Розкрито основні напрямки змагальної техніки борців світового класу. Розглянуто модельні характеристики підготовленості дзюдоїстів, що орієнтують на досягення конкретних рівнів удосконалення визначених показників підготовленості. Здійснено порівняння індивідуальних показників конкретного спортсмена з модельними характеристиками даного рівня підготовленості, наведено оцінку слабких і сильних показників його тренованості, з урахуванням яких необхідно планувати та коригувати тренувальний процес, визначати засоби та методи впливу на нього. Розроблено спеціальні підготовчі вправи, комплекси тренувальних завдань для більш раціональної побудови навчального заняття зі спортсменами, що займалися в експериментальній групі. Ефективність запропонованої системи формування та становлення індивідуальної техніки підтверджено результатами змагань. Особливу увагу в програмі експерименту приділено удосконаленню борцями експериментальної групи техніки кидка підхопленням після захоплення двох рукавів супротивника, базових кидків у стійці з різних захоплень, а також виконанню технічних дій дзюдо в комбінаціях і в контратаці.

  Скачати повний текст

З використанням методу фрагментації техніки спортивних танців латиноамериканської програми розроблено моделі їх виконання, які передбачають врахування опорних точок. Удосконалено класифікацію рухів у спортивних танцях (за складністю, характером взаємодії партнерів і частинами тіла), що дозволило здійснити моделювання техніки фігур на підставі опорних точок. Розвинуто класичну теорію вимірювань якості шляхом розробки кваліметричної системи для спортивних танців (шкали оцінок, методики оцінювання, технології виведення оцінок і моделі бригади експертів).

  Скачати повний текст