акушерську тактику ведення вагітності в жінок з АВ на фоні хронічної патології ГБС невірусного генезу, яка передбачає проведення повторних профілактичних курсів у динаміці вагітності.

  Скачати повний текст

Наведено нове розв'язання наукової задачі сучасного акушерства та гінекології - розроблено ефективний комплекс реабілітаційних заходів у жінок з міомою матки у післяпологовому періоді з метою профілактики можливих ускладнень і збереження репродуктивної функції жінки. За результатами комплексного обстеження 152-х жінок досліджено лікувальний ефект місцевого застосування гестагену левоноргестрелу як внутрішньоматкової левоноргестрел-рилізинг (ЛНГ-рилізинг) системи стосовно структури та гемодинаміки фіброматозних вузлів на підставі даних трансвагінальної ехографії з доплерометричною оцінкою нодулярного кровообігу, клінічних даних у пізньому післяпологовому періоді з метою стабілізації розмірів міоматозних вузлів. У жінок з міомою матки у віддаленому післяпологовому періоді має місце більш виражена експресія факторів росту та зміна співвідношення їх рівнів. З'ясовано, що лікувальний вплив ЛНГ-рилізинг системи за рахунок місцевої дії одного з набільш сильнодіючих прогестинів - левоноргестрелу, який входить до складу системи, є надзвичайно ефективним щодо зниження судинної архітектоніки міоматозних вузлів у післяпологовому періоді, позитивно впливає на ехографічні характеристики фіброматозних вузлів та їх гемодинаміку, яка має прояв у підвищенні резистентності кровообігу живильних і внутрішньопухлинних судин. Відзначено, що застосування ЛНГ-системи є ефективним, зокрема для лікування пацієнток з міомами матки невеликих розмірів за інтрамуральних, субсерозних та інтрамурально-субсерозних локалізацій вузлів.

  Скачати повний текст

У порівняльному аспекті вивчено перебіг гестаційного періоду, а також перинатальні результати розродження в жінок за різних форм гіперпролактинемії. Показано, що форма гіперпролактинемії впливає на частоту мимовільного переривання вагітності у ранні терміни, а в подальшому генез гіперпролактинемії не має значення стосовно ускладнення вагітності, пологів і стану новонароджених. Виявлено, що у вагітних з синдромом гіперпролактинемії розвивається хронічна плацентарна недостатність, яка первинно має прояв у активації, а потім - зниженні функції плаценти. На підставі даних динамічного обстеження хворих за допомогою магнітно-резонансної томографії головного мозку до та після розродження показано відсутність прогресування мікропролактиноми під час гестації та у післяпологовому періоді.

  Скачати повний текст

Запропоновано шляхи оптимізації ведення вагітності та пологів у жінок, які хворіють на активний туберкульоз легень. На підставі ретро- й перспективного клініко-статистичного аналізу визначено особливості перебігу вагітності, пологів, вивчено стан фето-плацентарного комплексу, функцій зовнішнього дихання, антиоксидантної системи та перекисного окиснення ліпідів, стан плода у вагітних, хворих на активний туберкульоз легень. Удосконалено методи профілактики ускладнень перебігу вагітності, пологів, перинатальної захворюваності та смертності у жінок з даною патологією. Запропоновано комплекс лікувально-діагностичних і профілактично-лікувальних заходів з застосуванням тіотріазоліну та вобензиму, спрямованих на оптимальне ведення вагітності у жінок, хворих на активний туберкульоз легень. Розроблено та впроваджено лікувально-профілактичні заходи, що сприяли покращанню наслідків вагітності та пологів у пацієнток з активним туберкульозом легень, зокрема, виявлено зменшення в 1,42 рази частоти гестозів, кількості передчасних пологів - в 1,33 рази, а синдрому затримки розвитку плода - в 1,46 рази. Доведено, що впровадження лікувально-профілактичного комплексу дозволяє знизити кількість оперативних методів розродження з приводу дистресу плода, зокрема, кесаревих розтинів в 1,28 рази, накладання акушерських щипців або вакуум-екстрактора в 1,33 рази.

