Розглянуто складне речення як один з синтаксичних засобів оформлення мовленнєвого висловлювання в акті мовної комунікації, зокрема, досліджено можливості різних структурно-семантичних розрядів складного речення у структуруванні відповідного змісту у мовленнєвій діяльності. Встановлено основні комунікативні типи висловлювань, що утворюються на його грунті. Проаналізовано засоби оформлення лінійно-динамічної структури складного речення, особливості його функціонування в тексті. Висвітлено основні положення вчення щодо актуального членування речення, що розкривають природу даного явища та його призначення.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності заповнення позиції головного члена (ГЧ) безособових речень (БР) спеціалізованими та неспеціалізованими словоформами у зв'язку з дією принципу функціональної еквівалентності. Системно проаналізовано репрезентанти цієї позиції та функції у межах функціонально-граматичного підходу. З'ясовано, що позиція ГЧ БР в аспекті закономірностей її заповнення в системі й узусі демонструє різні ступені спеціалізації словоформ-репрезентантів. Спеціалізованими визначено безособові форми дієслів як морфологізовані члени речення. Інші репрезентанти є функціонально вторинні. Доведено, що вони як функціональні еквіваленти спеціалізованої словоформи не змінюють своєї частиномовної належності та співвідносяться з корелятами двоскладних речень як омосинтаксеми. Ієрархію репрезентантів предикативного ядра БР структуровано за принципом функціонально-граматичного поля відповідно до ступеня їх спеціалізації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано мовні засоби та риторичні прийоми, що реалізують стратегію діалогізації сучасного публіцистичного монологу (СПМ). З використанням запропонованих методів дослідження текстового матеріалу виявлено критерії для типологічного (системного) опису й аналізу засобів і способів, що забезпечують інтерактивність як основну текстову категорію СПМ. Запропоновано трактувати діалогізацію як відносини з адресатом, експліковані у різнорівневих мовних одиницях і спеціальних риторичних прийомах впливу, переконання; як уведення в монологічне висловлювання іншого в різних формах - у вигляді окремих виразів і слів з тезауруса іншого (так зване "чуже слово") або у вигляді ідеї, думки, позиції, переданої від імені іншого. Одиниці діалогічності (діалогеми) становлять формально-значеннєві структури різної мовної природи, об'єднані орієнтованістю на активізацію контакту з адресатом. Виділені й описані мовні засоби та структури можуть бути кваліфіковані як інваріантні ознаки сучасного публіцистичного монологу.

  Скачати повний текст

Встановлено склад дієслівних компонентів і слів-класифікаторів, що організують описові предикати (ОП) у різних сферах спеціальної комунікації. Виявлено синтагматичний потенціал дієслівних компонентів у різних спеціальних дискурсах, надано семантичну класифікацію іменних компонентів. Проаналізовано лексичні функції найчастотніших дієслів. Виявлено лексико-семантичні групи іменників і дієслів, що сполучаються в ОП, описано характер кореляцій між іменними та дієслівними компонентами ОП. Проаналізовано пропозиційну структуру висловлювань з ОП у спеціальних текстах, встановлено найчастотніші типи конфігурацій актантів і сирконстантів, розглянуто навантаження ОП в організації тема-ремантичної структури висловлювань, обгрунтовано роль ОП у вирішенні різних комунікативних завдань у спеціальній комунікації.

  Скачати повний текст