Уточнено особливості клінічного перебігу затяжних неонатальних жовтяниць (НЖ) залежно від наявних чинників ризику та рівнів гіпербілірубінемії. Вивчено ефективність застосування лактулози у дітей з НЖ з урахуванням клініко-лабораторних показників. Найбільш вагомими чинниками ризику зі сторони матері є анемія, порушення репродуктивної функції, патологічний перебіг вагітності та пологів. Зі сторони дитини - оцінка за шкалою Апгар 7 балів і нижче, відтерміноване прикладання до грудей, неадекватне вигодовування, роздільне перебування, діагноз значної НЖ в пологовому будинку, функціональні порушення травного каналу. Ефективніше лікування затяжної НЖ досягається включенням лактулози до фототерапії. Достовірним підтвердженням ефективності комбінованої схеми є клініко-лабораторні показники: зникнення жовтяничного забарвлення шкіри, збільшення маси тіла, відсутність функціональних шлунково-кишкових порушень, скорочення тривалості фототерапії, прискорені темпи зниження загального білірубіну сироватки крові, нормалізація показників копрограми та кишкового біоценозу.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості сучасного клінічного перебігу АВО- та Rh-ГХН з урахуванням перинатальних факторів ризику. Наведено відомості про порушення пігментного та білкового обмінів, функціональний стан гепатоцитів і синдром ендогенної інтоксикації у новонароджених із ГХН. Висвітлено чутливість, специфічність і прогностичну цінність біохімічних показників щодо прогнозу тяжкого перебігу АВО-ГХН та Rh-ГХН. Обгрунтовано клінічне та прогностичне значення середньомолекулярних пептидів, лактатдегідрогенази та лейкоцитарного індексу інтоксикації у дітей з ГХН. Наведено результати обстеження новонароджених з гемолітичною хворобою. Визначено діагностичне значення методу дистанційної реєстрації інтенсивності теплового потоку з поверхні тіла у новонароджених. Оцінено ефективність і безпечність використання ентеросгелю у комплексній терапії АВО-ГХН і Rh-ГХН.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості адаптації новонароджених з непрямою гіпербілірубінемією за умов вакцинації. Здійснено теоретичне узагальнення та науково обгрунтовано ризик розвитку затяжної непрямої гіпербілірубінемії. За результатами ретроспективного епідеміологічного дослідження доведено, що на стан новонароджених впливають різні фактори, а саме: вік жінки, перебіг вагітності та пологів, захворювання різноманітного генезу, стан новонародженого, оцінений за шкалою Апгар. На підставі результатів лабораторних досліджень установлено, що показники загального реактивного потенціалу організму мають прогностичне значення під час визначення ризику розвитку затяжної непрямої гіпербілірубінемії та інфекційно-запальних захворювань у неонатальному періоді та можуть бути використані як діагностичні критерії. Вакцинація проти вірусного гепатиту B забезпечує добрий протиінфекційний захист у 28,5 % дітей, помірний - у 45,9 %, низький - у 25,6 %. Катамнестичне спостереження за дітьми на першому році життя дозволило встановити, що у 1,6 разів рідше хворіли діти, вакциновані проти вірусного гепатиту B. Доведено доцільність вакцинації новонароджених дітей проти вірусного гепатиту B.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості фізичного, нервово-психічного розвитку і захворюваність дітей, які перенесли гемолітичну хворобу новонароджених з урахуванням перебігу перинатального періоду. Наведені дані про динаміку захворюваності, ранньої неонатальної смертності та летальності від гемолітичної хвороби новонароджених у Полтавській області за період із 1985 по 1997 рік. Виявлено, що діти, які перенесли гемолітичну хворобу новонароджених, мають у ранньому віці підвищену захворюваність на анемію, респіраторну і алергічну патологію та є групою ризику щодо формування контингенту частохворіючих. Установлено негативний вплив гемолітичної хвороби на фізичний розвиток дітей в анте- і постнатальному періоді. Виявлений вірогідний зв'язок між перенесеною гемолітичною хворобою новонароджених і дисгармонійністю нервово-психічного розвитку у дітей першого року життя. Розроблено комплекс заходів щодо реабілітації дітей після перенесеної гемолітичної хвороби новонароджених. Обгрунтовано необхідність обов'язкового нейросонографічного обстеження в динаміці та первинної реабілітації у відділенні патології новонароджених усіх дітей, хворих на гемолітичну хворобу новонароджених, їхнього природного вигодовування тривалістю до 12 місяців і динамічного диспансерного нагляду за ними педіатра і невролога протягом перших трьох років життя.

  Скачати повний текст