Проведено комплексне вивчення особливостей вегетативного гомеостазу в дітей віком 12 - 15 років, хворих на пієлонефрит. У 131-ї дитини з цією хворобою та 35-ти дітей контрольної групи визначено вихідний вегетативний тонус шляхом анкетування за О.М.Вейном, досліджено варіабельність серцевого ритму, зокрема, під час проведення кліноортостатичної проби, вивчено добову екскрецію з сечею ванілілмигдальної кислоти. Досліджено роль вегетативних розладів як факторів ризику розвитку гострого та хронічного пієлонефриту, погіршення функціонального стану нирок. Оцінено значення нейрогенних розладів сечовипускання у формуванні вегетативного гомеостазу у разі пієлонефриту та взаємозв'язок симпатичної активності зі станом функції нирок. Висвітлено вплив ренопротекторної терапії інгібітором фозиноприлом - ферментом, який перетворює ангіотензин, на вегетативні показники у дітей з хронічним пієлонефритом.

  Скачати повний текст

Досліджено неімунні механізми прогресування пієлонефриту (ПН) в дітей. Вивчено особливості центрального, ниркового кровообігу та структурно-функціональних взаємозв'язків параметрів гемодинаміки та показників ренін-ангіотензинової системи (РАС), оксиду азоту та кортизолу. Установлено, що у разі ПН в дітей ще до виникнення хронічної ниркової недостатності відбуваються компенсаторно-пристосувальні перебудови центрального та ниркового кровотоку, взаємопов'язані з активацією ренін-ангіонтензинової системи та депресією синтезу оксиду азоту, які характеризуєються формуванням у 42,2 % хворих гіпокінетичного типу гемодинаміки, порушеннями ниркового кровотоку у 65,1 % обстежених. Зміни у метаболізмі РАС запропоновано розглядати як головну ланку в механізмах прогресування ПН у дітей. Виявлено взаємозв'язок між формуванням режимів гемодинаміки з активацією РАС і виснаженням синтезу оксиду азоту. Вираженість даних процесів зумовлена активністю і тяжкістю запального процесу. Визначено високоінформативні прогностичні критерії можливого прогресування ПН: індекс резистентності, систолодіастолічне співвідношення, мінімальну швидкість діастолічного кровотоку ниркової артерії, рівень ангіотензину й оксиду азоту в сироватці крові.

  Скачати повний текст

Одержано дані щодо регіональних особливостей ниркового кровоплину у здорових новонароджених і дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС тяжкого ступеня залежно від розвитку у них гострої ниркової недостатності - встановлено першочерговість змін у дрібних ренальних артеріях. Уточнено характер порушень ниркового кровообігу у дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС тяжкого ступеня залежно від розвитку та типу гострої ниркової недостатності - ідентифіковано наявність спазматичного та гіпоперфузійного варіантів порушень, доведено його превалювання. Удосконалено інструментальну діагностику порушень ниркового кровоплину, що призводять до розвитку гострої ниркової недостатності у новонароджених з гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС тяжкого ступеня. Теоретично обгрунтовано та доведено необхідність враховувати допплерометричні показники ниркового кровоплину для диференційованого призначення патогенетичної терапії новонародженим з гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС тяжкого ступеня.

  Скачати повний текст

Вивчено соматотипологічні ознаки та серологічні маркери (антигени крові систем ABO, Rh-фактор, MN, P та гаптоглобін) у дітей старшого шкільного віку, хворих на хронічний пієлонефрит і здорових дітей контрольної групи. Використано загальноклінічні, генеалогічні, антропологічні та серологічні методи дослідження. Вивчено особливості соматотипологічних показників і еритроцитарних антигенів та їх комбінацій у дітей 12 - 15-ти років, хворих на хронічний пієлонефрит і дітей контрольної групи. Вперше встановлено характеристику соматотипу та спектр еритроцитарних антигенів серед здорових підлітків Хмельницької області. На базі проведення антропометрії та досліджень антигенного спектра крові встановлено взаємозв'язок між виникненням хронічного пієлонефриту та генофенотипом дитини, що дозволяє більш диференційовано підходити до діагностики та профілактики пієлонефриту у дітей. За допомогою аналізу спектру еритроцитарних антигенів вивчено і встановлено схильність і резистентність до виникнення хронічного первинного, вторинного необструктивного й обструктивного пієлонефриту у дітей. Оцінено соматотип і асоцації еритроцитарних антигенів, що дало можливість обгрунтувати критерії та провести математичне моделювання прогнозу хронічного пієлонефриту у даної катогорії хворих. Вперше в дитячій нефрології розроблено таблиці й алгоритми прогнозування хронічного пієлонефриту і форм його перебігу, що дозволяє сформувати "групу ризику" дітей з виникнення хронічного перебігу пієлонефриту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вдосконалено діагностику артеріальної гіпертензії (АГ) у дітей, хворих на гломерулонефрит (ГН). З метою півищення ефективності виявлення АГ у дітей, хворих на ГН на ранніх етапах формування, на підставі анамнестичних, рутинних клініко-лабораторних, доплеросонографічних і радіоімунологічних методів обстеження розроблено комплексний алгоритм обстеження хворих дітей. Обгрунтовано необхідність використання комплексу клінічного обстеження із запропонованими маркерами стану ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) і табулоінтерстиціальних функцій, параметрів метода допплерівського ультразвукового дослідження (ДУЗД) для ранньої діагностики формування артеріальної гіпертензії у дітей, хворих на гломерулонефрит. Вивчено гіпертензію у дітей, хворих на ГН, як мультифакторіальне захворювання з визначенням внеску РААС і табулоінтерстиціального компонента в її формування. Доведено доцільність проведення у дітей, хворих на ГН, ДУЗД ниркових судин на рівні артерій другого-третього порядку як неінвазивного інформативного маркера для скрипінгу та моніторингу формування АГ даної патології. З метою раннього виявлення та запобігання прогресуванню АГ у дітей, хворих на ГН, аргументовано доцільність застосування запропонованих маркерів як інформативних специфічних критеріїв.

