Узагальнено уявлення щодо відмінностей мовленнєвого досвіду за національними традиціями та його культурну єдність за умов загальнолюдської природи мовлення. Визначено суттєвості мовленнєвих конструкцій у мелодиці європейської та китайської музики в їх принциповій культурній аналогічності та смисловій перехрещеності. Висвітлено твори українських та європейських композиторів, що складають репертуарну константу відомих китайських вокалістів і містять елементи національно-характерного вираження. Проаналізовано виконавські інтонаційні рішення за умов національного мовленнєвого досвіду китайських вокалістів. З'ясовано сутність китайської музики як акумуляції мовленнєвих інтонаційних накопичень.

  Скачати повний текст

Досліджено онтологічний й епістемологічний аспекти здійснення лінгвістичних сутностей у вигляді лінгвістичних одиниць як фактів мовлення. Значну увагу приділено епістемологічному статусу останніх, а також притаманній їм нормативності (імпліцитні норми), якою забезпечується їх конституювання. Запропоновано розглядати дефініцію "норма" як фундаментальну гіпотезу про можливість лінгвістичної одиниці, яка уможливлює лінгвістичну одиницю разом з усіма іншими нормами про неї та здійснюється у певному прагматичному контексті, що регулює її слушність зовнішнім чином і, у свою чергу, забезпечує можливість її інтерпретації. Розглянуто роль понять факту, норми, оцінки у формуванні концепту лінгвістичної одиниці. На прикладах з історії філософії переосмислено співвідношення між нормативністю й оцінюванням, проаналізовано роль соціальних актів у формуванні нормативності мовлення на підставі аналізу комунікативної філософії, обгрунтовано необхідність і надано варіант відповіді на фундаментальне питання про епістемологічний статус лінгвістичних одиниць у його взаємозв'язку з їх імпліцитною епістемічною нормативністю. Надано формальне визначення норми лінгвістичної одиниці у вигляді правила "свідчення". Висвітлено проблеми нормативного регулювання практичного застосування лінгвістичних одиниць.

  Скачати повний текст

Розглянуто соціальність філософії мови німецького філософа М.Гайдеууера, яка грунтується на принципах соціальної філософії розуміння. Узагальнено ключові методологічні настанови філософа щодо визначення шляхів осягнення мови філософії. Показано наочність філософської мови М.Гайдеууера, соціальний зміст його специфічної термінології, визначено особливості та способи вираження філософської мовної концепції вченого. Проаналізовано ситуацію, яка склалася навколо української філософської мови, визначено тенденції її подальшого розвитку. Висвітлено герменевтичну філософію М.Гайдеууера, еволюцію герменевтичної тріади, представлену В.Дільтеєм, М.Гайдеууером, Г.-Г.Гадамером. Зазначено, що постійна апеляція до соціального буття, соціальний аспект екзистенціалізму, використання повсякденної мови як філософської, кодування філософської мови соціальними змістами - усе це складові внутрішньої соціальності філософії мови М.Гайдеууера.

  Скачати повний текст