Дисертація присвячена проблемам теорії правозастосування, правозастосувальних актів та правозастосувальних актів-дій, які здійснюються посадовими особами органів внутрішніх справ. На підставі теоретичного аналізу юридичної літератури, нормативного матеріалу, узагальнення практики досліджуються питання місця та ролі правозастосування актів цих органів, їх види. Показане значення правозастосувальних актів-дій в цій діяльності, їх природа, межі використання, вимоги, що до них ставляться, інтелектуально-вольові аспекти формування правозастосувального рішення.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження проблеми тлумачення норм права. Визначено його юридичну природу, методологію, змістовий та функціональний обсяг. Проведено класифікацію та впорядкування засобів і видів тлумачення. Зроблено висновки та надано практичні рекомендації щодо тлумачення правових норм і вдосконалення чинного законодавства в напрямку врегулювання відносин тлумачення в Україні. Розкрито чинники, що підвищують актуальність тлумачення норм права в Україні. Встановлено місце тлумачення в правовій дійсності. Впорядковано методологію тлумачення. Вказано на необхідність адекватності результату тлумачення дійсній волі законодавця, вираженій у нормі права. Наведено класифікацію актів тлумачення з виділенням актів юридичної конкретизації та актів тлумачення. Висвітлено причини, які зумовлюють тлумачення норм права та державної політики і соціальних інтересів. Проведено класифікацію суб'єктів тлумачення права в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено суть, генезу та чинність звичаєвого права. Визначено і проаналізовано його соціальні детермінанти та властивості. Розглянуто становлення теорії звичаєвого права. Акцентовано увагу на специфіці чинності звичаєвого права, його характеристичних ознаках. Запропоновано визначення вітчизняного звичаєвого права як форми збереження духовності та самобутності українського соціуму. Досліджено зв'язок функціональних особливостей звичаєвого права з необхідністю саморегуляції відносин спільноти для збереження етнічної, професійної та регіональної самобутності. Проаналізовано сфери дії звичаєвого права у соціальному просторі, духовно-практичній та інтелектуальній діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено методологічні та теоретико-правові проблеми юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів. Розроблено правила даного тлумачення з залученням здобутків юридичної та лінгвістичної наук, проаналізовано їх використання в правотворчості, правозастосуванні, правореалізації. Наведено рекомендації щодо їх застосування з урахуванням сучасного стану законодавства України, а також його адаптації до законодавства ЄС та імплементації норм міжнародного права. Розкрито суть поняття тлумачення текстів нормативно-правових актів, запропоновано методологію юридико-лінгвістичного тлумачення, встановлено її співвідношення з іншими способами тлумачення.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу історіографічних джерел знайдено нові докази того, що поняття "законність" у вітчизняній юридичній літературі широко використовувалось у науковому обігу вже у другій половині ХІХ ст. На матеріалах робіт вітчизняних вчених-юристів вперше показано динаміку розвитку вчення про законність у другій половині ХІХ ст. - 1920-х рр., яке залежить від існуючого у суспільстві політичного режиму, соціальної цінності того права, якому воно служить. Визначено специфічні ознаки законності як принципа права. Досліджено питання про структурні елементи законності, її цілі, об'єкт впливу, функції. Законність обгрунтовано як провідну правову вимогу суворого та неухильного дотримання та виконання або застосування норми права. На підставі результатів аналізу законності як правового принципу, що поширюється на юридичну реальність, розглянуто загальність та універсальність, унаслідок чого законність не визначає конкретного та певного варіанта поведінки у процесі правореалізації. Встановлено належність принципу законності до числа принципів-законоположень, які відрізняються від інших принципів, зафіксованих у чинному законодавстві, тим, що вони не є формально визначеними та не мають класичної структури (гіпотези, диспозиції, санкції) та є нетиповими нормативними приписами. З позиції гуманістичного, а не інструментального підходу до аналізу особливостей принципу законності у правозастосуванні виокремлено її формальні та змістовні аспекти. Доведено, що одним із найважливіших завдань правозастосувальної діяльності є розмежування на практиці на базі закону протилежних юридично значимих інтересів. Аргументовано, що однією із важливих і дійових гарантій захисту прав і свобод людини у правовій державі повинен бути юридичний механізм, який регламентує питання конфлікту публічних і приватних інтересів у процесі правозастосування, особливо тоді, коли закон дає підстави тлумачити його зміст в інтересах держави та громадянина.

