Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 72 породіль з післяпологовим ендометритом та 61 породіллі з субінволюцією матки після кесарева розтину. Наведено результати вивчення показників імунного статусу, системи гемостазу, ехографічної картини післяпологового стану матки та надано оцінку бактеріальному фактору. Досліджено розвиток вторинної імунологічної недостатності за відносним супресорним варіантом з активізацією імунокомплексних реакцій, встановлено наявність гіперкоагуляції та зниження функціональних резервів фібринолізу. Зазначено, що післяпологовий ендометрит є полімікробним захворюванням і найчастіше розвивається на фоні патологічних включень в порожнині матки. Впровадження препарату СЕТ "Флогензим" до комплексної терапії та профілактики післяпологового ендометриту за рахунок корекції розладів імунітету та гемостазу сприяє підвищенню ефективності лікування породіль.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання профілактики гнійно-запальних захворювань після операції кесарева розтину у жінок підвищеної групи інфекційного ризику. Наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення конкретного наукового завдання, що виявляється в патогенетичному обгрунтуванні профілактики гнійно-запальних захворювань після операції кесарева розтину за допомогою комбінованого застосування мірамістину та позасудинної магнітно-лазерної терапії. Висвітлено систему профілактики, яка нормалізує показники перекисного окислення ліпідів, активізує систему антиоксидантного захисту, підвищує функціональну активність імунної системи, відновлює нормальний мікробіоценоз піхви, у 2,9 рази зменшує загальне мікробне обсіменіння пологових шляхів, запобігає деструктивним змінам лейкоцитів та лімфоцитів, стабілізуючи їх внутрішньоклітинні компоненти.

  Скачати повний текст

Робота присвячена розробці ефективного, патогенетично обгрунтованого методу профілактики післяпологових гнійно-запальних ускладнень у породіль з гестаційним пієлонефритом. Встановлено, що у породіль, які під час вагітності перенесли гестаційний пієлонефрит, у пуерперії відмічається наявність синдрому ендогенної інтоксикації, який супроводжується дисфункцією клітинної та гуморальної ланок імунітету та деструкцією нейтрофільних лейкоцитів на ультраструктурному рівні. Ці зміни є передумовою для розвитку у даного контингенту жінок післяпологової захворюваності. Запропоновано комплексний метод профілактики пуерперальної захворюваності породіль з гестаційним пієлонефритом в анамнезі із використанням у післяпологовому періоді ентеросорбенту Силард-П та імуномодулятора ехінацеї пурпурової, висока ефективність якого обгрунтована теоретично та підтверджена практично.

  Скачати повний текст

На підставі результатів клініко-лабораторних і функціональних методів дослідження розроблено ранні про- та діагностичні критерії розвитку ендометриту. Запропоновано засіб профілактики та лікування його із застосуванням хірургічної санації порожнини матки під час гістероскопії та біорезонансної вібромеханічної стимуляції матки. Доведено, що впровадження даного комплексу лікувально-діагностичних і профілактичних заходів післяпологового ендометриту в акушерських стаціонарах у групах ризику дозволило знизити частоту даної патології та скоротити тривалість перебування породіль у стаціонарі.

  Скачати повний текст

Визначено патогенетичні механізми гіпотонії матки у жінок з прееклапсією, розроджених за кесаревого розтину. У жінок та породілей з прееклампсією виявлено пригнічення клітинної ланки імунітету на фоні загальної реакції цитокінів, зумовлене автоімунними реакціями та явищами ендотоксикозу. На підставі результатів гістологічних і електронномікроскопічних досліджень установлено дистрофічні зміни у гладком'язових волокнах міометрія та в елементах сполучної тканини з судинними розладами (ендотеліоз). За цього порушується структура колагенового матрикса зі зниженням величини гідростатичного тиску у судинах міометрія з набряком інтерстиційного простору, формується дистрес плода на фоні фетоплацентарної недостатності з порушенням гомеостазу та гемостазу за типом прогресуючого хронічного ДВЗ-синдрому з явищами гіперкоагуляції. Доведено, що гіпотонія матки у породілей, розроджених за кесарева розтину, наявна в 1,75 раза частіша за доношеної вагітності (20,3 %) у порівнянні з передчасним розродженням (11,4 %). Розроблено методику здійснення превентивної профілактики ранньої та пізньої гіпотонії матки у випадку появи коагулопатичної кровотечі.

