Експериментально обгрунтовано застосування комбінації тималіну та амізону для лікування запального процесу в слизових оболонках верхніх дихальних шляхів. Встановлено ефективніть протизапальної та імунокорегувальної дії препаратів. Доведено, що використання їх комбінації під час лікування дітей, хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синуїт підсилює процеси регенерації та відновлення місцевого імунного гомеостазу. З'ясовано, що респіраторний епітелій середнього носового ходу та верхньощелепної пазухи уражено хламідійним антигеном у 56,6 % дітей, хворих на хронічний верхньощелепний синуїт. Розроблено оригінальний спосіб забору матеріалу для виявлення внутрішньоклітинного збудника за даної патології.

  Скачати повний текст

Вперше доведено наявність гіпосенсибілізуючої дії камери штучного мікроклімату соляних шахт (КШМ СШ) й обгрунтовано доцільність її застосування для лікування дітей, хворих на бронхіальну астму легкого та середньо-тяжкого перебігу (БАЛП, БАСТП) та цілорічний алергічний риніт (ЦАР) на підставі зменшення рівня сенсибілізації до неінфенкційних алергенів і гістаміну шкіри. Встановлено спектр алергенів, які найбільш часто приймають участь у формуванні легкого та середньо-тяжкого перебігу бронхіальної астми (БА) та ЦАР. Виявлено бактерицидну дію комплексного лікування КШМ СШ у поєднанні зі специфічною імунотерапією (СІТ) та базисною терапією, зокрема, встановлено зниження рівня антибактеріальних антитіл у даної категорії хворих. Встановлено позитивну дію комплексного лікування КШМ СШ у поєднанні з СІТ та базисною терапією на природну резистентність дитячого організму. Розроблено показання та протипоказання щодо призначення розроблених терапевтичних комплексів для лікування дітей, хворих на БАЛП, БАСТП та ЦАР.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена комплексній терапії сезонного алергійного риніту (САР) у дітей з включенням специфічної імунотерапії та поетапного застосування медикаментів в залежності від важкості захворювання. Ефективним методом лікування є специфічна імунотерапія, під впливом якої спостерігається не тільки покращення перебігу САР, але й імунологічна перебудова. Запропонований терапевтичний алгоритм забезпечує високу ефективність (86,2%) лікування. У 69,8% дітей у періоді загострення вдалося досягнути позитивних результатів, застосовуючи антигістамінні препарати нової генерації - лоратадин та азедастина гідрохлорид - місцево та перорально у вигляді монотерапії або в поєднанні з іншими препаратами. У пацієнтів з дуже вираженими або різнобічними симптомами необхідна комплексна терапія.

  Скачати повний текст

Запропоновано клініко-параклінічні критерії тяжкості алергічного риніту (АР) у дітей з урахуванням імунологічних і вегетативних змін. Розроблено метод цитоморфометричної оцінки лімфоцитів периферичної крові для визначення ступеня тяжкості АР у дітей. Охарактеризовано функцію зовнішнього дихання у випадку ізольованого АР і риносинуситу. Досліджено зміни носового дихання, цитокінового профілю, вегетативної реактивності відповідно до тяжкості перебігу даного захворювання, наведено критерії тяжкості АР у дітей. Викладено схему лікування АР у дітей з урахуванням вегетативних зрушень, у яких використання назальних глюкокортикостероїдів обгрунтовано на останньому етапі - у разі тяжкого перебігу АР.

  Скачати повний текст

Вперше проведено обстеження дітей підліткового віку, що страждають на різні форми ринітів з тривалим перебігом за комплексом когнітивних параметрів. Виявлено погіршення показників уваги, сприйняття, аналітико-синтетичних процесів. Вперше визначено особливості біоелектричної активності головного мозку у підлітків з тривалими ринітами, які залежать від вихідного вегетативного тонусу (ВВТ). Вперше в Україні встановлено вміст двох найважливіших нейротрансмітерів, що беруть участь у забезпеченні гомеостазу організму у дітей з різними формами тривалих ринітів, рівень яких залежить від ВВТ. Встановлено взаємозв'язок між психовегетативними проявами та рівнем бета-ендорфіну та лей-енкефаліну за різних форм тривалих ринітів. Проаналізовано дані про диференційні відмінності психологічного статусу залежно від ВВТ підлітків з тривалими ринітами у порівнянні зі здоровими однолітками, які пояснюють характер їх емоційних порушень і соціальної дезадаптації, а також зниження окремих показників якості життя (порушення сну, нестійкий настрій, підвищена тривожність). Вперше наведено характеристику ВВТ дітей підліткового віку з різними формами тривалих ринітів, а також частоту та характер порушень у них вегетативної реактивності. Встановлено, що вегетативна регуляція спокою здійснюється із значним домінуванням парасимпатичної або симпатичної ланок вегетативної нервової системи з гіперсимпатичною реактивністю. Доведено високу ефективність і результативність розробленої диференційованої терапії, спрямованої на відновлення психовегетативної рівноваги у дітей підліткового віку з різними формами тривалих ринітів, коригує змінені параметри нейропсихічного статусу та когнітивної сфери.

