Скачати повний текст

Проведено дослідження 103 дітей з гострим та загостренням хронічного пієлонефриту. Визначено, що в активній стадії пієлонефриту реєструються зміни імунологічних показників: ліоциму, спонтанного та стимульованого НБТ-тесту, фагоцитарного резерву, фагоцитарного індексу, фагоцитарного числа, завершеності фагоцитозу. Виявлено, що зміни імунологічних показників зустрічаються у дітей з гострим перебігом пієлонефриту та під час загострення хронічної форми. Обгрунтовано доцільність уживання у комплексній терапії пієлонефриту фітопрепарату "Бакплан", який має імунокоригуючу, протимікробну, протизапальну, антитоксичну та десенсибілізуючу дію. Призначення в активній стадії пієлонефриту даного препарату дозволяє скоротити тривалість маніфестного перебігу хвороби, поліпшити прогнозування хвороби, утриматися від призначення додаткових курсів антибіотиків.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення методів лікування дітей, хворих на пієлонефрит, з урахуванням клініко-імунологічних механізмів розвитку захворювання. Відзначено, що тривалий та несприятливий перебіг пієлонефриту у дітей зумовлює порушення в корпоративних зв'язках клітин, які беруть участь в запальних реакціях. Виявлено особливості функціональної активності нейтрофілів у крові та сечі хворих дітей, обгрунтовано придатність біологічного закону "похідного рівня" для їх оцінки. Це потрібно враховувати під час призначення адекватної патогенетичної терапії хворим. Запропоновано спосіб лікування, який включає одночасне застосування антибактеріальних засобів і нестероїдного протизапального препарату, за наявності контролю лабораторіями (тест з нітроблакитним тетразолієм, що характеризує фагоцитарну активність гранулоцитів у сечі).

  Скачати повний текст

Наведено результати клініко-лабораторних досліджень особливостей перебігу хронічного пієлонефриту із супутньою патологією гастродуоденальної зони у дітей на фоні ендотоксикозу. Встановлено наявність синдрому ендогенної інтоксикації, порушення імунного захисту, про що свідчить зниження загальної кількості та функціональної активності T-лімфоцитів, зростання рівня нульових і B-клітин, порушення співвідношення імунорегуляторних T-клітин, зміни в імуноглобуліновому спектрі, підвищення активності процесів ліпопероксидації, що підтверджується достовірним зростанням концентрації малонового диальдегіду, дисбалансом у напрямку відповіді системи антиоксидантного захисту на активацію процесів перекисного окислення ліпідів, що проявлялося зниженням внутрішньоклітинної та зростанням позаклітинної активності ферментів. Удосконалено комплекс лікування дітей із поєднаним ураженням органів сечовиділення та травної системи шляхом застосування ентеросорбенту "Силлард П", що дозволило скоротити перебування пацієнтів у стаціонарі, покращити перебіг основних захворювань.

  Скачати повний текст

Висвітлено результати клініко-лабораторних досліджень особливостей перебігу гострого гломерулонефриту у дітей. Встановлено наявність синдрому ендогенної інтоксикації, зміни імунного статусу та зростання активності процесів ліпопероксидації, зниження активності антиоксидантної системи захисту у досліджуваного контингенту. Виділено три ступеня ендогенної інтоксикації за клінічними та лабораторними показниками. Запропоновано метод ліквідації ендотоксемії з включенням до комплексної терапії гострого гломерулонефриту ентеросорбента "Ентеросгель". Добова кількість препарату залежить від діагностованого ступеня ендогенної інтоксикації. Застосування вказаного комплексу лікування ентеросгелю дозволило зменшити прояви інтоксикації, строки перебування пацієнтів у стаціонарі, покращити перебіг захворювання. Ентеросорбент ентеросгель рекомендовано застосовувати для лікуванні хворих на гострий гломерулонефрит дітей.

  Скачати повний текст

Досліджено питання розробки та обгрунтування нових методів реабілітації імунної системи у дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, за умов курорту за допомогою преформованих фізичних чинників. У дітей відбувалися характерні зміни імунного статусу, що характеризуються вторинним імунодефіцитним станом за Т-клітинною, дисбалансом гуморальної ланок імунітету, дефіцитом неспецифічного фактора захисту - лізоциму. Запропоновано й апробовано спосіб лікування дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, який включив разом зі стереотипним санаторно-курортним лікуванням застосування преформованих фізичних чинників: грязь-електрофорезу на область проекції селезінки, електромагнітну терапію дециметрового діапазону на зону проекції селезінки та біорезонансну стимуляцію на область проекції тимуса та селезінки. Виявлено, що застосування в комплексному санаторно-курортному лікуванні преформованих фізичних чинників на імунокомпетентні органи дозволяє досягти значного імунокоригувального ефекту та швидкого регресу клініко-лабораторної симптоматики.