  Скачати повний текст

Вивчено патофізіологічні зрушення в організмі породіль внаслідок акушерських кровотеч. Досліджено проблеми удосконалення відновлювального лікування, а також зменшення післяпологових ускладнень і запобігання їх виникненню. Розглянуто основні етіопатогенетичні чинники розвитку акушерських кровотеч. Установлено особливості функціонального стану головного мозку. Виявлено зміни психоемоційного статусу у пацієнток. Досліджено гематологічні, метаболічні показники, параметри окисно-антиоксидантного гомеостазу, ендогенної інтоксикації та вивчено морфофункціональні порушення у плацентах і матках внаслідок кровотеч. Запропоновано та патогенетично обгрунтовано принципово новий спосіб віднолювального лікування породіль, що перенесли помірні та масивні кровотечі під час пологів з використанням озонотерапії. Досліджено його ефективність у порівнянні з традиційними методами лікування.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено та запропоновано найбільш оптимальні варіанти хірургічного гемостазу за органозберігальною методикою. Вперше адаптовано критерії визначення прогностичних факторів ризику масивних акушерських кровотеч (МАК) і розроблено прогностичну модель ймовірного розвитку МАК у вагітних, роділь та породіль. Запропоновано введення транексамової кислоти з метою профілактики масивної інтраопераційної кровотечі у разі кесарева розтину. Вперше проведено оцінку якості життя жінок, які перенесли МАК з застосуванням різних методів хірургічного гемостазу.

  Скачати повний текст

Розглянуто стан репродуктивної системи у жінок з дефіцитом маси тіла (ДМТ) екзогенного походження. Досліджено особливості змін гормонального балансу у жінок з ДМТ протягом менструального циклу з урахуванням основних екзогенних факторів. Надано оцінку особливостям перебігу вагітності у жінок з ДМТ екзогенного генезу. Проаналізовано перебіг пологів у жінок з різними ступенями ДМТ і різними патогенетичними механізмами виникнення цієї патології. Розроблено комплекс терапевтичних заходів для превентивного лікування синдрому ДМТ під час планування вагітності й оцінено його ефективність за показниками стану гормонального балансу, особливостями перебігу вагітності та пологів.

  Скачати повний текст

На підставі ретроспективного аналізу визначено фактори ризику виникнення деяких ускладнень та гнійно-запальних захворювань пуерперію у хворих на хронічний пієлонефрит (ХП). Розроблено алгоритми прогнозування лихоманки, субінволюції матки, метроендометриту, встановлено їх прогностичну точність. Комплексно досліджено у вагітних з ХП напередодні пологів протективні властивості цервікального слизу, фагоцитарну активність нейтрофілів та імуноглобуліновий склад крові. Визначено протективні властивості грудного молока у породіль з ХП на 5 - 7-му добу пуерперію. Вивчено особливості живих штамів Lactobacillus plantarum ВКПМ В-5002 і Streptococcus salivarius subsp. thermophilus ВКПМ В-3813; встановлено рівень адгезії до епітелію піхви напередодні пологів у здорових вагітних та вагітних, хворих на ХП, виявлено здатність забезпечувати сінергізм антагоністичної дії щодо E.coli, Pr.vulgaris, St.aureus, Pseud.aeroginosa, Candida albicans; визначено роль адгезивних властивостей штамів L.plantarum ВКПМ В-5002 і Str. salivarius subsp.thermophilus ВКПМ В-3813. Показано їх адгезію до трансферину, J-глобуліну, конкаваліну-А, муцину та фібронектину, які входять до складу епітеліальних клітин піхви.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше у хворих на пуерперальний ендометрит визначено особливості неспецифічних факторів захисту та імунної реактивності їх організму, які притаманні різним формам зазначеної патології. Виявлено фактори, що визначають виникнення ендометриту. Обгрунтовано застосування лімфотропної імунокоригувальної терапії хворим на післяпологовий ендометрит. Розроблено методику даної терапії для кожної його форми. Установлено, що за різних форм ендометриту, а також у процесі терапії є взаємозв'язок між характером мікрофлори піхви, станом загальної та місцевої імунологічної реактивності. Уперше на підставі результатів вивчення динаміки факторів неспецифічного захисту та імунної реактивності проведено порівняльний аналіз ефективності лімфотропної імунокоригувальної терапії та традиційного лікування.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив різних методик ушивання матки після першого та повторного кесарева розтину у жінок з метаболічним синдромом на стан інволюції та шва на матці, а також на репаративні процеси в матці. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, біохімічними імунологічними та морфологічними змінами за різних методик ушивання розрізу на матці під час першого та повторного кесарева розтину у жінок з метаболічним синдромом. Це дозволило розширити дані про патогенез післяопераційних ускладнень за абдомінального розродження, з урахуванням різного репродуктивного анамнезу у жінок з метаболічним синдромом. Одержані дані дозволили науково обгрунтувати необхідність розробки диференційованого підходу до ушивання розрізу на матці за першого та повторного кесаревого розтину у жінок з метаболічним синдромом. Встановлено особливості структури показань до першого та повторного кесарева розтину у жінок з метаболічним синдромом. Показано, що за вибору методики ушивання розрізу на матці під час першого та повторного кесарева розтину у жінок з метаболічним синдромом необхідно використовувати дворядний Роверденовський шов.