  Скачати повний текст

На підставі результатів динамічних комплексних досліджень з метою визначення рівня гормонів щитовидної залози (ЩЗ), тиротропного гормону та йодурії, з використанням даних ультразвукового дослідження ЩЗ, з'ясування стану плацентарного комплексу, біофізичного профілю плода, порушень центральної та периферичної гемодинаміки, активності перекисного окиснення ліпідів і стану антиоксидантного захисту, змін клітинної та гуморальної ланок імунітету, реактивності системи крові, морфологічного, гістологічного й електронно-мікроскопічного дослідження плаценти у 356-ти жінок (274-х вагітних з субклінічним гіпотиреозом (СГ), 52-х вагітних контрольної групи в еутиреозі та 30-ти здорових невагітних жінок другої контрольної групи) установлено, що під час вагітності посилюються клінічні прояви гіпотиреозу та відбувається розвиток гіпотиреоїдного, анемічно-гіпоксичного синдромів, вторинного імунодефіциту, гіпероксидації, систоло-діастолічної дисфункції міокарда, які є патогенетичними ланками розвитку та прогресування плацентарної дисфункції та дистресу плода у вагітних з ГС. Обгрунтовано адекватні диференційовані програми й алгоритми ведення вагітності залежно від клініко-патогенетичного варіанта СГ. Наголошено, що вагітним, у яких СГ перебігає на фоні вторинного імунодефіцитного стану та/або анемічно-гіпоксичного синдрому доцільно призначати медикаментозний комплекс, який передбачає застосування L-тироксину й імуномодулятора імунофану, а у вагітних з СГ за клінічного переважання синдрому гіпероксидації та/або систоло-діастолічної дисфункції серця за умов проведення комплексної терапії з метою гормонозамісного лікування необхідно використовувати цитопротектор з антиоксидантними властивостями корвітин. Показано вірогідно вищу клінічну ефективність запропонованих програм лікування у порівнянні зі стандартною.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено роль інсулінорезистентності у змінах здоров'я жінки під час вагітності, пологів і у післяпологовому періоді. Проведено проспективне когортне дослідження 650-ти жінок, які народжували вперше. Установлено, що інсулінорезистентність може підвищувати ризик виникнення патології вагітності та пологів. Показано, що вагітність на фоні інсулінорезистентності може супроводжуватися порушенням обміну вуглеводів, дисліпідемією та тромбофілією. Наявність інших компонентів метаболічного синдрому підсилює негативний вплив інсулінорезистентності на виникнення патології вагітності у жінок. Для з'ясування ефективності розробленої профілатичної програми у вагітних з інсулінорезистентністю проведено рандомізоване відкрите контрольоване клінічне дослідження 110-ти вагітних. Профілактичні заходи передбачали раціональне харчування, активний руховий режим, самоконтроль жінки за допомогою щоденника, активного залучення партнера та патогенетичної медикаментозної терапії. Завдяки застосуванню програми зменшились певні ускладнення вагітності та пологів, частота оперативних втручань, потреба в інтенсивній терапії новонароджених. Для вивчення якості життя жінок з гіперінсулінемією у післяпологовому періоді проведено нерандомізоване відкрите контрольоване клінічне дослідження результатів використання певних медичних засобів за умов змін способу життя (60-ти жінок). Показано важливість профілактичної роботи з зазначеним контингентом жінок після народження дитини.

  Скачати повний текст

Визначено особливості розвитку остеопенічного синдрому (ОС) під час вагітності та пологів у жінок, що мали пошкодження зчленувань таза за пологів. Наведено результати комплексної діагностики порушень опорно-рухової системи та стану кісткової тканини у вагітних жінок з ОС і породілей з симптомами пошкодження зчленувань таза під час пологів шляхом оцінювання суб'єктивних і об'єктивних проявів патології кістково-зв'язкового апарату з використанням бальної оцінки, на підставі проведення ультразвукової денситометрії, визначення рівня загального кальцію, неорганічного фосфору, параметрів кальційрегулювальних гормонів зі маркерів метаболізму кісткової тканини, протеоглікана агрекана. Запропоновано алгоритм діагностики ОС у разі вагітності та пологів, а також розроблено та впроваджено у клінічну практику комплекс лікувально-профілактичних заходів, за яким передбачено застосування препарату "Кальцемін".

  Скачати повний текст

За результатами досліджень установлено особливості перебігу вагітності, стану плода та новонародженого у жінок, хворих на цукровий діабет (ЦД), залежно від рівня антифосфоліпідних антитіл (АФА). Установлено взаємозв'язок підвищення цього рівня й ускладнень ЦД, перебігу вагітності, порушень стану плода та новонародженого. Уперше визначено особливості системи гемостазу в жінок, хворих на ЦД з антифосфоліпідним синдромом, а саме: тромбоцитопенію, порушення процесів руйнування тромбоцитів, збільшення кількості "молодих" форм кров'яних пластинок зі збільшеним об'ємом, підвищення гетерогенності популяції тромбоцитів (анізоцитоз), зростання їх агрегаційних і адгезивних властивостей на тлі гіперкоагуляції крові. Виявлено порушення стану єдиного комплексу мати - плацента - плід (плацентарну недостатність у сполученні з вираженими циркуляторними порушеннями, затримку росту плода, зниження його адаптаційно-пристосувальних можливостей), які зумовлюють патогенез перинатальних втрат за умов антифосфоліпідного синдрому в жінок, хворих на ЦД.

