Удосконалено клініко-ехокардіографічні критерії діагностики та проведено динамічне спостереження за дітьми, що хворіють на інфекційний міокардит з метою здійснення ефективного контролю за перебігом захворювання та профілактики ускладнень. На підставі даних катамнестичних спостережень визначено інформативні клінічні, електрокардіографічні та доплерехокардіографічні ознаки ураження серця у дітей з інфекційним міокардитом, ступінь їх інформативності за різних термінів захворювання. За результатами комп'ютерної обробки ехокадіограм з визначенням коефіцієнта ультразвукової щільності оболонок серця розроблено додаткові діагностичні критерії міокардиту. Визначено прогностичні критерії міокардиту у дітей залежно від тяжкості перебігу захворювання. Запропоновано заходи для здійснення ефективного контролю за перебігом інфекційного міокардиту на підставі клініко-ехокардіографічного моніторингу, зокрема, терміни та відповідний необхідний об'єм клініко-інструментального обстеження у процесі диспансерного спостереження.

  Скачати повний текст

Обстежено 110 дітей віком до 15 років, хворих на кардіоміопатію (КМП). Серед них - 41 хворий на гіпертрофічну кардіоматію (ГКМП), 54 - дилатаційну кардіоміопатію (ДКМП) і 15 - на фіброеластоз ендокарда (ФЕ). Проведено поглиблене клініко-анамнестичне та інструментальне обстеження хворих і з'ясовано варіанти перебігу захворювання. Установлено критерії діагностики та диференційної діагностики КМП у дітей раннього віку. У 37,2 % хворих зафіксовано несприятливий перебіг захворювання. За результатами поглибленого патоморфологічного дослідження з застосуванням гістохімічних та імуноморфологічних методів зроблено висновок, що різні форми КМП у дітей раннього віку є фетопатією, яка мала розвиток внаслідок впливу несприятливих факторів на плід у різні періоди онтогенезу.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання удосконалення діагностики кардіоміопатії на підставі вивчення клініко-інструментальних особливостей її перебігу та розробки диференціально-діагностичних критеріїв крадіоміопатії у дітей. Проведено комплексне дослідження стану серцево-судинної системи дітей, хворих на кардіоміопатію, кардит і міокардіодистрофію, за допомогою неінвазивних методів. Визначено характерні електрокардіографічні зміни у дітей, хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію - порушення процесу реполяризації, внутрішньошлуночкові блокади, патологічні зміни зубця Q і шлуночкову екстрасистолію. Встановлено характер морфофункціональних змін міокарда у дітей, хворих на кардіоміопатію. Визначено тип центральної гемодинаміки та його залежність від морфологічного типу кардіоміопатії. Розроблено й апробовано за амбулаторних і стаціонарних умов клініко-математичну модель діагностики кардіоміопатії. Встановлено діагностичну цінність алгоритму та протоколів диференціальної діагностики кардіоміопатії, розроблених на базі запропонованої математичної моделі.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного обстеження дітей з незапальними ураженнями міокарда тонзилогенного генеза встановлено залежність скарг хворого та виразності клінічних проявів захворювання від ступеня дезадаптації організму. Виявлено відмінності у спрямованості метаболічних та імунних порушень залежно від фази дезадаптації. Запропоновано концепцію патогенетичних механізмів, на підставі якої встановлено причини збереження або прогресування незапального ураження міокарда після санації носоглотки. Зазначено, що дана розробка є теоретичною базою нового підходу щодо лікування та реабілітації хворих незапальними ураженнями міокарда тонзилогенного генеза, розроблено класифікацію дезадаптацій за даної патології. Обгрунтовано диференційований підхід щодо обстеження та лікування дітей з незапальними ураженнями міокарда тонзилогенного генеза з урахуванням тяжкості перебігу патологічного процесу та ступеня дезадаптації організму.

  Скачати повний текст

Викладено клінічні дані, імунологічні показники та результати дослідження системи ліпоперекисів-антиоксидантів у дітей, хворих на неревматичний кардит. Встановлено особливості порушення гомеостазу у дітей, які часто хворіють. Запропоновано лікувально-реалібітаційні заходи з використанням тіотриазоліну, позитивний вплив якого позначається на імунній системі, стані перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і активності антиоксидантної системи. З'ясовано, що регресія ознак запалення міокарда відбувається на тлі порушень показників імунітету, стабілізації ПОЛ і антиоксидантного захисту.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження та порівняльний аналіз даних щодо функціонування вегетативної нервової системи, психоемоційний статус і функціональний стан серцево-судинної системи у дітей з різними формами пролапсу мітрального клапана (ПМК). Виявлено, що на тлі вихідної симпатокотонії та високого рівня тривожності для дітей з первинним ПМК характерно зниження адаптаційно-пристосувальних механізмів (АПМ) і надмірне вегетативне забезпечення, а для дітей з вторинним ПМК - напруженням АПМ, недостатнє вегетативне забезпечення та більш виражена дизадаптація унаслідок хвороби з втратою соціальних орієнтирів. Вперше у дітей з ПМК виявлено початкову стадію діастолічної дисфункції. Встановлено гіповолемічний тип центральної гемодинаміки та зниження швидкості відкриття передньої стулки мітрального клапана, а також збільшення половини градієнта тиску мітрального кровотоку, більш виражене у дітей з гемодинамічно значимими формами ПМК та явищами міксоматозної дегенерації стулок мітрального клапана. Розроблено метод ранньої діагностики первинного ПМК з використанням функціональної проби з фуросемідом. Запропоновано та апробовано за умов стаціонару схему комплексного лікування дітей з ПМК, у якій вперше застосовано препарат метаболічної спрямованості "Неотон" (креатин-фосфат). Доведено, що нормалізація вегетативного гомеостазу та покращання показників систолічної й діастолічної функцій міокарда та біоенергетичного стану організму сприяють зменшенню ступеня ПМК.

  Скачати повний текст

Вивчено стан центральної гемодинаміки у разі дифтерії та дифтерійного міокардиту (ДМ) в дітей, удосконалено діагностику та патогенетичну терапію ДМ. Встановлено, що стан центральної гемодинаміки визначається ступенем тяжкості дифтерійної інфекції та ДМ. У разі дифтерії найбільш сприятливим запропоновано вважати гіперкінетичний варіант гемодинаміки, оскільки у випадку даного варіанта не розвиваються ускладнення з боку серця. Визначено додаткові критерії тяжкості дифтерійного міокардиту в дітей. До комплексної терапії дітей, хворих на ДМ, доцільно включати "Мілдронат" - кардіометаболічний препарат з позитивною інотропною дією на міокард, а також стероїдні та нестероїдні протизапальні засоби.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у підлітків з різними варіантами аритмій відбувається дезадаптивна перебудова міокарда, яка супроводжується розширенням кореня аорти, збільшенням скінченного систолічного діаметра й об'єму лівого шлуночка, зниженням насосної та скорочувальної здатності міокарда, неадекватною та парадоксальною реакцією серця на фізичне навантаження. Показано, що зниження насосної функції міокарда у підлітків з аритміями, незалежно від варіанта порушень ритму, супроводжується підвищенням активності нейрогуморальних систем (САС і РААС), активацією системи прозапальних цитокінів і факторів апоптозу, зниженням варіабельності серцевого ритму (ВСР). На підставі регресійного аналізу виділено фактори прогресування систолічної дисфункції міокарда у підлітків з аритміями та розроблено регресійну модель формування аритмогенної кардіоміопатії.

  Скачати повний текст