  Скачати повний текст

Подано теоретичне обгрунтування методики вимірювання рівня вільного гемоглобіну у промивних водах для визначення величини післяпологової крововтрати. Оцінено інформативність таких методів визначення крововтрати у разі вагінальних пологів, як візуальний, граві- та фотометричний. На основі вивчення інформативночті цих методів оцінювання післяпологової крововтрати, в разі вагінальних пологів розроблено новий підхід до оцінки крововтрати заснований на методі зважування з наступним перерахунком за запропонованою формулою. Розроблено й обгрунтовано нові клініко-організаційні підходи до профілактики та надання акушерської допомоги у разі ранніх післяпологових кровотеч.

  Скачати повний текст

Із використанням клінічних, мікробіологічних, біофізичних, біохімічних та імунологічних методів дослідження показано, що у жінок з факторами інфекційного ризику після операції кесаревого розтину спостерігаються висока частота засівання слизової піхви умовно-патогенною флорою з переважанням асоціативних форм і суттєвий дефіцит лактобацил, порушення імунного статусу організму, різкий дисбаланс між активністю вільнорадикальних реакцій і функціонуванням системи антиоксидантного захисту плазми крові. Профілактичне застосування флуренізиду й антибіотика зинацефу призводить до часткової нормалізації вищеназваних показників. Особливо ефективним є поєднане застосування даних препаратів, це призводить до зменшення частоти виникнення гнійно-запальних захворювань і скорочення термінів перебування породіль у стаціонарі.

  Скачати повний текст

На підставі різнобічного поглибленого комплексного дослідження одержано нові дані щодо ролі генетичних чинників та характеру імунологічних порушень у породіль з гнійно-запальними захворюваннями, що виникли на фоні патологічної крововтрати під час пологів, а також установлено їх закономірності залежно від величини крововтрати та ступеня ураження геніталій. Установлено закономірності порушень імунного статусу у вагітних групи високого ризику щодо розвитку гнійно-запальних ускладнень у породіль та їх зв'язок з системою гістосумісності - лейкоцитарних антигенів людини (HLA). Доведено роль мікробіоценозу пологових шляхів у вагітних і породіль з патологічною крововтратою в пологах у розвитку гнійно-запальних ускладнень. Показано значення порушень проникності клітинних мембран та підвищення інтенсивності метаболізму арахідонової кислоти в механізмі розвитку гнійно-запальних захворювань породіль на фоні патологічної кровотрати під час пологів. На підставі виявлених змін складено діагностичні таблиці та розроблено критерії для ранньої діагностики та прогнозування зазначеної патології. Розроблено та впроваджено комплекс організаційних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання гнійно-запальних захворювань у породіль з патологічною крововтратою, а також реабілітацію жінок, які перенесли ці захворювання з включенням імунокоректорів - антиоксидантів "Спленін", "Кверцетин" та "Ліпостабіл".