  Скачати повний текст

Проаналізовано фактори, що викликають необхідність тлумачення нормативних приписів. Сформульовано мету тлумачення закону та запропоновано логічний алгоритм її досягнення. Подано визначення поняття офіційного тлумачення закону, репрезентовано його основні ознаки, стадії та види. Охарактеризовано співвідношення офіційного та доктринального тлумачення. Висвітлено поняття, юридичну природу, загальні та специфічні ознаки, функції та види актів офіційного тлумачення, акцентовано увагу на особливостях їх дії у часі, просторі та щодо кола осіб.

  Скачати повний текст

Досліджено загальнолюдські принципи права як універсальні нормативні засади, напрацьовані людством як глобальною макроцивілізаційною системою, що визначають суть і спрямованість правового регулювання та придатні до застосування у будь-якій системі права. Обгрунтовано їх власний термінологічний статус та проведено розмежування між ними та подібними поняттями, зокрема: основні принципи міжнародного права, загальні принципи права та загальновизнані принципи. Визначено поняття, проаналізовано ознаки та функції загальнолюдських принципів права, розкрито зміст принципів рівності, демократизму, справедливості, а також поваги та захисту прав людини. Показано механізм впровадження загальнолюдських принципів права у внутрішньодержавну юридичну практику.

  Скачати повний текст

Висвітлено основі концептуальні підходи щодо обгрунтування сутності правового припису. Вперше в Україні створено класифікацію правових приписів за юридичною силою. Запропоновано визначення даного поняття як державно-владного веління загального характеру, що міститься у тексті нормативно-правового акта та якому притаманні елементність, цілісність, логічна завершеність та формальна визначеність. Встановлено спільні ознаки та відмінності між правовими нормами та приписами, охарактеризовано їх своєрідність. З'ясовано теоретичні закономірності дії правових приписів у часі, просторі та за колом осіб. На підставі аналізу нормативних джерел та вітчизняного досвіду юридичної діяльності встановлено особливості дії правових приписів у процесі правозастосування та її залежність від форми реалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено місце законодавчого процесу у правовій реальності як одного з видів юридичного процесу. Розглянуто історичний аспект становлення цього процесу, визначено його суть. Сформульовано загальне поняття законодавчого процесу та видові характеристики. Обгрунтовано положення, що законодавчий процес є процесом творення права у державно організованому суспільстві, який здійснюється на підставі рішення верховної державної влади з метою зміни нормативного змісту або форми вираження законів держави шляхом специфічної юридичної діяльності державного апарату - законодавчої діяльності. Проаналізовано передумови й етапи становлення вітчизняного законодавчого процесу, особливості виявлення його загальної суті за умов незалежної України та досліджено проблеми організації основних видів - конституційного, ординарного (парламентського) та субститутного законодавчого процесу. Сформульовано наукові засади управління законодавчим процесом і методологічні підходи до його реформування.