  Скачати повний текст

Встановлено типи порушень обміну уратів у дітей, хворих на гломерулонефрит (119 обстежених). Визначено роль розладів уратного гомеостазу - одного з істотних неімунних факторів розвитку та прогесування даної хвороби. Встановлено значення спадковості, типу конституції, преморбідного фону й особливості клінічної симптоматології гломерулонефриту в дітей з супутніми розладами пуринового обміну, а також типи розладів обміну сечової кислоти, корелятивний зв'язок показників активності ферментів з показниками вмісту сечової кислоти в сироватці крові. Доведено доцільність використання уринодепресивного препарату "Алопуринол " під час терапії дітей, які страждають на гломерулонефрит і супутні розлади пуринового розладу.

  Скачати повний текст

Вдосконалено діагностику артеріальної гіпертензії (АГ) у дітей, хворих на гломерулонефрит (ГН). З метою півищення ефективності виявлення АГ у дітей, хворих на ГН на ранніх етапах формування, на підставі анамнестичних, рутинних клініко-лабораторних, доплеросонографічних і радіоімунологічних методів обстеження розроблено комплексний алгоритм обстеження хворих дітей. Обгрунтовано необхідність використання комплексу клінічного обстеження із запропонованими маркерами стану ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) і табулоінтерстиціальних функцій, параметрів метода допплерівського ультразвукового дослідження (ДУЗД) для ранньої діагностики формування артеріальної гіпертензії у дітей, хворих на гломерулонефрит. Вивчено гіпертензію у дітей, хворих на ГН, як мультифакторіальне захворювання з визначенням внеску РААС і табулоінтерстиціального компонента в її формування. Доведено доцільність проведення у дітей, хворих на ГН, ДУЗД ниркових судин на рівні артерій другого-третього порядку як неінвазивного інформативного маркера для скрипінгу та моніторингу формування АГ даної патології. З метою раннього виявлення та запобігання прогресуванню АГ у дітей, хворих на ГН, аргументовано доцільність застосування запропонованих маркерів як інформативних специфічних критеріїв.

  Скачати повний текст

Проведено клініко-морфологічне та клініко-морфометричне зпівставлення структурних елементів нормальної та подвоєної нирки та сечоводів у дітей з урахуванням важкості ураження патологічним процесом та методу хірургічного лікування. Розроблено алгоритм морфологічного дослідження стану тканин нирки у разі вирішення питання про видалення нирки. Підтверджено, що операціями вибору у разі подвоєння нирок у дітей мають бути пластичні реконструктивні втручання. Визначено зміни, характерні для структури подвоєної нирки, відзначено велике прогностичне значення кількості дистрофічно змінених ядер епітелію ниркових канальців, ядер м'язових волокон та перехідного епітелію сечоводів. Для виявлення тяжкості стану нирки та сечоводу підтверджено значимість кількості сполучної тканини у разі зменшення кількості основної речовини. Досліджено розвиток явищ дисплазії в подвоєних сечових шляхах 85-ти оперованих дітей віком до 15-ти років, доведено її присутність у тканинах подвоєних нирок у всіх вікових групах. Виявлено критерії дисплазії подвоєної нирки.

  Скачати повний текст

Визначено клініко-морфологічні особливості синдрому гострої ниркової недостатності та вплив факторів ризику на його розвиток. Вивчено клінічний перебіг гострої ниркової недостатності, виниклої внаслідок різноманітних причин, у новонароджених різного гестаційного віку. Описано морфологічні зміни в нирках обстежених немовлят різного гестаційного віку, зумовлені гострою нирковою недостатністю. Досліджено фактори ризику антенатального та постнатального періоду стосовно розвитку гострої ниркової недостатності, що дозволяє визначити ймовірність її виникнення, провести вчасну профілактику та лікування ранніх проявів.