  Скачати повний текст

У вагітних з лейоміомою матки показано наявність значної кількості серйозних ускладнень (загрози вагітності - у 78,8 % жінок, прееклампсії - у 25 %, гіпоксії плода - у 67,3 %, плацентарної недостатності - 67,6 %). Установлено взаємозв'язок між частотою виникнення ускладнень, кількістю лейоматозних вузлів у матці та розташованістю плаценти відносно до вузлів. Найбільш несприятливим є розташування плаценти у проекції лейоматозних вузлів. Виявлено залежність ускладнень і завершення вагітності та пологів у жінок з лейоміомою матки від змін параметрів гомеостазу, а саме: від зміни рівня статевих гормонів у крові (гіперестрогенемії, гіперпролактинемії, гіпопрогестеронемії) і зменшення концентрації хоріонічного мамотропіну; підвищення концентрації кортизолу та серотоніну, зменшення виділення катехоламінів, підвищення обсіменіння піхви мікробною флорою за значної кількості, у 40 % вагітних - вірусне інфікування, зниження показників місцевого імунітету, підвищення показників фактору некрозу пухлин і запальних інтерлейкінів. Установлено гіперкоагуляцію, підвищення у крові деяких важких металів (свинця), певних мікроелементів і пестицидів. Всі ці зміни можуть мати несприятливий вплив на перебіг вагітності і основне захворювання. За даними ультразвукового діагностування з'ясовано ріст лейоматозних вузлів під час вагітності. Розроблено метод прогнозування можливості виношування вагітноті в I триместрі та лікувально-профілактичні заходи для вагітних з лейоміомою матки. Застосування розробленої терапії сприяло поліпшенню змінених параметрів гомеостазу жінок, розвитку в їх організмі і, особливо, плаценті компенсаторно-пристосувальних реакцій, а також позитивно впливало на перебіг і завершення вагітності та пологів.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено частоту та структуру аномалій пологової діяльності (АПД) у жінок з інтраамніальним інфікуванням. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, мікробіологічними, ехографічними, кардіотокографічними, морфологічними показниками у жінок з АПД у разі інтраамніального інфікування. Визначено роль корекції мікробіоценозу статевих шляхів і порушень у системі "мати - плацента - плід" для профілактики АПД та поліпшення показників розродження у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням. З урахуванням результатів проведеного дослідження АПД уточнено існуючі наукові уявлення про патогенез порушень скорочувальної активності матки. Обгрунтовано необхідність удосконалення загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження аномалій пологової діяльності на базі використання антигомотоксичних препаратів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено стан системи центральної та регіональної гемодинаміки, гемостазу, гормонального, плодово-плацентарного гомеостазу у вагітних з наркоманіями, а також ролі бактеріологічних, імунологічних чинників в розвитку акушерських ускладнень, плацентарної недостатноcті, синдрому затримки розвитку плода (СЗРП) та розробки диференційованих способів їх лікування. Встановлено, що патомеханізми розвитку акушерських ускладнень плацентарної недостатності (ПН) та СЗРП включають порушення центрального, матково-плодово-плацентарного кровообігу, які виникають на фоні розвитку тромбофілічних станів, антифосфоліпідного синдрому, зниження рівня продукції плодово-плацентарних гормонів, високого рівня інфекційних захворювань та перинатального інфікування фетоплацентарного комплексу (ФПК), наслідком яких є розвиток гіпоплазії, склерозуючих та деструктивних змін в плаценті та спіральних артеріях. З'ясовано, що вживання наркотиків призводить до високого рівня ускладнень в неонатальному періоді у новонароджених та затримки психомоторного розвитку дітей протягом перших трьох років життя. Доведено, що застосування диференційованих лікувальних підходів до корекції стану гемостазу (фраксипарин) та стану матково-плацентарно-плодового кровоплину (мілдронат) сприяє підвищенню ефективності комплексної терапії плацентарної недостатності та хронічної гіпоксії плода, що покращує показники морфофункціонального стану фетоплацентарного комплексу зменшенням ускладнень вагітності, частоти передчасних пологів, СЗРП, захворюваності новонароджених.

  Скачати повний текст