Застосовано теорію лексикографічних систем для побудови лексикографічних систем граматичного типу. Розроблено та сформовано лексикографічну базу даних (ЛГБД) електронного граматичного словника (ЕГС) російської мови, створено технологічний комплекс його укладання. На основі цієї бази даних розроблено та створено спеціалізовані ЛГБД для проведення ряду лінгвістичних досліджень, зокрема, явищ дефектності та варіативності словозмінної парадигми й явища граматичної омонімії (як міжчастиномовної та в межах граматичних класів). Принципи та досвід розробки та створення лексикографічної системи граматичного словника російської мови застосовано до побудови лексикографічних систем граматичного типу інших мов (німецької, англійської, іспанської). Розроблено та сформовано ЛГБД граматичних словників згаданих мов, створено технологічні комплекси укладання відповідних лексикографічних систем ЕГС.

  Скачати повний текст

Удосконалено теорію лексикографічних систем, орієнтованих на застосування інтернет-технологій. Із використанням лексикографічної моделі даних (як бази для побудови лексикографічних систем) і її узагальнень (лексикографічних середовищ й інтегрованих лексикографічних систем) розроблено концептуальні моделі лінгвістичного корпусу, цифрової (електронної) бібліотеки з розширеними лінгвістичними функціями, а також інтегрованої лексикографічної системи "Словники України". Наведено характеристику досліджуваних структур як відкритих систем. Обгрунтовано доцільність вибору сервіс-орієнтованої архітектури для онлайнових систем. Вперше розроблено принципи взаємодії архітектури OSI-7 і лексикографічних систем в ANSI/X3/SPARK інтерпретації. Розроблено зразки онлайнових Л-систем, зокрема, "Український лінгвістичний портал", інтегровану лексикографічну систему "Словники України онлайн", "Словник російської словозміни", "Цифровий архів документів Президії НАН України", мережевий варіант "Українського національного лінгвістичного корпусу".

  Скачати повний текст