Уперше з застосуванням комплексу анатомо-антропологічних методів вивчено індивідуальну анатомічну мінливість зубів, зокрема, їх коронок у людей юнацького віку, що мешкають у м.Харків. Установлено регіональні морфологічні особливості коронок різців, ікол, малих кутніх зубів, великих кутніх зубів на верхній і нижній щелепах з урахуванням їх кількості, розташування у зубному ряду та їх будови. На підставі одержаних результатів проведено порівняльну характеристику морфологічних ознак даних коронок. Визначено межі коливання значень їх параметрів залежно від розташування у зубному ряду. За допомогою математичного аналізу статистично підтверджено збільшення ширини та діаметра коронок зубів у разі розташування їх за межами зубного ряду.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено вікові та статеві особливості морфометричних параметрів лицевого відділу голови, верхньої та нижньої щелеп з зубними рядами у хлопчиків і дівчаток віком від 8-ми до 15-ти років, що проживають на території Луганської області. Вивчено індивідуальну мінливість твердих тканин лицевого відділу голови, верхньої та нижньої щелеп, твердого піднебіння та м'яких (покривних) тканин лицевої ділянки у дітей у період формування постійних зубів і постійного прикусу. На підставі результатів комплексних досліджень (цефалометрії, морфо- та краніометрії лицевої ділянки, рентгенометрії голови та черепа, розробки краніограм і моделей-відбитків верхньої та нижньої щелеп та їх вивчення) встановлено вікові особливості будови, форми та розмірів лицевого відділу голови, описано його індивідуальну анатомічну мінливість. Визначено особливості індивідуальної мінливості верхньої та нижньої щелеп, носової та ротової ділянок, наведено краніометричну характеристику співвідношень голови та обличчя. Вперше встановлено графічні та метричні залежності між індивідуальною будовою голови, лицевої області та зубощелепного апарату у дітей різної статі віком від 8-ми до 15-ти років.

  Скачати повний текст

Установлено діапазон індивідуальної мінливості положення, форми та розмірів цистерни бічної ямки великого мозку, її краніотопографічні взаємини з магістральними артеріями та венами великого мозку. Уперше надано морфологічну характеристику полових, вікових та індивідуальних розходжень будівлі цистерни бічної ямки для обгрунтування та виконання оптимальних доступів до неї. Анатомічно обгрунтовано й експериментально апробовано хірургічний доступ до цистерни латеральної ямки, інтраопераційне виявлення павутинної оболонки та спеціальний її розріз. Обгрунтовано та розроблено способи виявлення та розсічення павутинної оболонки головного мозку.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі комплексного морфофункціонального дослідження одержано нові дані про індивідуально-типологічні особливості мікроциркуляції крові у дівчат-студенток південно-східного регіону України з різним соматотипом. За допомогою використання методу лазерно доплерівської флоуметрії (ЛДФ) здійснено графічну реєстрацію тканинного кровотоку, розроблено нормативні ЛДФ-метричні параметри жіночого організму та надано об'єктивну оцінку стану мікроциркуляції в різні фази оваріально-менструального циклу. Уточнено дані про добову динаміку показників і досліджено реакції системи мікроциркуляції на теплову пробу у різних фазах менструального циклу. Встановлено індивідуально-типологічні особливості мікроциркуляції крові у дівчат-студенток з різним соматотипом.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено дослідження на 78-ми препаратах трупів плодів за методами макромікроскопії, морфометрії, рентгенографії, ін'єкції кровоносних судин. Здійснено ультразвукове дослідження 32-х дітей першого року життя за допомогою апарата "SonoLine G60S" і високощілинного лінійного датчика 7,5 МГц. Визначено типові анатомічні ознаки гастродуоденального сегмента у перинатальному періоді, варіантної проекції воротаря шлунка стосовно передньої серединної лінії, морфологічної основи формування дуоденального закутка, гістоструктурної організації гастродуоденального сегмента, хронологічної послідовності його топографо-анатомічних взаємовідношень з суміжними органами та структурами живота й ультрасонографічних параметрів у новонароджених і грудних дітей. Досліджено закономірності вікової анатомії перехідних ділянок порожнистих органів травної системи.