  Скачати повний текст

Комплексно обстежено 90 дівчаток з пієлонефритом, в яких виявлено інфекцію в піхві, сечових шляхах, порожнині рота, прямій кишці. З метою встановлення можливих чинників ризику розроблено спеціальну карту обстеження, до якої було вміщено дані про антенатальний анамнез, соціальні чинники, спадкоємну обтяженість, особливості менструальної функції в пацієнтки та її матері, а також дані загального та інструментального досліджень, антропометрії. Розроблено поетапне ведення дівчаток з пієлонефритом, починаючи з пубертатного періоду, з включенням вітамінотерапії, дієтотерапії, санітарно-гігієнічних заходів. Проведене лікування та спостереження протягом шести років призвели до стабілізації досліджуваних показників. Розроблено та впроваджено лікувально-діагностичний комплекс заходів, який сприяв відновленню та нормалізації менструальної функції з двофазовим менструальним циклом, значному покращанню загального стану пацієнток.

  Скачати повний текст

Досліджено питання розробки та обгрунтування нових методів реабілітації імунної системи у дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, за умов курорту за допомогою преформованих фізичних чинників. У дітей відбувалися характерні зміни імунного статусу, що характеризуються вторинним імунодефіцитним станом за Т-клітинною, дисбалансом гуморальної ланок імунітету, дефіцитом неспецифічного фактора захисту - лізоциму. Запропоновано й апробовано спосіб лікування дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, який включив разом зі стереотипним санаторно-курортним лікуванням застосування преформованих фізичних чинників: грязь-електрофорезу на область проекції селезінки, електромагнітну терапію дециметрового діапазону на зону проекції селезінки та біорезонансну стимуляцію на область проекції тимуса та селезінки. Виявлено, що застосування в комплексному санаторно-курортному лікуванні преформованих фізичних чинників на імунокомпетентні органи дозволяє досягти значного імунокоригувального ефекту та швидкого регресу клініко-лабораторної симптоматики.

  Скачати повний текст

Встановлено частоту остеопенічного синдрому (51,7 %) у дітей, хворих на хронічний пієлонефрит у функціонально-компенсованій стадії захворювання. Визначено зв'язок виникнення зниження мінеральної щільності кісткової тканини із особливостями перебігу хронічного пієлонефриту (формою захворювання, віком, в якому виник запальний процес, наявністю порушень парціальних ниркових функцій). Вивчено взаємозв'язок показників мінерального обміну та метаболізму органічної основи кісток (рівні кальцію й фосфору крові та сечі, лужної фосфатази й оксипроліну в сироватці крові), які відображають глибину ураження кісткової тканини. Вперше створено діагностичний алгоритм, за допомогою якого можна у конкретного хворого з хронічним пієлонефритом прогнозувати ризик виникнення зниження мінеральної щільності кісток і своєчасно проводити корекцію виявлених порушень.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення методів лікування дітей, хворих на пієлонефрит, з урахуванням клініко-імунологічних механізмів розвитку захворювання. Відзначено, що тривалий та несприятливий перебіг пієлонефриту у дітей зумовлює порушення в корпоративних зв'язках клітин, які беруть участь в запальних реакціях. Виявлено особливості функціональної активності нейтрофілів у крові та сечі хворих дітей, обгрунтовано придатність біологічного закону "похідного рівня" для їх оцінки. Це потрібно враховувати під час призначення адекватної патогенетичної терапії хворим. Запропоновано спосіб лікування, який включає одночасне застосування антибактеріальних засобів і нестероїдного протизапального препарату, за наявності контролю лабораторіями (тест з нітроблакитним тетразолієм, що характеризує фагоцитарну активність гранулоцитів у сечі).