  Скачати повний текст

Вивчено розповсюдженість алергічного риніту (АР) серед школярів віком 13 - 14 років за міжнародною уніфікованою програмою ISAAC та регіональні чинники ризику, що впливають на формування АР у дітей. Проаналізовано особливості клінічного перебігу, мікробіоценозу слизової оболонки носа, риноцитологічної картини, функції носового дихання за допомогою методу назальної пікфлоуметрії в дітей з різними формами АР. Вивчено показники неспецифічної резистентності, системного та мукозального імунітету. На підставі виявлених особливостей перебігу сезонного та цілорічного АР з використанням показників вродженого та набутого імунітету, на базі результатів риноцитологічних обстежень, динамічних змін функції назального дихання розроблено диференційно-діагностичні таблиці та запропоновано доповнення до прийнятих схем лікування. Доведено доцільність впровадження в терапевтичний алгоритм назального лаважу 2 - 3 % розчином NaCl, застосування топічних антибактеріальних засобів за наявності бактеріальної контамінації з метою покращання ефекту базисної терапії.

  Скачати повний текст

Досліджено питання оптимізації діагностичних та лікувально-реабілітаційних заходів у дітей з алергічною патологією респіраторного тракту (РТ) на фоні гіперплазії лімфоглоткового кільця (ГЛК). Вивчено особливості клінічного перебігу, цитоморфологічної картини тонзил та слизової носу, реакцій перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту АОЗ у крові та носоглотковому слизу, стану імунітету в дітей з алергічним цілорічним ринітом (АЦР) або бронхіальною астмою (БА) та ГЛК. Установлено, що в даних дітей на фоні більш тяжкого перебігу алергічних захворювань РТ існують особливі реакції збоку лімфоїдних утворень глотки, активація процесів ПОЛ, імунної системи, послаблення АОЗ. Дані особливості є інформативними маркерами алергічної патології РТ у дітей з ГЛК та їх викладено у вигляді диференційно-діагностичних таблиць для встановлення характеру запалення дихальних шляхів (алергічне, інфекційне), що обумовлює вибір терапії - місцеву санацію носоглотки полівалентним бактеріофагом або імунізацію ліофілізованими бактеріальними вакцинами. Застосування наведеної методики дало змогу підвищити ефективність лікувально-реабілітаційних заходів щодо АЦР і БА.

  Скачати повний текст

Наведено результати порівняльної характеристики клініко-патогенетичних механізмів розвитку алергійного риніту та бронхіальної астми у дітей, а також безпосередньої та віддаленої ефективності лікування такого риніту, його впливу на формування бронхіальної астми. Показано, що основні біологічні маркери атопії, зокрема, успадкована схильність до алергійних хвороб, еозинофілія крові, шкірна сенсибілізація, підвищення рівня загального та специфічних IgE у крові, характерні для алергійного риніту та бронхіальної астми. З'ясовано, що алергійний риніт є фактором високого ризику формування бронхіальної астми, який суттєво збільшується за наявності прихованого бронхоспазму та обструктивних порушень функції зовнішнього дихання, що супроводжується зміною цитологічних показників і параметрів спірометрії, особливо кривої "потік - об'єм", що є важливим для диференційної діагностики респіраторних алергозів та їх подальшого прогнозу. Запропоновано комплексну терапію загострень алергійного риніту, яка передбачає застосування антигістамінного препарату III покоління "Фексофенадин гідрохлорид". Уточнено показання до призначення та подовження курсу антигістамінних препаратів з метою профілактики формування бронхіальної астми. Установлено зниження інтенсивності сенсибілізації та рівня гіперчутливості бронхів за впливу лоратадину. На підставі доведення позитивної клініко-імунологічної ефективності специфічної алерговакцинації для зменшення ризику розвитку бронхіальної астми у дітей віком старше 5-ти років, хворих на алергійний риніт, запропоновано призначати передсезонні курси специфічної імунотерапії протягом 3-х років, що сприяє достовірному зниженню подальшого розвитку бронхіальної астми.

  Скачати повний текст