  Скачати повний текст

Визначено частоту та основну причину гідронефрозу підковоподібної нирки в дітей. Оцінено результати загальноприйнятих методів діагностики й лікування дітей, обгрунтовано та впроваджено нову методику ультразвукової діагностики та комп'ютерної ренангіографії у діагностування гідронефрозу підковоподібної нирки. Розроблено метод оперативного лікування гідронефрозу підковоподібної нирки в дітей - дистальний широкий пієлоуретероанастомоз. Доведено, що нові методи діагностики та хірургічного лікування гідронефрозу підковоподібної нирки в дітей дозволили поліпшити результати лікування та знизити число гемінефректомій.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено показники динамічного поверхневого натягу (ДПН) у практично здорових дітей та дітей з природженими аномаліями сечоводів, ускладненими розвитком вторинного хронічного обструктивного пієлонефриту. Наведено характеристику перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи, імунітету, ліпідного обміну, молекул середньої молекулярної маси, показників ДПН крові та сечі у період вступу до стаціонару та у динаміці під час використання комплексної терапії, що включала лазеротерапію, гіпербаричну оксигенацію, антиоксиданти й імунокоректори. Обгрунтовано ефективність запропонованої терапії за даної наявності патології у дітей.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення вікових особливостей процесів вільнорадикального окиснення, перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантної системи (АОС) визначено клініко-біохімічні особливості активної стадії гострого пієлонефриту (ГПН) і хронічного пієлонефриту (ХПН) у дітей. Науково обгрунтовано доцільність використання препарату "Ліпін" у комплексному лікуванні дітей, хворих на ГПН і ХПН. Розроблено схеми його диференційного призначення з урахуванням віку, ступеня активності процесу та тривалості процесу у даних дітей. Доведено, що застосування ліпіну у комплексному лікуванні дітей, хворих на ГПН і ХПН, дозволяє досягти швидкого регресу клініко-лабораторної симптоматики та відновлення рівноваги між процесом ПОЛ та АОС.

  Скачати повний текст

Встановлено, що під час затримки внутрішньоутробного розвитку плода у всіх строках гестації на фоні зниження фетальної маси та підвищення плацетарно-плодового коефіцієнту знижуються показники маси та об'єму нирок плоду. Визначено різні патологічні зміни у гістоструктурі нирок, що характеризуються потоншенням і нерівномірністю гломерулогенної зони кіркового шару, диспластичними та дистрофічними процесами, ознаками порушення кровообігу, збільшенням кількості стромальних елементів, посиленням експресії колагену ІІІ та IV типу. Стереометрично виявлено зменшення питомого об'єму гломерулогенної зони кори, канальців кіркової та мозкової речовини, а також збільшення відповідного показника незрілих клубочків. Доведено, що на 20 - 22-му тижні гестації має місце збільшення питомих об'ємів капсули клубочків, строми кіркової речовини та судин мозкового шару; а для 23-х - 25-ти тижнів характерне зменшення питомих об'ємів зрілих клубочків та збільшення стромальних і судинних компонентів кори та медули. Досліджено, що жінки, які переривали вагітність, мають низький соціально-економічний статус, палять, мають неповноцінне харчування, у деяких спостережено алергійні реакції. На підставі кореляційного аналізу виявлено збільшення кількості та сили кореляційних взаємозв'язків у системі "нирки плоду - фетоплацентарний комплекс".

  Скачати повний текст

На підставі проведених досліджень визначено основні особливості порушень ниркового кровотоку та функції нирок за всіх форм захворювання. Визначено, що, всупереч досягненню позитивного ефекту лікування, порушення функції нирок залишаються в 60 % хворих на гострий та у 67,7 % - на хронічний гломерулонефрит. Проведено оцінку радіонуклідних ознак хронізації та прогресування патологічного процесу. На підставі результатів проведених досліджень розроблено алгоритм комплексної радіонуклідної діагностики за різних форм гломерулонефриту в дітей, який визначає порядок застосування методик комплексного обстеження та дає змогу об'єктивно оцінити ефективність лікування.

  Скачати повний текст

Встановлено частоту остеопенічного синдрому (51,7 %) у дітей, хворих на хронічний пієлонефрит у функціонально-компенсованій стадії захворювання. Визначено зв'язок виникнення зниження мінеральної щільності кісткової тканини із особливостями перебігу хронічного пієлонефриту (формою захворювання, віком, в якому виник запальний процес, наявністю порушень парціальних ниркових функцій). Вивчено взаємозв'язок показників мінерального обміну та метаболізму органічної основи кісток (рівні кальцію й фосфору крові та сечі, лужної фосфатази й оксипроліну в сироватці крові), які відображають глибину ураження кісткової тканини. Вперше створено діагностичний алгоритм, за допомогою якого можна у конкретного хворого з хронічним пієлонефритом прогнозувати ризик виникнення зниження мінеральної щільності кісток і своєчасно проводити корекцію виявлених порушень.