  Скачати повний текст

Визначено найбільш перспективні напрямки удосконалення правозастосування, зокрема його формалізацію й алгоритмізацію та логіко-функціональний аналіз, які сприяють частковій автоматизації правозастосовного процесу. Встановлено можливість здійснення комп'ютерного моделювання аналітичних процедур правозастосовника у межах прагматичного напрямку галузі "штучного інтелекту" з використанням квазіінтелектальних програмно-апаратних комплексів, реалізованих за допомогою експертних технологій на основі продукційної моделі подання знань зі зворотними висновками. Доведено необхідність створення експертної системи інтенсифікації правозастосовного процесу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано філософські джерела сучасних уявлень про логіку та семіотику мови права. Розглянуто проблеми мови у класичній німецькій філософії права та концепціях її критиків (Канта, Шеллінга, Гегеля, В. фон Гумбольдта, Гуго, Савіньї, Пуха, А. фон Фейєрбаха, Ієринга), джерела феноменологічного напрямку у дослідженнях мови права у Ф. фон Бретано, а також погляди В.Д.Каткова як родоначальника філософії мови права. Висвітлено подальший розвиток філософських засад сучасних досліджень мови права у взаємозв'язку з логіко-семіотичними ідеями Ч.С.Пірса, Г.Фреге, Б.Рассела, Л.Вігенштейна, логічних позитивістів (Р.Карнапа, М.Шліка, А.Айера), тлумаченням мови в юридичному позитивізмі, логіко-лінгвістичними компонентами аналітичної юриспруденції Х.Л.А.Харта та їх критикою Л.Фуллером. Розглянуто сучасний етап у філософії мови права у контексті концепцій права як лінгвістичної конструкції К.Олівекрони, ідеями Х.Перельмана, Ю.Хабермаса Дж.Л.Остіна, Дж.Сьорля про мову права як систему комунікативної діяльності.

  Скачати повний текст

Розглянуто систему та класифікацію офіційних актів тлумачення права, а також запропоновано нову класифікацію. Досліджено питання щодо ознак інтепретаційних актів, їх юридичної чинності, співвідношення з іншими видами правових актів. Сформульовано систему вимог до уніфікації інтерпретаційних актів. Висвітлено аспект розрізнення правотворчої та правозастосовчої інтерпретації права. Зроблено висновок, що у системі актів офіційної інтерпретації є наявною особлива група актів правотворчого тлумачення, до якої належать акти вищих судових установ України. Показано, що акти правозастосовчого тлумачення можуть бути використані як самостійні правові акти.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено юридичну практику як елемент правової системи України. Сформульовано та розкрито суть поняття юридичної практики. Визначено критерії класифікації та види юридичної практики. Розглянуто зміст юридичної практики правоохоронних і судових органів.

