Досліджено мінливість плану вираження та плану змісту слова з метою виявлення й опису психічного механізму, яке призводить до цієї мінливості. Зазначену проблематику вперше у вітчизняному мовознавстві системно розглянуто з позицій Гештальт-теорії. В основі зародження деформацій у плані вираження та змісту слова лежить гештальтний принцип: дві суміжні фігури в гештальті слова спочатку несвідомо не розрізняються і тому легко субституються одна одною. Згодом, в результаті повторювання, така субституція стає фактом мовної норми. Істинність зазначеного положення доведена аналізом синхронічних і діахронічних змін у плані змісту та вираження слів різноструктурних мов - української, російської, іспанської, англійської та німецької, які є базовими у дослідженні, а також слів інших мов індоєвропейської сім'ї. Звукові та семантичні зміни у слові мають квантові характеристики. Поняття суміжності характеризується як найменша різниця (відстань) між двома квантовими станами. Введення поняття кванта та семантичної енергії у мовний аналіз дає можливість екстраполювати постулати Бора на лінгвістику.

  Скачати повний текст