  Скачати повний текст

Установлено наявність підвищених рівнів ендотеліну-1 (ЕТ-1) та оксиду азоту (NO) з порушенням співвідношень між ними в усіх дітей з гострим гломерулонефритом (ГН) та за умов загострення гематуричної форми хронічного ГН. Найбільш значний дисбаланс виявлено в дітей, хворих на гострий ГН (ГГН) з нефротичним синдромом та нефротичним синдромом з гематурією та гіпертензією. Виявлено взаємозв'язки вмісту ендотелійзалежних медіаторів з основними клініко-лабораторними проявами ГН. Показано, що ЕТ-1 може бути використаним як маркер хронізації та прогресування ГН у дітей. Виявлено наявність функціонального зв'язку активності NO та ЕТ-1 з показниками специфічного та неспецифічного захисту у разі ГН у дітей зі ступенем порушень ліпідного та фосфоліпідного обмінів, що дає змогу розглядати ці медіатори як неімунні механізми розвитку та прогресування ГН.

  Скачати повний текст

Вивчено клінічні особливості перебігу гострого та хронічного гломерулонефритів (ГН) і тубулоінтерстиціального нефритів (ТІН) у асоціації з вірусом простого герпесу (HSV) і цитомегалії (HCMV). Установлено, що інфікованість HSV і HCMV хворих дітей складає 41(59,4 %), а мікст-асоціація HSV і HCMV досягла 22(53,6 %) серед інфікованих дітей. Доведено, що HSV і HCMV не є ведучим критерієм у розвитку конкретного клінічного синдрому або форми нефритів у дітей, за винятком гострого ТІН, за якого інфікованість виявлено в 90,9 % хворих. З'ясованоо, що асоціація ГН і ТІН з HSV і HCMV сприяє тяжкості перебігу захврювання та розвитку низької чутливості до терапії. Визначено, що наявність HSV і HCMV сприяє розвитку оксидативного стресу за рахунок супресії активності антиоксидантних ферментів (каталази, пероксидази, відновленого глутатіону) у дітей, хворих на гострий та гронічний ГН і ТІН. Установлено кореляційну залежність зниження екскреції аміаку та титрових неорганічних кислот від активності антиоксидантних ферментів у дітей, хворих на гострий ТІН, і високого рівня малонового діальдегіду з проявами хронічної ниркової недостатності за хронічних ГН і ТІН. Зазначено, що розроблений спосіб лікування даних дітей противірусними препаратами "Віролекс" і "Реаферон" є найбільш ефективним щодо ліквідації антиоксидантного стресу в порівнянні з використанням вітаміну Е та есенціале.

  Скачати повний текст

Виявлено залежність ступеня ураження сегмента нирки від ступеня порушень уродинаміки та ектопії вічка рефлюксуючого сечоводу за умов повного подвоєння верхніх сечових шляхів. Опрацьовано метод оперативного лікування міхурово-сечовивідного рефлюксу в один з сегментів нирок - накладення пієло-уретеро- або уретеро-пієлоанастомозу з залишенням "вимкнутого" рефлюксуючого сечоводу. Розроблено показання до різних видів операцій залежно від рівня ектопії сечоводу, а також характеру ураження верхніх сечових шляхів. Запропоновано алгоритм вибору методу хірургічного лікування, який дає змогу оптимізувати лікувальну тактику та у 91,9 % одержати гарні та задовільні результати.

  Скачати повний текст

Досліджено питання покращання результатів лікування вроджених гідронефрозів, які ускладнюються вторинним пієлонефритом, у дітей. Установлено, що гідронефротична трансформація та пієлонефрит зумовлюють мікроциркуляторні та нефросклеротичні зміни в нирках, значно знижуючи проникнення антибіотиків у тканини. Експериментально вивчено електрофоретичну рухомість та стійкість активності антибіотиків в електричному полі. Оцінено ефективність антибіотикотерапії з використанням внутрішньотканинного діадинамофорезу гентаміцину. Проаналізовано результати лікування 125-ти дітей з вродженим гідронефрозом, ускладненим пієлонефритом. Розроблено комплексну програму лікування, яка передбачає ранню хірургічну корекцію вади, використання внутрішньоклітинного діадинамофорезу антибіотиків та санацію верхніх сечовивідних шляхів озонованим фізіологічним розчином. Установлено, що у разі вторинного пієлонефриту переважають високо резистентні до антибіотиків кокова флора та кишкова паличка. Виявлено, що діадинамічні струми не порушують хімічну структуру антибіотиків і не змінюють їх активність. Показано, що діадинамофорез підвищує концентрацію антибіотика у 8,09 разів у паренхімі нирки і в 3,6 рази - в сечі, подовжує його дію до 12 - 16-ти годин. Озонований фізіологічний розчин дозволяє за 4 - 5 діб одержати стійку санацію сечі. Відзначено, що впровадження лікувального комплексу сприяло покращанню перебігу післяопераційного періоду, знизило кількість рецидивів пієлонефритів з 30,8 до 19,6 %.

  Скачати повний текст