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення якості діагностики та лікування дітей, хворих на гломерулонефрит (ГН), нефротичний синдром (НС) з супутніми стрептококовою та мікоплазмовою інфекціями. Встановлено найбільш низьку ефективність лікування глюкокортикоїдами та цитостатиками та високу частоту переходу гострого гломерулонефриту в хронічний у хворих з супутньою стрептококовою інфекцією. Доведено необхідність проведення серологічного обстеження дітей, хворих на ГН, НС з метою своєчасної корекції терапії та санації хронічних вогнищ інфекції.

  Скачати повний текст

Вивчено клінічні особливості перебігу гострого та хронічного гломерулонефритів (ГН) і тубулоінтерстиціального нефритів (ТІН) у асоціації з вірусом простого герпесу (HSV) і цитомегалії (HCMV). Установлено, що інфікованість HSV і HCMV хворих дітей складає 41(59,4 %), а мікст-асоціація HSV і HCMV досягла 22(53,6 %) серед інфікованих дітей. Доведено, що HSV і HCMV не є ведучим критерієм у розвитку конкретного клінічного синдрому або форми нефритів у дітей, за винятком гострого ТІН, за якого інфікованість виявлено в 90,9 % хворих. З'ясованоо, що асоціація ГН і ТІН з HSV і HCMV сприяє тяжкості перебігу захврювання та розвитку низької чутливості до терапії. Визначено, що наявність HSV і HCMV сприяє розвитку оксидативного стресу за рахунок супресії активності антиоксидантних ферментів (каталази, пероксидази, відновленого глутатіону) у дітей, хворих на гострий та гронічний ГН і ТІН. Установлено кореляційну залежність зниження екскреції аміаку та титрових неорганічних кислот від активності антиоксидантних ферментів у дітей, хворих на гострий ТІН, і високого рівня малонового діальдегіду з проявами хронічної ниркової недостатності за хронічних ГН і ТІН. Зазначено, що розроблений спосіб лікування даних дітей противірусними препаратами "Віролекс" і "Реаферон" є найбільш ефективним щодо ліквідації антиоксидантного стресу в порівнянні з використанням вітаміну Е та есенціале.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи удосконалення методів лікування та реабілітації дітей з пієлонефритом. Досліджено фактори ризику, динаміку клінічних проявів, мікробіологічний статус, ренальну гемодинаміку, стан канальцевого апарата та функціональний стан нирок у віковому аспекті за різних форм пієлонефриту у дітей. Охарактеризовано фактори ризику, особливості клінічного перебігу пієлонефриту залежно від віку (у пацієнтів до 6-ти, у 6 - 12, старше 12-ти років). Охарактеризовано стан ниркової гемодинаміки в активній фазі захворювання та після лікування. За результатами багатоцільової реносцинтиграфії виявлено погіршення функціональних параметрів обох нирок. На підставі результатів сучасних статистичних аналізів доведено переваги різних режимів тривалості антибактеріальної терапії щодо якості клініко-лабораторної ремісії та частоти рецидивів.

  Скачати повний текст

На підставі сукупності результатів аналізу скринінг-текстів на кальціфілаксію та антикристалоутворюючу здатність сечі до оксалатів кальцію, а також показниками щавелевої кислоти у сечі та добовій екскреції оксалатів з сечею, встановлено тип порушень оксалатного обміну у дітей з гломерулонефритом - оксалатно-кальцієву гіпероксалурію. Частоту реєстрації даної гіпероксалурії визначено залежно від клініко-лабораторних проявів та особливостей перебігу гломерулонефриту у дітей. Виявлено специфічний характер кристалографічних змін сечі з різними клініко-лабораторними варіантами та характером перебігу гломерулонефриту, перебігаючого із супутніми оксалатно-кальцієвими порушеннями. Зазначено, що з числа дітей, хворих на гломерулонефрит визначено групу ризику по оксалатній дезадаптції. Встановлено негативний вплив оксалатно-кальцієвих порушень як одного з важливих неімунних факторів підтримки та прогресування гломерулонефриту. З метою усунення оксалатно-кальцієвої гіперсалурії у дітей з гломерулонефритом розроблено та апробовано засіб лікування, пов'язаний із застосуванням препарату "Ксидіфон".

  Скачати повний текст

Вперше вивчено показники динамічного поверхневого натягу (ДПН) у практично здорових дітей та дітей з природженими аномаліями сечоводів, ускладненими розвитком вторинного хронічного обструктивного пієлонефриту. Наведено характеристику перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи, імунітету, ліпідного обміну, молекул середньої молекулярної маси, показників ДПН крові та сечі у період вступу до стаціонару та у динаміці під час використання комплексної терапії, що включала лазеротерапію, гіпербаричну оксигенацію, антиоксиданти й імунокоректори. Обгрунтовано ефективність запропонованої терапії за даної наявності патології у дітей.