  Скачати повний текст

Показано позитивний вплив методу лактаційної аменореї (МЛА) на темпи інволюції зовнішніх ті внутрішніх розмірів матки після пологів per vias naturalis, а також після операції кесаревого розтину. Доведено позитивний вплив використання МЛА на інтенсивність грудного вигодовування, кількість виробленого грудного молока та тривалість вигодовування немовлят виключно груддю. Проаналізовано особливості становлення лактаційної функції у породіль. Досліджено рівень пролактину в крові обстежених жінок протягом всього періоду грудного вигодовування. Обгрунтовано позитивний вплив МЛА на зменшення кількості післяпологових гнійно-септичних ускладнень. Розвинуто концепцію щодо запобігання вагітності шляхом застосування МЛА. Встановлено, що МЛА є найбільш фізіологічно обгрунтованим методом планування сім'ї у післяпологовому періоді.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі клініко-статистичних, ехографічних, бактеріологічних, імунологічних і морфологічних методів клінічно і науково обгрунтована необхідність профілактики інтраамніальної і пуерперальної інфекції при передчасному розриві плодових оболонок на фоні недоношеної вагітності на підставі місцевого застосування мірамістину. Крім того, встановлені частота, терміни і фактори ризику розвитку передчасного розриву плодових оболонок при недоношеній вагітності. Все це в сукупності дозволяє покращити результати розродження цих жінок.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням профілактики і оптимізації лікування ГСУ в акушерстві. На першому етапі дослідження методом ретроспективного епідеміологічного аналізу визначена поширеність ГСУ пуерперію в Чернівецькій області на протязі 1992-1996 рр., їх структура і динаміка, популяційні фактори ризику ГСУ. Показана залежність рівня септичних післяпологових станів від частоти оперативного родорозв'язання, кореляція захворюваності на акушерський сепсис і венеричні захворювання. Виявлені можливі резерви зниження рівня ГСУ після пологів: призначення УЗД матки, цитоскопії маткових лохій, місцеве використання антибактеріальних засобів. На другому етапі дослідження на основі вибіркового методу показана ефективність розроблених автором методик профілактичного використання декаметоксину як основного антисептика в пологах, з метою санації вагіни вагітним групи ризику ГСУ. Вперше доведена ефективність включення внутрішньоматкового лаважу декаметоксину в комплекс лікувальних заходів при післяпологових ендометритах.

  Скачати повний текст

На підставі проведеного комплексного клінікоімунологічного, гемостазіологічного дослідження розроблено систему лікувальних заходів, спрямовану на розв'язання проблеми стосовно лікування гнійно-запальних захворювань (ГЗЗ) у жінок у післяпологовий період. Детально проаналізовано причини виникнення таких захворювань і визначено найбільш значимі фактори ризику розвитку ГЗЗ пуерперію. Уперше визначено (in vitro) та патогенетично обгрунтовано оптимальну схему застосування фотомодифікованої аутокрові за умов лікування гнійно-запальних захворювань пуерперію. Проведено поглиблене вивчення динаміки зміни інтерлейкінового статусу напередодні пологів і у перші п'ять діб післяпологового періоду. Визначено маркери доклінічної діагностики ГЗЗ у зазначеному періоді. Показники прозапальних інтерлейкінів є визначальними за диференційованого підходу до призначення екстреної імунокорекції. Динаміка цитокінів відображає адекватність і ефективність терапії післяпологових гнійно-запальних захворювань. На підставі вивчення показників імунітету, зокрема, рівнів прозапальних цитокінів і неспецифічної резистенції визначено (in vitro) і патогенетично обгрунтовано найбільш оптимальні режими дозування фотомодифікованої крові за умов використання у клінічній практиці. Одержано дані про високу ефективність використання трансфузії рентгенопроміненої поза організмом аутокрові у пацієнток з акушерськими ГЗЗ.

  Скачати повний текст