Запропоновано новий підхід до загальнолінгвістичного, порівняльно-історичного та типологічного вивчення субстрату в контексті лінгвістичної контактології з опорою на позамовні свідчення суміжних із лінгвістикою дисциплін. Розроблено методичний алгоритм дослідження та надано схему хронологічної стратифікації та генеалогічної ідентифікації гіпотетично субстратної лексики. Введено в науковий обіг термінологічне сполучення "реліктивна контактема" на позначення лексеми субстратного походження. Встановлено, що слов'янські, романські та германські лексеми невідомого походження успадковані з гетерогенних доіндоєвропейських субстратних мов, які входили до складу доіндоевропейського мовного союзу. Визначено типи авторських етимологічних гіпотез із неіндоєвропейським компонентом та обгрунтовано правомірність перенесення принципів міжродинного порівняльно-історичного дослідження мов в аспекті віддаленої спорідненості на вивчення субстратної лексики.

  Скачати повний текст

Вперше у лінгвістичній історіографії розкрито теоретичні проблеми дослідження субстрату у студіях європейських (зокрема, українських і російських) мовознавців XIX - XX ст. Обгрунтовано зв'язок теорії субстрату та порівняльно-історичного методу. За допомогою історико-наукової реконструкції проаналізовано теорію мовних контактів й етнічних впливів у студіях компаративістів 1820 - 1860-х рр. Висвітлено погляди щодо субстрату засновника теорії субстрату Г.І.Асколі, європейських мовознавців кінця XIX ст. Досліджено розвиток теорії субстрату в європейському мовознавсті першої та другої половини XX ст. Визначено внесок лінгвістів XIX - XX ст. у теорію субстрату з урахуванням наступності та еволюції поглядів мовознавців щодо різних аспектів даної концепції. Проаналізовано конкретні субстратні інтерпретації історико-мовних явищ. Зроблено оцінку експланаторних можливостей теорії субстрату в контексті сучасного мовознавства.

  Скачати повний текст