Визначено особливості розвитку менопаузального синдрому в жінок за умов хірургічної менопаузи залежно від перенесеного оперативного втручання. Наведено результати дослідження спектра статевих гормонів. Детально вивчено особливості психо-вегетативного статусу та вплив хірургічної менопаузи на стан кістково-суглобової системи жінок залежно від обсягу операції. На підставі порівняльного аналізу одержаних даних установлено, що розвиток проявів менопаузального синдрому та захворювань опорно-рухової системи відбувається на фоні прогресування характерних порушень психо-вегетативного статусу, а саме: симпатикотонії та гіпервентиляційного синдрому, які передують клінічним проявам та є основними патогенетичними ланками формування синдрому хірургічної менопаузи. Розроблено програми диференційованої корекції психо-вегетативного й обмінно-ендокринного балансу за умов комплексної профілактики та лікування менопаузального синдрому та патології опорно-рухової системи у жінок у разі хірургічної менопаузи, застосування якої достовірно підвищило ефективність традиційних заходів, що дозволило зменшити ступінь тяжкості менопаузального синдрому на 13,5 % та покращити результати лікування остеопенічного синдрому на 13 % у порівнянні з застосуванням традиційних лікувально-профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше з застосуванням комплексного підходу вивчено та клініко-патогенетично обгрунтовано диференційовані підходи до реабілітаційної терапії у жінок після тубектомії залежно від локалізації плідного яйця. Здійснено поглиблене дослідження стану репродуктивного здоров'я у жінок після ектопічної вагітності. Проаналізовано клінічні передумови виникнення позаматкової трубної вагітності залежно від локалізації плідного яйця. Установлено закономірність пригнічення тканинного ферментативного фібринолізу та протеолізу у випадку трубного викидня та розриву маткової труби. Це дає змогу розробити методики профілактики та лікування аномального фіброзогенезу, притаманного позаматковій вагітності. Уперше комплексно вивчено мікробіоценоз цервікального каналу, піхви, секрету маткової труби та її тканини у жінок залежно від локалізації плідного яйця в трубі. Визначено роль інфекції, що передається статевим шляхом та гормональних порушень у розвитку трубної вагітності у взаємозв'язку з її локалізацією. На підставі одержаних даних розроблено комплекс диференційної системної відновлювальної терапії з урахуванням локалізації плідного яйця та мікробіоценозу, гормональних порушень, особливостей тканинного фібринолізу та протеолізу.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід щодо реабілітації хворих, що полягає у використанні кріоконсервованої тканини плаценти. На підставі результатів лікування ектопічної вагітності за допомогою метотрексату доведено, що найбільш ефективним з існуючих способів його введення є лапароскопічний. Грунтуючись на клінічних даних визначено критерії добору хворих для консервативного лікування прогресуючої трубної вагітності за допомогою метотрексату. Вперше пацієнтам з позаматковою вагітністю проведено імунологічне дослідження. Встановлено, що у хворих після лікування метотрексатом відбувається пригнічення всіх ланок імунітету, що обгрунтовує застосування у реабілітаційному періоді кріоконсервованої тканини плаценти. Досліджено, що у хворих після імплантації плаценти резорбція плодового яйця, нормалізація рівня хоріонічного гонадотропіну та відновлення менструальної функції відбувається активніше, ніж у пацієнток із застосуванням традиційної відновлювальної терапії. Зазначено, що включення у комплексну терапію даних хворих трансплантації кріоконсервованої плацетарної тканини, має більш виражену коригувальну дію, ніж традиційне відновлювальне лікування.

  Скачати повний текст

Розроблено нові методи лікування гнійних ран у породілей. Установлено частоту та чинники ризику виникнення гнійних ран. Визначено особливості перебігу фаз ранового процесу, зміну складу мікробів у ранах, рівня імунної реактивності організму в породілей під впливом різних методів лікування. Уперше на підставі вивчення структури тканин рани (за методом поляризаційної мікроскопії), кількісного та якісного складу імунокомпетентних клітин у біоптаті з рани, фіксованих імуноглобулінів у мазках-відбитках та рівня їх світіння в динаміці процесу лікування розроблено оцінку тяжкості ранового процесу та визначено ефективну терапію гнійних ран. Запропоновано використання бальної оцінки ступеня тяжкості ранового процесу для прогнозування ефективності та своєчасної корекції лікування. Науково обгрунтовано та впроваджено до практики охорони здоров'я комплексний метод лікування гнійних ран з включенням препаратів із сорбційно-дезінтоксикаційними та імуномодулювальними властивостями.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз материнської смертності в Україні у випадках акушерських релапаротомій, розкрито структуру, основні причини летальності у разі масивних кровотеч та гнійно-септичних ускладнень; здійснено порівняльний аналіз релапаротомій у випадках акушерських кровотеч залежно від наслідку, що сприяє науковому обгрунтуванню необхідності підвищення ефективності прогнозування та профілактики даної патології. Розроблено математичну модель методики прогнозування акушерських кровотеч на підставі використання послідовної процедури розпізнавання за методом Байєса та коефіцієнта парної кореляції Пірсона. Досліджено особливості вмісту фібронектину, його кріопреципітатну активність, а також рецептори лімфоцитів до тромбіну, урокінази, тканинного та кров'яного активатора плазміногену у жінок з акушерськими кровотечами. Запропоновано нову профілактичну методику на підставі корелятивного рівня плазменого фібронектину та рецепторного апарата лімфоцитів. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ендокринологічними та імунологічними показниками у віддаленому післяпологовому періоді (до 2-х років) у жінок, які перенесли релапаротомії з приводу акушерських кровотеч. Розроблено нову методику реабілітації постгеморагічних ускладнень з використанням спрямованої та заступної гормональної та імунологічної корекції, а також танакану.

  Скачати повний текст

Роботу присвячено питанням профілактики гнійно-запальних ускладнень кесарського розтину. На основі клінічного та лабораторного обстеження 122 породіль групи ризику встановлено, що післяопераційний період у них супроводжувався ендогенною інтоксикацією та імуносупресією. Максимальне вираження розладів гомеостазу за отриманими клінічними та лабораторними даними припадало на 2 добу пуерперію. Додаткове включення до комплексної профілактики ентеросорбенту "Карбовіт" та локального лазерного опромінення в післяопераційному періоді супроводжувалося покращанням самопочуття, суттєвим зменшенням інтоксикації організму, сприяло нормалізації функціонального стану імунної системи, ефективно запобігало розвитку гнійно-запальних ускладнень. Запропонована профілактична програма є безпечною для породіль, не викликає ускладнень.

  Скачати повний текст