  Скачати повний текст

Вивчено хронологічну послідовність становлення топографії дванадцятипалої кишки в нижньому поверсі черевної порожнини в плодовому періоді онтогенезу та її топографо-анатомічних особливостей у новонароджених. Доведено, що завдяки застосуванню сучасних методів морфологічного дослідження вивчено індивідуальну анатомічну мінливість та хронологічну послідовність просторово-часових перетворень частин дванадцятипалої кишки в нижньому поверсі черевної порожнини в плодовому та ранньому постнатальному періодах онтогенезу людини. Розроблено ультрасонографічні параметри дванадцятипалої кишки плодів та новонароджених дітей. Одержано результати досліджень топографо-анатомічних взаємовідношень частин дванадцятипалої кишки в нижньому поверсі черевної порожнини, що виявилися теоретичною базою для розробки двох хірургічних методів корекції порушення дуоденальної прохідності.

  Скачати повний текст

Вивчено анатомічні особливості пієлоуретального сегмента у ранньому періоді онтогенезу людини. З застосуванням комплексу сучасних методів морфологічного дослідження вивчено динаміку становлення топографії та будови даного сегменту. Уточнено та систематизовано відомі й одержані дані стосовно топографо-анатомічних особливостей пієлоуретерального сегмента людини. Розвинуто теоретичні засади про перинатальну анатомію, просторово-часову динаміку становлення топографій особливості синтопії верхніх сечових шляхів. Вивчено хронологічну послідовність становлення топографії пієлоуретерального сегмента у плодовому періоді онтогенезу. Вивчено його топографо-анатомічні особливості у новонароджених. Досліджено пошарову будову пієлоуретерального сегмента у перинатальному періоді онтогенезу. З'ясовано особливості його кровопостачання та венозного відтоку. Визначено критичні періоди його розвитку. Уперше виготовлено детальні графічні реконструкції пієлоуретеральних сегментів різних періодів пренатального розвитку людини, що розвиває уявлення про просторово-часову організацію досліджених структур.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості будови серцевих камер, магістральних судин основи серця у нормі та з відкритим передсердно-шлуночковим каналом у дітей на етапах постанатального онтогенезу з урахуванням анатомії вінцевих артерій і венозного русла органа. Описано особливості вікових пертворень геометрії порожнин передсердь і шлуночків, порушення взаємовідносин між камерами з затримкою росту анатомічних структур. Виявлено характер змін трабекулярного відділу шлуночків. Проведено анатомо-ехокардіографічне зіставлення для ідентифікації анатомічних структур на сканограмах серця дітей. Визначено форми кровопостачання серця в нормі та з пороком, типи розгалуження вінцевих артерій, особливості зон дренування серцевих вен з характером зміни вінцевого синуса. Одержано нові відомості про будову стінок серцевих камер з урахуванням їх кровопостачання у разі поєднання відкритого передсердно-шлуночкового каналу з пороками конотрункусу (атрезією та стенозом устя легенового стовбура, загальним артеріальним стовбуром, транспозицією магістральних судин, відходженням аорти та легеневого стовбура від правого шлуночка).

  Скачати повний текст

За результатами обстежень дітей, підлітків і дорослих обох статей виявлено істотні особливості фізіологічного механізму, що забезпечує стабілізацію пози стояння (ПС). Встановлено, що цей механізм функціонує в режимі динамічного позиціонування центру маси тіла (ДПЦМТ). Мета ДПЦМТ - забезпечення безперервного пошуку оптимальної ПС за умов зміни установочного пункту. Зазначено, що в процесі вікового розвитку значно поліпшується діяльність фізіологічного механізму ДПЦМТ. Більш ефективно здійснюється ДПЦМТ в осіб жіночої статі. Механізм ДПЦМТ представлений взаємодіючими (ліво- і правостороннім) компонентами. Зазначено, що спеціальне тренування ПС за ускладнених умов істотно покращує стабільність ПС.

