Досліджено морфофункціональні особливості серцево-судинної системи (ССС) в дітей дошкільного віку з різними показниками артеріального тиску (АТ) з метою виявлення факторів ризику розвитку гіпер- і гіпотензивних станів та розробки алгоритму скринінгового обстеження серцево-судинної системи для виявлення дітей групи ризику стосовно розвитку даної патології. Вивчено показники морфофункціонального стану ССС дітей дошкільного віку, виявлено регіональні особливості АТ та розроблено відповідні перцентильні номограми залежно від віку та статі. Вивчено взаємозв'язки між морфофункціональним станом ССС, антропометричними показниками, даними соціометричного обстеження. Виявлено відмінності цих показників залежно від величини АТ, а також показників капіляроскопічної картини нігтьового ложа залежно від показників АТ. Виділено фактори ризику, що сприяють розвитку змін АТ у дошкільників. Запропоновано критерії первинного прогнозу розвитку гіпер- та гіпотензивних станів, наведено алгоритм скринінгового обстеження мофрофункціонального стану дітей віком 3 - 7 років для виявлення ранніх змін з метою формування груп диспансерного спостереження та профілактики розвитку зазначених станів.

  Скачати повний текст

Виділено етапи становлення гемодинаміки у доношених новонароджених, а саме: період первинної адаптації та період стабілізації. Розроблено критерії оцінки гемодинамічних показників правого шлуночка (ПШ) як єдиного морфо-функціонального блоку (притічної частини ПШ та вихідного тракту ПШ) у доношених немовлят за умов перебудови з внутрішньоутробного до позаутробного типу кровообігу у нормі та за патології. Надано порівняльну оцінку об'ємних параметрів і функцій правих відділів серця у різні вікові періоди (протягом перших 14-ти діб, 1-го місяця) у здорових новонароджених і новонароджених, які перенесли перинатальну гіпоксію. Виявлено фізіологічну динаміку показників діастолічної функції серця у доношених новонароджених у процесі перебудови кровообігу. З'ясовано, що у процесі адаптації гемодинаміки діастолічна функція серця має значення параметрів, що відповідають здоровим дітям більш старшого віку. Установлено патогенетичну роль дисфункції ПШ у розвитку постгіпоксичної дезадаптації серцево-судинної системи.

  Скачати повний текст

З використанням кількісних методів аналізу електроенцефалографії (ЕЕГ), кардіоінтервалографії (КІГ) та реоенцефалографії (РЕГ) одержано нові дані про онтогенетичні особливості електричної активності мозку, церебральну гемодинаміку та вегетативну реактивність у дітей різного віку у нормі та деяких патологічних станах (за наявності бронхіальної астми (БА) у фазах загострення та ремісії). Вперше на підставі результатів комп'ютерного періодометричного аналізу ЕЕГ з використанням нових оригінальних програмних засобів одержано кількісні параметри, які характеризують часову структуру ЕЕГ-активності дітей шкільного віку та запропоновано об'єктивну класифікацію ЕЕГ-патернів, яка відображає вікові закономірності формування корово-підкоркових взаємовідносин в онтогенезі. У здорових дітей виділено та описано п'ять типів ЕЕГ, продемонстровано зміну їх представленості залежно від віку та ступеня вираженості адаптаційних порушень. Обгрунтовано можливість використання періодометричних показників для характеристики динамічних змін ЕЕГ під час проведення функціональних проб та за умов розвитку патологічного стану (у пацієнтів з БА у фазах ремісії та загострення). Вперше встановлено кореляцію характеристик ЕЕГ-активності та реактивності серцево-судинної системи у дітей у різних фізіологічних та патологічних станах. Запропоновано якісні та кількісні критерії, що дозволяють комплексно та динамічно оцінювати рівень адаптаційних можливостей дитячого організму на підставі використання простих, безпечних та високоінформативних методів апаратурного дослідження (ЕЕГ, КІГ та РЕГ).

  Скачати повний текст