  Скачати повний текст

Доведено необхідність оцінки диспропорції росту та дозрівання уретеро-везікального сегменту та сечового міхура у разі міхурово-сечовідного рефлюксу (МСР). З використанням сучасних методів дослідження розроблено та науково обгрунтовано показання до ендоскопічного лікування МСР в дітей з урахуванням активності пієлонефриту, виразності диспластичних змін у нирках та ступеня рефлюкс-нефропатії, порушень уродинаміки та анатомо-фізіологічних особливостей уретеро-везікального сегменту. Запропоновано та впроваджено до практики способи ендоскопічного лікування МСР у дітей. Розроблено критерії оцінки ефективності антирефлюксного захисту сечоводу під час та після ендоскопічних операцій у випадку МСР. На підставі ультразвукових, інструментальних методів, а також біохімічних показників крові та сечі вперше вивчено динаміку регресу пієлонефриту та ушкодження ниркових структур та уретеро-везікального сегменту після ендоскопічної корекції міхурово-сечовидного рефлюкса в дітей.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання субопераційної та післяопераційної профілактики пієлонефриту у дітей з гідронефрозом. Наведено характеристику показників у до- та післяопераційному періодах у дітей з гідронефрозом, зокрема, функціонального стану нирок, коагуляційного гемостазу, протеолітичної активності, фібринолітичної активності (ФА) крові та сечі. Вивчено роль розладів тканинної ФА мисково-сечовідного сегмента у розвитку пієлонефриту у разі гідронефрозу у дітей. Доведено ефективність застосування озонованого фізіологічного розчину для корекції ФА ниркової тканини, плазми крові, урокіназної активності сечі, екскреторної, іоно- та кислоторегулювальної функції нирок. Визначено позитивний вплив інтраопераційного використання авторської триканальної дренажної системи для проведення в післяопераційному періоді лаважу ниркової миски та верхніх сечових шляхів озонованим фізіологічним розчином (3 - 5 мг/л) для профілактики пієлонефриту у випадку гідронефрозу у дітей.

  Скачати повний текст

Встановлено, що під час затримки внутрішньоутробного розвитку плода у всіх строках гестації на фоні зниження фетальної маси та підвищення плацетарно-плодового коефіцієнту знижуються показники маси та об'єму нирок плоду. Визначено різні патологічні зміни у гістоструктурі нирок, що характеризуються потоншенням і нерівномірністю гломерулогенної зони кіркового шару, диспластичними та дистрофічними процесами, ознаками порушення кровообігу, збільшенням кількості стромальних елементів, посиленням експресії колагену ІІІ та IV типу. Стереометрично виявлено зменшення питомого об'єму гломерулогенної зони кори, канальців кіркової та мозкової речовини, а також збільшення відповідного показника незрілих клубочків. Доведено, що на 20 - 22-му тижні гестації має місце збільшення питомих об'ємів капсули клубочків, строми кіркової речовини та судин мозкового шару; а для 23-х - 25-ти тижнів характерне зменшення питомих об'ємів зрілих клубочків та збільшення стромальних і судинних компонентів кори та медули. Досліджено, що жінки, які переривали вагітність, мають низький соціально-економічний статус, палять, мають неповноцінне харчування, у деяких спостережено алергійні реакції. На підставі кореляційного аналізу виявлено збільшення кількості та сили кореляційних взаємозв'язків у системі "нирки плоду - фетоплацентарний комплекс".

  Скачати повний текст

Проаналізовано показники функціонального стану нирок і рівнів ферментів (гамма-глютамілтрансферази, лужної фосфатази, сукцинатдегідрогенази, кислої фосфатази, холінестерази, оксипроліну) у дітей з хронічним захворюванням нирок (ХЗН), в основі якого були хронічний пієлонефрит (ХП) з салурією у порівнянні з дисметаболічною нефропатією (ДМН). Виявлено наявність функціональних змін нирок у дітей з ХЗН на фоні салурії за умов відсутності зниження швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ). Доведено більш вагомі функціональні порушення у дітей з ДМН у порівнянні з пацієнтами, хворими на ХП. Встановлено підвищення активності тубулоспецифічних ферментів мембранного походження (гамма-глютамілтрансферази, лужної фосфатази) в сечі дітей з ДМН і ХП. Виявлено наявність гломерулярного ушкодження за рівнем холінестерази в сечі дітей з ДМН і ХП ще до зниження ШДК. Доведено високу активність оксипроліну в сечі дітей з ХЗН, що свідчить про активацію сполучної тканини не тільки як фонового стану організму, але й як маркера інтенсивності фіброзотвірної спроможності.

  Скачати повний текст