  Скачати повний текст

Досліджено зміни серцево-судинної системи за циклічних фізичних навантажень та встановлено базові закономірності адаптаційних змін морфо-функціональних показників серця в онтогенезі у спортсменів під час заняття спортом, у яких тренувальний процес направлений на витривалість. Виявлено зміни: вікові морфологічні та функціонального стану структур серця у спортсменів віком 14 - 22-х років циклічних видів спорту. Наведено порівняльні характеристики вікових мофрофункціональних змін серця у спортсменів і нетренованих осіб. Виявлено морфометричні особливості діяльності серця та зміни показників центральної гемодинаміки за важких фізичних навантажень. Вивчено вікові та статеві особливості інтракардіальної гемодинаміки, морфофункціональні зміни лівого шлуночку серця та механізми регуляції серцевої діяльності у спортсменів, що займаються циклічними видами спорту у процесі адаптації організму до фізичних навантажень, направлених на розвиток витривалості.

  Скачати повний текст

На базі компонентного аналізу встановлено значення генетичного та середовищного компонентів у формуванні конституціональної затримки статевого розвитку (ЗСР) у хлопців-підлітків. Доведено, що успадкування патологічних ознак здійснюється частіше одночасно за обома чинниками. Визначено антигенний склад системи HLA в хлопців-підлітків із конституціональною формою ЗСР. Встановлено асоціативні зв'язки антигенів системи HLA I та II класу та ЗСР конституціонального генезу. Виявлено особливості частоти спостережуваності лімфоцитів з акроцентричними хромосомами, що асоціюють (ААХ), у хлопців-підлітків з конституціональною формою ЗСР.

  Скачати повний текст

На підставі результатів дослідження функціонального стану зорової системи дітей і підлітків різних вікових груп установлено, що практично всі досліджені функціональні показники (госторота зору, позитивні та негативні резерви акомодації, конвергентні та дивергентні фузійні резерви, найближчі точки ясного зору й конвергенції, контрастна чутливість) значно нижчі за вікові норми. Зазначено, що функції зорової системи (акомодація, конвергенція, фузія, контрастна чутливість) відіграють провідну роль у процесі навчання, оскільки забезпечують сприйняття об'єктів на близькій відстані. За результатами дослідження динаміки функціональних показників зорової системи дітей і підлітків показано, що тексти з різними параметрами оформлення, відповідними чи не відповідними віковим нормам, викликають у зоровій системі певні (позитивні чи негативні) функціональні зміни, які розвиваються за трьома основними напрямками: зміни, характерні для посилення рефракції; зміни, спричинені зоровим стомленням, що є нормальною фізіологічною реакцією на навантаження; зміни, що характеризуються сталістю показників та вказують на успішність адаптації зорової системи до певного навантаження.