  Скачати повний текст

Досліджено загальнотеоретичні та практичні питання офіційного тлумачення Конституції Конституційним Судом України (КСУ). Проаналізовано комунікативні фактори, які обумовлюють необхідність тлумачення норм Конституції та законодавства і визначають онтологію повноважень КСУ у даному процесі. Уточенно мету тлумачення правової норми з урахуванням структури правовідносин та поняття норми права. Узагальнено мовно-логічні функції актів тлумачення КСУ в контексті поняття належної правової комунікації. Розглянуто специфічні мовно-логічні характеристики норм Конституції, які створюють труднощі їх емпіричної інтерпретації. Узагальнено існуючі стратегії інтерпретації норм Конституції. Проаналізовано теорії та методи тлумачення та їх співвідношення з правовими доктринами природного та позитивного права. Показано роль інтерпретації правових норм в юридичній процедурі у контексті відповідності поняттю належного дискурсу. Узагальнено мовно-логічні деструктивні та конструктивні компоненти, які характеризують стиль сучасної правоінтерпретаційної практики на підставі порівняння вітчизняних та європейських традицій.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність, закономірності конституювання, виокремлення та структурування приватного права України. Встановлено критерії виокремлення та сутнісні ознаки приватного права як самостійної галузі об'єктивного права. Сформульовано визначення поняття приватного права, з'ясовано співвідношення між категоріями "приватне право" та "цивільне право". Проаналізовано структуру системи приватного права України. Наведено детальну характеристику предмета та метода приватного правового регулювання, запропоновано визначення юридичної рівності як конститутивної ознаки приватного права. Розроблено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України у сфері регулювання приватного права.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему правозастосувального розсуду, досліджену в аспекті загальної теорії права та держави. Значну увагу приділено визначенню сутності загального поняття правозастосувального розсуду, сфери його існування, обсягу та класифікації за різними критеріями. Детельно розглянуто питання реалізації правозастосувального розсуду. Зокрема встановлено підстави, до яких належать відносна визначеність та колізії застосовуваних юридичних норм, а також недоліки чинного законодавства. З'ясовано детермінанти правозастосувального розсуду, зокрема, розглянуто феномени, які підлягають обов'язковому або факультативному врахуванню під час вибору одного з альтернативних варіантів можливого рішення. Запропоновано класифікацію даних детермінант. Акцентовано увагу на окремих недоліках чинного законодавства України щодо делегування правозастосувального розсуду й обгрунтовано пропозиції щодо їх усунення. Окремо розглянуто питання правозастосувального розсуду у разі застосування національними або міжнародними органами норм Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості впливу соціально-політичних факторів на правозастосовну діяльність. Проаналізовано існуючі у науковій літературі визначення поняття "правозастосовна діяльність" як специфічний різновид соціальної діяльності, охарактеризовано її природу та суть. Запропоновано визначення соціально-політичних факторів, досліджено особливості їх впливу на кожній стадії правозастосовного процесу. Обгрунтовано критерії розподілу та запропоновано класифікацію, згідно з якою соціально-політичні фактори є двох типів - зовнішнього та внутрішнього впливу. Доведено, що вплив може бути об'єктивним і суб'єктивним, безпосереднім і опосередкованим, позитивним і негативним. Зроблено висновок, що від рівня вияву та врахування соціально-політичних факторів залежить ефективність правозастосовної діяльності, зокрема, це дозволяє запобігти виникненню потенційних юридичних колізій і прогалин. Наведено пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження реалізації права, в якій особливе місце займає правозастосовча діяльність як процес. Відзначено, що якість правозастосовчої діяльності державних органів є одним з факторів, які визначають рівень правової культури в державі, стан законності та правопорядку. Проаналізовано зміст правозастосовчої діяльності та визначено шляхи покращання механізму захисту прав людини та громадянина, що, передусім, полягає у точності формування конкретних суб'єктивних прав та юридичних обов'язків на підставі нормативних вказівок. Висвітлено основні аспекти впровадження правових приписів шляхом аналізу категорій "реалізація права" та "дія права". Визначено особливий та самостійний характер правозастосування у процесі реалізації права, що містить різні її форми. Проаналізовано правозастосовчий процес як особливу форму юридичного процесу. Розкрито характер і зміст різноманітних нетипових ситуацій, що виникають у процесі застосування права. Наведено визначення поняття "правозастосовчий суб'єкт" та охарактеризовано його правову культуру як суб'єктивний фактор процесу застосування права.

  Скачати повний текст

Проведено системне дослідження теоретичних концепцій вітчизняних науковців XIX - початку XX ст. щодо розмежування приватного та публічного права. Розкрито зміст поняття "правова думка України", висвітлено взаємозв'язки українських і західноєвропейських учених щодо вирішення проблеми розмежування приватного та публічного права. Здійснено умовний поділ процесу дослідження приватного та публічного права на три періоди: перша половина XIX ст.; друга половина XIX ст. - 1917 р.; 1920-ті рр. Встановлено критерії розмежування приватного та публічного права, показано їх значення для сучасної правотворчої та правозастосовчої практики в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено правову природу, ознаки та режим правового регулювання публічного договору, що зумовлено необхідністю розробки теоретичних моделей зазначеного правового явища та удосконалення чинного законодавства, а також механізмів правового регулювання договорів, в яких спостерігається нерівність економічного становища їх суб'єктів. Вперше на науковому рівні проведено вивчення публічного договору за законодавстом України. Розкрито зміст публічного договору на підставі системного аналізу його правової бази, а також правозастосовної практики. Виявлено недоліки й суперечності законодавства у даній сфері, наведено рекомендації та пропозиції щодо його застосування. Достовірність висновків і пропозицій підтверджено комплексом досліджень спеціальної літератури, нормативно-правових актів та практики застосування публічного договору. Розкрито правову природу публічного договору, наведено його цивільно-правову характеристику, розглянуто співвідношення з договором приєднання. Проаналізовано особливості його предмета, правового регулювання на переддоговірній та стадії виконання договору. Виявлено специфічні риси та умови, які дають змогу виділити даний договір як окремий інститут цивільного права України. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення вітчизняного цивільного законодавства.

  Скачати повний текст