Розроблено підхід до аналізу уявлень суспільства про соціальний простір як прояв символічного аспекту соціальної трансформації. Визначено сучасне розуміння соціальної трансформації як динамічного, мінливого стану суспільства, що характеризується стихійним упорядкуванням його елементів. Обгрунтовано, що трактування соціальної трансформації як зміни соціального простору (як простору відмінностей між соціальними позиціями, вираженими в номінаціях соціальних позицій), пов'язаного зі зміною уявлень про нього, відкриває можливість інтерпретації соціальних уявлень як символічного аспекту соціальної трансформації. Розроблено методи прямого ("аналіз динаміки сприйняття соціальних дистанцій") та непрямого ("псевдодинаміка", "контекстний аналіз") вивчення уявлень про соціальний простір (які використовуються у роботі для вторинного аналізу емпіричної соціологічної інформації). Наведено отримані за результатом емпіричного аналізу нові дані про уявлення суспільства про соціальний простір та їх динаміку, що дозволяють наблизитися до розуміння трансформації сучасного українського суспільства.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено динаміку соціальної детермінованості еміграційного процесу з України у кінці XX - на початку XXI ст. Доведено суттєвий вплив еміграції на формування соціальної структури українського суспільства даного періоду та зміну демографічної ситуації в Україні, що виявляється, зокрема, у зменшенні кількості працездатного населення. Показано специфіку механізмів еміграційних процесів в Україні як взаємовпливу двох груп факторів, перші з яких діють у країні проживання, а другі - у країні потенційного поселення. Розкрито основні соціальні чинники еміграції, встановлено їх вплив на масштаби та динаміку еміграційного процесу. Вперше на науково-теоретичному рівні досліджено комплекс соціальних мотивів еміграції в Україні серед різних груп населення, подано динаміку їх зміни на межі століть. Виявлено факт відсутності чіткої кореляції між мотивами, належністю до етнічної, релігійної групи та соціальним статусом емігрантів. Вперше визначено соціальні передумови успішної адаптації українських емігрантів до нових умов та їх можливої подальшої соціальної мобільності у новому суспільстві, що значною мірою залежить від стартового потенціалу переселенців, зокрема від знання мови країни прибуття, освіти, соціального статусу в Україні, матеріального стану, наявності зв'язків у новому середовищі.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий методологічний підхід до аналізу агресії, який базується на ідеях Т. Парсонса про кібернетичну ієрархію системи соціальної дії та теорії М. Вебера про види соціальної дії. Даний підхід є значною мірою міждисциплінарним. Запропоновано типологію агресивної поведінки з виділенням різновидів соціальної дії в теорії М. Вебера, яка поділяється на свідому (цілераціональну, цінніснораціональну) та несвідому (афективну, традиційну). В межах запропонованого підходу агресію розглянуто як функціонально обумовлену реакцію на конфлікт потреб особистості й можливостей їх реалізації в соціальному контексті (цілеспрямована агресія), а також як поведінку, обумовлену змістом вибору агресивної стратегії, що є наслідком соціалізації агресії (цінніснораціональна агресія). Наведено дані щодо механізмів соціалізації агресії, ролі різних агентів (сім'ї, однолітків, засобів масової інформації) у цьому процесі, одержані в результаті емпіричного аналізу. Виявлено кореляційну залежність змісту ціннісних орієнтацій підлітків й агресивної поведінки.

  Скачати повний текст