  Скачати повний текст

Встановлено у здорових міських дівчат Поділля й юнацького віку взагалі та різних морфотипів особливості ультразвукових параметрів матки й яєчників і рівня статевих гормонів у різні фази менструального циклу (МЦ), а також особливості їх зв'язків із антропо-соматотипологічними показниками. Доведено, що між дівчатами підліткового й юнацького віку у більшості випадків під час аналізу зв'язків ультразвукових показників жіночих статевих органів із рівнем статевих гормонів у різні фази МЦ встановлено абсолютно різну, як за силою та напрямом, так і за кількістю статистично значущих і недостовірних середньої сили зв'язків, картину. Аналіз одержаних регресійних моделей ультразвукових розмірів матки й яєчників і рівня статевих гормонів показав, що найбільш часто до моделей розмірів матки входять обхватні розміри тіла, діаметри тулуба та ширина дистальних епіфізів довгих трубчастих кісток кінцівок (ШДЕ); до моделей розмірів яєчників - обхватні розміри тіла, діаметри тулуба та товщина шкірно-жирових складок (ТШЖС); до моделей рівня статевих гормонів у дівчаток підліткового віку - ШДЕ, обхватні розміри тіла, діаметри тулуба та ТШЖС, а у дівчат юнацького віку - обхватні розміри тіла, діаметри тулуба, ТШЖС і ШДЕ, що, в свою чергу, опосередковано вказує на більшу генетичну залежність розмірів матки, ніж розмірів яєчників і рівня статевих гормонів.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості судин і нервів вилочкової залози (ВЗ) у плодів та новонароджених з використанням макромікроскопічного, морфометричного, ін'єкційного, гістологічних і статистичних методів дослідження. За результатами проведеного досліження встановлено, що для будови ВЗ плодів і новонароджених характерна виражена індивідуальна анатомічна мінливість залежно від форми та кількості часток, статі, віку та типу статури. Виділено три основні форми будови загрудинної залози у плодів і новонароджених. Визначено варіанти розподілу вилочкових артерій, вен, нервів. Будова нервів ВЗ пов'язана з особливостями розподілу гілок вилочкових артерій, між нервами наявна велика кількість зв'язків, для нервів характерна виражена асиметрія. З'ясовано, що місцями найбільш частого проникнення нервів у залозу є верхній полюс і бічні краї часток. Початок мієлінізації нервів визначено у плодів віком 32 тижнів гестації. У новонароджених виявлено продуктивний розвиток мієлінових волокон, що характеризується збільшенням загальної кількості волокон і диференціюванням волокон середнього діаметра, мієлоархітектоніка нервів ВЗ - віковими, кількісними та якісними змінами.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження динаміки формування психофізіологічних функцій у дітей віком 7 - 10 років з різним рівнем фізичного розвитку. Виявлено зв'язок між властивостями нейродинамічних, сенсомоторних і психічних функцій та успішністю навчання з фізичним розвитком. Встановлено, що віковий період 7 - 10 років характеризуєтсья зростанням властивостей основних нервових процесів, простих і складних сенсомотрних функцій, а також функцій пам'яті та уваги. З'ясовано, що існує кореляційна залежність фізичного розвитку у дітей віком 7 - 9 років з функціональною рухливістю та силою нервових процесів та статистично достовірні відмінності даних властивостей вищої нервової діяльності між групами осіб з різним рівнем фізичного розвитку. Виявлено, що діти з високим рівнем фізичного розвитку мають кращі показники функціональної рухливості та сили нервових процесів, ніж учні з середнім і низьким рівнями фізичного розвитку. Не виявлено достовірного зв'язку між показниками сенсомоторної реактивності різного ступеня складності, властивостями пам'яті та уваги, успішністю навчання з коефіцієнтом фізичного розвитку. Відзначено наявність тенденції вищих показників сенсомоторної реактивності та психомоторних функцій у дітей з високим рівнем фізичного розвитку у порівнянні з його більш низькими градаціями. Доведено, що дітям віком 7 - 10 років властивий індивідуальний розвиток, який характеризується двома групами змінних ознак: консервативними (нейродинамічні функції та рівень фізичного розвитку) та лабільними (психомоторні функції).

  Скачати повний текст

Досліджено особливості гемодинамічних показників у практично здорових міських підлітків Подільського регіону України залежно від антропосоматотипологічних характеристик організму. Вперше встановлено нормативні значення показників гемодинаміки, одержаних методом тетраполярної реокардіографії у практично здорових міських підлітків Подільського регіону України залежно від віку, статі та особливостей будови тіла. Виявлено виражені статеві відмінності більшості кореляційних зв'язків показників гемодинаміки з антропосоматотипологічними. На підставі одержаних даних вперше побудовано достовірні моделі параметрів гемодинаміки, визначених методом тетраполярної реокардіографії у міських підлітків Подільського регіону України.

  Скачати повний текст

Уперше у комплексі встановлено зв'язки вікових, статевих та соматотипологічних особливостей з ультразвуковими показниками серця у практично здорових осіб підліткового віку. Виявлено виражені статеві відмінності більшості кореляційних зв'язків ехокардіографічних показників з антропометричними і соматотипологічними у даних підлітків. Уперше на підставі особливостей конституційних показників з використанням методу покрокової регресії, у міських підлітків різної статі побудовано достовірні моделі ультразвукових параметрів серця та показано виражені гендерні розбіжності точності опису ехокардіографічних ознак і параметрів тіла, що є складовими моделей.

  Скачати повний текст

У здорових дітей молодшого шкільного віку виявлено 10 типів скоротливості жовчного міхура та сфінктера Одді, деякі з них подібні до проявів дискінезії, але не порушують пасажу жовчі та пояснюються особливостями вегетативної регуляції, притаманними даному віку. Визначено величину коефіцієнту скоротливості для різних типів моторики жовчного міхура у дітей. За результатами досліджень установлено, що найбільш інформативними інтегральними показниками вегетативного гомеостазу, які об'єктивно характеризують особливості різних типів скорочення жовчного міхура є індекс централізації, вегетативний показник ритму та співвідношення LF/HF. Це підтверджується характером взаємовідносин основних компонентів ритміки ЕЕГ, зокрема, у разі врахування реакції на провокаційні проби, які найбільш вірогідно відображають ступінь морфо-функціональної зрілості мозку як системи, а дисфункції лімбіко-ретикулярного комплексу можуть відігравати значну роль у патогенезі вегетативних порушень на надсегментарному рівні. Прогностичним критерієм виникнення донозологічних порушень стану біліарної системи у дітей молодшого шкільного віку слід вважати стан сфінкерів і термін скорочення жовчного міхура, але найбільш несприятливим для подальшого розвитку патології визначено наявність гіпокінетичного типу скорочення жовчного міхура. Установлено, що одним з проявів дезадаптаційного синдрому в дітей молодшого шкільного віку у процесі систематичного навчання є наявність гіпертонічно-гіпокінетичного та нормотонічно-гіпокінетичного, а також гіпертонічно-гіперкінетичного типів скорочення, які виникають на фоні вираженого дисбалансу вегетативної нервової системи. Розроблено та впроваджено до практики методику профілактично-оздоровчих заходів нормалізації рівня адаптаційних можливостей і стану здоров'я, яка враховує індивідуальні особливості розвитку вегетативної нервової та гепатобіліарної систем і сприяє нормалізації показників вегетативного гомеостазу та покращанню функції жовчовивідних шляхів.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що найбільш виражені зміни абсолютної та відносної маси, об'єму та питомої густини тимусу новонароджених мають місце у перші 48 годин післянатального життя. Визначено динаміку периваскулярних лімфатичних судин тимуса. Встановлено розподілення рецепторів до лектинів сочевиці й зав'язі пшениці на клітинах тимуса. Виявлено, що дендритні клітини тимуса мають рецептори до лектинів сочевиці. В процесі внутрішньодинамічного диференціювання та міграції лімфоцитів динамічно змінюється інтенсивність експресії рецепторів до лектинів зав'язі пшениці на епітеліоретикулоцитах тимуса новонароджених щурів. Обгрунтовано шляхи еміграції лімфоцитів з тимуса та встановлено механізми, які її забезпечують. Зазначено, що еміграція лімфоцитів з тимуса на периферію відбувається через периваскулярні лімфатичні капіляри на 12 - 16-ту годину після народження; вихід лімфоцитів забезпечується розвитком фізіологічного набряку тканини тимуса, який характеризується капілярним стазом, збільшенням індексу дегрануляції тучних клітин тимуса, підвищенням вмісту гіалуронової кислоти та збільшенням вмісту периваскулярних лімфатичних судин.

  Скачати повний текст